Підсумки діяльності Синоду єпископів Української Греко-Католицької Церкви

( розмір 5.55 MB )

Кор.

Від 13 до 20 вересня 2006 року у Брюховичах (поблизу Львова) проходили щорічні засідання Патріаршого Синоду Єпископів УГКЦ, темою якого була програма вишколу та виховання священиків. У Синоді, який очолював Блаженніший Любомир, Верховний Архиепископ Києво-Галицький, взяли участь три митрополити та 33 єпископи – члени Патріаршого Синоду з України та з поселень. Крім того, були присутніми запрошені гості: Високопреосвященний Владика Ерколє (Люпіначчі), Єпископ Люн_ро помісної Італо-Албанської Церкви, делегований представник Італійської Єпископської Конференції; Преосвященний Владика Мілан (Шашік), Апостольський адміністратор Мукачівський, та о. Богдан Лисиканич, Апостольський адміністратор екзархату у Великобританії.

Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви розпочав свою роботу урочистою Архієрейською Божественною Літургією в Архікатедральному соборі Святого Юра у Львові. Літургія у соборі Святого Юра розпочалася о 10.00.

У проповіді Глава УГКЦ передусім привітав членів Синоду та гостя Владику Ерколє. Відтак Блаженніший Любомир висловив слова вдячності всі тим, хто відгукнувся на заклик до молитви за успішне проведення Синоду Єпископів УГКЦ та тим, хто, написавши свої пропозиції щодо основної теми Синоду (формування, виховання та життя священиків), взяв участь у його підготовці.

Після цього Предстоятель УГКЦ говорив про значення Божого благословення для кожного людського діла.

Блаженніший Любомир Гузар

Як колись слуга Божий Митрополит Андрей у сорокових роках, коли відбувалися оті Собори Львівської Архієпархії казав, так і ми сьогодні кажемо: оця перша Літургія, це відкриття молитовне Синоду чи Собору — це є акт віри і акт надії. У нас, у нашого народу, є така приповідка, у якій висловлена мудрість нашого народу разом із глибокою вірою: без Бога — ні до порога. Тому ми починаємо наш Синод актом віри. Бо Він є творець усього, Він є отой добродій, який при житті нас тримає, Він є отой провідник наш, який веде нас. Без Нього все це було б пусте, без значення для нашого щоденного життя. Ми мусимо таку важливу подію, як Синод, як і кожну важливу подію у нашому спільному чи особистому житті починати таким актом віри, що не тільки те, що ми бачимо, чуємо і можемо діткнути є вартісне. Але що Бог, у якого ми віримо, є найбільша вартість, щось найціннішого у нашому житті, яке дає нам початок і кінець, ціль нашого існування. Тому оцей акт віри. Але ця Свята Літургія сьогодні є також актом надії. Ми живемо у світі, в якому так багато безпорядку, непорозуміння, кривди, у якому стільки не задоволених людських потреб. І коли б хтось тільки все це вислухав — міг би попасти прямо у розпуку. Чи, властиво, можна у якийсь спосіб цьому всьому зарадити? Чи є можливість, щоб нарід, Церква не тільки існували, але жили, росли, розвивалися, сповняли свої завдання? По-людськи кажучи, чисто по-людськи, справді було б дуже-дуже трудно, може, направду неможливе. Але, власне, звертаючись до Господа Бога, збудивши віру в Нього, наші серця сповняються надією. Бо там, де є Господь Бог, там, де є Його опіка, батьківська опіка, батьківська щедра рука, там не бути безнадії, заломання. Там мусить бути надія на краще

Кор.

Літургія завершилася церемонією офіційного відкриття Синоду, під час якої було прочитано Декрет про скликання Синоду Єпископів УГКЦ. Після Архієрейської Божественної Літургії у соборі Святого Юра у Львові, у Реколекційному центрі їм. Патріарха Иосифа Сліпого у Брюховичах (передмістя Львова) розпочалися робочі засідання.

Значну частину свого робочого часу єпископи присвятили слуханню доповіді Блаженнішого Любомира про стратегію нашої Церкви, а також звітів про діяльність синодальних комісій, про роботу над проектом Катехизму нашої Церкви та про підготовку до проведення у 2007 році Патріаршого собору, присвяченого питанням молоді. Прослухавши звіт про діяльність Літургійної комісії, владики вирішили укласти проект процедури підготовки літургійних текстів, які мають бути прийняті Синодом Єпископів УГКЦ, та створити електронну базу літургійних термінів та офіційних літургійних текстів нашої Церкви.

