Часопис «Мета» як рупор Львівської архієпархії Української Греко-Католицької Церкви в роки редагування редакцією Радіо «Воскресіння» у 1999 — 2000 роках.

14 жовтня 1999 року на свято Покрови Пресвятої Богородиці розпочав свою діяльність часопис «Мета» Львівської архієпархії Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ).

З нагоди виходу відновленої «Мети» переднє слово в першому номері висловив єпископ-помічник Глави УГКЦ, владика Любомир Гузар, який наголосив: «У житті відновленої «Мети» на протязі століття були різні моменти, закриття і знову відродження… Сьогодні «Мета» знову відроджується, щоби служити вірним греко-католикам Львівської архієпархії і бути їхнім зв’язком з владикою, деканами, парохами, угрупуваннями, одним словом — засобом зв’язку і спілкування вірних нашої архієпархії, щоби принести вірним-читачам відомості про те, що діється в християнському світі, що діється в інших державах, інших помісних Церквах, в Римі, довкола Святішого Отця і звичайно, також, що ж діється в нашій Українській Греко-Католицькій Церкві, в українських єпархіях в Україні і на поселеннях. Оцій нововідродженій, чи наново відродженій «Меті» бажаємо успішного розросту, розвитку на славу Божу, на користь наших вірних та бути справді отим засобом, яким вони зможуть краще пізнати один одного, будуть краще шанувати один одного і вчитися один від одного.

Це відродження хочемо поблагословити, хочемо просити у Господа Бога, щоби дав нам світла, сили і засобів для успішного ведення часопису» [12, с. 1].

У першому випуску було опубліковане Пастирське звернення до духовенства та вірних з нагоди президентських виборів з яким звернулися Єпископи Києво-Галицької Митрополії Української Греко-Католицької Церкви [29, с. 2].

У статті «Чи стане проповідальниця трибуною для агітації?» тогочасний єпископ-помічник Глави УГКЦ, владика Любомир Гузар, який висловив позицію УГКЦ щодо виборчої кампанії, наголосив, що «кожний вірний УГКЦ повинен притримуватися власного вибору…» [13, с. 3].

У цьому ж першому номері «Мети», редактор служби інформації Радіо «Воскресіння» Богдан Дубінський в статті «Чи було мовчання Пія ХІІ» розповів про діяльність Папи Пія ХІІ. Журналіст наголосив: «у центрі уваги громадськості вже вкотре за останні роки опинився Папа Пій ХІІ, головним чином тому, що робив все можливе для поратування євреїв, боровся проти нацистських злочинів під час ІІ світової війни…» [16, с. 4-5].

У цьому числі привертає увагу стаття журналістки Зоряни Курдини «Індульгенція — символ зловживання чи благодаті», в якій аналізується теологічне розуміння індульгенції, яке поєднується з історичним аналізом джерел, що повинні привести до поглибленого осмислення та оновлення нашої Церкви [34, c. 8].

Друге число «Мети», що вийшло 19 листопада 1999 року, привертає увагу великою рубрикою «Від редакції», в якій було викладено погляд редакції на свою діяльність. Наголошено, що «Мета» буде брати участь в усіх сферах духовного життя Української Греко-Католицької Церкви, де б воно не проходило: чи в Україні, чи в українській діаспорі. У 2000 році редакція газети «Мета» візьме участь у великих ювілейних святкових заходах «Христос вчора, сьогодні, завжди» [9, с. 1-2].

В цьому ж числі газети журналісти Володимир Качур, Ірина Павлів та Олег Дудич у статті «Блаженні справедливості», яку присвятили десятиліттю повернення парохій Львівської Архієпархії до Української Греко-Католицької Церкви, наголошують: що «на порозі 2000 року, тобто третього тисячоліття, наша Церква знову відновлена і розгортає активну діяльність…» [30, с. 4-5].

Привертає увагу стаття К. Лабінської «Святець з Унева», присвячена 130-літтю від дня народження архімандрита монахів Студійського уставу о. Климентія Шептицького [48, с. 8-9].

