Дмитро Мироненко – про історію розвитку паломництва в УГКЦ та про розбудову Патріаршого паломницького центру

( розмір 4.53 MB )
( розмір 4.68 MB )

Частина 1

Кор.

Розпочнемо нашу програму із короткої цитати інформаційного повідомлення: «Із 44 паломницьких місць УГКЦ, що їх вдалося відвідати моніторинговій групі Патріаршого паломницького центру, біля 10-ти відсотків об’єктів паломництва уже готові до повноцінного прийняття прочан». Про це для Департаменту інформації повідомив керівник моніторингової гурупи Патріаршого паломницького центру пан Дмитро Мироненко. Група упродовж лютого працювала у Західних областях України.

Сьогодні у нашій програмі ми маємо нагоду слухати першу частину ексклюзивного інтерв’ю пана Дмитра Мироненка для слухачів Радіо «Воскресіння». У цій програмі ви почуєте про історію розвитку питання паломництва в УГКЦ, про актуальні питання у процесі розбудови Патріаршого паломницького центру, про послуги, які він надаватиме та ін.

Передусім ми запитали пана Мироненка про те, що ж таке Патріарший паломницький центр у всій своїй повноті?

Дмитро Мироненко

Преш ніж підійти до конкретики, яку ви хочете почути, я би хотів сказати, що тема паломництва, вона є не нова і ця ідея була започаткована Патріаршим товариством Святого рівноапостольного княза Володимира і патріаршим економатом. Вона виносилась давно тому, що духовне збагачення людей на сьогодні це велика річ. Десь пів року тому одна структура проводила статистику – кому люди більш за все вірять, то 60 відсотків сказали, що вони вірять, звертаються більше до Бога ніж в ту політику, яку проводить наше керівництво. Звертаючи на це, стало питання щоб підготувати місця, які можуть бути паломницькі у Церкві згідним чином, організувати це і, зрозуміло, запропонувати якісь маршрути. Тоді постала ідея Патріаршого паломницького центру, який би став таким механізмом. Він міг опрацювати паломницькі місця, промоніторити їх, розробити програми находження паломників у кожному паломницькому місці і для груп запропонувати маршрути. А для одиноких паломників чи мирян, які захочуть поїхати не обов’язково в час свят чи відпустів, щоб вони поїхали туди самостійно і бачили де і яка там є програма. Отоді стало питання створення такого Патріаршого паломницького центру, це було в березні минулого року.

Кор.

Тоді голова виконавчої робочої групи Патріаршого паломницького центру УГКЦ розповів про наступні кроки реалізації цього проекту.

Дмитро Мироненко

Був дектер Блаженнішого щодо цього питання, була створена консультативна робоча група, якій поставлені конкретні задачі і ці задачі були виконані в той термін який ставився і після цього треба було вже конкретно опрацювати ті кроки, які би мав робити сам цей Патріарший паломницький центр. Для цього була створена виконавча робоча група, яку мені довірили очолити і ця група повинна, як то кажуть в миру, «під ключ» запропонувати паломникам маршрут чи продукт, який міг би використовуватися мирянами для тої сімії, яку вони хотіли би для себе побачити.

Кор.

А зараз ми почуємо про те, які основні завдання стоять на порядку денному виконавчої робочої групи?

Дмитро Мироненко

Перед виконавчою робочою групою поставлене завдання створити продукт. Що таке продукт? Це те, що можна було би показати і запропонувати мирянину перед ти як він захоче поїхати в те чи інше паломницьке місце. Перше треба показати місця, які є паломницькими. В УГКЦ таких місць є біля 70-ти. Для того щоб запропонувати туди поїхати треба було поїхати туди самим, що це є. Тому одним із завдань моніторингової групи було проїхати усі ці мсіця, що зараз і відбувається, подивитися ці місця, продивитися дорогу, яка веде до цих місць, з ігуменами і настоятелями опрацювати можливу програму перебування у будні дні, тому що люди можуть і самомтійно приїхати туди, чи це група буде. Опрацювати програму находження паломників у святкові і відпустові дні. Після цього моніторингова група повинна запропонувати паломницькі маршрути, розробити технологічні карти і затвердити їх. Коли це буде зроблено необхідно бде цю інформацію довести до мирян як за кордоном так і на теренах нашої держави. Для цього другим завданням моніторингової групи є створення веб-ресурсу. Тобто створюється база даних усіх об’єктів УГКЦ а не тільки паломницьких, для цього створюється портал Патріаршого паломницького центру де увесь продукт, напрацьований виконавчою групою буде запропонований.

