Міжнародна наукова конференція «Роль міста Любачева та Любачівської землі в історії та культурі України»

У приміщенні Львівської обласної  універсальної наукової бібліотеки (проспект Т. Г. Шевченка, будинок 13), кафедра Українознавства Університету «Львівський  Ставропігіон» спільно з Товариством «Любачівщина» та Львівською універсальною обласною науковою бібліотекою, під головуванням організатора, завідувача Кафедрою українознавства Університету «Львівський Ставропігіон» доктора історичних наук, професора, академіка Академії Наук Вищої Школи України Віктора Ідзьо, 29 листопада 2014 року провели  Міжнародну  наукову конференцію «Роль міста Любачева та Любачівської землі в історії та культурі України. 800-літтю з часу першої письмової згадки про місто Любачів присвячується (1214-2014рр.)».

У конференції взяли участь вчені з України: Львів, Київ, Польщі: Перемишль, Вроцлав, Любачів, Ярослав, Щецін, заслужена капела бандуристів «Червона Калина», яка привітала учасників та гостей конференції піснями.

Учасників та гостей привітав ректор Університету «Львівський Ставропігіон» доктор філософії, професор Ярослав  Кміт, який відзначив нагородою  «Орденом Короля Данила» за монографію «Українська держава в ІХ-XIV століттях», що присвячена 800 – літтю заснування міста Любачева, організатора наукової конференції,   академіка Віктора Ідзьо. Ярослав Кміт побажав президії – голові Товариства «Любачівщина» п. Богдану Парадовському, завідувачу Кафедри українознавства, доктору історичних наук, професору, академіку Віктору Ідзьо, о. УГКЦ Івану Тарапацькому  з міста Любачева, як і всім учасникам  Міжнародної наукової конференції,  успішної праці.

Благословив і привітав  наукову конференцію, а також виступив з науковою доповіддю «Коротка історія церкви в місті Любачеві» парох Української Греко-Католицької Церкви з міста Любачева, о. Іван Тарапацький.

На конференції з науковими доповідями виступили:

1.Артюх  Вадим. Археологічні старожитності  Любачівщини. (Львів. Україна).

2.Ідзьо Віктор. Історія та християнська культура міста Любачева. (Івано-Франківськ. Україна).

3.Козій Нестор. Вісник Товариства «Любачівщина» як джерело знань про Любачівську землю. (Львів. Україна).

4.Назаревич Андрій. Юліан Головінський – визначний представник Любачівщини в когорті діячів національного відродження України 20-30-х років ХХ ст. (Львів. Україна).

5.Парадовський Богдан. Товариство «Любачівщина» його культурна та громадська діяльність. (Львів. Україна).

6.Процюк Віталій. Українці Закерзоння. До 70-ти ліття депортації. (Львів. Україна).

7.Cварник Іван. Любачів у давніх документах ЦДІА України у Львові. (Львів. Україна).

8.Судин Юрій. Виселення українців з Любачівщини. (Львів. Україна).

9.о.Тарапацький Іван. Коротка історія церкви в місті Любачеві. (Любачів. Польща).

10.Хитрук Василь. Духовність Любачівського Краю. (Київ. Україна).

11.Хоронжук Катерина. Перемишська земля:  географічне положення, склад населення та українсько-польські відносини до закінчення I світової війни.(Вроцлав. Польща).

11.Чіх  Володимир. До 450-річчя Дев’ятира. (Львів. Україна).

12.Степан Колосівський. Любачівці в Щецінськім Краю (Щецін. Польща).

Наукову конференцію привітали голова Перемишльського відділу ОУП Марія Туцька, член правління Щецінського ОУП Степан  Колосівський, від української громади Вроцлава, а також від українських громадських діячів з Перемишля Михайла та Катерини Козаків – докторант з історії Вроцлавського університету Катерина Хоронжук, від української громади села Гребенне  громадський діяч – Богдан  Божик, від української громади села Верхрати громадський діяч Богдан Лопoшинський, від Товариства Любачівщина – Богдан  Парадовський, від Львівської міської ради Львова – Олег Фецяк, від Історико-Краєзнавчого Товариства «Літопис» – Роман Мелих.