У цьому ж числі газети «Мета» журналіст Радіо «Воскресіння» Зоряна Курдина у статті «Друга спеціальна сесія Синоду єпископів у справах Європи», розповідає, що у Ватикані 1-23 жовтня 1999 року пройшла друга спеціальна сесія, яка аналізувала стан та перспективи розвитку християнської Церви в Європі [35, с. 10-11].

Підсумовує 2 число «Мети» велика стаття «Радіо «Воскресіння» — десять років в ефірі», в якій всі журналісти редакції, отримавши привітання від Глави УГКЦ Мирослава Івана Кардинала Любачівського, висвітлюють роботу Радіо «Воскресіння» за десять років, визначають плани на майбутнє. У цьому ж номері журналісти аналізують стан та перспективу розвитку релігії у вищій та середній школі в статті «Релігія в школі: історія чи майбутнє?» [61, с. 12-16].

У першому числі «Мети», яке вийшло у січні 2000 року, у вступній статті «Христос Рождається» єпископ-помічник Глави УГКЦ Любомир Гузар наголосив: «Дорогі у Христі! Днем Різдва розпочинаємо ювілейний 2000 рік з часу народження Господа нашого Ісуса Христа. Цей рік особливий… Я бажаю Вам доброго здоров’я в Різдвяний час, отримати дарунки в різних формах… У цей Святий Ювілейний Рік ми ще раз кажемо про Божу любов і нею ділимося… Христос Рождається! [7, с. 1-3].

В статті «Соборне Послання» журналіст Радіо «Воскресіння» З. Курдина розповідає про Послання Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви з нагоди Великого Ювілею 2000-ліття Різдва Христового [36, c. 2-3, c. 4-5].

Журналіст О. Дудич у статті «Чи чекати нам іншого?» розмовляє з ректором Львівської Богословської Академії о. Михайлом Димидом, проректором о. Борисом Гудзяком та Главою УГКЦ Блаженнішим Мирославом Іваном Кардиналом Любачівським про перспективу розвитку Львівської Богословської Академії [24, с. 2-3, с. 6-7].

В цьому ж числі журналістка Радіо «Воскресіння» К. Лабінська в статті «Місії у камері смертників» розповідає про відхід з земного життя єпископа УГКЦ Василія Величковського. Ведеться розповідь, що багато владик і священиків УГКЦ прийняли мученицьку смерть за віру у радянських концтаборах смерті [49, с. 12 – 13].

Завершує перше число «Мети» за січень 2000 року стаття отця-доктора Петра Галадзи «Назва Київська Католицька Церква — еклезіологічно більш правильна», в якій автор висловлює свої думки про зміну назви Української Греко-Католицької Церкви [8, с. 12-13].

Наступне, друге число «Мети» за 2000 розповідає, що 20 лютого розпочав роботу Львівський Архієпархіальний Собор, що розглянув тему «Сім’я» [59, с. 6]. Тут же опубліковане та проаналізоване журналістами «Мети» «Послання Святішого Отця Іван Павла ІІ з нагоди великого посту 2000 року [59, с. 1-2]. Далі журналістка Катерина Лабінська в статті «На вівтар Вселенської Церкви» розповіла про діяльність екзарха Греко-Католицької Церкви в Росії о. Леоніда Фьодорова, відзначаючи тим самим 65-ту річницю його відходу у вічність [50, с. 1-2].

Журналіст Радіо «Воскресіння» Богдан Дубінський в статті «Варфоломей І та українське питання» аналізує відносини Вселенського патріарха з Московським патріархатом. У ході переговорів було розглянуто також українське питання. Журналіст наголосив, що УГКЦ — це міст між католиками і православними [17, с. 4-5].

Журналістка Радіо «Воскресіння» Зоряна Курдина в статті «Мати-ігуменя Йосифа Вітер» висвітлює долю української черниці-подвижниці, яка була репресована радянською владою. Поневіряючись по таборах і тюрмах, вона була зразком справжньої християнки. Своїм страхітливим життям в ув’язненні вона доводила свою велику любов до Бога та Церкви. За врятування єврейських дітей під час німецько-нацистської окупації уряд Ізраїлю у 1976 удостоїв Йосифу Вітер титулу «Праведник світу» (її ім’я вписане у Почесну стіну Праведників у Єрусалимі). Її, вважає журналістка З. Курдина, слід віднести до святих українського народу [37, с. 8-9].