Кор.

Наступне завдання, за словами пана Мироненка, це видання карти, каталогу і буклету.

Дмитро Мироненко

Карта буде видана достатньо невеликого фомарту, на якій будуть запропоновані усі об’єкти УГКЦ, в тому числі і паломницькі. Каталог буде запропонований з конкретними паломницькими об’єктами і маршрутами і буклети кожного паломницького місця де буде уся інформація кожного паломницького місця. Це є той продукт, який ми повинні запропонувати. Але основою всього цього це те, щоб група, яку ми можемо повести тим маршрутом, який наша виконавча робоча група запропонує, їхала в законодавчому полі. Щоб людина, яка, наприклад, приїде з-за кордону не піклувлася про свою безпеку. Тобто цю людину повинні везти сруктури, які мають на це право, ліцензію, вони повинні везти їх в автобусі, який має на це право, словом все має бути в законодавчому полі. Має бути страховка все як є за-кордоном, ми є цивілізована держава і такі ж умови повинен мати кожен наш мирянин.

Кор.

Виходячи із вищесказаного ми попросили уточнити пана Дмитра Мироненка чи Патріарший паломницький центр буде пропонувати не тільки саме паломництво а й полагоджувати транспортні питання, супровід гіда, страхування тощо?

Дмитро Мироненко

Якщо ми можемо теоретично взяти і проїхати, якщо в нас є опрацьований маршрут п’ятиденний наприклад, і ми зустріли групу іноземців, яка згідно цього маршруту виявила бажання поїхати в Україну, то це приблизно буде відбуватися так: в аеропорту Бориспіль паломників зустрічають представники Патріаршого паломницького центру, далі передає їх гіду який має досвід і акредитований Церквою. Далі вони згідно того плану маршруту, який буде їм запропонований повинні сісти в комфортабельний автобус, який має ліцензію, який підготований і поїхати по маршруту. Якщо, наприклад, вони б їхали до Львова, це достатньо довго, то треба буде обов’язково десь зупинитися. Зупинка запланована буде таким чином, щоб можна було попити каву, можна було б зайти і вирішити усі свої проблеми, які на цей час назріли. Після цього як група приїде вже в паломницьке місце, там треба буде переночувати, зарання там вже будуть заброньовані місця, тому що моніторна група усе це подбала. Це повинні бути місця проживання, які повністю будуть задовільняти паломників. Місця харчування, які відповідають усім стандартам, підходам, мають відповідні документи для того, щоб можна було харчувати, тобто цей маршрут буде продуманий від початку до кінця. Ці маршрути, які опрацює виконавча робоча група вони будуть не тільки для різних конфесій перші в законодавчому полі, а можливо даже і для України.

Кор.

Ще одне уточнення. Пан Дмитро згадав про роботу моніторингової групи, яка приїжджає у певне відпустове місце де вона не тільки зустрічається з ігуменом чи настоятелем, але й вивчає місця можливого харчування паломників, їх проживання. Тобто чи це означає що Патріарший паломницький центр діятиме за принципом «Все включено».

Дмитро Мироненко

Так це вивчається і воно буде запропоновано. Не тоді воно буде запропоновано, коли приїдуть паломники, а заздалегіть. Тобто паломники будуть знати де вони будуть харчуватися і де вони будуть ночувати. Заздалегіть вони будуть знати ціну і всі умови. Якщо вони захочуть щось поміняти там буде запропоновано їм і вони зможуть це зробити. Але основна для нас задача це дати паломникам ближче бути до святинь. Якщо в паломницькому місці є можливість зробити зупинку і в них є готель і є умови, щоб розмістити наших паломників то ми дубемо це пропонувати. Якщо там є можливість харчуватися ми також будемо це робити. На наш погляд це дуже важливо і моніторингова група про яку ви згадали вона якраз цим і займається.

Кор.

Паломництво у самій своїй ідеї передбачає спартанський, так його назвем, спосіб мандрування, а пан Дмитро говорить про харчування, комфортабельні автобуси тощо. Чи не суперечить це самому духові паломництва?