На конференції обговорено ряд актуальних питань, зокрема про:

1.Роль міста Любачева та Любачівської землі в історії та культурі України в контексті дослідження кристалізації Надсяння.

2.Зародження та становлення християнства на території Любачівщини в ІІІ-ХІІІ століттях, Любачівщина, як складова Української держави в Х-ХІV століттях.

3.Роль Товариства Любачівщина в історії та релігійній культурі сучасного Любачівського Краю  та в  історії та культурі України та інші.

На конференції відбулась презентація Вісника Товариства «Любачівщина», який представив редактор Н. Козій, та монографії доктора історичних наук, професора, академіка В. Ідзьо: «Зародження та становлення християнства на території Подністров’я та Посяння в ІІІ-ХІІІ століттях». – Івано-Франківськ «Сімик», 2014р. – 268с.».

Для Радіо “Воскресіння” повідомив Василь Бойчук

 

Опубліковано в категорії: Культурне життя |

Міжнародна наукова конференція «Роль міста Любачева та Любачівської землі в історії та культурі України. 800-літтю з часу першої письмової згадки про місто Любачів присвячується(1214-2014рр.)».

У приміщенні Львівської обласної  універсальної наукової бібліотеки (проспект Т. Г. Шевченка, будинок 13), кафедра Українознавства Університету «Львівський  Ставропігіон» спільно з Товариством «Любачівщина» та Львівською універсальною обласною науковою бібліотекою, під головуванням організатора, завідувача Кафедрою українознавства Університету «Львівський Ставропігіон» доктора історичних наук, професора, академіка Академії Наук Вищої Школи України Віктора Ідзьо, 29 листопада 2014 року провели  Міжнародну  наукову конференцію «Роль міста Любачева та Любачівської землі в історії та культурі України. 800-літтю з часу першої письмової згадки про місто Любачів присвячується(1214-2014рр.)».

У конференції взяли участь вчені з України: Львів, Київ, Польщі: Перемишль, Вроцлав, Любачів, Ярослав, Щецін, заслужена капела бандуристів «Червона Калина», яка привітала учасників та гостей конференції піснями.

Учасників та гостей привітав ректор Університету «Львівський Ставропігіон» доктор філософії, професор Ярослав  Кміт, який відзначив нагородою  «Орденом Короля Данила» за монографію «Українська держава в ІХ-XIV століттях», що присвячена 800 – літтю заснування міста Любачева, організатора наукової конференції,   академіка Віктора Ідзьо. Ярослав Кміт побажав президії – голові Товариства «Любачівщина» п. Богдану Парадовському, завідувачу Кафедри українознавства, доктору історичних наук, професору, академіку Віктору Ідзьо, о. УГКЦ Івану Тарапацькому  з міста Любачева, як і всім учасникам  Міжнародної наукової конференції,  успішної праці.

Благословив і привітав  наукову конференцію, а також виступив з науковою доповіддю «Коротка історія церкви в місті Любачеві» парох Української Греко-Католицької Церкви з міста Любачева, о. Іван Тарапацький.

На конференції з науковими доповідями виступили:

1.Артюх  Вадим. Археологічні старожитності  Любачівщини. (Львів. Україна).

2.Ідзьо Віктор. Історія та християнська культура міста Любачева. (Івано-Франківськ. Україна).

3.Козій Нестор. Вісник Товариства «Любачівщина» як джерело знань про Любачівську землю. (Львів. Україна).

4.Назаревич Андрій. Юліан Головінський – визначний представник Любачівщини в когорті діячів національного відродження України 20-30-х років ХХ ст. (Львів. Україна).

5.Парадовський Богдан. Товариство «Любачівщина» його культурна та громадська діяльність. (Львів. Україна).

6.Процюк Віталій. Українці Закерзоння. До 70-ти ліття депортації. (Львів. Україна).

7.Cварник Іван. Любачів у давніх документах ЦДІА України у Львові. (Львів. Україна).

8.Судин Юрій. Виселення українців з Любачівщини. (Львів. Україна).