Завершує найцікавіші публікації у другому числі «Мети» стаття К. Лабінської «І турпоїздка може стати прощею» в якій розповідає про паломництво о. Ореста Фредини (УГКЦ) в Святу землю [51, с. 16].

Відкриває третє число «Мети» стаття журналістки Радіо «Воскресіння» Галини Умблат «УГКЦ в Севастополі», в якій розповідається про отця М. Бердника, пароха севастопольських парафій Української Греко-Католицької Церкви та військового капелана севастопольського гарнізону [65, с. 1-6].

Далі у статті «У першу неділю Великого Посту Католицька Церква просила прощення за гріхи здійснені її дітьми за останні дві тисячі років», її автор, редактор закордонних новин Радіо «Воскресіння» З. Курдина наголошує, що не дивлячись на помилки за час багатовікової історії, Церква залишається інструментом спасіння… Далі З. Курдина інформує про паломництво Святішого Отця Івана Павла ІІ у Святу Землю [38, с. 3 – 5].

В цьому ж числі редактор служби інформації Радіо «Воскресіння» Б. Дубінський в статі «Деякі релігійні аспекти економічної ситуації» розповідає про можливі проблеми в посівній кампанії в Україні в зв’язку з тиском Росії, яка виношує плани «колоніального романтизму», на нашу державу. [18, с. 4-5].

Завершує третє число «Мети» інтерв’ю журналіста Радіо «Воскресіння» О. Дудича з ректором семінарії Святого Духа, отцем Богданом Прахом, який вважає, що «семінарист має бути відповідальним за своє покликання» [25, с. 7].

«Христос Воскрес!», так відкривається четверте число «Мети», великоднім привітанням єпископа-помічника Глави УГКЦ Любомира Гузара, який у великодньому посланні бажає завжди бути спільно з Господом Ісусом Христом та рідною Церквою [14, с. 1-2].

Далі кореспондент З. Курдина аналізує 91 закордонну подорож Івана Павла ІІ [39, с. 3].

У «Сповідальниці», журналістка К. Лабінська провела розмову з о. Петром Бараном, який наголосив, що основне для християнина, віруючої людини, це молитва [52, с. 4].

В інтерв’ю з головою Українського Богословського Наукового Товариства о. Іваном Гаваньом журналіст О. Дудич висвітлює діяльність Товариства та його друкованого органу, журналу «Богословія» [26, с. 5].

Журналіст Радіо «Воскресіння» Б. Дубінський в статі «Туринська Плащаниця — свідчення віри і наукова таємниця сучасності» розповідає, що черговий показ Плащаниці в Турині відбудеться до Всесвітнього дня молоді в Римі. Християнська молодь зможе побачити покров Ісуса Христа. Історію цієї християнської святині Б. Дубінський детально висвітлює в вищеназваній статті [19, с. 6-7].

Четверте число газети «Мета» сповіщає, що у Радіо «Воскресіння» — ювілей — 3000-а програма в ефірі. Опубліковані думки усіх членів колективу Радіо «Воскресіння» з нагоди десятилітнього ювілею, а також в рубриці «Нас вітають» можна прочитати привітання єпископа-помічника Глави УГКЦ Любомира Гузара в зв’язку з ювілеєм Радіо «Воскресіння». Як наголошує єпископ-помічник Глави УГКЦ Любомир Гузар: «Радіо «Воскресіння» засвідчує любов до людей та народу… За це йому честь і слава, а також вдячність усіх слухачів, які завдяки тій праці в якийсь спосіб краще пізнали правду, а тим самим, думаю, наблизилися до Бога». Опубліковане також привітання з ювілеєм В. Мороза, директора художніх програм «Радіо Муз» [62, с. 8-9].

