Папа Франциск: якщо християнин нездатний відчути себе грішником, спасенним кров’ю Христа, то він є християнином на половині шляху, християнином літеплим

Сила християнського життя і сила Божого Слова знаходиться у зустрічі, яка радикально перемінює життя людини, змінює людське серце, тобто, коли я, грішна людина, зустрічаю Ісуса Христа, Спасителя. Ця зустріч дає християнинові також силу для того, щоб звіщати Господа іншим людям. На цій думці зупинився Папа Франциск на Святій Месі під час проповіді, яку він виголосив у каплиці ватиканської резиденції «Дім Святої Марти» у четвер, 4 вересня 2014 року. Звертаючись до присутніх на Євхаристійному Богослужінні, Вселенський Архиєрей наголосив, що там, де не відбувається ця зустріч, церкви занепадають, а християни стають літеплими. На думку проповідника святі апостоли Петро і Павло допомагають нам зрозуміти, що християнин може хвалитися двома речами: «власними гріхами та розп’ятим Христом». Саме від усвідомлення цього походить сила Божого Слова, яка здатна перемінити серце людини, змінити світ, яка дає мудрість і життя.

Святіший Отець процитував слова святого апостола Павла із його першого послання до Корітнян, де він запрошує вірних Корінту, зокрема тих, які вважають себе мудрими, стати «дурними, щоб зробитися мудрим, бо мудрість цього світу – глупота у Бога» (1 Кор. 3, 18-19). Мудрість не полягає у тому, щоб гарно говорити чи вести інтелектуальні розмови. Ні, це глупота! Сила Божого Слова походить від іншого.

Папа Франциск зазначив, що апостол Павло не хвалився своїми знаннями, що від здобув під час навчання у найвідоміших на той час професорів, а лише своїми гріхами. А в іншому місці він каже, що хвалиться «у Христі і то розп’ятому». Як підкреслив Єпископ Риму, від зустрічі наших гріхів із Христом Господом випливає спасенна Божа сила для людини. У цій зустрічі Христос Своєю кров’ю обмиває нас із наших гріхів. А якщо та зустріч не відбувається, то особа не має сили для переміни. «Коли забувається про цю зустріч, яку ми мали у житті, то ми стаємо світськими, хочемо говорити про Божі речі мовою світу; це не потрібно, це не дає життя», – мовив Святіший Отець.

Далі Папа вказав на апостола Петра, який під час чудесної риболовлі також мав нагоду пережити подібну зустріч з Христом, бачачи та усвідомлюючи свої гріхи. Він побачив силу Ісуса та свої гріхи, саме тому впав до ніг Спасителя, промовивши: «Іди від мене, Господи, бо я грішна людина». Саме у цій зустрічі є спасіння: коли мій гріх зустрічається із Спасителем. «Якщо християнин нездатний відчути себе грішником, спасенним через кров Христа, і то Христа розп’ятого, то він є християнином на половині шляху, християнином літеплим». Занепад церков, парафій, християнського виховання – це усе наслідок того, що у житті християн не відбулося тієї спасаючої зустрічі, яка здатна оновити людину, перемінивши її серце.

На закінчення Єпископ Риму заохотив кожного запитати себе: «А чи я здатний сказати Господеві: «Я грішна людина», але не теоретично, але визнаючи «конкретний гріх»? І чи я спроможний вірити, що саме Він, Своєю кров’ю, спас мене від гріха й дав мені нове життя? Чи я довіряю Христові?»

Текст із сайту Радіо Ватикану
Опубліковано у Без категорії | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Коментарі закриті.