Блаженніший Любомир — про любов. (Фрагменти аудіокниги «Дорога до ближнього») Частина 1, частина 2

( розмір 4.43 MB )
( розмір 4.66 MB )

Частина 1

Кор.

Дорогі радіослухачі, у великодному часі у Києві буде презентовано другу аудіокнигу Блаженнішого Любомира — її назва «Дорога до ближнього». Як і минулого разу весь пропонований на двох дисках матеріал поданий у жанрі інтерв’ю. Розмову з Блаженнішим Любомиром провів відомий український журналіст Микола Княжицький, директор телеканалу TVI. Вступне слово сказала Ніна Матвієнко, українська співачка, народна артистка України.

У цій аудіокнизі Предстоятель УГКЦ розмірковує про такі основні теми: про любов, про чоловіка і жінку, про контрацепцію і аборти, про конфлікт поколінь, про громадянина про державу та про патріотизм і шовінізм. Любов до України — це прекрасний слоган, можна говорити палкі і прекрасні слова про любов до України, це ні до чого не зобов’язує, а любити треба українців, жителів цієї країни. Це є любов до України — наголошує Блаженніший Любомир, говорячи у другій аудіокнизі про патріотизм і шовінізм.

10.01. 2010 року в Києві було презентовано перший аудіопроект Глави УГКЦ, він складався із трьох компакт-дисків. Їх загальна назва — «Дорога до себе». Пригадую, що назва другого диску — «Дорога до ближнього». Відтак відкрию занавісу, що передбачаємо і плануємо щоб вийшла ще третя аудіокнига з цієї серії і вона вже мала назву «Дорога до Бога».

Про владу і багатство, про Церкву і молодь, про еміграцію і ставлення до чужинців, про журналістів і підприємців, про моральність у політичному та суспільному житті — висловлювання на ці та інші теми Блаженішого Любомира можна було почути у першій аудіокнизі. Не гроші є беззастережним злом, а їх ужиток. Мало хто, нажаль уміє бути багатим, багатство є небезпекою. Хто вміє собі з тою небезпекою дати раду може робити великі і добрі діла — такі слова сказав Блаженніший Любомир, говорячи про бізнес, гроші та підприємництво. Якщо вчитель навіть у середній школі бере хабар від учня чи той учень може вирости на чесну людину? Тут вчитель робить страшну кривду своїм учням. На мою думку це найгірша форма хабарництва бо вона нищівна — сказав Глава УГКЦ, говорячи про хабарництво. Виручені кошти від реалізації другого компакт-диску будуть передані на розвиток інформаційної діяльності УГКЦ та, зокрема, на реалізацію наступних подібни аудіопроектів.

Дорогі радіослухачі, у сьогоднішій святковий недільний день пропонуємо вам фрагменти з цієї другої аудіокниги Блаженнішого Любомира послухати у нашій програмі. Загальна тема цих фрагментів — любов. Отже перше запитання просте, але дуже важливе: що ж таке людбов?

Блаженніший Любомир

Любов — це бажати ближньому добра і бути готовим цю свою зичливість, це своє позитивне наставлення окупити навіть якоюсь жертвою, що так скажу, якоюсь прикрістю чи трудністю для самого себе. Це є таке дуже загальне поняття, але любов це одне із тих понять дати яких дефініцію неможливо, можна тільки описувати, а люди, які у своєму житті любили чи люблять тоді відчувають і пізнають, ага — це любов. Модерна філософія, особливо так звана феноменологія старається описувати і я думаю що це правильно, бо ті такі основні поняття, дати дефініцію, сказати — це є любов, прямо неможливо з різниж причин. Перш усього тому, що є дуже різні види любові. Любов хтось вважає цілком чуттєвою, хтось майже фізіологічною, хтось бачить це як справжнє відношення між людьми. Отже має дуже багато форм і відноситься до дуже різних людей а в цих відношеннях є певне ступенування, чи це любов внутрі сім’ї, чи це батьків до дітей, чи це чоловіка і жінки між собою, чи це любов до народу свого, до своєї батьківщини, одинм словом це поняття дуже широке. Але повертаюсь до первісного ствердження загально можна б сказати що любов це є бажати ближньому, другій особі добра, з готовністю це почуття чи відношення окупити.

Кор.

Тоді Микола Княжицький запитав про те, чи любов це почуття взаємне, чи може бути одностороннє?

Блаженніший Любомир

Найкраще як воно є у дві сторони, у двох напрямах якщо воно є взаємне, хоча може бути, що так скажу і одностороннє, що я комусь бажаю добра, люблю дану особу, яка не реагує на цю мою зичливість на це моє бажання йому добра.

Кор.

На яких засадах у сьогоднішньому суспільстві має будуватися сім’я — на таке запитання ви зараз почуєте відповідь.