На шпальтах «Мети» видавець релігійного видавництва «Свічадо» Богдан Трояновський в статті «Якщо наші книжки допомагають людям змінитися на краще — значить ми досягли свої «Мети», розповідає про діяльність і подальші плани діяльності очолюваного ним видавництва [64, с. 12-13].

Завершує четверте число «Мети» інтерв’ю О. Дудича з директором Інституту релігії і суспільства при Львівській Богословській Академії Мирославом Мариновичем, який наголошує, що: «Християнство у суспільстві початку третього тисячоліття — реальна сила» [58, с. 16].

«Мета» за травень 2000 року, завдяки журналісту О. Дудичу, робить презентацію «Катехитичного правильника УГКЦ», наголошуючи, що він буде дуже потрібний християнам у ХХІ столітті. Його наука вірно передасть богословські традиції для вірних як УГКЦ так і Римо-Католицької Церкви [28, с. 1-2].

Далі журналіст Радіо «Воскресіння» З. Курдина в статті «Таємниця фатімського послання» розповідає про християнське містичне дійство в Португалії, яке закінчилося візитом Папи Римського Івана Павла ІІ в Фатуму [40, с. 1-3].

У цьому ж числі журналіст Радіо «Воскресіння» Б. Дубінський у статті «Іван Павло ІІ — 264 наступник апостольського Петра» наголошує: «Понтифікат нинішнього Папи став найдовшим у ХХ столітті. Лише один з попередників нинішнього Верховного Єпископа на римському апостольському престолі — Пій ХІІ був Главою Католицької Церкви майже 19 років і 7 місяців з 12 березня 1939 року до 9 жовтня 1958 року. За тривалістю перебування на кафедрі св. Петра Іван Павло ІІ займає одне з провідних місць в історії Папства…» [20, с. 1, с. 4 – 5].

Завершує травневе число «Мети» кореспондент Радіо «Воскресіння» Г. Умблат, яка в статті «Як почувають себе українці в Росії» наголошує: «В часі Великодня отець Василь Поточняк мав нагоду побувати у Росії, у містах Нижньовартівську, Мегіоні, Сургуті та Радужному, де зустрічався з нашими земляками. Своїми враженнями від перебування він і поділився з читачами газети «Мета» [66, с. 7].

Відкриває червневе число «Мети» стаття журналіста Радіо «Воскресіння» О. Дудича «Значення і вартість Католицького Університету в пастирській діяльності Церкви у галузі культури», в якій наголошується, що Голова Папської ради з питань культури Кардинал Поль Пупар відвідав Львівську Богословську Академію. У своїй доповіді кардинал Поль Пупар наголосив на необхідності створення Українського Католицького Університету на базі Академії [27, с. 2-3].

Журналіст Радіо «Воскресіння» К. Лабінська в статті «Український чудотворець» розповідає про отця Миколу Чарнецького, який за Божим провидінням став владикою-чудотворцем [53, с. 4 – 5].

Завершує червневе число «Мети» стаття журналіста Б. Дубінського «Релігія футболу» в якій він наголошує: «Вже вкотре стартує футбольний чемпіонат… Фахівці попереджають, що таким чином улюблена гра переростає в неорелігію за рахунок заміщення нею справжнього Бога. Однак всі футболісти… перед початком матчу моляться та хрестяться. Все це є елементами християнства, яке в сучасну пору так розвивається…» [21, с. 7-8].

Липневе число «Мети» за 2000 рік повідомляє, що 16-21 липня 2000 року відбувся Синод єпископів Української Греко-Католицької Церкви. Учасниками Собору було прийняте Звернення Синоду Єпископів УГКЦ до духовенства та вірних з нагоди Всеукраїнського святкування Великого Ювілею 2000 року Різдва Христового та Національної всецерковної прощі до Зарваниці [15, с. 1-3].

Далі журналіст Радіо «Воскресіння» Б. Дубін6ський у статті «У який день було створено життя на Марсі?» пише: «Ніхто не повірив би, що за подіями на Землі пильно і уважно стежать істоти, досконаліші за людину, хоча й такі ж смертні, як вона… Марс — незаселена планета, а отже є проявом Творця і доказом можливості позаземного життя» [22, с. 4 – 5].

