Чимало середньоосвітніх закладів Великої Британії планують заборонити роздавання в державних школах традиційного великодньої їжі — пасок.

Cловаччина

Члени Екуменічної ради Церков Словаччини (ЕРЦС) звернулися до співгромадян із закликом голосувати під час референдуму за вступ країни до Євросоюзу. «Ера сучасних комунікацій не дозволяє нам залишатися в ізоляції, — заявив генеральний секретар Ради лютеранський пастор Ондрей Простредник. — Щодня ми стикаємося із вартостями Західної Європи, і наша країна не повинна залишатися осторонь».

Словаччина має вступити до ЄС у 2004 році поряд з 9-ма іншими східноєвропейськими країнами, однак це рішення повинно підтримати населення країни на референдумі, який пройде у травні. Деякі чиновники ЄС непокояться, що в референдумі візьме участь менше половини громадян, і тоді вступ Словаччини до Євросоюзу виявиться під запитанням.

На думку генсека ради Церков, словацький уряд не докладає достатніх зусиль для популяризації серед населення вступу до ЄС. «Якщо ми пишаємося власними вартостями і готові свідчити про них, прийняти заклик до євроінтеграції — наш християнський обов’язок. Вступ до єдиної Європи — це історичний шанс для християн нашого регіону» — переконаний священик. «Під час минулої асамблеї представники деяких Церков висловили сумнів, чи маємо ми право давати людям інструкції щодо голосування. Але зрештою ми дійшли єдиної думки, що Словаччина — частина Європи, і ми повинні подати співгромадянам позитивний сигнал», — розповів далі керівник ради Церков. За його словами, понад дві третини словацького суспільства не бачать альтернативи вступові Словаччини до ЄС.

До складу ЕРЦС входять лютеранська, православна, реформатська і методистська церкви, а також спільноти баптистів, гуситів, старо-католиків та інші деномінації.

Римо-католицька і греко-католицька Церкви, а також адвентисти сьомого дня і Апостольська Церква не є членами ради, однак мають в ній статус спостерігачів.

Норвегія

Один з провідних лютеранських богословів Ола Тьорхом заявив про свій перехід у католицтво. За словами норвезького богослова, такий вчинок не є «протестом проти лютеранства» і він має намір продовжувати викладання теології. «Я перейшов в іншу Церкву, але не в іншу релігію», — зазначив професор.

Причиною рішення богослова перейти у католицтво стало, за його словами, «розчарування у розвитку лютеранської Церкви», зокрема, її сучасне ставлення до таїнств і церковних обрядів. За словами вченого, у католицтві його привабило поєднання твердості і великодушності.

Коли Ола Тьорхом вперше заявив про свій намір перейти в іншу деномінацію, його колеги були вражені, оскільки за правилами Ставангарської школи її викладачі можуть належати лише до Лютеранської Церкви. Поза тим рада навчального закладу дозволила йому продовжувати викладати, хоча й заборонила читати лекції з лютеранської догматики.

Протягом багатьох років професор Тьорхом був одним з головних представників Церкви Норвегії на різних екуменічних зустрічах і входив, зі сторони лютеранської Церкви, до екуменічних робочих комісій. «Такі активні учасники екуменічного руху рідко переходять в інші деномінації, Однак рішення таких людей слід поважати. Якщо ми, лютерани, серйозно cтавимось до екуменізму, ми не можемо сприймати такий вчинок як перехід у ворожий стан», — зазначає пастор Свен Опенґаард, асистент генерального секретаря з питань екуменізу при Всесвітній Лютеранській Федерації.

Велика Британія

Чимало середньоосвітніх закладів Великої Британії планують заборонити роздавання в державних школах традиційного великодньої їжі — пасок. Англійська пасочка являє собою невелику булочку, поверхня якої прикрашена хрестом, тому власті непокояться, що її введення до меню шкільних їдалень буде сприйняте як образа дітьми з родин, які сповідують нехристиянські релігії.

«Ми намагаємось не згадувати про релігію на Великдень і тому не можемо роздавати дітям паски», — заявив прес-секретар одного з районних управлінь освіти, які прийняли таке рішення. Водночас ці ради планують підтримати святкування таких нерелігійних свят ян китайський новий рік та деякі національні дні незалежності.

Численні випадки заборони пасок у школах викликав різку критику члена британського парламенту Енн Відкомб. Депутат від консервативної партії назвала людей, які приймають схожі рішення, «дурними ослами». «Складається враження, що ми повинні знати все про всі культури, але не про свою власну християнську традицію, — каже депутат. — Можна подумати, що все, що стосується культури етнічних меншин, добре, а все християнське — неправильне. Пасочка в школі на Великдень — це простий спосіб нагадати дітям про християнську традицію. З’їсти таку булочку зовсім не означає автоматичного навернення у християнство».

З критикою рішення про заборону пасок у школах виступили і представники Мусульманської ради Британії. «В даний час британських мусульман більше хвилює ситуація в Іраку. До того ж ми із задоволенням їмо паску вже багато років, то чому б тепер ми мали ображатися?» — зазначає прес-секретар цієї організації.

Опубліковано у Без категорії. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.