9.о.Тарапацький Іван. Коротка історія церкви в місті Любачеві. (Любачів. Польща).

10.Хитрук Василь. Духовність Любачівського Краю. (Київ. Україна).

11.Хоронжук Катерина. Перемишська земля:  географічне положення, склад населення та українсько-польські відносини до закінчення I світової війни.(Вроцлав. Польща).

11.Чіх  Володимир. До 450-річчя Дев’ятира. (Львів. Україна).

12.Степан Колосівський. Любачівці в Щецінськім Краю (Щецін. Польща).

Науковцу конференцію привітали голова Перемишльського відділу ОУП Марія Туцька, член правління Щецінського ОУП Степан  Колосівський, від української громади Вроцлава, а також від українських громадських діячів з Перемишля Михайла та Катерини Козаків – докторант з історії Вроцлавського університету Катерина Хоронжук, від української громади села Гребенне  громадський діяч – Богдан  Божик, від української громади села Верхрати громадський діяч Богдан Лопoшинський, від Товариства Любачівщина – Богдан  Парадовський, від Львівської міської ради Львова – Олег Фецяк, від Історико-Краєзнавчого Товариства «Літопис» – Роман Мелих.

На конференції обговорено ряд актуальних питань, зокрема про:

1.Роль міста Любачева та Любачівської землі в історії та культурі України в контексті дослідження кристалізації Надсяння.

2.Зародження та становлення християнства на території Любачівщини в ІІІ-ХІІІ століттях, Любачівщина, як складова Української держави в Х-ХІV століттях.

3.Роль Товариства Любачівщина в історії та релігійній культурі сучасного Любачівського Краю  та в  історії та культурі України та інші.

На конференції відбудуться презентація редактором Н. Козієм Вісника Товариства «Любачівщина» та монографії доктора історичних наук, професора, академіка В. Ідзьо: «Зародження та становлення християнства на території Подністров’я та Посяння в ІІІ-ХІІІ століттях». – Івано-Франківськ «Сімик», 2014р. – 268с.».

Міжнародна  наукова конференція «Роль міста Любачева та Любачівської землі в історії та культурі України. 800-літтю з часу першої письмової згадки про місто Любачів присвячується(1214-2014рр.)». завершилась прийняттям учасників та гостей, відзначенням  800-ліття з часу першої письмової згадки про місто Любачів.

Для Радіо “Воскресіння” повідомив Василь Бойчук

 

Опубліковано в категорії: Uncategorized |

Українське радіо почало мовлення російською мовою на європейську частину РФ

Національна радіокомпанія України (НРКУ) та її творче об’єднання Всесвітня служба радіомовлення України (ВСРУ) почали мовлення російською мовою. На початковій стадії планується двогодинна програма, що складається з актуальних новин, суспільно-політичних і культурно-освітніх програм.

Про це повідомляє ЛІГА.net з посиланням на прес-службу Кабміну.

Слухати російські передачі з Києва можна як в ефірі на частоті 1431 кГц, так і в мережі Інтернет з 17:00 до 19:00 за київським часом. Програми можна слухати як на території України, так і в Росії. Потужний 800-кВт передавач забезпечує покриття в Україні та європейської частини Російської Федерації.

Інтернет-користувачі можуть слухати програми на сайті радіо. Тут також публікується розклад програм російською мовою. До послуг користувачів також архів передач – їх можна прослухати у зручний для слухача час.

Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олег Наливайко зазначив, що мережа іномовлення розвивається з метою формування позитивного іміджу України, інформування про міжнародне співробітництво, успіхи реформ, інвестиційні та туристичні можливості.

Опубліковано в категорії: Культурне життя |

10 грудня пройде телеміст нічних чувань між Львовом, Києвом, Маріуполем і Одесою

10 грудня 2014 року о 19:00 у Катедральному Соборі святого Юра відбуватиметься наживо телеміст нічних чувань з Патріаршого собору Воскресіння Христового, а також з Маріуполем та Одесою.

Перед чудотворною іконою Теребовлянської Матері Божої буде встановлено великий екран, через який будемо єднатися у молитві з вірними у Патріаршому Соборі.

