Польські єпископи про фільм Мела Гібсона «Страсті Господні»

25 квітня виповниться рівно два місяці від початку світової прем’єри фільму «Страсті Христові», який, — без перебільшення, — став найбільшою мистецькою сенсацією року, і, — про це можна твердити з усією впевненістю, — назавжди увійшов у скарбницю всесвітнього кінематографа. Вперше фільм вийшов на широкий екран, нагадаємо, 25 лютого, в перший день Великого Посту у католицькій Церкві.

На Україну і до Львова, зокрема, фільм дещо припізнився. Лише невелика частина глядачів змогла переглянути його ще в часі Посту, буквально в останні його дні, коли його актуальність була особливо гострою. Але і після Великодня фільм продовжує збирати у Львові повні зали, в яких неозброєним, так би мовити, оком помітно явне переважання глядачів молодого і навіть юного віку…

Водночас польське інформаційне агенство КАІ (Katolicka agencja informacijna), що спеціалізується на висвітленні релігійної тематики, опублікувало висловлювання на цю тему своїх єпископів. Нагадаємо, Польща, де прем’єра «Страстей Христових» відбулася майже одночасно із всесвітньою прем’єрою у США (а саме — в перших числах березня), значно випередила в цьому плані інші європейські країни, в тому числі такі традиційні форпости католицької віри, як Францію та Італію, — ці країни, з огляду на так звану «контраверсійність фільму», про яку на той час багато говорилося в пресі, зважились на його демонстрацію лише на початку квітня. Отже, що думають і говорять про фільм «Страсті Христові» ієрархи сусідньої країни?

За словами примаса Польщі кардинала Юзефа ¢лемпа, «Страсті» — це фільм, який ставить новий виклик перед майбутніми екранізаціями життя Ісуса Христа. Прелат похвалив авторів фільму за досконале знання Євангелія. За його словами, показані у фільмі терпіння Ісуса і жорстокість його катів покликані підкреслити, що це не була звичайна, навіть на тодішні часи, смерть, але взяття на себе всіх терпінь і гріхів цілого світу.

«Цей фільм говорить про перемогу над ненавистю силою любові до власних ворогів, говорить про змагання зі злом, яке є жорстоким, цинічним, здатним знущатися, а потім умивати руки. Для людини, яка знає Євангеліє, це велике пережиття. Вважаю цей фільм великим, попри того, що його важко переглядати спокійно», — сказав Юзеф ¢лемп. За його словами, цей фільм спроможний спричинитися до кращого пізнання Євангелія і усвідомлення надісторичності Христової місії.

«Цей фільм змушує до переосмислення і роздумів; показуючи у надзвичайно реалістичнй манері муку Христа, він є важким, але одночасно добре відтворює одвічну драму людини в сутичці з дияволом, як космічне змагання добра зі злом».

Митрополит ¢нєзненський архієпископ Генрик Мушинський вважає, що «Страсті» вірно передають «ідею Спасіння» через муки, смерть і Воскресіння Христа. За його словам, «фільм, прочитаний, згідно з наміром режисера», спроможний спричинитися до кращого розуміння Євангелія і наближення до Бога. Ключем до належного прочитання послання «Страстей» є, за словами архієпископа, цитата з книги пророка Ісайї (53,4-5): «Він був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Його ранами ми вилікувані», винесена в епіграф фільма, а також ретроспективні образи з життя Ісуса (актор Джеймс Кавізель), показані у фільмі: починаючи від Його дитинства і до Тайної Вечері та встановленя Євхаристії. За словами архієпископа, суть розуміння фільму полягає не в питанні «Як все це було насправді?», а в питанні, яке глядач отримує нагоду поставити собі — про значення муки, смерті і Воскресіння Христа для його власного спасіння.

За словами митрополита Катовицького архієпископа Дам’яна Зимонія, великого значення у фільмі Гібсона набувають більш, ніж виразні, кінематографічні засоби. Тут — сцени катувань, які здатні справді шокувати глядача. Попри те, звертає на себе увагу факт, що дуже багато людей говорить про надзвичайно глибоке пережиття цього фільму і про те, що він мав позитивний вплив на їхні думки і релігійність.

