Законопроект щодо тюремного капеланства очікує розгляду

Парламентський Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді під час першого читання прийняти законопроект № 3233 з основу.

Проект відповідної постанови профільний Комітет подав до парламенту 14 жовтня 2013 року за результатами розгляду законопроекту, який відбувся під час засідання 9 жовтня, повідомляє Інститут релігійної свободи.

Нагадаємо, законопроект № 3233 спрямований на законодавче врегулювання діяльності священників (капеланів) в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України.

“Попередній аналіз положень законопроекту дозволяє зробити висновок щодо необхідності врегулювання на законодавчому рівні питання реалізації засудженими особами, які відбувають покарання в установах виконання покарань, та особами, взятими під варту у місцях попереднього ув’язнення, свого конституційного права на свободу віросповідання, задоволення їх релігійних потреб та надання душпастирської опіки з боку священнослужителів (капеланів)”, – зазначено у висновку за підписом голови Комітету Андрія Кожем’якіна (ВО «Батьківщина») та інших членів Комітету.

Таке рішення Комітет ухвалив, незважаючи на деякі зауваження до законопроекту з боку Головного науково-експертного управління Верховної Ради, яке в цілому також підтримало ідею законопроекту.

“Відносини держави і церкви (релігійних організацій) ґрунтуються на визнанні того, що обидва ці суспільні інститути, будучи відокремленими та суверенними один від одного в питаннях, що належать до їх виняткової компетенції (як це передбачено частиною третьою статті 35 Конституції України), діють в інтересах українського суспільства. При цьому спільною метою держави і церкви (релігійних організацій) є саме забезпечення права людини на свободу совісті, консолідації українського суспільства, збереження й примноження його традицій, релігійної культури та розв’язання загальносуспільних проблем”, – наголошено у висновку за підписом  керівника ГНЕУ Василя Борденюка.

Водночас парламентські юристи рекомендували повернути законопроект автору на доопрацювання з метою врахування низки техніко-юридичних зауважень. Серед них: необхідність розширення повноважень Державної пенітенціарної служби України у сфері створення дорадчого органу для координації заходів душпастирської опіки засуджених та щодо погодження порядку спеціальної підготовки священнослужителів (капеланів), а також нечіткість визначення поняття “душпастирська опіка”.

Втім ці зауваження в певній мірі можливо врахувати на етапі підготовки законопроекту до другого читання, як і запропонував Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Інститут релігійної свободи, Київ
www.irs.in.ua
Опубліковано у Без категорії | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Коментарі закриті.