Папа Франциск закликав катехитів без страху і з великою винахідливістю ділитися даром віри

Завжди починати від Христа, маючи з ним родинну близькість, наслідувати Його, виходячи із замкненості у собі, разом з Ним іти на околиці. Такі побажання Папа Франциск склав катехитам, зустрічаючись у п’ятницю, 28 вересня 2013 р., з учасниками Міжнародного Катехитичного Конгресу, який з нагоди Року віри відбувався у Ватикані в рамках прощі катехитів світу до гробу святого Петра. Його кульмінацією стала зустріч зі Святішим Отцем, який говорив про красу покликання «бути» катехитом.

За словами Папи, допомагати дітям, підліткам, молоді та дорослим пізнавати і дедалі більше любити Ісуса – це одна з найкращих виховних пригод, адже, таким чином, будується Церква. Однак, потрібно «бути» катехитами, а не лише займатися катехизацією, «працювати» катехитом. Цитуючи свого попередника Венедикта XVI, Святіший Отець наголосив, що «Церква не зростає шляхом прозелітизму; тим, що притягає інших є свідчення». А це означає, що Євангеліє звіщається, насамперед, свідченням, а вже потім – словами. «Тож нехай люди читають Євангеліє у вашому житті», – побажав Папа.

Отож, слід розпочинати від Христа, мати з ним родинну близькість, дозволити Йому керувати своїм життям, ступити разом з Ним на шлях, який триває все життя. Це також означає дозволити Христові поглянути на себе, що також є «способом молитви». А як це робиться? «Споглядай на кивот і дозволь, щоб Він на тебе дивився, – пояснив Святіший Отець. – Це просто. Але хтось скаже: “Це трохи нудно… я засинаю…” Засинай там! Він однаково споглядатиме на тебе. Будь певен: Він на тебе дивиться! І це щось набагато більшого, ніж титул катехита, це частина буття катехитом».

У цьому контексті Папа звернув увагу на катехитів-мирян, яким не є легко поєднати родинні обов’язки із контемплятивним життям. «Я розумію, – сказав він, – що для вас це не так просто, особливо для тих, хто одружений та має дітей, важко знайти довгий проміжок спокійного часу. Але, дякувати Богу, не обов’язково, щоб усі робили це однаково. У Церкві існує різноманітність покликань і різноманітність духовних практик: важливо віднайти придатний для себе спосіб, щоб перебувати з Господом Богом. І це можливе в кожному стані життя».

Як зауважив Святіший Отець, той, хто у центрі свого життя ставить Христа, той усуває звідти себе та відкривається на ближніх у динамізмі любові. Таким чином, «серце катехита» постійно б’ється у ритмі: «єдність з Христом – зустріч з ближнім». І якщо одного з цих елементів бракує, то серце вже не б’ється, воно мертве.

Звіщення Христового воскресіння є даром, який спонукає до місії, спонукає виходити із замкненості в собі. «Катехит усвідомлює, що отримав дар – дар віри, і віддає його даром іншим людям. І це прекрасно… З цього він не залишає собі ні відсотка, все що отримує – віддає. Це не є бізнес! Це – чистий дар: отриманий і переданий», – відзначив Єпископ Риму.

А далі Папа Франциск закликав катехитів не боятися іти з Христом на околиці, на так звані «екзистенціальні периферії». Він пригадав пригоду пророка Йони, який побоявся виконати Господній наказ проповідувати і закликати до навернення місто Ніневію, де не існували звичні йому схеми, яке перебувало на околиці його маленького світу. «Якщо катехит піддається страхові, то він боягуз; якщо катехит є надто спокійний, то закінчує тим, що перетворюється у музейну статую, якщо катехит є негнучким, то стає закам’янілим чи неплідним. Отож, запитую вас, – звернувся Святіший Отець до катехитів, – чи хтось з вас бажає бути боягузом, музейною статуєю чи неплідним?»

Отож, на думку Папи, характеристикою катехита є велика винахідливість та відсутність страху виходити за рамки власних схем. Бо коли залишаємося замкненими у своїх схемах, групах, парафіях, рухах, то з нами стається те, що трапляється з людьми, закритими у своїй кімнаті – вони починають хворіти. «Я віддаю тисячократну перевагу катехитові, який має сміливість виходячи, ризикнути, ніж катехитові, який вчиться, все знає, але завжди залишається замкненим», – сказав Святіший Отець, наголошуючи, що впевненість, яка повинна супроводжувати катехита, полягає у тому, що Ісус іде поруч з нами і нас випереджує. «Коли задумаємо далеко йти, до крайніх околиць, Ісус вже там», – наголосив він, додаючи: «А знаєте, яка є периферія, яка мене дуже болить? Це діти, які не вміють робити знак святого хреста».

«Дякую вам за все, що ви робите, але, передовсім, за те що ви є у Церкві, серед мандрівного Божого люду, за те, що прямуєте вперед з Божим людом. Залишаймося з Христом, намагаймося дедалі більше ставати одністю з Ним, йдімо за Ним, наслідуймо Його в жестах любові, виходження назустріч людині; і також виходьмо, відчиняймо двері, маймо відвагу прокладати нові шляхи для звіщення Євангелія», – підсумував Папа Франциск.

Радіо Ватикану

Опубліковано у Без категорії | Теґи: , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Коментарі закриті.