Пісню «Прийде ще час» Богдана Весоловського досі пам’ятають старші галичани. А в 30-ті роки минулого століття танго та фокстроти молодого композитора співав і танцював увесь україномовний Львів. Минули роки. Пісні й далі нерідко лунали зі сцени у 50-ті та 60-ті. Але при цьому автор не оголошувався, або вважався невідомим. Зараз можна сказати, чому: через політичні репресії він був змушений виїхати за кордон і в ті часи вже працював головним редактором української редакції Міжнародного канадського радіо в Монреалі.
( 6.08 MB ) Інтерв’ю з Ігорем Осташем про книгу «Бонді або повернення Богдана Весоловського»
У той час Весоловський багато працює, пише пісні і мелодії до них а також кладе на музику десятки віршів українських поетів, зокрема Володимира Сосюри, Максима Рильського, Василя Симоненка, Олександра Олеся, Павла Тичини. Звісно, популяризувати пісні українця, який живе за кордоном, у радянській Україні заборонялося. Тим більше, що пізні твори Весоловського («Лети, тужлива пісне» та «Чар карпатських гір») набули яскравого громадянського звучання.
Але так як співається в пісні «Прийде ще час», настав час, коли Україна знову почула твори свого талановитого сина. У другій половині 80-х деякі з пісень Весоловського повернув українцям гурт «Львівське ретро». У 2001 році за участі дружини композитора Олени Весоловської була видана перша збірка його пісень, до якої увійшло 56 творів. У наступні роки виходить ще дві збірки.
Проте ґрунтовного дослідження життя і творчості композитора досі не було. Перший вагомий крок у цьому напрямку зробив Надзвичайний і Повноважний посол України в Канаді 2006-2011 років Ігор Осташ, який на цьогорічному форумі видавців презентував книгу «Бонді або Повернення Богдана Весоловського».
Сьогодні пан Ігор завітав до студії Радіо «Воскресіння», щоб розповісти про працю над виданням. Інтерв’ю веде Лідія Ковальська.