Роль православної Церкви у Євросоюзі

Бельгія (Брюссель)

Вселенський Патріарх Варфоломей зустрівся з головою Європейської комісії Романо Проді. На зустрічі, відбулася у Брюсселі, обговорювалась потенційна роль православної Церкви у Євросоюзі. До складу 10 країн-кандидатів на вступ до Євросоюзу у 2004 році включено Кіпр, більшість населення якого сповідує православ’я.

У 2007 році планується прийняття до Євросоюзу ще двох традиційно православних країн — Болгарії і Румунії.

«Романо Проді підкреслив, що роль православної Церкви у Євросоюзі значно зросте зі вступом нових членів», — заявив керівник представництва Вселенського патріархату при Євросоюзі єпископ Емануїл (Адамакіс). За словами ієрарха, учасники зустрічі обговорили також можливий вступ до Євросоюзу Туреччини, на території якої розташований духовно-адміністративний центр Константинопольського (Вселенського) патріархату. Поки що Єврокомісією не названо навіть приблизної дати можливого вступу Туреччини до Євросоюзу, незважаючи на неодноразові заяви цієї країни про своє бажання приєднатися до нього.

Італія-Росія

На сторінках останнього номера італійського тижневика «Famiglia Cristiana», («Християнська родина») президент конференції католицьких єпископів Росії преосв. Тадеуш Кондрусевич, відповів на звинувачення проти російських католиків, які Патріарх РПЦ Алексій II висловив у попередньому числі цього ж видання. Зокрема, Патріарх виступив з різкою критикою того, що він назвав «експансіоністскою стратегією» Ватикану на території РФ і закликав до більшої поваги щодо церковної структури, яку він очолює.

Католицький архієпископ, у свою чергу, заявив, зокрема, що синдром «католик = ворог» у Росії активно розвивається і набув досить сумного повороту.

На запитання щодо звичних вже закидів у католицькому прозелітизмі на території Росії, особливо поширених після проголошення у лютому ц.р. про створення чотирьох католицьких єпархій на території Росії замість колишніх апостольських адміністратур, прелат сказав: «Ідея про те, що Росія уся цілком має бути православною, лише тому, що це — Росія, — асбурдна сама по собі».

«Якщо московський патріархат може мати свої парафії і єпархії в інших країнах Європи, то чому католицька Церкв не має права на саме існування у Росії?», — запитує Тадеуш Кондрусевич, який очолює архієпархію Матері Божої з центром у Москві. Поза тим, продовжує прелат, прості люди — віруючі і нижче духовенство РПЦ — не вбачають жодних проблем у тому, що католики і православні живуть поруч і співпрацюють». На завершення матеріалу архієпископ зазначив: «Церква, яка поводить себе агресивно, приречена на ізоляцію».

Румунія

Представники румунської католицької Церкви східного обряду закликали уряд країни зупинити кампанію щодо ущемлення прав віруючих цієї конфесії. «Ми дійшли висновку, що хоча з моменту падіння комуністичного режиму в нашій країні минуло вже понад 12 років, греко-католики Румунії і далі піддаються дискримінації зі сторони влади, яка проводить схожу релігійну політику», — йдеться в офіційному меморандумі, що його видав «Комітет дії» — організація греко-католицьких мирян Румунії.

Автори меморандуму в ультимативній формі попереджають уряд, що якщо політика влади стосовно них не зміниться, то «Комітет дії» подасть скаргу у міжнародні судові органи і в правозахисні організації. У меморандумі перераховані всі випадки протиправних дій відносно греко-католицької громади країни.

Згідно з цим документом, з понад двох тисяч церковних будівель, що раніше належали греко-католикам, лише 136 були повернені віруючим. «Така ситуація робить неможливим вільне віросповідання в країні», — стверджують автори меморандуму.

Діяльність Румунської греко-католицької Церкви була заборонена в 1948 році, а все її майно перейшло у власність Румунської православної Церкви. Від падіння режиму Чаушеску в 1989 році католики східного обряду ведуть боротьбу за повернення їм церковного майна.

Водночас, діяльність спільного православно-католицького комітету, покликаного розв’язувати всі проблеми, пов’язані з майном, не принесла відчутних результатів. Мирянський греко-католицький рух Румунії схильний вважати винуватцем ушемлення своїх прав не православну Церкву, а владу Румунії.


Незадовго візиту православного Патріарха Румунського Феоктиста до Рима і його зустрічі з Папою Римським, що відбулися у жовтні, у місті Дурау пройшла зустріч 22 католицьких і православних єпископів Румунії. Метою зустрічі було підготувати грунт для візиту Патріарха до Ватикану. В акції, що пройшла за підтримки міністерства культури і у справах релігій країни, взяли участь 13 православних єпископів та 9 католицьких — з них четверо представляли греко-католицьку громаду Румунії.

«Ми не вдавались у богословські суперечки, а ділились нашими почуттями, сподіваннями, занепокоєнням і очікуваннями, і всі ми маємо надію, що екуменічні контакти триватимуть», — заявив архієпископ Падуанський Антоніо Матіаццо, який очолив зустріч разом з митрополитом Молдовським Даниїлом (Румунська Православна Церква).

На думку Матіаццо, Румунська Православна Церква повинна стати «мостом між Заходом і слов’янським Сходом».

Згідно з планом, наступна екуменічна зустріч такого масштабу повинна пройти в Падуї у вересні наступного року.

Підготувала З. Курдина

Опубліковано у Без категорії. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.