«У молитовних чуваннях візьме участь папський легат кардинал Кристоф Шенборн, Архиєпископ Відня, який у цей день перебуватиме в Києві з візитом з нагоди 25-річчя виходу УГКЦ з підпілля», – розповідає Глава УГКЦ.

Блаженніший Святослав відзначив, що телеміст організовано спеціально цього дня, щоб «почути свідчення різних людей, які сьогодні переживають особливі обставини їхнього життя». «Таким чином ми зможемо подякувати Господу за 25 років свободи Церкви в Україні, а також поставити перед Боже обличчя всі наші потреби, страждання, аби разом відчути, що і сьогодні так само, як Святіший Отець через свого легата є сьогодні з нами, – з нами є Господь Бог, що високі прагнення свободи, справедливості, незалежності, які ми разом відстоювали на Майдані, є цим Великим, яке надихає наше непросте сьогодення», – відзначив архиєрей.

«Ось Агнець Божий… Чого шукаєте?.. Учителю, де перебуваєш?.. Прийдіть і подивіться!» (Ів.1,36-39)

Комісія у справах молоді Львівської Архиєпархії УГКЦ

Опубліковано в категорії: Анонси та оголошення |

Українському відділу Радіо Ватикану виповнюється 75 років

Уже 75 років український голос вплетений у розмаїття мов, з якого складається Радіо Ватикан. Українська редакція належить до небагатьох «ветеранів», адже Ватиканське Радіо було засноване 1931 року, а вже 14 грудня 1939 вийшла в ефір перша українська передача.

Перш, ніж говорити про історичний шлях української редакції Радіо Ватикану, згадаємо про радіостанцію Ватикану, засноване за бажанням Папи Пія ХІ в той час, коли у світі існувало тільки декілька діючих радіопередавачів.

12 лютого 1931 року інженер Ґульєльмо Марконі, винахідник бездротового телеграфу та ініціатор техніки радіотелеграфного зв’язку, вводить у дію перший радіопередавач Ватиканського Радіо. Перед Папою Пієм ХІ спалахнула зелена лампочка і вперше в ефірі пролунав голос Вселенського Архиєрея, який сказав:

«Ми, з незбагненного Божого задуму, стали наступникам на престол Князя апостолів, яким, з Божого веління, призначено навчати й проповідувати всім народам і всьому створінню. І ось ми перші, особисто, маємо змогу користуватись чудовим винаходом Марконі. Звертаємось до всього і до всіх, і, за священним текстом, кажемо: «Вслухайтесь, небеса, я промовлятиму! Слухай слів моїх, земле!’ (Втор 32,1). «Слухайте це, всі народи, вважайте, всі мешканці світу! – всі разом: багаті й бідні» (Пс 48,1–3). ‘Слухайте мене, острови, вважайте ви, далекі народи!’ (Іс 49,1). Перше наше слово нехай буде: ‘Слава на висотах Богу, а на землі мир людям Його вподобання’. Нехай буде слава Богові, який в наші часи дав людині таку владу, що, в дійсності, її голос доходить до країв землі».
Ці піднесені, повні натхнення слова, відразу підтвердились. Закінчення урочистості відкриття Радіо Ватикану завершилось Папським благословенням «Urbi et Orbi», набираючи справжнього значення цих слів: Святіший Отець благословив не тільки Вічне Місто Рим, але й також увесь світ.

І від тієї миті голос Ватиканського Радіо, випереджений позивними «Христос перемагає, Христос царює, Христос володіє», почав лунати по всьому світі, ніколи не замовкаючи.

Але, розповідаючи про заснування Ватиканського Радіо, мусимо повернутись ще й до 1929 року, коли між італійською державою та Ватиканом були підписані «Латеранські Угоди». Тоді Ватикан, як суверена держава, почав спорудження власної пошти, телефонної станції, електростанції та радіостанції.

Папа Пій ХІ у пророчий спосіб зрозумів важливість та велике майбутнє радіо зв’язку. Він доручив великому фізикові Марконі спорудити радіостанцію для Ватикану. Марконі радо прийняв доручення, поставивши одну, не дуже звичайну умову: він береться за цю справу, якщо не отримає жодної винагороди за свою роботу. Чи в наші часи знайдемо багато таких людей?!

