Слово Високопреосвященного Владики Ігоря з нагоди його інтронізації

Ваше Блаженство, Патріарше Любомире,

Високопреосвященні та Преосвященні Владики,

Всесвітліші, всечесні й преподобні отці,

Дорога мамо та родино,

Преподобні брати й сестри,

Шановні представники Влади,

Достойні вірні нашої Архієпархії,

Дорогі гості та присутні,

„Дякую Богові, якому я служу” (2 Тим. 1,3), – такими словами бажаю звернутися до усіх, що розділяють радість нашої Церкви. Бо, хто любить свою Церкву та свій народ, тому кожен акт, що відноситься до зросту своєї Церкви та народу приємний, бажаний та милий. У книзі Виходу читаємо про історію Мойсея та вибраного народу. Господь бажає допомогти своєму народові, тому вибирає Мойсея на лідера, а той не хоче бути ним. Не бажає йти до фараона, щоб звільнити свій народ із єгипетської неволі, коли його посилає Господь він оправдовується: „Хто ж я такий, щоб іти мені до фараона і вивести синів Ізраїля з Єгипту?” (Вихід 3,11). Протилежну історію знаходимо у книгах пророка Ісаї. Коли Господній голос запитував: „Кого б мені послати?” – Пророк Ісая відповідав: „Ось я, пошли мене” (Ісая 6,8). Два різні випадки: один із покликаних борониться і боїться прийняти Господнє розпорядження; інший – сам зголошується, щоб бути знаряддям у руках Господніх.

Сьогодні і я стою як один із вас посеред Христового винограднику у катедрі св. Юрія, нашого древнього міста Львова, котре незабаром святкуватиме 750-ти річчя заснування. Надіюся на його розквіт та славніше майбуття! Стою, дорогі Львів’яни та вірні львівської Архієпархії, як менший вас, але рівний вам як: кров із крові та плоть від плоті. Мені відомі ваші хрести та ваші тягарі, ваші очікування й сподівання! Стою з черги як правлячий єпископ Львівської Архієпархії (хтось порахував, що 26-ий) серед світлих постатей, починаючи від першого з архієреїв Львова Макарія Тучапського. Тут правили слово Господньої істини визначні наші Архієреї як: Гедеон Балабан, Єремія Тисаровський…, Йосиф Шумлянський, а з ними ряд світлих постатей архієреїв нашої, Української Греко-Католицької Церкви: Атанасій Шептицький, Антон Ангелович, Михайло Левицький, Григорій Яхимович, Спиридон Литвинович, Йосиф і Сильвестр Сембратовичі, Юліян Сас-Куїловський, слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький та Патріарх Йосиф Сліпий, правлячий архієрей Галицької митрополії Володимир Стернюк, Верховний Архієпископ Кардинал Мирослав Іван Любачівський і правлячий у Львові до недавнього часу, – а разом з тим сьогодні Отець і Глава нашої Церкви: Святіший Патріарх Любомир Гузар. Багато із щойно названих постатей призабуто, а їх славні дії та служіння нам мало відомі. Тремчу, коли згадую про визначних архієреїв Львова, а особливо митрополита Андрея Шептицького, що прийшов у Львів молодим, маючи всього 35 років. Але це була людина надзвичайних здібностей, повний енергії і сили „бути правдивим українським митрополитом” – як заявив він у своїй інтронізаційній промові (“Митрополит Андрей”, о. Є. Небесняк, розд. Єпископ древнього Львова).

Як, з волі Божої, їх послідовник пригадую деякі їхні імена, щоб черпати з їхнього досвіду та ревного служіння Церкві, нашому народові та Україні. Хочеться допомагати кожній особі зокрема будувати Царство Боже у їхніх душах. Бажаю разом із священиками провадити довірений нам вірний люд, з Божою поміччю, до освячення та спасіння, засилаючи ревні молитви до Господа.

