Католицькі єпископи Росії відвідали Святішого Отцяз візитом «ad limina» («до апостольських порогів»)

Візит відбувся незадовго десятої річниці відновлення інституції канонічних структур для католиків Росії і Казахстану. Вже вдруге католицькі єпископи Росії зустрічаються з Папою під час свого візиту «ad limina» («до апостольських порогів»). Проте, двоє з них — керівники нових адміністрацій, створених в 1999 р.: монс. Клеменс Пікель, Апостольський адміністратор у південно-європейській частині Росії (Саратов) та та монс. Єжи Мазур, Апостольський Адміністратор у Східному Сибіру (Іркутськ) — в цій ролі прибули до Рима вперше.

5 років тому звіт російських католицьких єпископів Тадеуша Кондрусевича (Апостольський адміністратор у північно-європейській частині Росії (Москва) та Йозефа Верта (Апостольський адміністратор у Західному Сибіру (Новосибірськ) був символічним: на перших кроках Церква відчувала потребу буквально у всьому: в радянські часи католики в Росії змушені були зберігати свою віру у підпіллі з огляду на переслідування.

За даними звіту, опублікованого ватиканським місійним агентством «Фідес», католицька присутність у Росії сягнула півмільйона вірних (латинського обряду), хоча офіційна статистика називає цифру 1% від загальної кількості християн (тобто півтора мільйона), які належать до 190 парафій (150 до революції). Понад 200 священиків працюють в чотирьох апостольських адміністратурах, — це переважно іноземці, з яких більшість становлять поляки. Майже у всіх парафіях працюють монахи та місіонери, пов’язані з церковними рухами («Фоколарі», «Неокатехитичний шлях», «Сопричастя» і «Визволення»).

Власті не сприяють релігійній діяльності менших за чисельністю спільнот, надаючи перевагу православ’ю та іншим чисельнішим релігіям (буддизму і мусульманству), пише «Фідес». З цієї причини католицькі єпископи змушені шукати допомоги за кордоном для відкриття і підтримки діяльності пасторальних центрів.

Відкрита заново в 1993 р. католицька семінарія через два роки віднайшла своє історичне місце в Санкт-Петербурзі. Маленька семінарія діє в Новосибірську, у Москві під керівництвом отців-єзуїтів відкрито теологічний коледж, що має філії в Санкт-Петербурзі, Калінінграді, Новосибірську, Саратові та Оренбурзі. «Карітасу» вдалося налагодити мережу майже по всій країні. Діє бібліотека ченців-паулінів у центрі Москви, телевізійний центр отців-єзуїтів у Новосибірську і два радіоканали в Москві і Санкт-Петербурзі.

У країні, де намагалися стерти навіть пам’ять про християнство, пам’ять про новомучеників є основною цінністю російського католицизму, тож чимало праці йде на зібрання і публікацію свідчень, які стосуються цього питання. Постійно бракує літератури і субсидій для того, що стосується молитви і катехизації: офіційний текст катехизму російською мовою підтверджений лише нещодавно і досі не опублікований. Багато мирян взялися за релігійну освіту, але, пише «Фідес», потрібно буде ще чимало часу, щоб говорити про інкультурацію католицизму в Росії.

Опубліковано у Без категорії. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.