«Львівському музею історії релігії – 35 років»

Працівники Львівського музею історії релігії

Працівники Львівського музею історії релігії

( розмір 5.44 MB )

Кор.

Цього року Львівський музей історії релігії відзначає своє 35-ліття. У ньому зібрані унікальні матеріали, що висвітлюють історію світових та національних релігій, діяльність церковних організацій.

Експозиція музею розміщена в будівлі Домініканського монастиря ХІV – XVIII ст. Домініканський костел, а нині діюча церква Пресвятої Євхаристії, споруджений за проектом австрійського інженера Яна де Вітте і належить до кращих зразків барокової архітектури міста. Головний вівтар костелу був створений 1766 року за проектом скульптора Себастьяна Фесінгера. У приміщенні церкви організовуються також і концерти органної музики.

Музей історії релігії має філіали у Червонограді та Сокалі, при ньому діє інститут релігієзнавства.

Розповідає директор Львівського музею історії релігії Зоряна Білик.

Зоряна Білик

Львівський музей історії релігії зайняв своє чільне місце в культурному просторі України, Львівської області. Ми цим пишаємося, це праця принаймні трьох поколінь, на сьогодні, музейників, трьох команд музею і ми абсолютно свідомі того, що сьогоднішній музей, це музей, який мусить розвиватися в руслі світових тенденцій музейної галузі, бути обізнаним з її напрямками, бути цікавими для наших відвідувачів. Львівський музей історії релігії на сьогодні це потужна культурно-просвітня організація, ми маємо дуже цікаві експозиційні відділи, ми маємо величезний відділ фондів, який нараховує більше ніж сто тисяч експонатів. Ми маємо величезну бібліотеку, це 26 тисяч книжкового фонду і 20 тисяч давньої періодики. Ми маємо такий напрацьований феномен музею як наші міжнародні конференції релігієзнавчі, на яких побували відомі світові вчені релігієзнавці майже з 18 країн світу, ми маємо видавничий відділ, який працює при музеї з 1990 року, це до 460 цікавих видрукуваних книжок, монографій. Колектив у нас творчий, прекрасний і гарний працює над одним — як ми своєю працею і тим, що ми хочемо показати в музеї і показуємо, маємо стати дуже цікавими для наших відвідувачів. Ми розуміємо, що вже минула епоха ця, коли просто відвідувач приходив, просто бездумно ходив по експозиційних залах. Маємо зараз дуже цікавого відідувача, який хоче дивитися на екпозицію, на експонат і ставити перед собою якісь дуже глобальні питання — хто я, звідки я, де мої коріння? І шукати на ці питання для себе відповіді. Для такого відвідувача усі наші старання. Наші плани дуже цікаві, це відкриття нових музейних експозицій, це відкриття нових музеїв, це освоєння підвального приміщення. Тобто, якщо вихочете працювати, якщо ви маєте в колективі цей творчий потенціал то незважаючи на ніякі кризи, ніякі негаразди, що відбуваються в державі, ви знаєте, що ви це зробите, ви знаєте, що маєте золоті ідеї і людей, які зреалізують ці ідеї і це завжди дуже приємно. Я ще раз хочу наголосити, що все те, що ми маємо в музеї, це праця і теперішніх науковців, і тих людей, які працювали раніше в музеї. Ви можете зробити дуже багато речей, коли всі разом спільно працюєте на якийсь майбутній гарний і добрий імідж музею.

Кор.

Як змінилися акценти від часу створення музею і до сьогоднішнього дня?

Зоряна Білик

Звичайно, що акценти мінялися, бо ми пережили свою дуже непросту сторінку історії, вона вже перегорнута. Акценти змінилися — це наша якнайширша співпраця з усіма конфесіями, які є у нашому місті, у нашій області. Ми можемо пишатися тим, що у нас налагоджена дуже добра співпраця з усіма церквами. У нас є дуже цікаві проекти з УГКЦ, з православною церквою, ми працюємо над відкриттям нового віділу по протестантських релігіях, це виховання та притягнення якнайширшого кола школярів до нашого музею. У нас цікаві програми по музейній педагогіці, треба думати над стратегією збирання нових експонатів. Ми шукаємо і знаходимо нові форми подачі експонатів в тому числі нових. Чимало зусиль докладаємо для вивчення тих експонатів, які є і в експозиції, і у фондосховищі. Це ті акценти, над якими примушує працювати саме життя.

Кор.