Дмитро Мироненко

Ми пропонуємо не тільки комфортабельні, будуть запорповані різні варіанти і та людина, яка має якісь можливості, якісь потреби, вона вибере собі сама. Ось таким чином. Тому що з-за кордону люди будуть вибирати можливо, одне, а, можливо, і інше. Хтось має можливість поїхати комфортабельно, хтось не має. Тому буде пропонуватися все. Можливо я акцентував на комфорті з самого початку, на ділі це буде значно ширше. Я би не сказав, що харчування, розміщення є дороге. Воно не є дороге тому, що коли ми проїздили ті місця де ми плануємо, що люди будуть розміщатися і харчуватися, моніторингова група живе там, харчується, вона проходить хресні дороги, тобто все проходить так, як буде проходити людина, яка захоче проїхати цим маршрутом. Це не буде складно і це не є дорого. Це саме головне.

Кор.

І останнє запитання в сьогоднішній нашій програмі, чи передбачається що будуть також і піші мапомницькі маршрути?

Дмитро Мироненко

Так ми опрацьовуємо ці програми і зарання вони будуть запропоновані паломникам. Тобто «або-або». Якщо є бажання у групи, то вона вибирає, наприклад, в маршруті оцей план, якщо вони не можуть, це буде скорочено, але запропоновано мусить бути. Це ми опрацьовуємо з усіма паломницькими місцями.

Частина 2

Кор.

Дорогі радіослухачі, у минулій нашій програмі ми слухали першу частину розмови з паном Дмитром Мироненком, керівником моніторингової групи Патріаршого паломницького центру УГКЦ. Патріарший паломницький центр покликаний створити умови для найширшої реалізації прочанських потреб вірних як з Укрїани так із поза її меж. Очікується, що розвиток Центру стимулюватиме розвиток сучасної соціальної та інженерної інфраструктури паломницьких місць. Це дозволить тісніше налагодити обмін паломницькою інформацією та збільшити прочанські потоки всередині України а також активізувати співробітництво між українськими і зарубіжними учасниками паломницьких ініціатив. Патріарший паломницький центр при Патріаршій Курії УГКЦ був створений 8 травня 2009 року декретом верховного архиєпископа Києво-Галицького Блаженнішого Любомира. Беручи до уваги ініціативу Патріаршого товариства Святого рівноапостольного київського князя Володимира. Все це зроблено задля кращої організації паломницької діяльності УГКЦ та належного забезпечення прочанських духовних потреб.

У минулій нашій програмі ми мали нагоду дізнатися про історію розвитку питання паломництва вУГКЦ, про актуальні завдання у процесі розбудови Патріаршого паломницького центру, про послуги які надаватиме Патріарший паломницький центр.

Сьогодні в нашій програмі — друга частина ексклюзивного інтерв’ю Дмитра Мироненка для слухачів Радіо «Всокресіння». У цій програмі ви почуєте про терміни реалізації проекту під назвою «Патріарший паломницький центр», про паломницькі маршрути, які включатимуть також і історичні місця та, найголовніше, про пріорітети діяльності Патріаршого паломницького центру.

Отож, зараз почуєте відповідь на запитання, чи є якісь визначені терміни для реалізації проекту «Патріарший паломницький центр»? Коли перший паломник зможе скористатися послугами цього Паломницького центру?

Дмитро Мироненко

На початку грудня минулого року у Львові була презентація проекту «Патріарший паломницький центр» перед великим Синодом. І там прозвучали конкретні терміни підготовки продукту, а саме квітня місяця. Тобто ми вже будемо готові запропонувати продукт. Для того, щоб запросити сюди гостей треба ще часу і ми плануємо що перші паломники будуть мати можливість при тих умовах, про які ми казали, приїхати сюди. Це все залежить від організації, це тільки організаціїні питання до червня місяця. Тобто в червні ми вже зможемо достатньо ефективно працювати.

Кор.

