У Львові презентували художній альбом «Козак Мамай. Колекція образотворчого мистецтва майбутнього музею Мамаїв»

У приміщенні Львівського музею історії релігії, 21 січня, Музей історії Дніпродзержинська (Дніпропетровська область) презентував  художній альбом «Козак Мамай. Колекція образотворчого мистецтва майбутнього музею Мамаїв». Видання підготовлено до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка і містить  колекцію живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва з фондів музею.

“Ці речі ми зібрали завдяки історико-культурологічним фестивалям «Мамай-fest», що успішно відбуваються у нашому місті з 2008 року. Чільне місце у виданні займають твори, подаровані нам Клубом українських мистців. В каталозі представлено художні відтворення  народної  картини «Козак Мамай» у виконанні студентів Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша. Велике зацікавлення викликає останній проект музею, втілений у життя під час VII фестивалю «Мамай-fest». Це мапа України «Мамай єднає Україну», складена з окремих картин, неначе з пазлів, представлених обласними осередками Національної спілки художників України. Крім цього, у книжці міститься дослідження з історії цієї народної картини, висвітлюється її сучасні рецепції, описується особливості фестивалю «Мамай-fest», – розповідає директор дніпродзержинського музею  Наталія Буланова.

Слід зауважити, що визначення домінантного фестивального знаку «Мамай-fest» зумовлене історією Дніпродзержинська, територія якого включає колишні запорозькі  слободи Романкове (ХVII ст.), Кам’янське (1750 р.),  Тритузне (1740 р.), Карнаухівка (1738 р.). Зрозуміло, що до наших часів не дійшло зображень першопоселенців – запорозьких козаків. Тому їхнім уособленням став збірний образ козака Мамая: кобзаря-характерника, мандрівного запорожця, вояки і гультяя, жартуна і філософа, бабія і ченця одночасно, тобто справжнього народного героя: «Хоч дивись на мене, та ба не вгадаєш, відкіль родом і як звати, нічичирк не скажеш».

Протягом трьох століть образ козака Мамая живе в українському   образотворчому мистецтві – як професійному, так і народному, засвідчуючи культурну самобутність українців у добу глобалізації. Він вабить своєю химерністю, загадковістю, невловністю, що надає простір для творчої уяви і багатства трактувань.  Є надія, що один із найпопулярніших символів матиме свій музей, який об’єднає сучасні рецепції цього персонажа в образотворчому мистецтві з етнологією та фольклорною спадщиною.

Видання альбому «Козак Мамай…», що побачило світ у Львові наприкінці 2014 року, складається з частини речей, які надійшли до Дніпродзержинського музею впродовж 2008–2014 років. До друку його підготували кандидат історичних наук, директор Музею історії міста Дніпродзержинська Наталія Буланова та заслужений діяч мистецтв України, «ідеолог сучасного мамайства», львівський художник Орест Скоп.

Щодо місця, де презентували видання, то його обрано не випадково: між Львівським музеєм історії релігії та Музеєм історії міста Дніпродзержинська існує  тісна багаторічна співпраця. Так, у липні 2009 року, у Львові з великим успіхом експонувалась виставка «Мамай-fest: галицька проекція». Відкриття цієї виставки стало приводом до заснування Мамаєвого товариства, яке об’єднало митців Галичини і Придніпров’я, і утвердження національних символів в українському модерному мистецтві. Спільні проекти на історичні та злободенні теми – відповідь двох музеїв на непрості питання наших відвідувачів: як вистояти в часи непевності, як стимулювати в собі сили на спротив загарбникові та духовну сподвижницьку працю для нашої Батьківщини.

Ірина Цебенко, завідувач відділу Львівського музею історії релігії

Тел: (032) 2356100, 2357007, 2614822

Опубліковано у Культурне життя. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.