Науковець з Дрогобича О. Баган у статті «Католицькі дух і етика як чинник виховання нації» розглядає націософські аспекти творчості Леоніда Мосендза, наголошуючи, що особливістю української культурної традиції є переплетіння різних духовних традицій — як православних, так і католицьких [1, с. 5-7].

У статті «Вартість духовного скарбу» кореспондент Радіо «Воскресіння» В. Качур повідомляє, що мозаїка і фрески Михайлівського золотоверхого собору на тлі воєнних лихоліть Другої світової війни та у час сучасних дипломатичних баталій за право власності, скоро будуть повернуті з Росії. Автор статті провів власне розслідування, результатом якого стала розповідь про те, як фрески з собору потрапили в Росію [31, с. 6].

Завершує сьоме число «Мети» за 2000 рік стаття М. Павлів «Греко-Католицькі Церкви зустрілися в Єрусалимі», в якій автор наголошує, що Богословський симпозіум Греко-Католицьких Церков, що відбувся в Єрусалимі 5-6 липня 2000 року сповідував екуменізм. У ньому, окрім 20 владик УГКЦ, взяли участь представники всіх православних Церков з України, Греції, Польщі і т. д. [60, с. 7-8].

Розпочинає номер «Мети» 6-9 за серпень-вересень 2000 року стаття О. Багана, в якій він з’ясовує етнологічний та історико-політичний аспекти війни (релігійної чи національної?) в Північній Ірландії [2, с. 1, с. 13].

Журналістка Радіо «Воскресіння» К. Лабінська в статті «Останній єпископ» наголошує, що: «останнім із перемиських владик, хто носив стародавню коштовну мітру, перероблену з корони Данила Галицького, був Кир Йосафат Конциловський. Три десятиліття перебування на єпископському престолі цієї визначної особистості ознаменували цілу епоху у житті Церкви» [54, с. 3].

Далі на своїх шпальтах «Мета» подає «Концепцію екуменічної позиції Української Греко-Католицької Церкви», а також «Практичні кроки для втілення екуменічної позиції УГКЦ» [46, с. 4-5, с. 9].

Дослідниця М. Комариця на шпальтах «Мети» у статті «Два крила людського духу» з’ясовує проблему віри та науки на сторінках журналу «Дзвони», що виходив в Львові з 1931 по 1939 роки [47, с. 6].

Журналістка К. Лабінська статтею «Студити на Святій Землі» розповідає, що поблизу Єрусалима, вмурований в скелю, здіймається невеличкий монастир Св. Хрестителя. Десять французьких ченців підпорядковуються мелхітському греко-католицькому патріархові Максимові. У своєму житті вони керуються «Типіконом», укладеним братами Шептицькими — митрополитом Андреєм та о. Климентієм [55, с. 7].

Далі О. Баган, науковець, публіцист-політолог у статті «Регіон як соціокультурний феномен або як облаштувати Середню Європу» наголошує через призму аналізу ходу історичних подій, що «сьогодні необхідно відродити соціокультурну специфіку кожного регіону, а це значить врятувати унікальну ментально-духовну структуру Середньої Європи, вберегти її від розчинення в західній примітивній маскультурі і гіпертехнізації. Все це означає, що необхідно подарувати людству надзвичайно вартісну цивілізаційну відміну. Це не допустить до геополітичного посилення Росії на цьому просторі, що забезпечить стабільність на континенті [3, с. 8-9].

Далі на шпальтах «Мети» журналіст Радіо «Воскресіння» З. Курдина в статті «Всесвітній День молоді у Римі» розповідає, що понад 200 тис. юнаків та дівчат із 160 країн зібралися в Римі 15-20 серпня 2000 року на XV Всесвітній День Молоді [41, с. 8 – 9].

Кореспондент Радіо «Воскресіння» В. Качур у статті «Пошануймо один одного. З руїн постати — суджено йому» розповідає про відновлення закладеного ще в 1073 році Успенського Собору в Києві. Журналіст розповідає, як в липні 2000 року у день 9-ої річниці Незалежності України було відновлено і освячено собор… [33, с. 10-12].

