XVI Міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні»

16-18 травня цього року у Львові проходить чергова XVI Міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні», яку щороку організовує Львівський музей історії релігії. У конференції беруть участь науковці з різних куточків України та представники Словаччини, Угорщини, Литви, Польщі, Білорусії, Росії. На пленарному засіданні директор Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства НАН України Ярослав Дашкевич, зокрема, сказав: «Конференції з історії релігій — це єдині конференції в Україні, які відбуваються так періодично… і єдині конференції, які видають окремими випусками праці своїх учасників». У цьому їх особлива цінність.

У рамках конференції 16 травня відбувся круглий стіл на тему «Львівський собор 1946 року», на якому виступили о. Василь Зінько, Михайло Гайковський, Андрій Васьків, Світлана Гуркіна, Олег Турій, Олег Гірник, Юрій Волошин та Володимир Пащенко. У своєму виступі на тему «Львівський псевдособор 1946 р.: організація та проведеня (до 60-ліття трагедії)» доцент філософського факультету ЛНУ ім. Івана Франка Андрій Васьків зосередився на найбільш дискутивних питаннях даної проблеми: чи була Церква готова протистояти тому, що сталося; як, коли і ким було розпочато підгототовку до псевдособору і чому саме в цей час; наскілька мав право Патріарх Алексій (який дав своє благословення на собор) втручатися у справи чужої Церкви; що за люди входили до так званої «ініціативної групи»; хто такий Гавриїл Костельник — зрадник чи людина, яка своїми продуманими діями намагалася порятувати УГКЦ, давши їй можливість існувати хоча б у підпільному форматі (а такі думки також існують!); чи бажання провести такий собор було добровільним у протопресвітера Костельника, чи воно виникло під тиском більшовистських сил; про парадоксальний факт відправлення панахиди за Митрополитом Андреєм Шептицьким (митрополитом тієї Церкви, яку знищують). Ці та інші запитання розглядили учасники круглого столу. Жваву дискусію викликала доповідь Юрія Волошина про листи протопресвітера Костельника до Патріарха Алексія, у яких було викладено і проект закінчення «акції ініціативної групи» (псевдособору), продумані попозиції, як провести собор, щоб він мав якомога більший вплив і резонанс. Окремі зауваження щодо мотивів, які керували Костельником, у своїй доповіді подав Михайло Гайковський та — в невеликому виступі — Олег Гірник. Доповіді і дискусія внесли нові штрихи до портрета голови ініціативної групи, які, можливо сприятимуть глибшому розумінню цієї неоднозначної особистості.

Кандидат історичних наук, доцент кафедри гуманітарних наук Львівської національної академії мистецтв Михайло Гайковський розповів про провал радянської релігійно-політичної «соборової» акції ліквідації УГКЦ, про діяльність членів ініціативної групи після собору і опір вірних та духовенства, широко цитуючи листи та архівні документи. Він, зокрема, сказав: «Твердість і непохитність віри українських греко-католиків перекреслили хитромудрі плани радянської влади, чиновників Московського Патріархату та ініціативної групи. Жива пам’ять мучеників, архівні документи російських спецслужб і Російської Православної Церкви свідчать, що справа ліквідації Української Греко-Католицької Церкви була приречена на провал».

Конференція продовжує роботу в секціях «Православ’я», «атолицизм та греко-католицизм», «Богословська та релігієзнавча думка в Україні», «Сучасне релігійне становище в Україні», «Мистецтво» та «Музейництво і охорона сакральних пам’яток». Засідання проходять в Будинку вчених та в залах музею історії релігії у Львові.

Лідія Пуга

Опубліковано у Без категорії. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.