«Аборт. Причини. Процес. Наслідки» – інтерв”ю з директором Інституту родини та подружнього життя при Українському Католицькому Університеті Юрєм Підлісним. Ред. Лідія Пуга.

( розмір 6.33 MB )

Кор.

Пане Юрію, розкажіть, будь-ласка, про ваш інститут з точки зору ставлення до проблеми абортів.

Юрій Підлісний

Інститут родини та подружнього життя займається різною проблематикою, яка стосується сім’ї, зокрема питаннями аборту, репродуктивного здоров’я. До аборту однозначно є негативне ставлення оскільки це вбивство невинних людей. Є чітка позиція, яка є позицією Католицької Церкви, Православної та інших християнських Церков і релігій, зокрема ісламу, юдаїзму.

Кор.

На вашу думку, які причини такої великої кількості абортів, яка зараз є в Україні і що можна було б зробити у плані покращення ситуації.

Юрій Підлісний

Причини, скажемо так, суб’єктивні. Інакших причин назвати не можна, тобто, оскільки вони суб’єктивні, то вони є дуже різноманітні і в кожної жінки можуть бути свої. Очевидно, що є менша кількість, так званих, об’єктивних: загроза здоров’ю, життю. Є інша категорія аргументів чому робити аборт, коли навіть попри такі об’єктивні причини аборт не можна оправдати. Які можуть бути заходи щодо покращення ситуації, зменшення кількості абортів чи взагалі їхнього усунення. Це є завжди індивідуальний підхід до кожної людини і я є реалістом, я впевнений, що ми не зможемо ліквідувати в принципі аборти. Це є історично дуже довга практика людства, негативна практика, про яку маємо ще згадки, зокрема, з античності, у клятві Гіпократа це згадано, що „…не дам жодного засобу, який допоміг би зігнати плід“. Це означає, що ці приклади були не поодинокі тоді.

Що можна реально робити? Це подавати велику достовірну інфомацію, багатогранну про те, що таке насправді є аборт. Оскільки у нашій медичній практиці дуже часто прийнято аборт ховати за різними евфемізмами — операція зі штучного переривання вагітності, зокрема, зараз понавиходили різні евфемізми, як, наприклад, регулювання місячного циклу шляхом вакуумаспрірації. Сама вагітність вже не називається вагітністю, а називається порушенням місячного циклу, тобто це вишукуються різні засоби. Ну і можемо сказати, що і держава може вплинути на бодай часткове зменшення кількості абортів. Зокрема, можна так сказати, на прощання президент Кучма в грудні 2004 року видав розпорядження, не пригадую точно, яким це видом документу було зроблено, але указ про зменшення терміну коли ще можна робити аборт. Раніше було до 28 тижнів, зараз це скорочено до 22 тижнів, оскільки медично, науково доведено, що діти, народжені у 22 тижні, їх можна виходити і це будуть здорові діти.

Кор.

Дослідження показують, що дуже знизився рівень, коли, молодь починає статеве життя, навіть дуже часто трапляються випадки вагітності у школах, це вже далеко не поодинокі випадки.

Як ви вважаєте, що може зробити школа в такому випадку і, от існує такий предмет, як валеологія. Церква проти цього предмету. Як ви вважаєте, якою повинна бути освіта дітей у цьому питанні.

Юрій Підлісний.

