До 140-річчя від дня народження видатного українського композитора, священика Йосифа Кишакевича, відомого піснями: «Витай між нами, Христе, витай», «Пливи світами», «О спомагай нас, Діво Маріє», «Спи, Ісусе, спи» у Львові представили компакт-диск із його музичного творами. Відтепер усі охочі можуть насолодитися довершеністю цих піснеспівів.

У музичну спадщину композитора входять твори для Літургії, кантати «На вічну пам’ять Котляревському», «Тарасова ніч», «Шевченкові», хори «Заповіт», «Наша дума», пісні «Витай між нами, Христе, витай», «Спи, Ісусе, спи», «О спомагай нас, Діво Маріє!» хорові мініатюри, як «Сосна» й інші з циклу «Лірична сюїта» та інші.

Цими днями Музей-садиба родини Антоничів святкує своє перше п’ятиріччя. Програма святкувань «На гостини до Антоничів» – це, найперше, вшанування пам’яті поета Богдана-Ігоря Антонича – поминальна панахида на його могилі на Янівському цвинтарі, це відкриття  виставок «Нам 5 років» та  ікон вишенських малярів другої половини XVII століття «Чи знаємо ми наших іконописців?», презентація буклета «Художні виставки 2009 – 2014», відтворення обряду лемківського весілля у виконанні вокального гурту «Майоран» із села Свіржа Перемишлянського району тощо.

Сьогодні стартує арт-проект «Стежками Антонича», в якому беруть участь і художники з Одещини. Протягом трьох днів натхнені поезією Антонича, Бортятином та його мальовничими околицями, митці створюватимуть свої живописні полотна. По завершенні  усі створені картини будуть виставлені в експозиції музею.

У неділю, 5 жовтня, у день 105-ї річниці від дня народження Б.-І. Антонича на обійсті плебанії отця Василя  постане алея скульптур. Це  різьблені з дерева скульптури, які втілюють у життя авторське бачення поетичних образів віршів поета. На подвір’ї музею «оживуть» сім творів: «Дитинство» (на вірш «Весна»), «Весна» («До весни»), «Пастух» («Дахи»), «Скрипаль» («Credo»), «Косар» («Косовиця»), «Орач» («Село»), «Вітер століть» («Вітер століть»). Їх виготовили студенти V курсу кафедри художнього дерева Львівської національної академії мистецтв, а Львівська обласна організація Всеукраїнського товариства  «Лемківщина» подарувала Музею-садибі.

Ще одним акордом «гостин у Антоничів» буде виступ співачки, голови Світової федерації українських лемківських об’єднань Софії Федини, народного ансамблю пісні і танцю «Лемковина», кобзаря Василя Жданкіна.

Бортятинська філія Львівського музею історії релігії відкрита для всіх, хто хоче вклонитися світлій пам’яті Богдана-Ігоря Антонича, послухати мелодику його віршів, відчути дух краю, який пам’ятає свого талановитого сина.

Ірина Цебенко,  науковий співробітник Львівського

музею історії релігії

телефони: (38032) 34 31 036, 235 61 00, 235 70 07, 26148 22

9-10 жовтня 2014 року на філософсько-богословському факультеті Українського католицького університету відбудеться Міжнародна наукова богословська конференція «Богопізнання: Схід – Захід. Догматичні та духовні виміри».

Головними доповідачами будуть відомі богослови Andrew Louth (Ендрю Лаут), Edward Farrugia (Едвард Фарруджа), Robin Darling Young (Робін Дарлінг Янг), Theresia Hainthaler (Терезія Хайнталер), John Panteleimon Manoussakis (Джон Пантелеймон Мануссакіс), Martin M. Lintner (Мартін М. Лінтнер) з богословських факультетів Австрії, Великобританії, Італії, Нідерландів, Німеччини, Сполучених Штатів Америки. Очікується широкий тематичний спектр доповідей – від біблійних, догматичних та патристичних основ богопізнання до конкретних наслідків для християнської духовності та моралі, вибору богословського методу та богословської герменевтики.

Конференція матиме міжконфесійний характер: у програму включено понад 30 доповідей католицьких, греко-католицьких, православних та протестантських учасників із країн Центрально-Східної Європи (України, Польщі, Росії, Білорусі, Чехії, Словаччини, Словенії) та з дальшого зарубіжжя. Це уможливить спробу цілісного підходу до теми конференції з точки зору різних християнських традицій, збагатить дискусії, сприятиме взаємному пізнанню.