Блаженніший Любомир

Я не знаю чи це дуже акуратно розрізнювати минуле і сьогоднішнє. Любов між чоловіком і жінкою я думаю що це є така підставова справа, яка споконвіку не зазнала, властиво, якихось остаточних змін. Безумовно були різні форми можна б сказати шукати один одного, але це є мені здається цілковито другорядним. Чи вчора, чи позавчора, сьогодні чи завтра, я думаю відношення мужчини і жінки, яке є дуже так би мовити, фундаментальне для життя людського роду взагалі і для людської природи кожної особи, воно мусить взяти під увагу факт, що ті дві особи будуть творити спілку. Значить вони мусять, якщо це справжня любов а не тільки таке, що так скажу, перелетне почуття, але справжня любов, яка шукає справжньої стабільності, тривалості мусить брати під увагу власне, особливо цей елемент часовий — тривалість. Чи справді ті дві особи здібні жити разом, чи це бажання добра комусь чи воно настільки є сильне щоб витримати пробу часу.

Кор.

Тоді Блаженніший Любомир у своїй відповіді розглянув другий аспект у процесі творення нової сім’ї. Йдеться про те, що сходяться дві різні особи і тому тут важливі правдиві почуття, які допомагают перетривати труднощі сімейного життя.

Блаженніший Любомир

Сходяться дві особи які є різні своєю вдачею, підходом до життя, своєю особистістю і тепер на тлі того, я думаю, що можуть потвердити усі одружені патри, що співжиття, оця спілка виставлена на небезпеку непорозумінь. Що це справа, якої годі цілковито оминути що в практичному житті, співжитті будуть моменти, коли будуть різниці поглядів, це м’яко кажучи, буде непорозуміння, суперечка, може навіть і сварка, може навіть тимчасовий гнів чи щось. Одним словом будуть моменти випробування, критичні моменти. Проблема чи це бажання добра ближньому, тій улюбленій особі, чи воно настільки є сильне і тривале, що воно може перетривати хвилини критичні. Що хвилини, яких оминути годі, але які у своїй природі не є довготривалими і повернутися до такого спокійного співвідношення, до злагоди, до взаємного порозуміння.

Кор.

Останінй фрагмент другої аудіокниги, який ми почуємо в сьогоднішнй програмі про те, як бути коли любов недостатньо сильна?

Блаженніший Любомир

Якщо любов є недостатньо сильна то вона заломиться, це бажання добра ближньому буде виставлене на таку пробу, якої перетривати не в силі. Це якщо сказати, не було того справжнього бажання. Але тут є ще один момент, який ми можемо переочувати, а саме: бо не тільки сама любов тут є вирішальною. Мені здається що у подружньому відношенні чоловіка і жінки треба також брати під увагу справу відповідальності. Значить приходить момент критичний коли може почуття захитане в якийсь спосіб, може зранене непорозумінням, але тут вступає інший елемент який я би його назвав почуття відповідальності. Остаточно дві особи згодилися йти крізь життя спільно, прийшов момент трудний, критичний. Може в моменті виглядати що не можемо далі йти спільно — вони кажуть, але тоді вступає той момент, остаточно ми один одному, якщо це є справжнє подружжя, ми один одному зобов’язались присягою чи як бути разом аж до смерті котроїсь особи з тих двох. Це почуття відповідальності допомагає подолати спокусу відректися любові.

Підготував отець Ігор Яців. (Фрагмент програми Радіо «Воскерсіння»)

Частина 2

Кор.

Дорогі радіослухачі, у великодному часі у Києві буде презентовано другу аудіокнигу Блаженнішого Любомира — її назва «Дорога до ближнього». Як і минулого разу весь пропонований на двох дисках матеріал поданий у жанрі інтерв’ю. Розмову з Блаженнішим Любомиром провів відомий український журналіст Микола Княжицький, директор телеканалу TVI. Вступне слово сказала Ніна Матвієнко, українська співачка, народна артистка України.

У цій аудіокнизі Предстоятель УГКЦ розмірковує про такі основні теми: про любов, про чоловіка і жінку, про контрацепцію і аборти, про конфлікт поколінь, про громадянина про державу та про патріотизм і шовінізм. Любов до України — це прекрасний слоган, можна говорити палкі і прекрасні слова про любов до України, це ні до чого не зобов’язує, а любити треба українців, жителів цієї країни. Це є любов до України — наголошує Блаженніший Любомир, говорячи у другій аудіокнизі про патріотизм і шовінізм. Ці слова ми ще почуємо у нашій програмі.

А зараз, до вашої у ваги, перший з фрагментів аудіокниги, який ми почуємо сьогодні у програмі. Прозвучить відповдь на запитання — що сьогодні для України є найбільшою проблемою: культурне розділення між Сходом і Заходом, корупція, влада.

