Буддійський монах з Південної Кореї та католицька черниця з Пакистану стали цього року лауреатами найпрестижнішої премії Азії.

Філіппіни

Буддійський монах з Південної Кореї та католицька черниця з Пакистану стали цього року лауреатами найпрестижнішої премії Азії. Крім цих духовних осіб премію Магсайя, яку ще називають «азіатською Нобелівською премією», отримали ще чотири особи — лікар з Бірми, філіппінський суддя, непальський журналіст та педагог з Індії.

Премія, заснована в 1958 р. і названа на честь загиблого роком раніше президента Філіппін Рамона Магсайя, присуджується окремим особам і організаціям за «самовіддане служіння суспільству».

72-річна сестра Рут Пфау, німкеня за походженням, черниця чину Дочок Серця Марії, удостоєна високої нагороди за боротьбу з важкою хворобою — проказою — у Пакистані, що став її другою батьківщиною. Черниця-лікар з 1960 року очолює лепрозорій Марії-Аделаїди, що належить її чернечій конгрегації. У цьому медичному закладі надається безкоштовна медична допомога представникам найбідніших прошарків пакистанського суспільства, що потерпають від прокази, чи, як її називають останнім часом, — хвороби Гансена. Праця німецької черниці чималою мірою сприяли тому, що в 1996 році Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила Пакистан — одну з перших країн в Азії — територією, на якій проказа перебуває під контролем.

Буддійський монах Помньюн удостоєний премії за моральну підтримку, яку він надавав і надає людям, що страждають від наслідків поділу Кореї на дві держави, і за його заклики до примирення на півострові. Він неодноразово закликав південних корейців «відкласти вбік страх і підозру» і допомогти мешканцям Північної Кореї, що потерпають від стихійних бід. Помньюн також очолює доброчинну організацію «Добрі друзі», що надає допомогу північнокорейським біженцям.

Вручення премій відбувається у Культурному центрі Філіппін у Манілі. Кожен лауреат отримує сертифікат, медаль і 50 тисяч доларів.

Швейцарія

Лютеранська жінка-єпископ з Німеччини залишила ЦК Всесвітньої Ради Церков (ВРЦ) на знак протесту проти зміни ряду правил діяльності цієї найбільшої у світі екуменічної організації, прийнятих з метою залагодження суперечностей між протестантами і православними, що входять до неї.

Ці пропозиції, схвалені ЦК ВРЦ під час його нещодавнього з’їзду у Женеві, покликані внести вагомі зміни як до процедури прийняття рішень у Ради, так і до порядку проведення спільних богослужінь. Зокрема, відтепер не проводитимуться т. зв. «екуменічні богослужіння» за участю усіх членів Ради, всі служби будуть поділені на «конфесійні загальні молитви» — молитви у рамках традиції тієї чи іншої Церкви, і «міжконфесійні загальні молитви», які тепер не повинні «нагадувати церковне богослужіння».

Ще однією причиною відставки Маргот Кесман — однієї з найпомітніших фігур у сучасному лютеранстві — стала її активна підтримка жіночого священства.

«Якщо ми зможемо проводити екуменічних служб, я не бачу для себе місця у Раді», — сказала вона і додала, що якщо православні і протестанти не можуть досягти єдності з основних питань, було б краще розпустити ВРЦ і створити дві незалежні одна від одної християнські організації

Маргот Кесман була обрана єпископом у 1999 році і з того часу очолює лютеранську Церкву Ганновера, яка налічує близько 3 млн віруючих. Членом ЦК ВРЦ вона стала у 83 році і була першою жінкою, що зайняла таку високу посаду в цій екуменічній організації.

Німеччина

У німецькому місті Віттенберг пройшло щорічне засідання Ради Всесвітньої Лютеранської Федерації (ВЛФ). Ця зустріч — остання перед всесвітньою асамблеєю ВЛФ, яка відбудеться в липні 2003 року у Вінніпегу (Канада) під гаслом «За зцілення світу».

Спочатку Раду ВЛФ було заплановано провести в Єрусалимі, однак з міркувань безпеки зустріч була перенесена у «колиску Реформації» Віттенберг — місто, де в 1517 році Мартін Лютер опублікував свої 95 тез, що ознаменували початок реформаційного руху.