Дуже важливим елементом конференції саме для українського богослов’я стане представлення Європейської асоціації католицького богослов’я (ESCT) його президентом, професором о. Мартіном М. Лінтнером. Це послужить унікальною нагодою для створення українського регіонального представництва цієї організації. Крім того, зацікавлені богослови з України матимуть можливість долучитися до Асоціації через персональне членство.

Більше про конференцію можна знайти на сайті кафедри богослов’я: http://theologia.ucu.edu.ua/uk

ESCT (European Society for Catholic Theology) – заснована у 1989 році організація, що об’єднує європейських католицьких богословів – мирян і духовних осіб – які працюють у богословських інститутах, університетах, академіях, семінаріях, церковних та світських навчальних закладах. Асоціація вже має регіональні представництва у дев’ятнадцяти країнах Європи. Метою організації є зміцнення богослов’я як академічної дисципліни, служіння як Церкві, так і суспільству через підтримку своїх членів та активний пошук відповідей на виклики, що постають перед християнською вірою та сучасною європейською культурою.

1 жовтня 2014 року о 14:45 відбудеться презентація нового українського перекладу «Документів Другого Ватиканського Собору».

Захід відбудеться в рамках Міжнародної конференції «Спадщина Другого Ватиканського Собору». Проведуть його в приміщенні конференц-залу філософсько-богословського факультету УКУ (вул. Хуторівка, 35а).

Видання до друку підготували Інститут релігії та суспільства і кафедра богослов’я філософсько-богословського факультету Українського католицького університету, а випустило у світ львівське видавництво «Свічадо».

Нове видання «Документів» представлять: Мирослав Маринович – про спонуки нового видання та його концепцію; Ростислав Паранько – про особливості перекладу «Документів» з латини; о. Василь Рудейко – про особливості богословської редакції текстів; Люба Маринович – про особливості літературної редакції текстів та Богдан Трояновський – про шляхи розповсюдження нового видання.

Повідомила Ярина Брилинська

Мистецьке об’єднання “Світ класичної музики” (Львів, Україна) в рамках проекту підтримки молодих талантів України заснувало у 2013 році Міжнародний конкурс скрипалів Олега Криси (Конкурс проводиться 1 раз на три роки). Наступним етапом проекту являється започаткування в Україні Першої Міжнародної Музичної Академії “СКМ” під патронатом всесвітньовідомого скрипаля, професора Олега Криси.

http://olehkrysa-competition.com/academy/

Музична Академія розпочне свою роботу в період з 28 жовтня по 03 листопада 2014 року в приміщенні Громадської організації “Мистецьке об’єднання “Світ класичної музики” (ГО МО “СКМ”).

Урочисте відкриття Музичної Академії заплановано на 15.00 02 листопада в приміщенні Концертного залу ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії, де відбудеться концерт за участю маестро Олега Криси та учасників Академії – студентів, лауреатів міжнародних конкурсів.

4 жовтня до Одеси завітає Хрест та Ікона Світового дня молоді. З цієї нагоди протягом 3-5 жовтня відбудеться З’їзд молоді Одеського екзархату УГКЦ «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне».

Владика Михайло (Бубній), Екзарх Одеський, звернеться до молоді з привітальним словом та очолить Божественну Літургію.

З Одеси подаровані Папою Іваном Павлом II молодіжний Хрест та Ікона вирушать до Молдови.

Повідомила Марія Кохановська

Додаток:

Одеса, 3-5 жовтня 2014 р.Б.

П’ятниця, 3 жовтня

17.00 – Реєстрація учасників. Парафія Святого апостола Андрія Первозванного, катедральний храм УГКЦ. Вул. Гімназійна, 22/24, м. Одеса.

17.30 – Привітальне слово преосвященного владики Михайла (Бубнія), Екзарха Одеського, до учасників З’їзду молоді.

18.00 – Божественна Літургія для молоді.

19.00 – Конференція 1.

19.45 – Вивчення гімну З’їзду молоді.

20.15 – Вечеря.

21.00 – Вечірня програма.

22.00 – Нічні чування.

Субота, 4 жовтня

9.00 – Зустріч Хреста та Ікони Світового дня молоді.

9.30 – Архиєрейська Свята Літургія. Парафія Святого апостола Андрія Первозванного, катедральний храм УГКЦ. Вул. Гімназійна, 22/24, м. Одеса.

