Студенти-історики та викладачі УКУ взяли участь в навчально-історичній експедиції на Любачівщині

Упродовж 16-30 липня 2013 року група з двадцяти студентів IVVI курсів і викладачів Гуманітарного факультету взяла участь у навчально-історичній експедиції на теренах Перемищини, що реалізується в рамках реформованої нещодавно академічної програми з історії УКУ. Протягом цього часу вони займалися впорядкуванням та дослідженням цвинтаря з похованими українцями.

Перша організована Деканатом Гуманітарного факультету експедиція мала як навчальну, пізнавальну і дослідницьку мету, так і практичне завдання – на запрошення і пропозицію Перемишльського відділу Об’єднання українців у Польщі розпочати впорядкування греко-католицького цвинтаря у селі Гораєць на Любачівщині (в 1938 р. тут проживало 1160 осіб, з них 1077 українців). Окрім декілька сотень поховань греко-католиків за 1807-1947 рр., у межах некрополю знаходяться братська могила замордованих польською армією українців, відкрита у 2010 р. символічна могила полеглим у 1942-1947 рр. українцям Горайця і надгробні пам’ятники членів родини Бруницьких – власників (дідичів) села у XIX ст.

Андрій Вулочин під час роботи з відновлення цвинтаря в с. ГораєцьАндрій Вулочин під час роботи з відновлення цвинтаря в с. Гораєць

Протягом двох тижнів студенти і викладачі факультету розчистили територію цвинтаря, впорядкували третину могил і місць поховань, виявили та встановили декілька десятків надгробних хрест і могильних плит, а також здійснили попередню реставрацію пам’яток. Усі впорядковані пам’ятки, що репрезентують унікальну Бруснівську школу сакрального каменярства, були ретельно описані та задокументовані, відчитано кириличні написи на хрестах і здійснено топографічну прив’язку місць поховань.

Важливою складової програми експедиції було налагодження контактів з українською громадою Надсяння, й зокрема Перемишльським осередком Об’єднання українців і греко-католицькими священиками Перемишльсько-Варшавської архиєпархії. Голова осередку Марія Туцька та Стефан Боднар, родина якого походить з Горайця, надали діяльну практичну допомогу в організації експедиції на теренах Любачівщини, зокрема ставши медіаторами в контактах місцевою польською державною адміністрацією. Незабутні враження на студентів справили зустрічі у Перемишлі з українською громадою в Українському Народному Домі та вчителями української гімназії ім. Маркіяна Шашкевича, а також участь у недільних богослужіннях у Миколаївській греко-католицькій церкві міста Любачів та неформальні розмови з її парохом о. Іваном Тарапацьким і членами товариства «Любачівщина» зі Львова.

У рамках експедиції студенти і викладачі мали змогу докладно ознайомитися з багатою архітектурною і мистецькою спадщиною Греко-католицької церкви на теренах історичної Перемишльської єпархії (церкви у Горайці, Ковалівці, Любачові, Млинах, Перемишлі, Радружі, Хотинці, Історичний музей і скансен у Сяноку).

«Відвідуючи покинуті українцями під час сумнозвісної акції «Вісла» храми і села Надсяння, Музей Кресів у Любачові (Muzeum Kres?w), місця масових поховань поляків та українців, учасники експедиції відчули весь драматизм і неоднозначність українсько-польських стосунків під час Другої світової війни та в перші повоєнні роки. Наші публічні дискусії за участі професорів Анджея Ґіля та Станіслава Стемпеня в Інституті Центрально-Східної Європи (Люблін) і Вищій Школі Східноєвропейських Студій (Перемишль) дали краще розуміння позиції польських колег щодо оцінки Волинської трагедії 1943 р. та відкрили нові перспективи дослідницької програми Гуманітарного факультету “Історія України в добу тоталітаризму: Друга світова війна, національно-визвольний рух та радянської реалії (1939-1991)”», – розповів декан Гуманіатрного факультету Ігор Скочиляс.

Студенти та викладачі УКУ під час відвідин Майданеку.Студенти та викладачі УКУ під час відвідин Майданеку

Натомість відвідини меморіальних комплексів Белжець і Майданек (через нього пройшло близько 300 тис. в’язнів з 26 держав, з яких нацисти знищили 80 тис. осіб), що постали на місці концентраційних таборів смерті (тут у 1940-1944 рр. загинули сотні тисяч євреїв і представників інших національностей), у безпосередній, візуальний спосіб увиразнили усі жахіття Голокосту та злочинний характер ідеології нацизму.

«Разом з цим, Майданек відкриває нам й іншу перспективу – святість людського життя, героїчну поставу й жертовність у «безодні пекла» таких постатей, як блаженномученик Омелян Ковч, український греко-католицький священик з Перемишлян. Він добровільно прирік себе на смерть заради душпастирської опіки над в’язнями Майданека, і 25 березня 1944 р. був спалений у крематорії концтабору», – зазначив Ігор Скочиляс.

Наступного року навчально-історична експедиція відновить свою роботу в Горайці, а в 2015 р. реставраційні роботи передбачається завершити. На основі матеріалів, зібраних під час експедиції, заплановано написання декількох курсових праць та одного магістерського дослідження про греко-католицький цвинтар як некрополь і місце історичної пам’яті українців Горайця. Більшість з них було замордовано під час брутальної пацифікаційної акції 6 квітня 1945 р. загонів Корпусу Внутрішньої Безпеки Польщі (Samodzielny Batalion Operacyjny Korpusu Bezpiecze?stwa Wewn?trznego), створеного прокомуністичною владою за зразком радянських військ НКВС (тоді загинуло щонайменше 174 українці, а саме село було спалене), та депортовано під час акції «Вісла» 1947 р. у західні й північно-західні райони Польщі. В українській історичній свідомості Гораєць відомий насамперед своєю дерев’яною церквою Різдва Богородиці з 1586 р., народженням у селі Івана Лебедовича (1890-1981), українського письменника, греко-католицького священика і капелан УГА, а також створенням в околицях села у березні-квітні 1944 р. сотні «Залізняка» УПА (пізніший курінь «Месники»), що діяла на Закерзонні аж до завершення акції «Вісла».

Проведення навчально-історичної експедиції на Любачівщині уможливили підтримка Вічного фонду ім. Тиміша та Геновефи Шевчуків (The Tymish and Genovefa Shevchuk Fund), Комісії Львівської обласної ради з питань євроінтеграції, транскордонного співробітництва та зв’язків з українцями за кордоном, організації «Доля» (здійснює пошук поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортації та політичних репресій), а також гостинність наших польських друзів – родини Пйотровських з Горайця, які провадять «O?rodek wczasowy Chutor Gorajec» і щороку організовують фестиваль культури пограниччя «Folkowisko», та практична допомога уряду ґміни Тишанів (Cieszan?w).

Довідка

Однією з особливостей навчання на Гуманітарному факультеті є опанування студентами додаткових компетенцій, котрі формують їхній професійний профіль фахових істориків і є важливою складовою програми «студентський портфоліо» – молоді історики отримуватимуть знання, вміння й компетенції не тільки під час традиційних лекцій і семінарів у навчальних аудиторіях, але й, систематично, шляхом ознайомлення з архітектурними і мистецькими пам’ятками, місцями битв, під час музейних екскурсій і бібліотечних практик, причому як в Україні, так і за її межами. Запровадження такого елементу навчального процесу розширює міждисциплінарний діапазон компетенцій самих викладачів Гуманітарного факультету.

http://ucu.edu.ua/

Опубліковано у Без категорії | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Коментарі закриті.