Готується до публікації нова енциклікаСвятішого Отця Івана Павла II

Папа Римський оголосив, що незадовго перед Великоднем, у Страсний Четвер вийде у світ його нова енцикліка, яка буде присвячена темі Пресвятої Євхаристії. Це буде 14-та за рахунком енцикліка, що з’явиться за період понтифікату Івана Павла II. Попередня енцикліка — «Fides et ratio» («Віра і розум») була опублікована у 1998 р.

У своєму привселюдному виступі Іван Павло II підкреслив важливість «євхаристійної теми» і пояснив, що адресує її священикам замість свого традиційного послання на Великий Четвер, а через них — усьому Божому люду. «Я ввіряю Марії цей документ, який нагадує про незрівняну цінність для Церкви Таїнства, залишеного нам Ісусом під час Тайної Вечері Великого Четверга», — зазначив Папа. Заступництву Божої Матері Папа доручив «жертви триваючого конфлікту» у Перській затоці і ще раз повторив своє прохання про мир в Іраку та в інших куточках землі.

Попередні енцикліки Святішого Отця Івана Павла II побачили світ у такому хронологічному порядку порядку: «Redemptoris hominis» (про спасіння людини) у березні 1979 р.; «Dives in misericordia» (про святе милосердя) у грудні 1980 р.; «Laborem exercens» (про людську працю) у вересні 1981 р.; «Slavorum apostoli» (про святих Кирила і Мефодія) у липні 1985 р.; «Dominum et vivificantem» (про роль Святого Духу у житті Церкви і світу) у травні 1986 р.; «Redemptoris mater» (про Благословенну Матір Божу у житті Церкви) у березні 1987 р.; «Sollicitudo rei socialis» (про соціальне питання) у лютому 1988 р.; «Remptoris missio» (про місійну діяльність) січні 1991 р.; «Centesimus annus» (до сторіччя енцикліки Папи Льва XIII«Rerum navarum») у травні 1991 р.; «Veritas splendor» (про моральне вчення Церкви) у жовтні 1993 р.; «Evangelium vitae» (про непорушну вартість людського життя) у березні 1995 р.; «Ut unum sint» (про екуменізм) у травні 1995 р.; і нарешті, «Fides et ratio» (про віру і розум) у жовтні 1998 р. Зазначені дати стосуються публікації документів, які не в кожному випадку збігаються з часом написання.

З.К.


Незадовго до початку війни в Іраку представник Ватикану розповів широкій публіці, чому свого часу не відбувся візит Папи Івана Павла II до цієї країни. Кардинал Роберто Туччі відповідав за підготовку поїздки Папи на батьківщину Авраама, у місто Ур Халдейський в 1998 році.

За його словами провина за зрив папського візиту цілковито лежить на іракській владі. Незадоволення іракської сторони викликав текст апостольського послання «Tertio Millennio Adveniente», у якому Папа висловив побажання відвідати Ур і повторити шлях Авраама. «Іракська сторона піддала критиці цей документ, звинувачуючи Папу в тому, що він дотримується «іудео-християнської точки зору» на життя Авраама, — розповів журналістам Роберто Туччі. — На їх думку, єдино правильним баченням постаті Авраама є ісламська версія його життя».

Прелат також повідомив, що офіційний Багдад представив у Ватикан документ, підписаний вченими країни, в якому стверджувалось, що християнські уявлення про життя праотця — невірні. «Нам видалось дивним, що в ході підготовки візиту ми повинні обговорювати такі питання», — зазначив Туччі.

«Пізніше виникли й інші причини: Ірак звинуватив США і Велику Британію в тому, що через економічне ембарго і наявність вільної від польотів зони на півночі і півдні країни Ірак не зможе гарантувати безпеку Папи під час візиту, хоча ми чудово знали, що у випадку візиту у нас не було б жодних проблем ні з ООН, ані з країнами, що контролюють роззброєння», — розповів далі прелат. Згодом іракське керівництво попросту відмовилося вести будь-які переговори з приводу паломництва Папи. «Нам дали зрозуміти, що ми отримаємо відповідь пізніше, і ця відповідь буде заперечною, — зазначив Туччі. — Така відповідь вразила не лише нас, а навіть багатьох в арабському світі».

Роберто Туччі заперечив вірогідність чуток, начебто візит в Ірак було скасовано з ініціативи Ватикану через те, що іракське керівництво вимагало від Папи якихось публічних заяв.


З крипти ватиканської базиліки викрадено руку статуї св. Петра. Мармурова статуя датується кінцем 13 столітя. Вчені приписують її авторство славнозвісному італійському скульптору Арнольфо ді Камбіо, який створив також широковідому бронзову статую верховного апостола, що розташована у наві собору св. Петра.

Статуя св. Петра зазнавала пошкоджень і раніше: зокрема, викрадена частина руки не належала до оригіналу, вона була допасована до скульптури під час реставрації наприкінці 18 ст. Тому, пояснює адміністрація базиліки, матеріальна вартість викраденої руки не є значною.

Опубліковано у Без категорії. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.