10.30 – Конференція 2.

11.30 – Перерва на каву/чай.

12.00 – Хресна дорога для молоді.

13.00 – Обід.

14.00 – Робота в групах.

15. 00 – Молебень за мир в Україні.

16.00 – Процесійне перенесення Хреста та Ікони до римо-католицької катедри Успіння Пресвятої Богородиці (вул. Єкатериненська, 33).

18.00 – Божественна Літургія в римо-католицькому катедральному соборі.

19.00 – Вільний час.

Концертна програма та прогулянка містом.

Неділя, 5 жовтня

9.00 – Свята Літургія. Парафія Святого апостола Андрія Первозванного, катедральний храм УГКЦ. Вул. Гімназійна, 22/24, м. Одеса.

Роз’їзд учасників З’їзду.

Учасникам необхідно мати: карімат, спальний мішок або покривало для ночівлі.

Контакти:

о. Руслан Остафій: 067-72-02-905, ostafiy.rus@gmail.com

с. Марія Розп’яття (Згромадження Воплоченого Слова): 096-36-53-447,

c.leonkruk@servidoras.org

http://apostol.od.ua/

Хресна дорога за зцілення узалежнених, вміщає в себе опис тих терпінь, які Христос пережив дорогою з преторію до череп-місця Голгофи. Разом із цим, автор тексту с. Альойзія Рондяк поєднала кожну стацію Хресної дороги з відповідним проханням про визволення людей, які попали у пастку узалежнення, а також і за тих, які живуть із узалежненими – близьких та родичів.

Кожна хресна дорога має за мету збудити в християнина пережиття терпінь Христа, переосмислення того, якою дорогою ціною є куплене наше спасіння. Часто запитуємо себе: Чи міг Господь обрати інший шлях – простіший, без участі людини, однією думкою Божої волі? Міг. Але це було б порушенням принципу людської свободи. Цінність відносин Бога і людини полягає у свобідному та усвідомленому виборі добра.

Божий Син Ісус Христос, приходить у цей світ через Діву Марію, беручи на себе наше тіло, щоб його зцілити, переобразити та освятити. І пройшовши чотирнадцять болючих і кривавих стацій Хресної дороги, Спаситель помирає на хресті, омертвивши давнє прокляття – гріх. І від цього часу кожна людина, яка через Святу Тайну Хрещення приймає участь у смерті та воскресіння Христа, тим самим звільняється від первородного гріха та оновлюється духовно.

На кожному кроці цієї Хресної дороги нас супроводжує Пресвята Богородиця Марія.

Перша стація Хресної дороги за зцілення узалежнених має за мету навчити приймати і не осуджувати осіб, які терплять через пристрасть до алкоголю.

У другій стації прохання звернене до Спасителя, на відкриття духовних очей узалежненим, щоб знайти істинну дорогу до Бога. А ближні щоб не відмовлялись від хреста – труднощів, які пов’язані з супроводом залежної особи.

Третя стація спрямовує прохання про силу повстання з залежності, щоб Господь скріпив віру і надію в часі відчуття власного безсилля та збентеження.

Четверта стація звернена до кожного з нас, щоб бути щедрими у виявленні любові до тих, кому інколи і слова не хочемо промовити.

У п’ятій стації наголошується на нашій відповідальності один за одного. Щоб ми не соромилися наших рідних, які обезсилені гріхом пияцтва, як не соромився Ісуса Симон з Киринеї, взявши хрест.

Шоста стація, оповідаючи про Вероніку, яка обтерла лице Спасителя, закликає щоб у кожному опущеному і залежному побачити образ Божий заплямований гріхами. «Віднови своєю ласкою Твій образ у їхніх душах!» – лунає заклик до Спасителя.

Сьома стація, описуючи падіння Ісуса під тягарем хреста, акцентує на тому, щоб ми вміли прощати падіння наших близьких тоді, коли вони обіцяють, що більше не будуть чинити цей гріх.

Кожна стація хресної дороги виражає симптоми та слабкості залежної людини, і допомагає цій особі стати в правді перед собою та перед Богом. Бо як насправді нелегко визнати те, що ми є залежними від алкоголю чи наркотиків.

У восьмій стації, коли жінки плачуть над Ісусом, є прохання про правдиві сльози покаяння, а також про силу щоб побороти спокусу наслідувати чужий гріх – «Якщо всі так роблять, чому ж я не можу».