На історичних фотографіях з відкриття Ватиканського радіо бачимо Папу Пія ХІ, поруч з ним державного секретаря, кардинала Євгенія Пачеллі, що стане наступним Папою Пієм ХІІ, та самого Ґульєльмо Марконі. Старовинний мікрофон, перед яким Папа Пій ХІ виголосив свою першу радіопроповідь, тепер зберігається в невеличкому музеї Радіо Ватикану.

Слід зауважити, що перше технічне устаткування Радіо Ватикану, як на сучасний погляд, було дуже скромним: один радіопередавач потужністю 10 кіловат. Два роки після того Папа Пій ХІ поблагословить передавач для ультракоротких хвиль, а в 1937 році – новий передавач потужністю 25 кіловат.

Сам Папа Пій ХІ промовляв по радіо 27 разів. А Ватиканське Радіо тим часом поступово збільшувало свої передачі: спочатку воно звучало тільки латинською та італійською мовами, в 1939 році – п’ятьма, серед яких і українською, у 1940 році – вже десятьма. Сьогодні голос Радіо Ватикану лине в діапазоні коротких, середніх, ультракоротких хвиль, мережею інтернету та за допомогою супутникового зв’язку. Щоденно Ватиканське Радіо виходить в ефір на п’яти каналах, передачі ведуться понад 40-ма мовами і досягають майже сімдесяти годин на день.

На початках існування передачі Ватиканського Радіо були суто релігійного і наукового змісту: передавались церковні богослуження, інформації про діяльність Апостольського Престолу і католицької Церкви, періодично читався бюлетень Папської Академії Наук. А сьогодні Ватиканське Радіо з’єднує осередок католицького світу з різними країнами земної кулі; дає змогу Вселенському Архиєреєві – Верховному Пастиреві католицької Церкви, безпосередньо звертатись до всіх вірних світу; поширює слово і думку Папи; інформує про діяльність Апостольського Престолу; є відгомоном католицького життя у світі; об’являє світові погляди та вчення Церкви та, в загальному, поширює Христову Благовість.

Радіо Ватикан, як і кожна радіостанція світу – це не тільки передачі, хоч вони є й найважливішими, але й технічне устаткування, без якого вони не можуть вийти в ефір. Ми згадали скромненьке первісне устаткування, з яким Радіо Ватикан розпочало свою діяльність. Із скромними технічними спроможностями Радіо Ватикан розгортало свій невтомний і дуже важливий апостолят у важкі роки ІІ світової війни.

Після війни почало нормалізуватись і життя католицької Церкви у західному світі, в той час, як східна Європа опинилась під комуністичним режимом і для католиків настав час багаторічних випробувань. Наближались два ювілеї – 5о–річчя священства тодішнього Папи Пія ХІІ та Святий, 1950 Рік. З цієї нагоди католики світу почали збирати фонди на поширення Ватиканського Радіостанції. Найперше відгукнулись голландські католики й подарували Папі радіопередавач на 100 кіловат.

У приготуванні до ІІ Ватиканського Собору пожвавився процес розбудови Радіо Ватикану. Тоді католики Австралії, США та Західної Німеччини дарують Папі Іванові ХХІІІ 2 передавачі на 100 і один на 250 кіловат.

Одночасно споруджувався і передавальний центр, відкритий у 1957 році Папою Пієм ХІІ. Він розташований на віддалі майже двадцяти кілометрів від Риму, в напрямі Браччанського озера й займає простір 440 гектарів. Тепер це цілий комплекс радіопередавачів різних потужностей від 100 до 500 кіловат. Завдяки уважному використовуванню та ремонтам, виконаним з почуттям відповідальності, ще й досі успішно діють радіопередавачі понад 50–річної давності! Радіопередавальна апаратура сполучена з системою напрямних та обертових антен, які належать до найбільших у світі. З цього передавального центру короткі хвилі Радіо Ватикану досягають усіх куточків земної кулі. Передачі Радіо Ватикану для Європи та Італії за допомогою складної мережі напрямних антен ведуться також і на середніх хвилях, а для Риму не бракує кількох каналів ультракоротких хвиль.

