ЗВЕРНЕННЯ БЛАЖЕННІШОГО ЛЮБОМИРАДО ВІРНИХ КИЄВО-ГАЛИЦЬКОГО ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПСТВАЗ НАГОДИ ДНЯ ХВОРОГО 14 ТРАВНЯ 2006 РОКУ

Дорогі у Христі!

Одного дня, прибувши до Єрусалима, Ісус Христос пішов до купелі, що по-єврейському називалася Витесда. І там звернувся до одного з багатьох хворих: „Чи хочеш одужати?” На те недужий чоловік відповів: „Не маю нікого, хто б міг спустити мене в купіль, коли ангел зрушує воду” (пор. Ів. 5, 1-7).

Ці євангельські рядки показують, яких терпінь хворій людині завдає усвідомлення того, що вона забута, нікому не потрібна. Тому, дорогі у Христі, щоб звернути Вашу увагу на всіх наших хворих братів і сестер, на пропозицію Митрополичої комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я Митрополичий Синод вирішив цей день, Неділю розслабленого, присвятити хворим.

Чому Господь допускає, щоб люди страждали через хворобу? Першою з’являється думка, що хвороба є наслідком гріха. До великої міри це справді так. Достатньо згадати про хвороби, зокрема про СНІД, які часто спричинені грішними діями. Однак не можна стверджувати, що тільки грішні люди страждають. Ми маємо багато прикладів, коли хворіють праведники чи навіть невинні діти. Численними є приклади спадкових чи психічних захворювань, які також не завжди є карою за особисту провину чи гріхи предків (пор. Ів. 9, 1-3).

Господь вповні не відкрив нам того, чому люди хворіють. Однак на підставі Божого Об’явлення можна припускати, що хвороба та пов’язані з нею страждання мають велику цінність, можуть бути засобом освячення душ і для самих хворих, і для тих, хто їх доглядає. Адже саме через дорогу терпінь Ісус Христос, воплочений єдинородний Син, виконав волю свого Небесного Отця і тим самим повернув нас до Нього. Смиренно приймаючи хворобу, людина долучається до страждань Ісуса Христа, і її терпіння також стає корисним, спасенним для неї і для інших.

Крім того, хвороба допомагає нам зрозуміти власні обмеження, нагадує, що ми не є цілковито незалежними. Усвідомлення того, що кожна людина може стати немічною, заохочує нас шанувати права інших, виявляти зацікавлення до їхніх потреб і служити тим, хто потребує допомоги.

Дорогі у Христі, роздумуючи сьогодні над значенням хвороби в житті людини, звернімо особливу увагу на потреби хворих. Докладаймо всіх зусиль, щоб повернути їм здоров’я, а якщо це неможливо, стараймося принаймні відвідати і потішити їх, виявити їм свою любов, щоб вони не почувалися забутими чи непотрібними. Допомагаймо їм зрозуміти, що стан хвороби, навіть якщо він тривалий, є не якимсь прокляттям, а Божим випробуванням, корисним для душі.

Згадуючи сьогодні усіх хворих, запевняємо їх, що ми про них пам’ятаємо і вони нам не байдужі, бо є важливою частиною Церкви, довіреною нашій опіці. У цей день бажаємо сердечно привітати усіх медичних працівників, які професійно опікуються хворими і прагнуть повернути їм здоров’я. Вітаємо також рідних, близьких, волонтерів та всіх людей доброї волі, які допомагають хворим нести тягар страждань.

Нехай милосердний Бог усіх Вас благословляє!

† ЛЮБОМИР

Доручаємо душпастирям всіх єпархій та екзархатів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства прочитати цей лист 14 травня 2006 року, в Неділю розслабленого.

ЄКТЕНІЯ

Ще молимось, Тобі Господи, за всіх хворих, щоб вони отримали належну поміч та опіку, якої потребують; щоб через свою віру знайшли мир і пізнали, що Ти завжди з ними.

Особливо молимося за тих, хто обтяжений психічними розладами. Щоб вони отримали професійну допомогу, моральну підтримку, любов родини і пастирську опіку Церкви. Щоб вони через Церкву і спільноту знайшли допомогу та підтримку.

Ще молимося за тих, хто служить хворим, хто своєю професійною працею приносить немічним полегшення їхньому болю та стражданням. Щоб Христове співчуття та співстраждання відобразилось у всьому, що вони роблять. Щоб вони завжди усвідомлювали пастирське значення їхнього служіння і завжди виявляли пошану до гідності кожного хворого.

Ще молимось за всіх священнослужителів-капеланів, волонтерів, які працюють у сфері охорони здоров’я, щоб їм ніколи не забракло сили і наснаги у служінні хворим. Щоб воно наповнилось ревним духом молитви і мудрістю допомоги страждаючим.

МОЛИТВА

(Мовиться разом з хворими)

Отче святий, лікарю душ і тілес, Ти послав єдинородного Твого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, що зціляє всяку недугу і рятує від смерти. Пошли з неба Твою лікувальну силу, діткнися до тіла, згаси гарячку, вгамуй страждання і всяку приховану неміч. Будь лікарем слугам Твоїм, воздвигни їх з постелі болісті і з ложа страждань цілими і повносилими даруй їх Твоїй Церкві, щоб благоугоджали вони і творили волю Твою. Бо Ти єси джерело уздоровлень, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з єдинородним Твоїм Сином і єдиносущним Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Богородице, потіхо страждаючих, зглянься на цього (цих) хворого (хвору, хворих), бо це Твоя (Твої) дитина (діти). Кріпи її душу і тіло, щоб у всьому бачив (бачила, бачили) волю Небесного Отця.

Доручаємо душпастирям всіх єпархій та екзархатів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства помолитись цю єктенію і молитву 14 травня 2006 року, в Неділю розслабленого.

Опубліковано у Без категорії. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.