Найперше можу сказати, що шкільна освіта у цих питаннях може бути лише допоміжною. Головна роль повинна бути за сім’єю. Але у нас є проблема така, що батьки дуже часто не ведуть цієї розмови зі своїми дітьми. Відповідно діти черпають інформацію про статевість, про статеві стосунки, про передшлюбні науки, про шлюбне життя з будь-яких джерел, але тільки не від батьків. І, відповідно, мусимо докласти чималих зусиль для того, щоб виховати спочатку батьків. В школі такі предмети, як валеологія, ні до чого доброго не приведуть. Вони розповідають про що завгодно, але тільки не про належно впоядковане статеве життя і свідченням цього є якраз статистика. Якби були нормальні предмети, зокрема, є такі рубрики про подружжя, про статевість людини у предметі «Християнська етика», але нажаль Міністерство освіти усілякими способами блокує викладання цих предметів. Зокрема, Станіслав Ніколаєнко видав черговий свій комуністичний чи соціалістичний ляпсус на тему, що цей предмет не готовий, що дітям не можна давати цей предмет, починаючи з першого класу, а лише з шостого класу, коли у дітей вже є, так званий, базис природничх наук. Тобто школа на даному етапі нажаль нічим допомогти не може. А чому зросла кількість ранніх статевих стосунків і, відповідно, ранніх вагітностей та ранніх абортів — це є побічний продукт вседозволеності у наших засобах масової інформації. Тобто підлітки отримали на даний момент дуже складну ситуацію, підліток сьогодні перебуває неначе на війні. Якщо взяти західний регіон, переважно це є розбиті сім’ї, або розлучені, або ті, що на заробітках батьки. Діти мають кошти але діти не мають опіки, бо не завжди дідусь з бабусею, або батько, який мусить працювати, можуть присвятити багато часу опіці над дитиною, і дитина черпає інформацію або від старших своїх колег, які на рік-два старші, з тої літератури чи телевізійних програм викривлене поняття про статевіть людини і починає імітувати, пробувати. Дитна попадає у цю ситуацію немовби на якесь бомбардування і не знає як себе від цього захистити. Державні органи влади, особливо коли йдеться про ті органи, які регулюютьдіяльність засобів масової інформації, повинні більше уваги звертати на те, які фільми крутяться у нас по телебаченню, у кінотеатрах. Бо йдеться про майбутнє нашої держави, народу. Якщо наш Президент говорить, що нас має бути знову як мінімум 52 мільйони, а бажано ще більше, то, не зважаючи на зміст багатьох телепередач, фільмів чи у друкованих творах, ми не порятуємо репродуктивне здоров’я, яке є дуже порушене.

Кор

Нещодавно відвідавши один із Львівських молодіжних форумів і натрапивши там на тему: «Аборти», я зустріла висловлювання однієї жінки, яка свого часу зробила аборт, зараз, правда, вона одружена і має дитину, що у нашій державі і так достатньо і дітей вулиці, і дітей-сиріт, і дітей не доглянутих. Чи не краще позбавляти життя, тобто робити аборт, ніж плодити не щасливих? Що можна би було відповісти такій людині?

Юрій Підлісний

Я думаю, що ця жінка мала б щодня говорити: «Хай Гітлер!». Тобто це є абсолютно нацистська, я б сказав, світоглядна установка цієї людини. Я не знаю її особистого життєвого досвіду. Він, може, якийсь складний, трагічний. Не беруся судити цю людину, але її світоглядна установка є абсолютно антилюдська. Якщо ми почитаємо офіційне листування Мартіна Бормана з Адольфом Гітлером, то там можемо знайти ці висловлювання.

Кор

Мати Тереза Калькутська говорила, що якщо мати може вбити вбити свою дитину, як це робиться під час аборту, то що заважає іншим вбивати один одного. Чи вважаєте ви також, що не тільки на матір впливає, а й на батька майбутнього, який не став батьком, на обох цих людей, тобто аборт погіршує загалом моральну ситуацію у країні? Збільшує жорстокість людей і здатність до вбивства?

Юрій Підлісний

Однозначно, тому що аборт не проходить безслідно. Він не проходить безслідно на фізіологічному рівні, і проце вам будь-який лікар скаже. Він не проходить так само і на психологічному рівні. Тобто він сягає таких проблем, де потрібна допомога не просто психолога, а все таки психіатра. І впливає не лише на жінку, але й на лікаря, який здійснює цей аборт, на членів родини цієї жінки, яка зважилася на аборт. Тобто це є дуже серйозна проблема, яка відома є у медичній, психіатричній практиці під назвою «Постабортний синдром». Це є однозначно дуже серйозна проблема, яка крім того, що на особистому рівні, ще й на суспільному рівні несе величезні загрози. Тому що, якщо я можу вбити зовсім невинну людину, то чому я не можу вбити людину, яка лежить, скажімо, п’яна або немічна лежить старша жінка чи чоловік, які вже не приносять користі суспільству. То це є та сама людиноненависницька нацистська теорія, що неповноцінних людей потрібно знищувати і не допускати до їх появи. Зокрема, коли ви згадували про дітей вулиці. За логікою цієї жінки, що забагато є дітей вулиці і не доглянутих, ну то можна, в принципі, розстрілювати цих дітей. Це є теорія появи концентраційних таборів.

Кор

І ще таке запитання: очевидно, що і ці препарати, які виготовляються з того так званого постабортивного матеріалу, які використовуються і у косметиці, і при лікуванні певних захворювань — також їх використання є аморальним. Тому що, вживаючи навіть шампунь із речовинами, отриманими із післяабортного матеріалу, така людина стає дуже байдужою до життя інших людей, тому що, бачачи кожен раз перед собою той флакончик, вона не усвідомлює що це є фактично відібране життя іншої людини.