Тоді Голова виконавчої робочої групи Патріаршого паломницького центру розповів про свої фраження від відвідування паломницьких місць УГКЦ. Ви знаєте, ті враження, які були, вони перевершили те, що ми вважали що там є. Чомусь було враження таке, що в іниших конфесіях воно краще. Ні. У нас є достатньо таких місць які на сьогодні вже приймають, це сотні тисяч людей, і ці люди, зрозуміло, що знаходять те, заради чого вони туди їдуть. І якщо взяти отих 60 місць, які можуть бути паломницькими ми змогли осягти тільки 44. Тобто десять відсотків місць на сьогодні можуть це робити. Зрозуміло треба попрацювати і нам, треба організаційні питання виправити. Тому що основна мета не тільки те, щоб сьогодні могли приїхати люди, в тому числі і з-за кордону тільки у відпустові чи святкові дні. Основна наша мета це показати як живе Церква цілий рік. Щоб люди могли поїхати і взимку. Я вам скажу що моніторинг ви бачите, що він іде взимку і це ті випробування, які, можливо, достануться нашим паломникам. Але тут немає впробувань, є холодний місяць. Але ми побачили як живуть священики, як живуть миряни. Я хотів би щоб паломники відчули як нас, моніторингову групу зустрічали люди, як вони чекають там інших людей для того щоб з ними поспілкуватися. Бували випадки такі, ми зтелефоновувалися з священиком, він знаходився в іншій парафії, а нам треба було поїхати в другу, він телефонував у село і нас зустрічали пів села тому, що їхали люди які несли якусь нову ідею. Настільки ця ідея цікава не тільки для Церкви, а й людей які там є, що ми були дуже вражені. Всі очікують цього проекту.

Кор.

Скажіть будь-ласка Патріарший паломницький центр планує і передбачає також і свою участь у розвитку паломницьких місць чи він тільки оцінює і вирішує куди пропонувати їхати паломникам, а куди ні. Чи долучатиметься Патріарший паломницький центр до, назвемо так, підвищення рівня інфраструктури паломницького місця?

Дмитро Мироненко

Я зауважив декілька хвилин назад, що отаких місць, які готові прийняти є приблизно 10 відсотків. Але ми не всі проїхали, можливо, їх є і більше. Але бажано, і не тільки бажано, а є в цьому потреба, і потреба навіть не в тому, що якесь місце більше знайоме, наприклад, беремо Зарваницю, воно знайоме для усього світу. Біля Зарваниці є місця, які потребують уваги тих людей, які приїдуть. Тому, зрозуміло, що Патріарший паломницький центр до цього буде долучатися. Тобто, маршрути будуть опрацьовуватися таким чином, щоб у нього попадали не тільки ті місця, які вже відомі світу а й ті, які виносили ті от святині сотнями років, що вони мають цінність, яка пройшла через 200-400 років. Треба щоб до цих святинь люди мали можливість дойти. Ці місця будуть попадати у ці маршрути і люди будуть туди приїздити. Це підніме рівень цих місць — раз, з іншого боку, якщо туди будуть більше приїздити людей, а ми кажемо про людей як із-за кордону, так і про людей, які будуть з Заходу на Схід і навпаки, то там треба буде допомогти розвивати і економіку. Тобто Церкві треба допомогти щось. Тому усі видавничі матеріали, які ми будемо робити, всі матеріали, які ми будемо видавати за кошти Патріаршого паломницького центру будуть надаватися туди на реалізацію і, зрозуміло з тієї реалізації в тому числі кожне паломницьке місце, кожне місце куди будуть приїздити люди буде щось мати. Таким чином це буде допомога. В тому числі ми бачимо ще деякі місця, які не мають можливості видати щось. На сьогдні є місця, які не мають видавничих матеріалів, немає ніякої інформації для того, щоб про себе сказати. Я з самого початку сказав що у видавництві ми запроваджуємо карту-каталог і путівник. То ми будемо видавати путівники про кожне місце. Спочатку це буде паломнцьке місце і будемо надавати цьому паломницькому місцю цей путівник, повністю всю історію цього паломницького місця. А дальше це вже буде кожен об’єкт УГКЦ. Таким чином ми будемо розповідати про це місце, будемо більше цікавити людей, вони будуть туди їхати, знайомитися і таким чином пропагувати в тому числі себе.

Кор.

Для кого передусім буде служити Патріарший паломницький центр, адже на прощі у комфортабельних автобусах їздять до Люрду, Ченстохова та інших місць, тобто за кордон. Які пріорітети діяльності Патріаршого паломницького центу?