«Фільм не тільки проникає до сердець віруючих, але й допомагає зрозуміти євангельське послання людям, яким незнайома благодать віри, дозволяє нам збагнути, що означає віра, надія, любов», — зазначив військовий капелан польських збройних сил Славой Лешек ¢лодзь. — «Треба пам’ятати також, що дуже нелегким завданням є переказати суть Євангелія, показати зраду, любов і прощення, а водночас велике терпіння. Терпіння у «Страстях» не демонструється заради самого терпіння. Кожен, кому дана благодать віри, розглядає муку Христа в категоріях надприродних».

«Страсті Христові» — виражені мовою сучасних мас-медіа і тому є твором, що змушує до роздумів», — вважає єпископ Ельцький Єжи Мазур. «Фільм зберігає традицію Вселенської Церкви, акцентуючи на страстях Господніх. Його ідея є ясною: спасіння прийшло через Хрест — через любов до ворогів. Звідси маємо приклад, щоб перемагати зло добром», — говорить єпископ. Виведення на перший план «любові Бога — дару муки Сина Божого за спасіння світу», а також виразний показ співтерпіння Матері Божої (актриса Майя Мор∂енштерн), постать Симона Киринейського, який допомагає Ісусові нести хрест, рівно ж як і постать Марії Магдалини (Моніка Белуччі), «яка є символом сили прощення гріха», чинять те, що фільм «змушує до глибоких роздумів над життям і нашим ставленням до Бога. Це таємниця, за якою стоїть дійсність нашої віри».

У «Страстях», на відміну від інших сучасних фільмів, жорстокість не викликає агресії, але зворушує і потрясає. Вона є кінематографічним засобом, використаним згідно з євангельською дійсністю. Вона описує те, що віруючі у «Символі віри» виражають словом: «… і страждав…». «Фільм впроваджує в атмосферу молитви і контемпляції. Це велике духовне пережиття, що наближає до Ісуса, який, як Син Божий, зносить жорстокі терпіння з любові до людини і до власних ворогів». «Страсті» стануть, поза всяким сумнівом, переломним твором в кінематографії, що займається біблійною тематикою. Єпископ зазначив, що, за його словами, закиди щодо антисемітизму фільму є безпідставними: «Постанови II Ватиканського собору дотичні до антисемітизму — цілком ясні і фільм їх не переступає».

«Так найчастіше гинуть невільники, позбавлені будь-яких людських прав», — говорить про показані в фільмі драстичні сцени розп’яття ченстоховський єпископ-помічник Антоній Длу∂ош. За його словами, фільм показує реалію Христової муки «з цілою жорстокістю тих часів», а тематично фільм відповідає на слова Ісуса, сказані Никодимові: «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого єдинородного дав…» , а також на слова «Бог є любов», сказані св. Іваном, що дивився на вмираючого Ісуса. Сучасний глядач, який з жахом оглядає Муку Господню, показану в «Страстях», має змогу зауважити, наскільки вразливішою стала людська психіка за дві тисячі років євангелізації: «Те, що для сучасників Ісуса було нормою, сучасний глядач преживає як жах і шок».

Торунський єпископ-помічник Юзеф Шамоцький зазначив: «Цей фільм не збуджує негативний почуттів. Навпаки, попри драстичні образи, сповнює душу спокоєм і прагненням стати кращим. У нас самих під час сеансу добро перемагає над злом.

За словами єпископа, фільм відкриває можливість замислитися над власною недосконалістю і прихованим в серці людини прагненням любити, яке можна віднайти в таємниці Хреста. Адже перед прихованим злом і особистою слабкістю охоронити людину може тільки Бог. «Я вдячний авторам за цей твір, що в такий професійний спосіб передав дух муки і смерті Ісуса. Тим самим, фільм Мела Гібсона, як жодний досі, показав могутність об’явленої Божої Любові, що спасає людину, загублену в гріхах і занурену у свої власні і чужі немочі».

«Я мав враження, що так власне і було. Справді, у фільмі багато жорстокості, але я мав враження, що тут зібране терпіння цілого світу», — сказав агентству КАІ єпископ-помічник варшавської архієпархії Тадеуш Пікус.

За матеріалами КАІ

з польської мови переклала Зоряна Курдина

Опубліковано у Без категорії. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.