Далі у цьому ж номері кореспондент Радіо «Воскресіння» З. Курдина в статті «Балтімор — 2000: позитивного зсуву у католицько-православних відносинах досягти не вдалося» аналізує результати засідання католицько-православної міжнародної комісії, яка відбулася в Балтіморі (США), на якій Українська Греко-Католицька Церква закликала до екуменізму [42, с. 12].

У статті науковця О. Багана «Як Франко їздив до Європи» йдеться про те, що після відновлення незалежності України багато говориться про «європейський вибір України». Однак ніхто не знає про те, що українську європейськість розпрацював та втілив ще Іван Франко [4, с. 14].

У цьому ж числі газети кореспондент Радіо «Воскресіння» Б. Дубінський в статті «На захист прав трудівників» наголошує на ролі Церкви в дотриманні прав та повазі до гідності людини, про суспільні відносини в країнах розвинутої демократії. Дослідник підкреслює, що завжди повинні дотримуватися всі права людини, задекларовані Організацією Об’єднаних Націй [23, с. 15].

Завершує номер «Мети» за серпень-вересень 2000 року стаття випускного редактора Радіо «Воскресіння» В. Ковалишина «Чи врятує амулет від алкоголізму», в якій він наголошує: «Не можна йти до Церкви з амулетами. На місце амулетів, в які вірили прадіди, прийшов Ісус Христос, який як і християнська Церква взяв на себе обов’язок лікувати вірних від алкоголізму» [45, с. 16].

Завершує вихід часопису «Мета» за безпосереднім укладанням та редагуванням редакцією Радіо «Воскресіння» десятий номер за грудень 2000 року. На перших сторінках — сумна новина: «14 грудня 2000 р. Божого упокоївся в Бозі Мирослав Іван Любачівський, Отець і Глава Помісної Греко-Католицької Церкви, Кардинал Католицької Вселенської Церкви, Верховний Архієпископ Львова, Митрополит Галицький, Єпископ Кам’янець–Подільський». Матеріал «З життєпису Блаженнішого Мирослава Івана Кардинала Любачівського» підготувала редактор Радіо «Воскресіння» Квітка Гриньків.

У зв’язку з відходом у вічність Мирослава Івана Кардинала Любачівського до Високопреосвященних і Преосвященних владик, духовенства і монашества, мирян Української Греко-Католицької Церкви в Україні і на поселення звернувся єпископ-помічник Глави УГКЦ владика Любомир Гузар, який наголосив, що впродовж ХХ століття кардинал Любачівський продовжував справу митрополитів Андрея Шептицького та Йосифа Сліпого, утверджуючи в Україні УГКЦ… Господь нагородив покійного тим особливим даром, що він у своїй особі з’єднав нашу Церкву в Україні та на поселеннях і був її духовним провідником у радісну хвилину здобутої свободи та незалежності… [11, с. 1-3].

Далі кореспондент Радіо «Воскресіння» З. Курдина в статті «Вічне місто вітає Українських єпископів» розповідає про перебування єпископів Української Греко-Католицької Церкви у Святішого Отця Івана Павла ІІ. На шпальтах «Мети» своїми враженнями від перебування в Римі поділився Адміністратор Помісної Української Греко-Католицької Церкви Владика Любомир Гузар, який наголосив, що «Святіший Отець дуже гарно і позитивно налаштований на поїздку в Україну…». На думку журналіста З. Курдини, Україна вбачає у візиті Папи знак надії на майбутнє, Ватикан очікує екуменічних зрушень, а Москва вимагає «вагомого жесту» на користь православних. Тут же «Мета» опублікувала «Привітання з нагоди візиту єпископів Української Греко-Католицької Церкви до Святішого Отця Івана Павла ІІ від 1 грудня 2000 року», з яким від імені єпископів УГКЦ виступив Любомир Гузар, а також подала текст виступу Святішого Отця Івана Павла ІІ перед єпископами Української Греко-Католицької Церкви 2 грудня 2000 року [43, с. 3-5].