Дедалі густіша мережа місцевих радіостанцій приймає передачі Ватиканського Радіо за допомогою супутникового зв’язку. Радіо Ватикан користується для цього двома супутникама Інтельсат, а понад 700 місцевих радіостанцій світу ретранслюють у своїх регіонах програми Радіо Ватикану, прийняті з супутників.

Зрештою, важко точно окреслити куди, доходить голос Радіо Ватикану, бо передачі тепер доступні не тільки на коротких чи середніх хвилях, а також і в мережі інтернету і загальна мережа радіостанцій, які транслюють ту чи іншу мовну програму, дуже широка. У багатьох країнах передачі Радіо Ватикану включені не тільки у місцеве, але й у державне радіомовлення.

75-річна діяльність українського відділу Радіо Ватикану невід’ємна від того, чим є Радіо Ватикан, а це – Радіо Папи.

http://uk.radiovaticana.va/

Опубліковано в категорії: Культурне життя | Позначки: |

Новий склад Комітету ВР з питань культури і духовності

Парламентський Комітет з питань культури і духовності очолив народний депутат Микола Княжицький («Народний фронт»), колишній журналіст та керівник медійних компаній і телеканалів.

Про це йдеться у тексті Постанови Верховної Ради України «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання», ухваленої 4 грудня 2014 року, повідомляє Інститут релігійної свободи.

Першим заступником голови Комітету стала Ірина Подоляк («Самопоміч»), яка до обрання працювала начальником управління культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради. Заступником голови став відомий соціолог релігії, доктор філософських наук Віктор Єленський («Народний фронт»), а секретарем Комітету – письменниця Марія Матіос («БПП»).

Загалом Комітет складається з 7 народних депутатів України.

Окрім названих народних депутатів членами Комітету також стали:

  • Інна Бордюг (Радикальна партія), яка відома як співачка Злата Огневич та до обрання працювала солісткою Державного ансамблю пісні та танцю Збройних сил України;
  • Вадим Новинський («Опозиційний блок»), російсько-український бізнесмен (громадянин України з 2012 року);
  • Сергій Тарута (позафракційний), підприємець та екс-голова Донецької обласної державної адміністрації.

Колишній керівник парламентського Комітету культури і духовності В’ячеслав Кириленко у новому Уряді призначений на посаду Віце-прем’єр-міністра – Міністра культури України.

Інститут релігійної свободи, Київ
www.irs.in.ua

Опубліковано в категорії: Культурне життя | Позначки: , , , , |

Мощі святого Івана Павла ІІ виставлять для почитання у Вишгороді

У суботу, 13 грудня 2014 року Божого, Вишгородська парафія УГКЦ святкує своє храмове свято Апостола Андрія Первозванного. На свято прибуде Архиєпископ Томас Едвард Галліксон – Апостольський нунцій в Україні.

Під час Божественної Літургії для загального почитання будуть виставлені мощі новопроголошеного святого – Папи Римського Івана Павла ІІ. Після Богослужіння Апостольський нунцій благословлятиме цими мощами присутніх.

Зустрічаємо високого гостя о 9.45.

Вишгородська громада УГКЦ запрошує всіх на парафіяльне свято!

Прес-служба парафії

Опубліковано в категорії: Анонси та оголошення | Позначки: , , |

Профком НТКУ просить Президента захистити права творчих працівників

Профком первинної організації профспілки працівників культури НТКУ звернувся з відкритим листом до Президента України з проханням втрутитися і сприяти при створенні НСТУ у формі ПАТ у приведенні підзаконних актів у відповідність до вимог чинних законів України та врахувати права та законні інтереси творчих працівників.

Найбільше трудовий колектив занепокоєний планами ліквідації всіх державних мовників, на базі яких має бути створене суспільне. А також «глибоко занепокоєний можливістю прихованої приватизації медіаресурсу, будівель та земельних ділянок».