Музей історії релігії у Львові формувався з фондів історичного музею. Як відділ історичного музею він був відкритий у 1970 році. Потім став філіалом, а через 3 роки — окремим музеєм. У приміщеннях костелу та Домініканського монастиря, де почав функціонувати музей історії релігії, після війни були складські приміщення. Після ремонту стало можливим розмістити експозиції музею. Сьогодні вони охоплюють такі теми: «Релігії стародавнього світу», «Юдаїзм», «Раннє християнство», «Вірменська церква», «Католицизм», «Українська греко-католицька церква», «Православ’я в Україні», «Протестантизм», «Іслам», «Буддизм». Про перлини музейних експозицій розповідає Лідія Савчук, завідувач експозиційним відділом

Савчук Лідія

Окрасою музейної колекції є збірка ікон XV-XX століть. Серед них хочу виділити одну ікону «Богородиця з Ісусом на престолі» першої половини XV ст. Ця ікона була реставрована в минулому році музейним реставратором Петром Склопом, а в музей вона потрапила ще в 1976 р. і була неодноразово замальована і вже тоді музейні працівники бачили що за малюванням початку XXст. Заховано більш раніший розпис і сьогодні прийшов час побачити ікону якою вона була у п’ятнадцятому столітті. Окрасою музейної експозиції раннього християнства також є ікона «Спас нерукотворний» XVI ст. яка також придбана і відреставрована музейними працівниками. Є в музейній збірці ікон ікони відомих художників Західної України Івана Рутковича, Модеста Сосенка, Монастирського, Осінчука та ін. Заслуговує на увагу і хочеться сьогодні згадати про величезну колекцію фондової збірки стародруків, вони включають стародруки XVI-XVIII ст. і також хочу назвати серед них Острозьку Біблію Івана Федорова. Експозиція релігій давнього світу побудована і рокрита через пам’ятки археологічні. Ось і в цьому році відомий у Львові і в Україні, який працював і зараз частково працює у нашому музеї, Микола Бандрівський передав музею комплекс археологічних пам’яток з розкопок в селі Шпайківці Тернопільської області що належали неврам XVII-XVI ст. до нашої ери і про які згадує Геродот, як місцеве населення даної території сучасної України. Вивчаючи фондові збірки, у 2000 році у музеї вдалось побудувати нову тему, а саме історію вірменської церкви. Автор її Ірина Гают, яка по цій темі захистила кандидатську дисертацію. В наступному році також готується до реекспозиції експозиційна тема «Українська Греко-Католицька Церква». Автор цієї теми, яку розробляє, вдосконалює, Матлашенко Наталія. За останні роки експозиція музею вдосконалилася новими пам’ятками і вдосконалилася подача цих пам’яток, звільнена від ідеологізації, яка певний час була супутником нашої діяльності. На сьогодні у музеї створено усі умови для детального дослідження пам’яток, зокрема, сакрального мистецтва, пам’яток історії України і, що похвально, що сьогодні проводиться комп’ютеризація фондів музею.

Кор.

З ініціативи львівського музею історії релігії у Львові створюється музей юдаїки. Науковими дослідженнями з юдаїки в Україні займається іститут Агатангела Кримського, Соломонів університет, Києво-могилянська академія. Консультації щодо створення нового музею львівським науковцям надають з Відеського музею юдаїки та музею історії євреїв, що створюється у Варшаві, а також інші інституції

Розповідає Максим Мартин, завідувач відділу юдаїки

Максим Мартин

На нашому відділі покладена особлива відповідальність оскільки галицького єврейства, як етнографічної, особливо кульурної спільноти вже не існує, вона знищена в роки II світової війни. На базі нашої колекції юдаїки ми плануємо створити може й невеликий музей історії культури галицьких євреїв. Він буде розташований на вулиці Староєврейській, в центрі колишнього єврейського кварталу, єврейської дільниці у Львові у будинку XVII століття, побудованого в 1633 р. На сьогодні йде робота над створенням цього музею, підготовлені документи на освоєння приміщення майбутнього музею, складений експозиційний план, відібрані експонати, проведені консультації з експертами кураторами музеїв юдаїки Європи і хоча фінансова криза, яка зараз все сильніше накриває Україну, вона, можливо, пригальмує реставрацію приміщення, але вона не може зупинити поступ наш у створенні такого музею, тобто, буде продовжуватися вивчення експонатів і, звичайно, реставрація. Наші реставратори вже зробили багато у реставрації збірки «Юдаїка» і будуть продовжувати роботу над експонатами цієї збірки. Тут вже слово їм.

Кор.

Кожний музей покликаний належно оберігати свої фонди, тому поруч з науковими працівниками, мистецтвознавцями працюють реставратори, які надають експонатам друге життя. Розповідає Марія Боньковська, завідувач реставраційного відділу музею