Дев’ята стація містить прохання за близьких і рідних нам осіб, які не мають сили повстати з гріха пияцтва; не можуть, тому що до кінця не розуміють, що з ними відбувається.

Десята стація, коли з Ісуса здирають одяг та зневажають Його, закликає нас бачити духовними очима гідність кожної людини, а особливо наших рідних, які самі себе позбавляють дару гідності.

В одинадцятій стації, де Ісуса прибивають до хреста, є прохання про те, щоб Господь навчив нас терпеливо приймати все, що нас зустрічає, щоб наповнив миром серця наших рідних, які терплять від своєї залежності, яка приносить їм гнів та неспокій.

Дванадцята стація описує смерть Спасителя і просить за тих, які хочуть несвідомо заподіяти собі смерть через вживання алкоголю, а також про покаяння перед смертю.

В передостанній тринадцятій стації є прохання до Ісуса про те, щоб послав вірних приятелів нашим дітям, які потрапляють під вплив недобрих людей, щоб вони могли змінити своє життя. Також тут звернене прохання про ласку навернення тим, хто пропонує нашим рідним алкоголь.

Чотирнадцята і остання стація надії вміщає прохання про скріплення віри тих, хто втратив своїх рідних через згубну пристрасть пияцтва, щоб вони мали силу перенести це терпіння, а також надіялись на те, що їхні рідні приймуть вічне життя.

Після чотирнадцяти стації читається Воскресне Євангеліє, де оповідається про зустріч учнів та Ісуса дорогою до Емаусу (Лк 24, 13-35). Відтак слідує єктенія усильного благання за залежних, їх родини та за християнську молодь.

У кінцевій молитві священик молиться за ласку покаяння та навернення до Бога Отця усім людям, які страждають від хвороби алкоголізму, а також за родини, які потерпають від узалежнення, щоб у їх домівках був мир спокій та злагода.

Закінчується Хресна дорога малим відпустом.

Христос помер за всіх. Немає людини, якої б не торкнувся Божественний промисел Спасителя. Бог вкотре засвідчив свою батьківську любов і вірність до людини, віддавши єдиного Сина, щоб знову нас повернути в своє лоно. Натомість людина віддалившись від Творця, та насправді глибоко в серці прагнучи – Бога миру, шукає Його в алкоголі, наркотиках та інших залежностях, які на мить дарують фальшиву насолоду та мир, а насправді заковують в кайдани рабства та ненаситності.

Христос своєю смертю визволив нас. Важливо повірити в розп’ятого і воскреслого Ісуса, та перебувати в благодаті Тайни Хрещення, яка розбиває окови залежності.

Ця Хресна дорога дозволяється використовувати для духовного пожитку вірним, будучи потвердженою компетентною церковною владою.

Підготував о. Тарас Гадомський.

Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я

Рух «За тверезість життя»

http://tverezist.org

У невеликому селі Мар’янівка Великоберезовицького деканату, що на Тернопільщині, 21 вересня 2014 року, у свято Різдва Пресвятої Богородиці  віряни вшанували свою намолену і люблену стареньку церкву Різдва Пресвятої Богородиці, яка цьогоріч зустріла  свій 121-ий день народження, а також відзначили 10-літній ювілей нової церкви, збудованої стараннями всіх парохіян. При нагоді ювілейних святкувань, отець-парох Іван Зозуля нагадав зібраним, що на будівництво старої церкви понад 120 років тому кошти збирали також виключно парохіяни Мар’янівки та суттєво допомогло подружжя Романа і Ксенії Малевичів, чиї імена пам’ять вдячних односельчан зберігає донині.

Урочистості розпочалися концертом за участи дітей з місцевої парохії, після чого отець-парох у співслужінні зі священиками з сусідніх місцевостей, які численно долучилися до світлого празника, провів Святу Літургію з посвяченням води.

Головною подією урочистостей стало посвячення зовнішніх мозаїк, що прикрасили нову церкву в Мар’янівці. Мозаїки, що представляють ікони Матері Божої Зарваницької, Слуги Божого Патріярха Йосифа Сліпого та Спаса Нерукотворного, прикрасили фронтон храму. Фундатором мозаїк ікони Матері Божої Зарваницької та ікони Слуги Божого Патріярха Йосифа Сліпого є Петро Костик. Мозаїка ікони Спас Нерукотворний постала завдяки щедрості Василя Кіцака, Василя Пинила, Адама Чайківського, Ігоря Низика, Івана Шевціва. Авторами мозаїк є майстри: Тарас Новак, Михайло Кіцак, Андрій Кульгавець, с. Августина зі згромадження Сестер Служебниць.