«Мусимо зазначити, якщо ця Постанова КМУ вступить в дію, це призведе до звільнення усього колективу НТКУ, який нараховує понад 1500 осіб. Такі перспективи створюють у трудовому колективі вкрай напружену атмосферу. Окрім того, наслідком прийняття вищезазначеної Постанови КМУ може буде припинення застосування статті 16 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» до творчих працівників телерадіоорганізацій, що ліквідуються. А це в свою чергу призведе до незворотніх наслідків, і особи, котрі все життя здійснювали збільшені виплати до відповідного фонду (сподіваючись на підвищену пенсію) будуть позбавлені права отримати таку (підвищену) пенсію, що негативно вплине на соціальне забезпечення таких осіб», – йдеться у відкритому листі.

7 листопада на позачерговому засіданні уряду було ухвалено рішення про створення НСТУ у формі ПАТ. Тест рішення досі не опубліковано.

НМПУ також занепокоєна можливим порушенням прав членів профспілки на НТКУ.

http://stv.mediasapiens.ua/

 

Опубліковано в категорії: Культурне життя |

Для врегулювання міжцерковних конфліктів Мінкультури створило Робочу групу

Робоча група ініційована та покликана для вирішення неоднозначних ситуацій, які зараз виникають у стосунках між УПЦ (Московського патріархату) та УПЦ Київського Патріархату.

Про це заявив заступник директора Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш, повідомляє Інститут релігійної свободи.

Перше засідання Робочої групи з питань врегулювання актуальних міжцерковних конфліктів відбулося у приміщенні Мінкультури 26 листопада 2014 року.

“Зараз на державному рівні слід моніторити певні ситуації, які загострюються в міжконфесійних стосунках”, – сказав заступник Міністра культури Олександр Журавчак.

Учасники засідання обговорили результати моніторингу випадків міжцерковного протистояння відповідно до інформації, яка була надана обласними державними адміністраціями. Також було детально обговорено конкретні конфліктні випадки у Рівненській та Хмельницькій областях, а також причини їх виникнення.

“Ситуація є дуже неоднозначною, яку неможливо розглядати в одній площині. Є конкретні питання, які пов`язані з імплементацією Закону про свободи совісті, тобто зміни юрисдикційної приналежності у громадах, також цілий комплекс і юридичних проблем, і особистісних проблем. Але найбільш ускладнює ситуацію загальнополітичний контекст, який не можна випускати», – зазначив Андрій Юраш.

Присутні на засіданні представники православних церков були одностайні щодо потреби усувати конфронтаційну риторику з офіційних документів. Вони позитивно оцінили утворення Робочої групи як майданчик для обговорення актуальних проблем міжконфесійних відносин та погодились, що припинення напруги у міжцерковних відносинах є в інтересах всього суспільства.

Участь у засіданні взяли

представники УПЦ (МП):

  • протоієрей, голова юридичного відділу Української православної церкви Олександр Бахов;
  • єпископ Васильківський, вікарій Київської митрополії УПЦ Миколай (Почтовий);

представники УПЦ КП:

  • архієпископ Рівненський і Острозький, голова управління зовнішньоцерковних зв’язків УПЦ КП Іларіон (Процик);
  • архієпископ Чернігівський і Ніжинський, секретар Священного синоду УПЦ КП Євстратій (Зоря);

представники Мінкультури України:

  • заступник Міністра культури Олександр Журавчак;
  • заступник директора Департаменту у справах релігій та національностей Андрій Юраш;
  • та інші співробітники Міністерства.

експерти:

  • голова правління громадської організації «Інститут релігійної свободи» Олександр Заєць;
  • народний депутат України Віктор Єленський;
  • завідуючий відділом з питань етнонаціональної політики, релігій та закордонних українців Секретаріату Кабінету Міністрів України Юрій Решетніков.

Для постійного опрацювання пропозицій та підготовки наступних засідань було прийнято рішення про утворення малої робочої групи з проблематики врегулювання міжцерковних конфліктів.

Інститут релігійної свободи, Київ
www.irs.in.ua

Опубліковано в категорії: Культурне життя |

Відійшов у вічність Євген Сверстюк. Блаженніший Любомир про Євгена Сверстюка

У Києві, 1 грудня, на 86-му році життя помер український письменник, філософ, політв’язень радянського режиму Євген Сверстюк.