Дмитро Мироненко

Ми переформатували пріорітети і вважаємо, що ми на цьому виграємо. Дуже коротенько історію: на сьогодні із 5-ти тисяч туристичинх структур, які є в Україні 95 відсотків працюють на виїзд і тільки 5 працюють на в’їзд. Чому це так склалося. А тому що немає законодавчої бази. Для того, щоб розробити маршрути треба достатньо великі кошти, треба бажання, а ніхто кошти ці витрачати не хоче. Усі думають, що держава це зробить, а потім ми повезем. Тому зважаючи на це ми проаналізували, що для того щоб людям запропонувати місця паломництва, так-званий релігійний туризм треба дуже добре попрацювати і це є та ніша чи напрям, який достаньо перспективний на наш погляд і ми вперше в Україні цим займаємося. Ми розробляємо ці маршрути і в квітні будуть розроблені ці маршрути і паспортизовані, тобто технічні паспотри на них будуть розроблені і ми можемо ці маршрути пропонувати. Не тільки ми можемо користувати, я хочу зауважити на цьому, що маючи технічні паспорти на кожен маршрут гід може взяти цей паспорт і поїхати по цьому маршруту. Тому що наша ідея не просто самим взяти найти людей, запропонувати їм і повезти, наша ідея в тому що скористати з цього могла кожна людина, щоб з цього могли скористатись оці п’ять тисяч туристичних структур, щоб вони показали Україну, щоб вони показали що є куди везти, що у нас є маршрути. Ще раз наголошую це буде вперше в Україні.

Кор.

Тоді ми запитали в Голови виконавчої групи Патріаршого паломницького центру про те, чи при складанні маршрутів передбачено лише місця паломницькі чи також і історичні?

Дмитро Мироненко

Якщо у нас будуть чисто паломницькі маршрути це тоді, коли ми будемо пропонувати у відпустові дні людям приїхати сюди. Ми називаємо релігійними маршрутами коли у ці маршрути будуть попадати як паломницькі місця так і місця цікаві для туриста. Тому що в миру ми це просто називаємо туризм. Для того, щоб показати Україну в цілому, не тільки схід, захід — в цілому запропонуємо всю Україну, куди захочуть ми їх туди повеземо, але все це буде опрацьовано. На першому етапі це буде небагато маршрутів, але з кожним разом ми будемо добавляти по маршруту, тому що швидше це не зробиш. Щоб якісно зробити, його треба робити не так швидко, як хотілося би.

Кор.

З якими враженнями, на думку пана Мироненка, мав би залишатися майбутній паломник, який скористається послугами Патріаршого паломницького центру.

Дмитро Мироненко

Наші очікування дуже прості, якщо приїде сюди одна людина, вона розповість своїм друзям і вони захочуть приїхати. Це наша така основна мета, так буде працювати Патріарший паломницький центр щоб до кожної людини донести оте тепло, добро, все що має українець, він усе це повинен донести. Не важливо хто він, чи греко-католик, чи іншої конфесії, це сама основна мета. Так як ми займаємося конкретикою, то ті люди, які приїдуть до нас, вони обов’язково будуть розповідати про нас цим людям, які захочуть сюди приїхати. Це основна мета, щоб вони приїхали, побачили, що Україна це нормальні добрі люди, що ця держава розвивається, економіка розвивається, що коли закінчаться оці політичні баталії, що основна маса людей, які не займаються політикою нормально працюють, вони дуже раді прийняти людей які, неважливо звідки приїдуть, і приїжджі люди відчують, що і Схід і Захід це одні і ті ж люди. Ті що давно вже не були в Україні вони також зрозуміють що ми починаємо розвиватися і, можливо, не всю позитивну правду вони про нас знають. Вони скористають і побачать, що ті релігійні об’єкти, що вони зможуть долучитися до тих святинь, які їм будуть запропоновані. Ми зробимо все, щоб людина хотіла приїхати сюди ще раз і ще раз.

Підготував отець Ігор Яців. (Фрагмент програми Радіо «Воскресіння»)

Підготував отець Ігор Яців. (Фрагмент програми Радіо «Воскресіння»)

Опубліковано у Інтерв’ю Коментарі. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.