Екзарх Луцький і Рівненський Української Греко-Католицької Церкви Йосафат Говера — про становлення Луцького екзархату

( розмір 2.44 MB )

Кор.

Вже минуло пів року з часу створення Луцького екзархату УГКЦ. Опікуватися вірними цих теренів поручено преосвященному владиці кир Йосафатові Говері. Сьогодні пропонуємо до вашої уваги інтерв’ю з владикою Йосафатом. На початку просимо преосвященного владику розповісти про те, чи є вже успіхи у праці на цих теренах а, також дещо про місто, в якому організовано осідок екзарха.

Владика Йосафат

Слава Ісусу Христу. В першу чергу треба сказати, що Луцьк, це є древнє місто, в якому є пам’ятки історії князівських часів, є луцький замок і в Луцьку, зокрема, був осідок єпископський в давніх часах. Відомо з історії, що єпископ луцький Кирило Терлецький був одним з ініціаторів Унії Київської митрополії з Римським апостольським престолом. Під тим оглядом осідок єпископський саме в Луцьку є, очевидно, теж історичною послідовністю.

Луцький екзархат УГКЦ створений недавно, тільки в цьому році ми почали діяльність. Щоправда треба сказати, що прийшовши сюди на Волинь я вже побачив ревну працю священиків, які тут трудилися під опікою і Сокальсько-Жовківської єпархії, Київсько-Вишгородської архиєпархії. Тому праця душпастирська тут вже багато років функціонувала і в деяких прафіях дуже успішно завдяки такій дуже охочій і ревній діяльності священиків. В самому Луцьку, де є дві наші парафії в тому числі один монастир василіанський, при якому є парафія, яка дуже успішно функціонує. Є парафіяльні спільноти і старших людей і молоді, також у Рівному та в інших містах. Тому певні успіхи пасторальної праці вже бачимо, а справа екзархату — це організувати більш налагоджену душпастирську діяльність на волині. Я сподіваюся, що ця праця спільними силами і з Божим благословенням буде розвиватися.

Кор.

Далі запитуємо у владики Йосафата про те, які набільші особливості цього краю і які потреби є найгострішими.

Владика Йосафат

Звичайно для успішної праці тут на волині потрібно багато різних обставин. В першу чергу потрібно сказати, що потрібно добрих і ревних священиків, які би могли жертвенно служити, оскільки умови на волині є трошки відмінні від тих, які існують в Галичині, де є добре організовані парохії впродовж багатьох століть, де є багаточисленні громади. Тут на волині іноді бувають громади, які не налічують багато родин, але і для цих людей треба працювати, бо вони очікують духовної допомоги. Тому не просто, щоб священик міг в таких умовах працювати. Він мусить мати духа жертвенності, любови, він мусить розуміти, що йому буде не вистачати багатьох речей чисто матеріального характеру, але він мусить бути настроєний на самопожертву і на бажання служити Церкві Христовій. Багато громад ще не має свого храму, доводиться цей храм будувати. Тому, очевидно, ще є багато труднощів з якими ми зустрічаємося. Але поволі надіємося з Божою допомогою їх подолати.

Кор.

Волинська земля є батьківщиною священомученика Йосафата Кунцевича, який відіграв ключову роль у формуванні сучасної моделі василіанського життя. Саме у місті Володимир Волинський монахи василіани старанно бережуть пам’ять та вшановують духовні традиції цього подвижника віри. Цікавимося у перосвященного владики Йосафата наскільки монаші чини є активним у справі розвитку екзархату?

Владика Йосафат

Монаші спільноти завжди є дуже дієвою допомогою у душпастирстві. Дійсно в багатьох місцях не вистачає добрих і ревних священиків, монаші спільноти є завжди осередком, таким особливим духовних людей, які плекають духовне життя. Тому навколо себе вони завжди об’єднують дуже гарну громаду, даючи їй і добрий напрямок духовного розвитку. У Володимирі Волинському є дуже гарна спільнота отців Василіан, в самому Луцьку, ми вже згадали є теж спільнота, яка успішно працює в душпастирстві. У Ковелі є також спільнота отців редемптористів, які теж дуже успішно працюють на тих теренах, де колись праця була в нелегких умовах ще перед війною, коли був направлений владика Микола Чарнецький. Тоді були дуже важкі, не дуже сприятливі часи. Сьогодні, дякуючи Богові, маємо релігійну свободу, маємо можливість у спокійних умовах розвивати і організовувати душпастирське життя. Тому я дуже вдячний монашим спільнотам, які тут служать і надіюся що ще не одна монаша спільнота тут буде існувати.

Кор.

І на завершення просимо преосвященного владику Йосафата розповісти про міжконфесійну ситуацію у цьому краю, а також про те, чи вдається віднайти спільну мову з іншими конфесіями.

Владика Йосафат

Очевидно з Римо-Католицькою Церквою у нас є досить добра співпраця. У деяких громадах наших греко-католицьких, які ще не мають своєї церкви, священики дозволяють служити у свої й церкві з благословення владики Маркіяна, місцевого єрарха Римо-Католицької Церкви, за що ми вдячні. Мені здається, що у нас є досить добра і успішна взаємна співпраця.

Взагалі УГКЦ є відкрита для спілкування з усіма християнськими конфесіями. Очевидно цю співпрацю порізному вдається налагодити, бо для того, щоб був діалог мусить бути охота і бажання з усіх сторін. Ми є відкриті і намагаємося з усіма спілкуватися і співпрацювати. Але, очевидно, не завжди вдається лекго з усіма навести добрий і успішний діалог. Але я би сказав, що тут на Волині досить спокійна міжконфесійн а ситуація, конфесії толерують одна одну, мають певне взаєморозуміння і, мені здається, намагаються приймати участь у якихось спільних ініціативах, співпрацювати.

Підготував Василь Ковалишин (Фрагмент програми Радіо «Воскресіння»)

Опубліковано у Інтерв’ю Коментарі. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.