Далі редакція «Мети» в статті «Новоутворені єпархії УГКЦ та їх єпархи» подає «Рішення про створення нових єпархій Української Греко-Католицької Церкви, яке було прийняте на ювілейному Синоді УГКЦ, що відбувся в липні 2000 року в Бучацькому монастирі отців Василіан. Згідно з реорганізацією, окрім існуючих єпархій на території України утворено Сокальську, Стрийську та Бучацьку єпархії. Першими єпископами стали владика Михайло Колтун, Владика Юліан Ґбур та Владика Іреней Білик [10, с. 6].

У статті «Дзвони владики Лакоти» кореспондент Радіо «Воскресіння» К. Лабінська висвітлює діяльність одного із найвидатніших діячів УГКЦ в Перемишльській єпархії владики Г. Лакоти від часу його діяльності в Перемишлі до часу заслання до Воркути, де він помер як мученик УГКЦ 12 листопада 1950 року… [56, с. 7, с. 14].

У цьому ж числі «Мета» помістила статтю «Ватикан — Москва: діалог є не лише можливим, але і необхідним…» (переклад з італійської о. Володимира Гавриленка), коментар до якої підготувала до публікації кореспондент Радіо «Воскресіння» З. Курдина. У цій статті перераховано питання які могли б бути підняті на зустрічі Папи з патріархом Московським Алексієм ІІ. З цього приводу єпископ-помічник з делегованими правами Глави УГКЦ Любомир Гузар, наголосив, що УГКЦ «щиро зацікавлена усунути всі перешкоди на шляху взаємного прийняття… Наша Церква прагне єдності, не ціною «заперечення цілковитої правди», але через втілення безмежної і беззастережної любові…» [4, с. 8-9].

У рубриці «Мети» «Культурні обрії» дописувач О. Баган в статті «Скільки в Україні культурних ідеологій?» аналізує основні ідеології:

1. Малоросійська-масова.

2. Народницько-просвітянська.

3. Космополітично-ліберальна.

4. Національно-консервативна.

У висновок науковець О. Баган наголошує, що «в Україні треба утвердити національно-консервативну християнську культуру» [5, с. 8-9].

В історичному екскурсі надрукованому у цьому ж номері «Мети» під назвою «Балкани після Мілошевича» О. Баган розповідає про падіння режиму Мілошевича та розвал Югославії як імперії і виникнення незалежних держав на Балканах [6, с. 12, с. 15].

У цьому ж десятому номері «Мети» журналістка Радіо «Воскресіння» К. Лабінська в статті «Молільники за незнані душі і опора місіонерів» наголошує на необхідності монахів та священиків УГКЦ розбудовувати духовне життя на Сході України. У перше чергу, на думку журналістки, місіонери повинні розбудувати Києво-Вишгородський екзархат… [57, с. 13].

У цьому ж числі «Мети», Дмитро Степовик в інтерв’ю «Дороги, що вели в нікуди…» стверджує: «2000 рік увійде в історію християнства не тільки як рік святкувань Великого Ювілею, але й як час ідеологічної війни православних центрів Константинополя та Москви». Цей двобій втягує, на думку Д. Степовика, і Україну, оскільки українське православ’я прагне незалежності. «У такому двобої Україна повинна бути об’єднаною як політично, так і релігійно. Вона повинна мати одну релігійну організацію Українську Православну Церкву» [63, с. 13 – 14].

Завершує 10 номер часопису «Мета» за 2000 рік стаття кореспондента Радіо «Воскресіння» В. Качура «Щоб втамувати святинею спрагу», де автор розповідає про те, що 8 грудня Церква пошановує священномученика Климента Папу Римського І, який був у ту жорстоку епоху найбільшим послідовником Ісуса Христа, що справедливо возвело його Божественною волею в сан єпископа Риму…» [32, с. 16].

У висновок наголосимо, що редагування часопису «Мета» редакцією Радіо «Воскресіння» упродовж 1999 — 2000 років, яке вперше проаналізоване в контексті опублікованого матеріалу, є не повним і потребує подальшого дослідження.

Коментарі закриті.