Марія Боньковська

Паралельно зі створенням музею нашого виникла гостра потреба збереження і реставрації пам’яток культури і мистецтва, які були передані з Історичного музею а також які постійно поповнювалися і тодішньому керівнику нашого музею Матюхіну Юрію довелося запрошувати реставраторів з міжобласних реставраційних майстерень щоб врятувати ікони і твори сакрального мистецтва для створення експозицій, які тоді будувалися. Тому вкінці 1975 року був створений музейний реставраційний відділ, очолив його і розвинув реставратор Магірський Володимир Дмитрович. Потім і стала учасником цього і я. Мені особливо приємно відзначити, що за цей перід було врятовано майже усі експонати, які потребували негайної реставрації, консервації. Нам дуже бракувало приміщення тому, що ми, нажаль, були розташовані в Домініканському соборі на його верхів’ї, тобто на самих балконах, які були зовсім непристосовані для реставрації. Реставраційний відділ нарешті отримав нові приміщення, які оснащені найновішим реставраційним обладнанням по реставрації графіки і стародруків рідкісних книг а також архіву. За останній рік вже є відсутні результати особливо графіки. Так було відреставровано понад 20 збережень графіки і репродукцій а також були реставровані репродукції оліодруків ікон. У нашому відділі зараз працюють 8 реставраторів, усі вони мають окремі спеціалізації і варто згадати що ще з 1995 року по 2006 рік велику участь у реставрації експонаів особливо живопису приймали студенти Академії мистецтв. Це було під керівництвом Скоп Галини відреставровано понад 250 одиниць живопису, окрім того були і твори скульптури поліхромою реставровані, також понад сто одиниць. Продовжується реставрація інших відділів. У нас є молоді реставратори такі як Оскана Гірняк, яка після закінчення Академії мистецтв по тканинах стала у нас дуже потрібною по реставрації сакральних тканин. Окрім того у нас є багатообіцяючий реставратор по металу, особливо кольоровому металу Павлюк Олександр. Він вже відомий в Україні як ювелір, а також відомий у Києві як реставратор рідкісних монет та сакральних речей. У нас він працює по реставрації срібла юдаїки, яка вже встигла побувати на виставках як у Львові так і за межами України. Є реставратор Боянівськицй Василь, який реставрує поліхрому скульптур яка використовується в експозиції нашого музею. Реставратори, які приходять до нас молодми обов’язково проходять стажування як в Києві так і в Бахчисараї, у Львові в бібліотеці Стефаника, також в Національному музеї. В залах нашого музею ми випадково виявили стінопис дуже цікавий, який потребує реставрації і ми надіємося, що наш музей стане одним із найцікавіших у тому плані, що крім експозиції ми будемо мати ще й експозицію стінопису. Це наше майбутнє. Це що ми робимо, ми зберігаємо для майбутніх поколінь.

Кор.

Ви згадали за новітні технології. Що це за технології?

Марія Боньковська

Ми тільки починаємо їх освоювати. Маємо, наприклад, реставраційне обладнання по реставрації графіки. У цьому ми дуже вдячні науково-дослідному інституту поліграфічної промисловості ім. Т. Шевченка, які самі створили це обладнання для музеїв. Повний косплект цього обладнання якраз отримав наш музей. Він є пристосований для реставрації стародруків, графіки, усіх книг з рідкісної книги, архівної справи і, я надіюся, що це є велке майбутнє для нашого музею.

Кор.

З самого початку в структурі Львівського музею історії релігії був створений науково-методичний відділ. Про його роботу розповідає завідувач відділу Микола Хмільовський

Микола Хмільовський

Приходили випускники і філологічних факультетів, і історчних, і географічних, і журналістики але належної фахової підготовки крім музеєзнавства, це і знання теології, богослів’я, це і знання глибокі філософії вони відповідно не мали. І ось треба було їх якось вичити готувати щоб усіх цих дисциплін потім був озвучений в роботі з відвідувачами. Саме впродовж цих десятиліть займався цим науково-методичний віділ. Тобто ми готували фахових спеціалістів з релігійного музеєзнавства. Я хочу відмітити наших працівників, які починали цю роботу. В першу чергу це Ольгу Борисівну Синькевич, Дарію Михайлівну Гилету, Сергія Жижка і Галю Мороз. Крім того з самого початку сформувалася ситема підготовки співробітників музею з інших міст України. Сьогодні ми можемо з гордістю говорити знаний сьогодні у Львові і в Україні музей ікони в Луцьку, практично усі працівники цього музею і директор і затупник директора, наукові співробітники усі вчилися у нас. Цього року до нас приїхали гості із Запоріжжя, Полтави, Києва, Рівного, Чернівців, Коломиї і, звичайно, Львівської області. Було тематичне стажування 200-річчя Галицької митрополії УГКЦ. Я хочу подякувати за співпрацю, бо ми проводили це спільно з УКУ і ми надіємося і на майбутнє мати тісну співпрацю з представниками різних релігійних течій, різних Церков у Львові і в Україні в цілому.

Кор.

Музей проводить щорічні міжнародні наукові конференції «Історія релігій в Україні» та видає їх матеріали, а також раз на два роки видає наукові альманахи, присвячені визначним датам історії церкви.

До послуг відвідувачів музею – різні форми науково-освітньої роботи: лекції, екскурсії, для них проводяться концерти органної та камерної музики, надаються консультації.

Підготувала Любомира Бурка (Фрагмент програми Радіо «Воскресіння»)

Опубліковано у Інтерв’ю Коментарі | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Коментарі закриті.