Папа Франциск оновив приписи, які стосуються зречення з уряду єпископів та працівників Римської Курії

Святіший Отець Франциск оновив приписи, які стосуються зречення з уряду у зв’язку з досягненням граничного віку, або з інших поважних причин, поданого дієцезальними та єпархіяльними єпископами, як також головами та членами ватиканських відомств, що призначаються Папою.

У «Приписах щодо зречення з уряду дієцезальних єпископів та носіїв урядів, що випливають з папського призначення», які були оприлюднені та введені в дію 5 листопада 2014 р., а затвердженні Святішим Отцем два дні перед тим, пригадується про те, що служіння Божому людові, зокрема, єпископа у сучасному світі, вимагає «великої компетентності, здібностей та загальнолюдських і духовних обдарувань».

Посилаючись на декрет Другого Ватиканського Собору «Christus Dominus», на рішення своїх попередників блаженного Павла VI та святого Івана Павла ІІ, які також увійшли до канонічного законодавства, беручи до уваги рекомендації Ради Кардиналів, яка допомагає у приготуванні реформи Римської Курії, Папа Франциск видав розпорядження, яке складається з 7 пунктів.

У першому йдеться про те, що підтверджується дотеперішня дисципліна латинської та східних Церков, згідно з якою «дієцезальні та єпархіальні єпископи, як також всі ті, хто до них прирівняний», а теж «єпископи-коадьютори та помічники, заохочуються подати зречення зі свого душпастирського уряду, коли їм сповниться 75 років життя». Таке зречення, як йдеться у другому пункті, вступає в дію лише після того, як «буде прийняте законною владою». А наступний пункт уточнює, що з прийняттям цього зречення зацікавлені особи втрачають також інші уряди на національному рівні, надані у зв’язку зі згаданими душпастирськими обов’язками.

Четвертий пункт розпоряджень схвалює поведінку тих, які, спонукувані почуттям любові та прагнення кращого служіння, подають таке зречення ще перед досягненням окресленого віку, з огляду на хворобу чи інші важкі причини. А далі йдеться про те, що в особливих обставинах компетентна влада може вважати необхідним вимагати від єпископа подання зречення з уряду.

Шостий і сьомий пункти присвячені тим, хто служить у Римській Курії. Кардинали, які очолюють відомства чи виконують інші служіння, що випливають з папського призначення, зобов’язані після досягнення 75 років життя подати своє зречення на руки Папи, який вирішить про подальші кроки. Натомість, Голови дикастерій, які не є кардиналами, Секретарі та інші єпископи автоматично втрачають займаний уряд, досягнувши 75 років життя, а члени дикастерій – досягнувши 80 років життя, або ж втративши уряд, через виконування якого введені до складу відомств.

Текст із сайту Радіо Ватикану
Опубліковано у Без категорії | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Коментарі закриті.