Блаженніший Любомир

Говорити про найбільшу — дуже трудно її ідентифікувати. Якщо ми вже хочемо говорити такими категоріями, мені знається, що треба взяти під увагу брак основних моральних засад. У всіх тих речах, про які говоримо, що вони є недобрі, чи це корупція, чи невдала влада — всюди криється брак відчуття моральної праведності. Якщо хочемо зідентифікувати найбільше лихо, воно є таким лихом, яке має багато облич. Це не є одна річ, наприклад корупція, це є багато інших речей, але в сумі усі вони зводяться до браку відчуття моральної праведності що є добро і зло, що є правда і неправда і що є певні засади у відношенні до людей, ближніх яких треба абсолютно респектувати, якими не можна легковажити, за якими не можна діяти на свою власну користь. Одним словом брак отого відчуття що є об’єктивний моральний закон який мусимо респектувати. Кожна людина має свої права, якими не сміємо нехтувати, кожному віддати не, що йому справді належить і нікого не скривдити. Це значить ні від кого не забрати те, що йому належить. Я це описую загальними словами але в сумі воно до цього зводиться. Брак відчуття моральної праведності, моральних засад я б уважав цим спільним знаменником, який проявляється в дуже різних способах у нашій країні.

Кор.

Тут Глава УГКЦ акцентував увагу на питанні чи завжди так було, чи завжди існував такий стан речей в Україні?

Блаженніший Любомир

Нажаль ми жили довгі роки в займанщині під чужими окупаціями, а вже ця остання окупація, комуністичний режим в радянському союзі це було для народу справжнім прокляттям. Це режим нібито старався створити новий світ, але в якому значенні — підпорядкований певній групі людей, які би з цього користали. А щоб це сталося, тоді треба було позбавити людей поняття про Бога, правду, справедливість. Вони це дуже послідовно робили, робили через багато десятиліть і сьогодні ми терпимо від наслідків такої духовної рани, якої завдано нашому народові. Не тільки нашому, яле ми говоримо про нас, про українців, про Україну.

Я вважаю тут сталася велика кривда. Щоб направити це лихо нам треба буде багато часу, багато праці. Воно за одне покоління не зміниться. Хтось каже — відімре це покоління і все буде добре. Ні-ні, так легко воно не буде, кілька поколінь і треба буде дуже послідовної і виховної праці щоб направити це суспільство, вилікувати його із цього поняття безправ’я.

Блаженніший Любомир

Про любов до України, про патріотизм і шовінізм — роздуми Глави УГКЦ щодо таких питань ми зараз почуємо у нашій програмі.

Блаженніший Любомир

Любов до України — це прекрасний слоган. Любов до України до нічого не зобов’язує, про це можна говорити палкі, прекрасні слова. Любити треба українців, жителів цієї країни. То є любов. Любити тих, хто цей нарід, що заселює цю українську державу. Це є правдивий патріотизм. Ця любов спонукає людей жити як належиться, кожному віддати йому належне і боронити навіть до проливу крові — це є ті, що вмирають, як ми кажемо, за Україну. За український народ, бо Україна це є абстрактне поняття, як слово. Україна це є українці, це є конкретні люди, яким я хочу служити, помагати, яким я бажаю добра, яких я хочу захистити від лиха, яким я хочу забезпечити все те, що їм належить. Оце є той правдивий патріотизм, ця любов України, яка зобов’язує нас любити свій народ але в цей сам час нікого не відкидати. Значить не ненавидіти інші народи бо тоді наш патріотизм стається шовінізмом який є абсолютно недопустимий.

Кор.

У цьому місці аудіокниги «Дорога до ближнього» Блаженніший Любомир для кращого розуміння вищесказаного навів такий приклад:

Блаженніший Любомир

Я маю батька і матір, братів, сестер, родину є багато людей довкруги але це є люди, до яких я є особливо близький, але тому що я люблю своїх батька, матір, бабусю, дідуся, сина, дочку своїх братів і сестер то не значить що я можу ненавидіти сусіда і виробляти йому усяке лихо кажучи, що він не належить до нашої родини. Любов до моєї родини не звільняє мене від пошани до ближнього а радше навпаки, заставляє думати що він також має свою родину і що він такий як я і що йому треба віддати те, що йому належить. В цьому полягає справжній християнський патріотизм. Патріотизм, який мене вчить ненавидіти будь-кого вже не є християнською чеснотою, це вже є шовінізм, це вже є, можна сказати від диявола. Любити своє, бути готовим навіть життя віддати але в цей сам час не робити це коштом когось іншого.

Кор.

Останній фрагмент другої аудіокниги, який ми почуємо в сьогоднішній програмі про те, хто для українця є своїм.

Блаженніший Любомир

Це було питання, яке поставив законовчитель Ісусові. Він запитав Ісуса — яка є найбільша заповідь? Ісус відповів — любити Бога, любити ближнього. А як каже Святе Письмо, що він хотів якось оправдатися наче йому стало встидно, що він таке задав запитання, він каже: «Скажи, а хто мій ближній?» Тоді Ісус Христос подав нам ту притчу про доброго самарянина. Дуже цікава притча, над якою варто нам застановлятися. Є різний підхід до справи. Є, безумовно, такі єдинокровні, скажімо роджені українці, але на території нашої держави живуть люди різних національностей. Я був у Донецьку і там мер міста згадав що в Донецьку живуть представники 113 різних національностей. Тепер жеш, хто мій ближній? Всі ті люди що там живуть!

Підготував оетць Ігор Яців. (Фрагмент прорами Радіо «Воскресіння»)

Опубліковано у Інтерв’ю Коментарі. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.