На Синоді було заслухано звіти синодальних комісій, відповідальних за головні напрямки душпастирства у нашій Церкві. Від Катехитичного комітету звітував Владика Петро (Стасюк), представивши заходи, які провела Катехитична комісія – курси, видання книжок, молитовні ініціативи, зокрема у рамках святкування Року захисту духовного світу дитини. Владика звернув особливу увагу на написання Катехизму УГКЦ, а сестра Луїза, СНДМ, голова Патріаршої Катехитичної комісії, передала владикам текст Катехизму і просила до наступного року подати свої зауваження.

Владика Михаїл (Гринчишин), голова Комітету беатифікацій і канонізацій, розповів про роботу Постуляції у Львові над підготовкою нових кандидатів до беатифікацій і виданням творів Слуги Божого Андрея. Під час Синоду надійшла вістка з Риму, що процес Митрополита Андрея (Шептицького) перейшов до Богословської комісії. Це великий поступ, який відбувся завдяки старанням учасників Постійного Синоду безпосередньо в Папи Венедикта XVI.

Також від Комітету подружжя і сім’ї подав звіт владика Юліян (Вороновський), від Пасторально-місійного комітету – Владика Степан (Меньок), від Комітету суспільних комунікацій і культури -Владика Юліян (_бур), від Комітету емігрантів, біженців і моряків цивільного флоту – Владика Гліб (Лончина). Молодіжний комітет представляв Владика Іриней (Білик), який розповів єпископам про

роботу Патріаршої комісії для молоді. Це – курси, прощі, дні обнови. Окремо звітував о. Йосиф Мілян, голова тієї ж комісії, про підготовку Патріаршого собору у справах молоді, який проходитиме 14-19 серпня 2007 року в Києві під гаслом: «Молодь у Церкві III тисячоліття». Було прийнято рішення про те, щоб на закінчення Патріаршого собору провести з’їзд молоді в Києві.

Заслухавши звіт патріаршого економа Владики Володимира (Війтишина) про фінансову політику та про матеріальні потреби нашої Церкви, єпископи прийняли бюджет на 2007 рік. Одночасно вони вирішили з нагоди празника св. апостола Андрія Первозванного (13 грудня) проводити у всій нашій Церкві в Україні та на поселеннях збирання коштів (Андріїв гріш), призначених на підтримку екзархатів на сході України та душпастирів на територіях, на яких немає структур нашої Церкви. Окремо також слід збирати пожертви на підтримку Українського католицького університету у Львові.

У неділю, 17 вересня, синодальні отці взяли участь в урочистому відкритті та освяченні нового будинку філософсько-богословського факультету Українського католицького університету. Чин освячення нового будинку філософсько-богословського факультету розпочався із Архієрейської Божественної Літургії, яку у співслужінні з владиками, членами Синоду Єпископів УГКЦ, численним духовенством відслужив Блаженніший Любомир, Верховний Архієпископ Києво-Галицький. На початку проповіді Блаженніший Любомир подякував усім добродійникам, проектантам, будівельникам, представникам місцевої влади та відтак поіменно о. д-ру Борисові Гудзяку, ректорові УКУ, та о. д-ру Богданові Праху, ректорові ЛДС, за їхні старання у реалізації проекту. А звертаючись до владик, які брали участь у Літургії, Предстоятель УГКЦ сказав, що їхня присутність є знаком історичності цієї події та вказівкою на те, що і філософсько-богословський факультет, і УКУ належать не якійсь одній єпархії чи території, а всій Церкві.

Після слів подяки Глава УГКЦ сказав, що коли проголосити назву будинку, який буде освячено, то одразу стає зрозуміло, що головним його завданням буде служити науці. «Але я хотів би зробити один крок вперед», – сказав Блаженніший Любомир та процитував слова із Книги пророка Єзекіїла із Святого Письма. У цитованому фрагменті йшлося про діалог Бога із пророком, у якому Господь обіцяв, що об’єднає розділений на Північне (Ізраїль) і Південне (Юдея) царство вибраний народ. Це означає, за словами проповідника, що єдність – це Божий дар. Тоді Глава УГКЦ продовжив