Як Львівський архієпископ Української Греко-Католицької Церкви, бажаю жити з усіма представниками інших Церков та віровизнань в дусі любові і порозуміння. Жниво велике, а женців обмаль (Мт. 9,37; Лк. 10,2). Надіюся на добру співпрацю із нашою владою. Бажаю трудитися над освяченням наших священиків та мирян. Бажаю продовжувати служити Богові і своєму народові. Знаю, що моє служіння не буде усім подобатися, що багато-хто будуть критикувати і не любити, але для мене важливо прикладати зусиль, щоб подобатися Богові, котрий мене краще розуміє як люди… Молю і буду молити Бога, Господаря жнив, щоб він посилав багато самовідданих женців-священиків та активних мирян, щоб трудилися над освяченням Божого народу. Від віруючого народу, насамперед від інтелігенції чекаю активної участі і щирої підтримки в справах діяльності Архієпархії. Запевнюю готовність допомагати потребуючим і бути відкритим на співпрацю з кожною особою по мірі тих, хто буде допомагати мені. Через Вас – мирян, прагну дійти до кожного мешканця Львова і мешканців львівської Архієпархії, в кожен дім, в установу, до всіх суспільних інституцій і спільнот. Велику надію покладаю на організованих мирян і, особливо на молодь. Тобі золота молоде належить майбуття. Ти – надія Церкви і Держави! За Вас, дорогі брати і сестри, засилаю щирі молитви, щоб випросити для Вас щедрих дарів Пресвятої Трійці і Пресвятої Богородиці.

Я вдячний Господу Богу за ласку життя, віру й священство! За приналежність до Вселенської Церкви і до українського народу! За дар свободи Нашій нещодавно переслідуваній Церкві, за свободу мого народу! За те, що навколо знаходжу прихильних друзів готових допомагати! Я вдячний Пресвятій Богородиці за неустанну поміч, покров і заступництво! Я дякую моїм батькам за дар життя, за те, що прищепили мені віру, надію та любов до Бога й ближнього!

Дякую Владикам Синоду нашої Церкви, котрі довіряють мені та запропонували мою скромну особу на дуже відповідальний уряд! Дякую Отцеві і Главі нашої Церкви, Блаженнішому Любомиру, котрий знайшов час і радо прибув сюди, щоби разом помолитися і як Отець й Глава нашої Церкви виконати свою місію у представлені єпископа своєї Церкви! Я вдячний Господові, що міг бути під безпосереднім проводом Вашого Блаженства, як помічник в львівській Архієпархії. Хай Господь винагородить Вам за Ваше батьківське ставлення до мене! Зі своєї сторони буду старатися про ознаки любові і шану для Настоятеля нашої Церкви. Дуже дякую Вашій любові брати в єпископстві, що присутні тут з вдячності до Бога, прибули теж з-за меж України, вшановуючи сьогоднішнє свято! Вдячний священикам, ченцям та черницям, що бажали помолитися та просити у Бога сили й мудрості для мене! Дякую моїй родині, що прибула сюди на скромне торжество! Вдячний представникам влади та запрошеним гостям, котрі прибули розділити спільну радість! Нашим хористам, що своїм співом звеличують Божу славу! Усім присутнім і неприсутнім на нинішньому торжестві Нашої Церкви, які одностайно і купно з’єдналися в щирій молитві за добро Церкви, Народу і Держави. Усіх, особливо вірних нашої Архієпархії прошу про коротку і просту молитву: Господи, помилуй Владику!

Разом з повнотою Церкви дякую та молюся до Божого Милосердя благословити продовження розвитку нашої Архієпархії її церковного і народного життя, тому що багато вже зроблено у ній. Прагну з вірою почати своє нове служіння, з надією провести, з любов’ю звершити все, що Всевишній доручає мені у Своєму Божественному Провидінні на спасіння всіх. Господи, приходжу служити допоможи мені у цьому відповідальному служінні! Пресвята Богородице, будь при мені я тобі поручаю себе та усіх вірних нашої Архієпархії!

Опубліковано у Без категорії. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.