Майже 40 архіпастирів — кардиналів і патріархів Східних Католицьких Церков — збиралися 19-21 листопада у Римі на пленарну асамблею. В центрі обговорення була тема «перспектив оновлення Східних Церков». Попередня сесія Конгрегації пройшла чотири роки тому
Учасники засідання обговорили ситуацію в Римі, де на кошти Конгрегації утримується близько 500 студентів — священикі, ченців і мирян. Пленарна асамблея розглянула також діяльність організацій, що надають допомогу Східним Церквам.
Наступного дня члени Конгрегації звернули увагу на питаняя обрання єпископів у Східних Церквах (ця процедура відрізняється від практики, прийнятої у Римо-Католицькій Церкві).
У листопаді 2001 року, коли на міжнародний симпозіум з нагоди святкування 10-ої річниці вступу в дію Кодексу Канонічного Права, зібралися майже 300 східних і латинських єпископів і патріархів, цьому питанню була приділена особлива увага. Деякі учасники симпозіуму говорили про «надто обмежену автономію у цьому питанні». Тепер учасники Конгрегації розміровували над тим, як прикорити процес обрання нових архіпастирів.
В останній день асамблеї обговорювались завдання майбутнього. Увага учасників була прикута до до ситуації на Близькому Сході, зокрема, до арабо-ізраїльського конфлікту, ситуації в Лівані та Іраку. Інша проблема — міграція християн, особливо молодих, внаслідок безробіття і утисків. Процес скорочення християнського населення на Близькому Сході серйозно непокоїть церковну владу.
Учасників асамблеї Конгрегації Східних Церков у заключний день її засідання прийняв Папа Іван Павло II. На зустрічі Папа особливу увагу приділив заклику до миру у Святій Землі та Іраку, а також питання щодо процедури обрання єпископів Східних Церков. «Я з радістю прийму до уваги ваші пропозиції, — сказав з цього приводу Папа, уточнюючи, що евентуальні зміни можуть відбуватися виключно «у світлі норм Кодексу Канонічного Права Східних Церков». «В цьому документі, — пояснив Іван Павло II, — я хотів встановити таку процедуру обрання, яка враховує як точку зору зверхників Східних Церков, так і право Папи втручатися в процедуру».
Окремо Папа наголосив на питанні про статус східних Церков і «перспективи їх душпастирського оновлення».
«Окремі церковні спільноти не повинні обмежуватись вивченням своїх внутрішніх проблем. — навпаки, вони повинні йти назустріч безмежним обріям сучасного апостоляту. Не закриватися у формулі минулого, але бути відкритими до оновлення», — підкреслив Іван Павло II.
В даний час налічується 22 з’єднаних з Римом Церкви різних східних обрядів. Конгрегація Східних Церков була заснована Папою Пієм IX у 1862 році. Ця інституція виконує на рівні Східних Католицьких Церков роль Конгрегації у справах єпископів, духовенства, монашества та освіти, тобто затверджує нових єпископів, схвалює встановлення чи зміни церковних одиниць, вирішує питання формації клиру і монашества. Юрисдикція Конгрегації Східних Церков поширюється на Єгипет, Еритрею, Ефіопію, північну Албанію, Болгарію, Кіпр, Грецію, Ірак та Іран, Ліван, Палестину і Сирію, Йорданію, Туреччину і Афганістан, Україну.
Нові призначення у Римській курії
Папа Іван Павло II своїм указом оголосив про нові призначення у Римській курії — а саме, чотирьох голів різних ватиканських підрозділів. Конгрегацію Богослужіння і Таїнств очолив кардинал Френсіс Арінзе, який заступив на цьому посту чилійського кардинала Хорхе Медину Естевеса — останній пішов на спочинок за віком.
Кардинал Френсіс Арінзе народився у нехристиянській сім’ї в племені Ібо (Нігерія). До християнства навернувся у віці 9 років, спочатку вивчав, а потім викладав богослов’я у нігерійських семінаріях. В 1953 році був рукоположений на священика, а у 1965 р. став єпископом. Невдовзі очолив єпархію Онітша і був піднесений у сан архієпископа. З 1979 по 84 рр. був президентом Нігерійської єпископської конференції. У 1985 р. африканський прелат був піднесений у сан кардинала і призначений президентом секретаріату у зв’язках з нехристиянами (пізніше перейменований на Папську раду з міжрелігійного діалогу) — цю посаду він займав до останнього папського указу. Деякі експерти вважають 69-річного Френсіса Арінзе «папабілем» — одним з вірогідних наступників Івана Павла II на папському престолі.
А наступником Арінзе на посаді президента Папської ради з міжрелігійного діалогу став 65-річний англійський єпископ Майкл Фіцджеральд — фахівець з ісламу, який раніше виконував обов’язки секретаря цієї ради.
Президентом Папської ради «Справедливість і мир» призначено архієпископа Ренато Мартіно, що раніше виконував обов’язки ватиканського спостерігача при ООН.
Італійського єпископа Атілліо Нікору, який раніше очолював Веронську єпархію, тепер призначено президентом Адміністрації спадкоємництва Римського Апостольського Престолу — відомства, що відповідає за фінанси Ватикану. 65-річний Нікора був піднесений в архієпископську гідність.
Було також оголошено про вихід на емеритуру (пенсію) 80-річного африканського кардинала Бернардена Гантена, який з 1993р. був деканом Колегії кардиналів.
Гантен, якого також вважали «папабілем», прослужив у Римі 31 рік, з яких 15 років був префектом Конгрегації єпископів і майже 10 років — деканом Колегії кардиналів. За цей час у Римі змінилось три Папи.
Тепер, після виборів нового керівника Колегії кардиналів (ним став президент Конгрегації віровчення Йозеф Рацінгер) кардинал Гантен залишить Рим і повернеться на батьківщину, у Бенін. Одним із виборців Колегії кардиналів став кардинал Джованні-Баттіста Ре, піднесений папським указом у гідність одного з шести кардиналів-єпископів. Почесний титул кардинала-єпископа носять кардинали Йозеф Рацінгер, Анджело Содано, Роже Ечегерай і Альфонсо Лопес Трухильо. Титулом кардинала-єпископа наділені також два патріархи східних католицьких Церков — маронітський патріарх Насраллах Бутрос Сфейр і префект Конгрегації Східних Церков патріарх Ігнатій Муса Дауд, однак брати участь у виборах вони не мають права.
До обов’язків декана Колегії входить скликання конклаву для виборів Папи і керівництво власне процесом виборів. Згідно з протоколом, у тому випадку, якщо Папою обрано людину, що не має єпископського сану, саме декан повинен здійснити єпископську хіротонію.
Хорватський народ готує
різдвяний подарунок для Папи
Різдвяну ялинку на площу св. Петра у Римі цього року прибуде з Хорватії. Дерево, яке втішатиме погляди паломників і туристів у Римі в дні різдвяних свят, зросло у лісовому масиві Дельніца, у 140 км від Загреба.
Президент країни Стіпе Месіч приїде на Різдво до Ватикану, щоб особисто передати Папі цей різдвяний дарунок від народу Хорватії.