Блаженніший Любомир Гузар

Наша Церква, наш нарід терпить від поділів. Різного роду поділів. Але найбільш прикрий, найбільш болючий— це є поділ між християнами у нашій державі, у нашому народі. Поділ, який не обмежений тільки територією держави. Поділ, який нажаль несемо всюди, куди йдемо. Досвід наш гіркий. Навіть десятиліття переслідувань не зблизили нас. А, може, деякими оглядами цей наш поділ ще загострили. І тому наше людське міркування вказує, що якогось об’єднання годі сподіватися. Це не є тільки якась така емоційна реакція. Це є дійсність, що справді, по-людськи кажучи, сподіватися, що ми знову об’єднаємося так, як ми колись були, є мало правдоподібним, майже неможливим. Але тут є підстава до надії, що може статися. Так, як колись через пророка Господь сказав вибраному народові: не бо ми, а Бог, дасть єдність і здійснить те, що ми прагнемо. Але це буде Його діло. Так само маємо надіятися і ми, що те, що, по-людськи кажучи, здавалося б малоправдоподібним або майже неможливим, що воно може статися завдяки Божій благодаті. Чому я все це кажу? Бо я хотів би бачити, щоб оцей філософсько-богословський факультет, для якого сьогодні посвячуємо нове приміщення, новий окремий гарний будинок, щоб ця інституція наукова у своїй природі була також таким провідником, через який на нашу Церкву буде спливати ота Божа благодать, яка може нас усіх об’єднати.

Кор.

Тоді Блаженніший Любомир пояснив, що саме цей філософсько-богословський факультет – наукова за своєю природою інституція, є таким провідником, через який на Церкву буде сходить Божа благодать, яка може нас усіх об’єднати.

На завершення Літургії всі її учасники процесійно перейшли до збудованого поряд будинку філософсько-богословського факультету, де було прочитано молитви на благословення дому. Відтак владики пройшли приміщеннями факультету і окропили їх свяченою водою. На завершення було прочитано лист від Кардинала Анжело Содано, Державного секретаря Ватикану, у якому він передавав благословення Святішого Отця Венедикта XVI, Папи Римського, та лист-привітання Апостольського нунція в Україні Архієпископа Івана Юрковича.

У понеділок, 18 вересня 2006 року, о 19.30 у Реколекційному центрі ім. Патріарха Иосифа Сліпого у Брюховичах (Львів-Брюховичі, вул. Широка, 4) під час роботи Синоду Єпископів УГКЦ відбулася зустріч (прес-конференція) владик, членів Синоду, які приїхали з-закордону. У зустрічі взяли участь по одному представникові від єпископату УГКЦ в Канаді (Високопреосвященний Владика Лаврентій (Гуцуляк), Митрополит Вінніпезький і всієї Канади), США (Високопреосвященний Владика Стефан (Сорока), Митрополит Філадельфійський), Австралії (Преосвященний Владика Петро (Стасюк), Єпарх для українців-католиків в Австралії, Новій Зеландії та Океанії) та Європі (Високопреосвященний Владика Іван (Мартиняк), Митрополит Перемишльсько-Варшавський).

У першій частині зустрічі владики коротко представили працівникам ЗМІ стан УГКЦ на території їхньої юрисдикції. У другій – дали відповідь на всі поставленні запитання. Журналісти запитували про вибір нових кандидатів на вакантні єпархії УГКЦ у Великобританії та Канаді, про загрозу асиміляції та у світлі цього – про долю УГКЦ поза матірною територією, про контакти з Україною, про цікавий прецедент: нагородження церковною відзнакою УГКЦ римо-католицького священика у Польщі та про Всесвітній день молоді у 2008 році в Австралії.

Упродовж одного дня члени Синоду дискутували над документом Напрямні підготовки кандидатів до священства в УГКЦ”. Після дискусії та роботи в групах вирішили продовжити опрацювання офіційного документа про вишкіл священиків, враховуючи зауваження владик та осіб, відповідальних за вишкіл і формацію молодих священиків в поодиноких єпархіях нашої Церкви, а також священиків і мирян, які подали свої пропозиції до Синоду.

Крім того, владики розглянули питання, пов’язані з обсадженням єпископських престолів там, де бракує правлячих архиєреїв, і в місцях, де потрібні єпископи-помічники. У вівторок, 19 вересня, відбулося голосування щодо конкретних кандидатів у єпископи нашої Церкви.

Під час засідань члени Синоду звернулися з вітальними листами до Святішого Отця Венедикта XVI, Президента України Віктора Ющенка та до глав українських православних Церков в Україні, Європі, обох Америках і Австралії. Окремим листом владики запросили Святішого Отця відвідати Україну.

Наступний Патріарший Синод заплановано провести наприкінці вересня 2007 року у Філадельфії, США, відзначивши таким чином столітній ювілей приїзду до США першого греко-католицького Єпископа Сотера (Ортинського). Головною темою цього Синоду буде євангелізація.

Синод завершив свою роботу у середу, 20 вересня, підписанням синодальних рішень.

Підготував отець Іігор Яців. (Фрагмент програми Радіо «Воскресіння»)

Опубліковано у Інтерв’ю Коментарі. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.