“Для нашого суспільства те, що Євген Свертюк від нас відійшов, по-людськи кажучи, велика страта,- сказав кореспонденту Укрінформу Блаженніший Любомир Гузар, – Людей такого не тільки літературного таланту, а такої духовної якості ми нечасто зустрічаємо. На мою думку, це була направду надзвичайна людина.

Я не можу сказати, що мав нагоду багато з ним спілкуватися, хіба останніми, може, роками, коли ми частіше бачилися, і я мав можливість більше до нього приглядатися і прислухатися до того, що він каже. І не маю найменшого сумніву, що це був справжній патріот, який дуже багато задля України зробив і через Україну потерпів. Але який приймав це мужньо, як справжній виклик.

І його патріотизм, я можу сказати, прислухуючись до того, що він говорив, це був справжній християнський патріотизм. Сверстюк думав категоріями людини віруючої, справді, дуже-дуже віруючої. І, мені здається, те, що він зробив впродовж багатьох років, десятиліть, ті його терпіння особисті, які він переніс, і також його праця, особливо на літературному полі, заслуговують на велику вдячність зі сторони нашої спільноти. Цю людину, яка від нас відійшла, ми повинні вшановувати з почуттям глибокої вдячності і за те, що вона зробила, і за те, як вона це зробила. Бо, справді, це подиву гідна людина. Дай Боже, щоб ми таких мали більше.

Сверстюк є взірцем борця, прикладом для молодого покоління українців, християн. Знаю, що він часто зустрічався з молоддю. Навіть в останній нашій розмові з ним кілька тижнів тому, – він уже був хворий, і ми  говорили по телефону, – він оповідав мені про свою зустріч з молодими людьми. Немає ніякого сумніву, що він хотів отой дух, який у ньому горів, передати молоді. І я думаю, що ми повинні вивчати не тільки написане ним, а і його життя як таке, вчитися, як бути таким справді віруючим українцем.

Він, я думаю, заслужив собі у Господа на велику-велику нагороду за все, що зробив для народу нашого своєю жертвою, своєю працею… Він у Божих руках.”

Євген Сверстюк був членом ініціативної групи “Першого грудня”, політв’язнем і дисидентом.  Народився 13 грудня 1928 року у селі Сільце на Волині. Закінчив Львівський університет ім. І. Франка. У 1959, 1960, 1961, 1965 рр. за виступи проти дискримінації української культури його звільняли з роботи. До арешту в 1972 р. він працював відповідальним секретарем редакції “Українського ботанічного журналу”, активно писав для самвидаву. В березні 1973 р. був засуджений за статтею “антирадянська агітація” до семи років таборів суворого режиму та п’яти років заслання.

Після проголошення незалежності України був активним ідеологом дерадянізації країни. У 1993 р.Сверстюка обрали президентом українського ПЕН-клубу. Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка. Редактор газети “Наша віра”. Учасник Ініціативної групи “Першого грудня” та член Громадського комітету з вшанування пам’яті жертв Голодомору.

Автор книг, численних статей з літературознавства, психології і релігієзнавства; поезій, перекладів із німецької, англійської, російської мов на українську. Низка літературно-критичних есеїв Сверстюка об’єднані ідеєю боротьби за суверенність української культури, це зокрема есе про М. Зерова “Гострої розпуки гострий біль”, “Котляревський сміється”, про Тараса Шевченка “Остання сльоза”, “В. Симоненко – ідея”, “Слідами казки про Іванову молодість”. Окремою книгою у “Самвидаві” вийшов есей “Собор у риштованні” (1970) – про роман “Собор” Олеся Гончара.

Свої співчуття у зв’язку зі смертю вже висловив президент України Петро Порошенко. “Господь забрав його від нас у річницю референдуму, на якому народ проголосував за незалежність, світлу мрію Сверстюка. Царство йому небесне”, – ідеться в повідомленні, опублікованому на Facebook президента.

 

Опубліковано в категорії: Культурне життя | Позначки: , |