Вселенська Церкваофіційно визнає особливі заслугиперед нею великої групи українців

Вселенська Церква

офіційно визнає особливі заслуги

перед нею великої групи українців

Декрети Святого Престолу від 24 квітня 2001р.

відривають шлях до беатифікації

30 українських подвижників

(29 греко-католиків і 1 римо-католика)

Лише через сім тижнів після завершення єпархіальної стадії прослави українських мучеників (2 березня 2001 р.) — у надзвичайно стислий термін — Святий Престол офіційно визнав мучеництво 27 українських греко-католиків, які загинули під час комуністичного і нацистського переслідувань Церкви. Одночасно опубліковано декрет про мучеництво закарпатського греко-католицького єпископа, ще два декрети стосуються осіб, які уславили себе праведністю життя, що підтверджено чудесними оздоровленнями, які стали можливими завдяки їх небесному заступництву.

Документи, підготовлені ватиканської Конгрегацією у справі проголошення святих, відкривають шлях до беатифікації (проголошення блаженними) 30 українських мучеників і праведників (29 греко-католиків і 1 члена львівської римо-католицької спільноти). Очікується, що церемонія беатифікації відбудеться під час приїзду Святішого Отця Івана Павла II на Україну у червні ц. р.

Жертви комуністичних репресій — це єпископ Миколай Чарнецький і 25 «тих, що з ним», серед яких 7 єпископів, 14 єпархіальних священиків чи монахів, 3 черниці і один мирянин. Всі вони загинули чи постраждали під час більшовицьких переслідувань на Україні.

Перша особа в списку — Кир Миколай Чарнецький, апостольський екзарх на Волині і в Підляшші. Він був заарештований 11 квітня 1945 р. (у день арешту усього єпископату Української Греко-Католицької Церкви), протягом 11 років перебував в ув’язненні, де, внаслідок важких умов життя і виснажливої праці, втратив здоров’я. Повернувся до Львова 1956 р., в останні роки життя (пом. 1959 р.) таємно висвятив 10 священиків. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові, користується величезною пошаною серед віруючих, які вважають його чудотворцем і називають «святитель Миколай».

Серед монахів, які мають бути проголошені блаженними: отці-василіяни Северіян Бараник і Яким Сенківський, заарештовані КГБ в 1941 р. і ув’язнені у дрогобицькій тюрмі. Коли німецькі війська ввійшли у місто в червні 41 р., у залишених червоною армією тюрмах було знайдено велику кількість мертвих тіл зі слідами важких тортур, серед них — обварене тіло отця Сенківського. Тіло отця Бараника безслідно зникло, але, за деякими свідченнями, він став жертвою канібалізму зі сторони інших в’язнів — кримінальних злочинців.

Отець-редемпторист Зиновій Ковалик був заарештований в 1941 р. в той час, як він виголошував проповідь. Знущаючись, комуністи розіп’яли його на стіні у львівській тюрмі «Бригідки».

До цього ж списку входять і жінки: сестри-йосифітки Олімпія (Ольга) Біда і Лаврентія (Левкадія) Гарасимів. У повоєнні роки вони провадили духовну працю з віруючими, які, в силу нелегального становища Церкви після Львівського псевдособору 1946 р., залишилися без пастирської опіки. Черниць заарештували в той час, коли вони читали молитви під час похорону в 1950 р., обидві загинули у таборах.

Священик Еміліан Ковч, перемишлянський парох, помер в 1944 р. під час ув’язнення у концтаборі Майданек. У декреті Конгрегації у справах святих він проходить як жертва нацизму. Заарештований за те, що, незважаючи на сувору заборону, масово вихрещував євреїв, маючи метою врятувати їх від смерті, він до останнього дня життя здійснював духовну опіку над в’язнями концтабору, духовно підтримував засуджених на смерть, допомагаючи їм з миром в серці переступити поріг, що розділяє світи.

Окремим декретом визнано мучеництво закарпатського єпископа Теодора Ромжі, апостольського адміністратора у м. Мукачеві, який загинув від рук агентів КГБ в 1947 р.

Під час проголошення цих декретів кардинал Хосе Сарайва Мартінс, префект Конгрегації у справі проголошення святих, відзначив, що українські мученики «героїчно засвідчили свою відданість Христові під час другої світової війни і в наступні роки, коли Церква і українська ієрархія були переслідувані комуністичним режимом».

«Останні політичні зміни у Східній Європі дали змогу зібрати достатні підтвердження, необхідні для проголошення мучеництва», — сказав кардинал, підкресливши, що Вселенська Церква дуже шанує українські католицькі спільноти східного обряду в Галичині і в Закарпатті, які «виховали цих мучеників у вірі і яким вони служили в умовах надзвичайних страждань, аж до пролиття крові».

Два інші декрети стосуються беатифікаційних справ черниці Йосафати Гордашевської, співзасновниці згромадження Сестер-Служебниць Непорочної Діви Марії, та римо-католицького священика Зигмунта Гораздовського (пом. у Львові в 1920 р.) — засновника будинків милосердя у Західній Україні, де знаходили притулок бездомні і голодні, та жіночого монашого ордену йосифіток. Офіційне визнання Святим Престолом чудес, здійснених внаслідок молитовного звернення до цих подвижників, зробило можливою їх беатифікацію Святішим Отцем Іваном Павло II, яка відбудеться під час його перебування у Львові в червні ц. р.

Підготувала Зоряна Курдина

Додаток:

Список українських мучеників,

який ввійшов до декрету Конгрегації у справах святих,

офіційно проголошеному у Ватикані 24 квітня 2001р.

  1. Кир Миколай Чарнецький

  2. Кир Григорій Хомишин

  3. Кир Йосафат Коциловський

  4. Кир Симеон Лукач

  5. Кир Василь Величковський

  6. Кир Іван Слезюк

  7. Кир Микита Будка

  8. Кир Григорій Лакота

  9. отець Леонід Фьодоров

  10. отець Микола Конрад

  11. отець Андрій Іщак

  12. отець Роман Лиско

  13. отець Микола Цегельський

  14. отець Петро Вергун

  15. отець Олекса Зарицький

  16. отець Климентій Шептицький

  17. отець Северіян Бараник (ЧСВВ)

  18. отець Яким Сенківський ЧСВВ)

  19. отець Зиновій Ковалик (ЧНІ)

  20. отець Віталій-Володимир Байрак

  21. отець Іван Зятик

  22. отець Методій Трека (ЧНІ, Словенія)

  23. сестра Тарсикія (Ольга) Мацьків

  24. сестра Олімпія (Ольга) Біда

  25. сестра Лаврентія (Левкадія) Гарасимів

  26. Володимир Прийма

  27. отець Еміліан Ковч

До опублікованого Конгрегацією у справах святих

списку осіб, що уславилися дивом,

здійсненим за їх небесним заступництвом,

ввійшли, зокрема:

  1. сестра Йосафата Гордашевська (служебниця Непорочної Діви Марії)

  2. отець Зигмунт Гораздовський (Львівська Римо-Католицька Архієпархія)

Одночасно було визнано «героїчні чесноти» (перша стадія беатифікаційного процесу) римо-католицького архієпископа Зигмунта Фелінського (Волинь), засновника згромадження сестер-францісканок.

Анонс: У наступному випуску бюлетеня АРІ буде опубліковано короткі біографії всіх українських мучеників, які ввійшли до вищеподаного списку.

Опубліковано у Без категорії. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.