Юрій Підлісний

Маєте рацію, а крім того, купуючи ці засоби, косметичні чи інші ми оплачуємо цю індустрію, тобто ми фінансуємо. Це наші інвестиції в цю індустрію. Нажаль Україна є одним із поставників абортивного матеріалу для подібної індустрії. Це є шалені гроші, які оцінюються мільярдами доларів. Відповідно, завжди знайдуться різні структури, які будуть сприяти тому, щоб в Україні на законодавчому рівні не відбулось жодних змін. Доречі зараз на сайті Міністерства охорони здров’я вивішено для, так званого, громадського обговорення проект нової існтрукції з переривання вагітності, і там є дуже цікаві моменти. Я б сказав, навіть можливо при здоровій моральній атмосфері в державі це би була дуже серйозна тема для компетентних органів. Там йдеться про, перше: фактично заміну того документу, про який я згадував, який видав Кучма, про зменшення періоду вагітності, на якому ще можна робити аборт, з 28 до 22 тижнів. Тут, фактично йде відміна в окремих випадках, а як ці окремі випадки можуть ставати загальним правилом ми знаємо, при «правильному підході». Отже йдеться про що — про те, якщо жінка забажала зробити аборт і в неї виявлена інфекційна хвороба, слід перед тим пройти лікування, яке повинне завершитися не пізніше як за 12 тижнів до закінчення нормального періоду вагітності. Що означає ці 12 тижнів. 40 відняти 12 тижнів, означає 28. Тих самих 28 тижнів, це є шість місяців. Шестимісячні діти однозначно ще задовго до того виходжувались, я особисто знаю таких людей, які народилися шестимісячними. Вони є здоровими, мають здорових дітей. Так що фактично підміняється. Тому що запросто можна визнати таку людину інфекційно хворою, прописати нібито якесь лікування. Я висловлюю припущення, нічого не стверджую, але з’являється така дірочка у законодавстві. Ще одна річ, яка дуже непокоїть, попри те, що аборт — це є вбивство, те, що у цій інструкції є положення по відчуженню дітей від батьків. Що я маю на увазі? Там зазначено, що коли приходить дівчинка чи жінка з проханням, щоб їй зробили аборт, то якщо їй немає 14 років, тоді потрібна згода батьків або офіційних опікунів. А якщо вже є 14 років, то дитина сама вирішує. Що таке 14 років? Ззовні це може виглядати як доросла жінка, а насправді — це є дитина, якій ще ляльками бавитися треба. Якщо фізіологічно вона готова до вагітності, то психологічно ще однозначно не готова ні до вагітності, ні до народження, ні тим більше до абортів. Але ця інструкція передбачає, що вона може це вирішувати самостійно. Про що тут ідеться? Йдеться про те, що батьків відлучають від своїх дітей. Тобто вчать дітей відмовлятися від порад своїх батьків. А це — я зроблю припущення — пролобійоване такою структурою, яка називається «Міжнародна федерація планованого батьківства» або її міжнародна абривіатура ІРРФ, у яких у молодіжному маніфесті, а також у їхній інтерпретації у Конвенції з прав дитини є чітко записано, що діти мають право на будь-яку медичну послугу, у тому числі аборт. І треті особи, у тому числі батьки, не мають права втручатися у це рішення. Тобто це є антипедагогічно і ці рішення є антисімейні. Якщо це буде прийнято, то біда нам у такій державі.

Кор

Цей рік є Роком захисту духовного світу дитини. Багато свідчень лікарів і досліджень доводять, що ця дитина на перших тижнях вагітності відчуває, чує, що про неї говорять. Що б ви порадили слухачам радіо «Воскресіння» у світлі нашої теми щодо абортів і щодо планування сім’ї?

Юрій Підлісний

Оскільки аборт — це вбивство, то його не можна здійснювати. А щодо планування сім’ї, то це є зовсім інша тема, яка потребує, можливо іншої розмови детальної. Бо ми розуміємо, що є різні життєві обставини. Наприклад, хтось із подружжя на даний момент є хворий. Чи не має праці і не можуть собі дозволити народження іншої дитини. То потрібно не допускати вагітності, не доводити до зачаття цієї дитини. А як? На це є свої моральні і неморальні спсоби, як цього досягти. І Католицька Церква має цілу таку пораду, що є природні засоби, які не перешкоджають природному спілкуванню статевому чоловіка і жінки, але які передбачають на певний час стримання.

Записала Лідія Пуга (Фрагмент програми Радіо «Воскресіння»)

Опубліковано у Інтерв’ю Коментарі. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.