Польські богослови висловилися за патріархат УГКЦ

12-15 вересня 2004 року в Люблінському католицькому університеті проходив VII Конгрес польських богословів. У ньому взяли участь понад 1000 докторів богослов’я (у Польщі налічується 11 богословських факультетів). Цей форум відбувається під патронатом Комісії польського єпископату для вищої освіти.

Будучи професором згаданого університету, у такого роду конгресах завжди брав участь Святіший Отець Іван Павло ІІ. Він не один раз висловлював своє побажання, щоб до праці конгресу прилучалося якнайбільше богословів із теренів колишнього Радянського Союзу. На цьогорічний конгрес Папа Римський прислав зібраним науковцям свій вітальний лист.

На цьому конгресі було вручено три почесні докторати: італійському богослову Архієпископові Бруно Форте, бельгійському професорові о. Жанові Гало ТІ, і єпископові Герхарду Людвігу Мюллеру. Проведенням конгресу польські богослови хотіли вказати, що для богослова має бути місце в сучасній Європі (у Конституції Європейського Союзу відсутня згадка про християнське коріння Європи). Це перший вияв європейськості богослов’я. А другою ознакою є запрошення великої групи представників з України, Білорусії, Росії і Литви.

Українську делегацію очолив Преосвященний Владика Володимир Війтишин, Єпископ-коадьютор Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви. Перед учасниками конгресу від українських богословів виступили о.-прот. Іван Гаваньо, редактор журналу «Богослов’я» (він говорив про історію українського богослов’я), та о. митр. Михайло Димид, який розповів про перспективи богослов’я в Україні. На основі обміну думок учасників конгресу зародилася ініціатива про прийняття Декларації солідарності з богословами України.

«Декларація солідарності з богословами України, — коментує цей документ о. д-р Михайло Димид, — є важливою для Польщі, України, цілої Європи і Вселенської Церкви. Це є заява християнства в Європі. Вона засвідчує відкритість польських богословів до проблем своїх сусідів, що є відповіддю на відкритість українських богословів. На важливість цього руху зближення народів через прощі та зустрічі священиків вказували Блаженніший Любомир Гузар і Кардинал Юзеф Ґлемп. Натомість тут сталося зближення народів через богослов’я».

Прес-секретаріат Глави УГКЦ

Опубліковано у Без категорії. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.