Владика Ігор Возьняк: «Необхідно багато молитви, щоби дякувати Господу за його постійну опіку над вірними нашої Церкви»

В означення знаменної події 25-ЛІТТЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ УГКЦ, а також піднесення молитви до Всемилостивого Бога за дар миру та свободи для народів світу, 19 жовтня 2014 року у м. Львові відбулася молитовна хода, у якій взяли участь понад 30 тисяч вірних.

«Завдяки стійким у вірі, ми втішаємося свободою Церкви, славимо Бога та дякуємо усім тим, хто витривали до кінця, змагаючись за небесний вінець слави! – Зазначив владика Ігор, Митрополит Львівський, який і очолив молитовну ходу. – Вони досягнули досконалість, а ми з вами успішно долаємо дорогу Божого Провидіння, що провадить до вічного блаженства».

Рівно ж, владика Ігор закликав до усердної молитви: «… за припинення війни та кровопролиття у нашій Україні! За мир, спокій та злагоду у нашому народі».

Звернути увагу на власне сумління та сказати йому правду про особисте життя, нашу відповідальність перед Богом і ближніми, ставати в ряди борців проти хабарництва, що заполонило та торпедує наше суспільство, саме це на думку митрополита є шлях до успішного розвитку нашої держави.

«Господи, благослови нас, наш народ, нашу землю, миром та спокоєм! Хай Мати Божа та святі ангели стережуть нас від духовного, морального та фізичного нещастя! Дякую, усім щиро дякую, за вашу безкомпромісну участь у цій глибокій молитовній ході», – сказав на завершення владика Ігор, Митрополит Львівський.

http://www.ugcc.lviv.ua/

Слово Митрополита Львівського під час молитовного походу з нагоди 25-ЛІТТЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ УГКЦ

Преосвященні владики,

Всесвітлі, доброчесні, преподобні отці, сестри і брати,

Вельмишановні представники влади,

Восокодостойні Ректори, викладачі і директори університетів, інститутів, шкіл та інших навчальних закладів,

Достойна наша молитовна та люба християнська громадо,

ми вдячні усім вам за те, що ви взяли активну участь у цій молитовній ходьбі! Необхідно багато молитви, щоби дякувати Господу за його постійну опіку над вірними нашої Церкви у часах переслідування та вільного сповідування Бога у наш час.

За двадцять п’ять років свободи сповідування Бога, вірними нашої Церкви, вами, вчинено дуже багато духовного та суспільного добра! Віра у правдивого Бога охопила сотні тисяч сердець Божого люду!

Побудовано й відновлено багато церков, монастирів, налагодилася праця  у виданні церковної літератури, атрибутики, почав діяти УКУ, відновилися духовні Семінарії, започатковані католицькі школи, набирає розмаху навчання катехизації молодших й поважніших віком, відбувається планове приготування осіб до вступу в подружній стан, діють різні молитовні групи, відбуваються наукові зустрічі та конференції, словом, багато добра принесли вірні Церкви у наше суспільство!

Ця благородна хода охоплює, також, благання Бога за мир у нашій Україні, включає молитву за чесні вибори до Верховної ради, направлена на викорінення хабарництва у нашому суспільстві. Так, насамперед, ми знову й ще дякуємо Господу за дар волі для українського народу та природну можливість практикувати віру в єдиного Бога!

Наша вдячність спрямована у небеса нашим блаженним, які «вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам, силу вогню гасили, вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на війні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали. Інші наруг і бичів зазнали та ще й кайданів і в’язниці; їх … брали на допити; вони вмирали, мечем забиті; тинялися… збідовані, гноблені, кривджені» (Євр 11,33-34;36-37).

Наші єпископи, священики, ченці та черниці, батьки, дідусі з бабусями, стійко перенесли випробовування радянських в’язниць, тяжку працю та морози у таборах Сибіру та у Казахстані, насильницький труд у підземеллях Воркути, відбували репресії в Колимі, Забайкаллі та інших регіонах колишнього Союзу. Вони вистояли усе це, не нарікали, прийняли, як волю Бога, багато не повернулися додому, їхні смиренні кості спочивають у різних місцях жорстокого вигнання.

Вірні нашої Церкви несли зі собою віру в далекі й віддалені куточки землі, куди їх насильно вивозили, як «ворогів» радянського ладу. Ці чесні та праведні особи Церкви, разом з іншими богобоязними людьми, вірою в Бога освячували місця та прихильних їм людей.

Багато невинного люду загинуло у віддалених просторах, як святі та блаженні, яких пізнаємо у вічності. Завдяки стійким у вірі, ми втішаємося свободою Церкви, славимо Бога та дякуємо усім тим, хто витривали до кінця, змагаючись за небесний вінець слави! Вони досягнули досконалість, а ми з вами успішно долаємо дорогу Божого Провидіння, що провадить до вічного блаженства.

Молімося за припинення війни та кровопролиття у нашій Україні! За мир, спокій та злагоду у нашому народі! Благаймо пресвятої Богородиці про припинення міжусобиць та ворожих нападів з боку непримиримо наставлених володарів.

Молімося до Господа за чесні вибори, не піддаваймося обіцянкам, а вимагаймо відповідальності в осіб за прийнятий уряд! Ставаймо в ряди борців проти хабарництва, що заполонило та торпедує наше суспільство! Пригляньмося нашому сумлінню та скажімо йому правду про особисте життя, нашу відповідальність перед Богом і ближніми.

Дякую представникам міської та обласної ради, міліціонерам міста Львова, за допомогу в організації порядку руху цього походу! Складаю подяку владиці Венедикту, священикам, сестрам та іншим особам причетним до цього молитовного заходу!

Господи, благослови нас, наш народ, нашу землю, миром та спокоєм! Хай Мати Божа та святі ангели стережуть нас від духовного, морального та фізичного нещастя! Дякую, усім щиро дякую, за вашу безкомпромісну участь у цій глибокій молитовній ході!

+ Ігор

Митрополит Львівський УГКЦ

Львів, 19 жовтня 2014 року Божого

 

Опубліковано у Без категорії | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Коментарі закриті.