Нещодавні події в Україні, які ще називають революцією гідності, дали поштовх до творчості багатьом митцям. Гість студії Радіо «Воскресіння» – поетеса, директор видавництва «Духовна вісь» Тетяна Домашенко.

( 3.71 MB ) Тетяна Домашенко. Поетичний Майдан
Тетяна Домашенко народилася 3 вересня 1954 року в мальовничому селі Рокита на Полтавщині.
До школи малу Тетянку виховувала бабуся Мотря, яка подарувала їй багатющий світ поезії і казки.
Вірші Тетянка почала писати ще в п’ятому класі. Тоді дівчинка, доторкнувшись до високого й світлого СЛОВА, ще не знала, що душа її в полоні у поетичної музи, яка вже визначила всю її подальшу долю.
У 1970 р. В районній газеті була перша публікація ( вірш, присвячений учителю). Але перша поетична збірка «Калинове намисто» вийшла лише в 2000 році у видавництві «Каменяр».
Наступні дві збірки «Озовітесь – мати кличе» (2001 р.) та «Дві дороги» (2004 р.) вийшли у видавництві «Духовна вісь». У літературу Тетяна Домашенко ввійшла зрілою поетесою, маючи вагомий творчий доробок за десятки літ.
Її вірші – не просто слова, навіть не крик душі. Це стан, в якому вона перебуває постійно. Ким би не працювала Тетяна Михайлівна – чи агрономом в юності, чи педагогом в зрілості, старшим науковим працівником музею в Миргороді, чи директором музею м. Вишневого, головним редактором міської газети, чи директором видавництва – поезія органічно впліталася у всю її повсякденну роботу.