Мозаїка із зображенням Йосифа Сліпого на фронтоні храму у Мар’янівці

Місцевий парох о. Іван Зозуля звернув увагу, що на сувої, який тримає зображений на мозаїці Патріярх Йосиф Сліпий, видніє тризуб, котрий символізує візію вільної України, за яку так вболівав Блаженніший, для якої поклав усе своє життя і служіння, і до якої не дожив всього кілька років. Отець-парох щиро подякував жертводавцям, сердець яких торкнулася Ласка Божа, і побажав усім добра, миру і Божої Благодаті.

На згадку про урочистості всі присутні отримали пам’ятні образки з нагоди празника.

Повідомила Люда Бублик

У приміщенні Фундації «Справа Патріярха Йосифа», що в Тернополі, 19 вересня 2014 року відбулась презентація книжки «Шлях у безсмертя. До 30-річчя відходу у вічність Блаженнішого Патріярха Йосифа Сліпого (1892-1984)», котра нещодавно вийшла друком у львівському видавництві «Артос».

Цю книжку підготували на вшанування 30-их роковин смерти свого засновника Релігійне Товариство українців католиків «Свята Софія» у Римі та в США. Упорядниками є Екзекутивний директор ТСС А д-р Ірина Іванкович та Президент ТСС в Римі о. ліц. Марко Ярослав Семеген. У збірці представлено пов’язані з похоронами Патріярха матеріяли, зібрані з різних друкованих джерел української діяспори: тексти промов, телеграми, репортажі та інтерв’ю. Добірка доповнена поетичними акцентами мистців слова діяспори і переплетена спогадами відданого співпрацівника Патріярха, Голови американського Товариства «Свята Софія» академіка Леоніда Рудницького. У книжці поміщено світлини з архівів Центру студій спадщини Патріярха Йосифа при ТСС А.

“Коли церква мовчала, він говорив, і його постать ідентифікували з українським народом, – розповідав під час презентації отець-доктор Віталій Козак, Синкел Тернопільсько-Зборівської архиєпархії. – Ця книга дає нам матеріали, дотичні до Патріярха Йосифа, і продовжує низку праць, спрямованих на популяризацію його особи”. Це – не остання книга товариства “Свята Софія”, робота триває.

Матеріяли, які спонукали створити це видання, знайшов Президент Товариства «Свята Софія» в Римі отець Марко Ярослав Семеген. Під час презентації він наголосив, що Патріярх Йосиф, з огляду на приклад його життя і незламність, є тим, про кого варто роздумувати і кого варто мати за зразок. Підкреслив, що не відомо, як би поточилася історія нашої Церкви, якби Патріярх залишився в Україні. Але навіть далеко поза кордонами, він бачив Україну, її свободу і збирав «у розсіянні сущих», щоби згодом відродилася рідна Церква в ріднім краю.

“Ця книжка послужить новим штрихом до портрету однієї з найбільш маркантних і непересічних постатей української історіографії – Блаженнішого Йосифа Сліпого”, – зазначалося у представленій під час заходу презентації, підготованій Екзекутивним директором Товариства «Свята Софія» США д-р Іриною Іванкович.

На завершення презентації о. Марко Ярослав Семеген передав о. синкелу Віталію Козакові історичні пам’ятні медалі, які були виготовлені під час посвячення собору Софії Премудрости Божої 42 роки тому. На медалі зображена постать Патріярха Йосифа Сліпого, з другого боку – фрагмент освячення собору. «Сьогодні ми ці медалі даруємо, щоб створити своєрідний зв’язок поміж Софіями». Таку медаль отримало в подарунок Товариство «Свята Софія» США, такі медалі є в Музейному комплексі «Рідна хата Патріярха Йосифа» у Заздрості, а сьогодні передано до храму Софії Премудрости Божої в Тернополі – це капелянський храм для студентства. У майбутньому планується такі медалі передавати в місця і людям, пов’язаним із життям, діяльністю, з іменем Патріярха, тим, хто активно долучається до популяризації його духовної спадщини.

Прес-служба Представництва в Україні Релігійного Товариства «Свята Софія» США