У рамках Ради пройшло засідання комітету з підготовки асамблеї ВЛФ. Було вирішено, що з основною доповіддю на асамблеї виступить єпископ Маргот Кесман.

44-річна Кесман очолює Євангелічну Лютеранську Церкву Ганновера, паства якої є найчисельнішою у Німеччині і налічує понад 3 млн. осіб. Маргот Кесман зайняла цю посаду в 1999 році і стала другою за рахунком жінкою-єпископом у своїй країні. До недавнього часу вона була членом ЦК Всесвітньої Ради Церков, але залишила цю посаду на знак протесту проти нових порядків у ВРЦ, прийнятих на вимогу православних Церков.

Учасники засідання також прийняли резолюцію, якою закликали США не проводити військових акцій в Іраку без схвалення Ради безпеки ООН, а владу Іраку закликали виконати всі вимоги і резолюції ООН і допустити в країну міжнародних інспекторів.

Під час засідання у Віттенберзі до ВЛФ було прийнято трьох нових членів — лютеранські спільноти Замбії, Руанди та Індонезії. Таким чином, сьогодні членами Федерації, заснованої в 1947 році, є 136 Церков з 75 країн світу. На даний час у світі близько 62 мільйонів осіб сповідують лютеранство. Асамблеї ВЛФ проходять один раз на шість років.

Хорватія

Щорічна робоча зустріч комісії католицького єпископату Хорватії з розвитку діалогу із Сербською православною Церквою та комісії Сербської православної Церкви у справі діалогу з католиками відбулася у вересні в хорватському місті Осієку, в приміщенні монастиря капуцинів. Засідання розпочалося спільною молитвою. Такі зустрічі проводяться вже три роки поспіль: перша з них відбулася в хорватській столиці — місті Загреб, друга — в місті Нові-Сад, що на території Сербії. Місце цьогорічної зустрічі обрано не випадково — в Осієку мешкає приблизно однакове число православних і католиків. Екуменічний рух у місті сягає 1927 року, коли в монастирі капуцинів відбувся восьмиденний молебень за єдність християн. На зустрічі обговорювались питання православно-католицького діалогу у Хорватії, особлива увага приділялась сучасним пастирським труднощам, з якими стикаються обидві Церкви.

«Встановились чудові відносини між богословськими закладами Любляни, Загреба і Бєлграда», — підкреслив керівник православної комісії, митрополит Загребсько-Люблянський Йоан.

Він відзначив, що християни усього світу ретельно вивчають Екуменічну хартію, яка була підписана минулого року і високо оцінив січневу міжрелігійну зустріч в Ассізі, підсумком якої стало спільне засудження війни і насилля. «Християнство неможливо уявити без діалогу і він ніколи не повинен припинятися. Навіть будучи розділеними, ми розуміємо, що не можемо існувати один без одного. Тому ми не перестаємо вести діалог», — заявив на зустрічі єпископ Сербської православної Церкви Амфілохій.

Естонія

Естонський уряд запропонував Естонській Православній Церкві Московського патріархату (ЕПЦ МП) повернути державі використовувані нею будівлі Естонської Апостольської Православної Церкви Константинопольського Патріархату. Надалі планується передання цього майна в оренду ЕПЦ МП терміном на 50 років із символічною щомісячною платою розміром в одну крону.

ЕАПЦ була зареєстрована в Естонії в 1993 році як правонаступниця однойменної православної Церкви, що діяла у країні до 1940 року.

ЕПЦ МП була визнана естонською владою у 2002 році, але не отримала права на церковні будівлі і майно, якими користується. Ця церковна структура продовжує заперечувати проти пропозиції щодо оренди майна. Московський патріархат не визнає за автокефальною естонською православною Церквою виключного права на майно, яким остання володіла до окупації країни Радянським Союзом в 1940 році і насильної ліквідації в ній незалежної від Москви православної структури. На думку керівництва Московського патріархату, обидві православні юрисдикції повинні отримати рівні права на церковне майно, а під час розв’язання проблеми церковної власності в Естонії слід урегулювати ще чимало важких питань і суперечок. Московський патріархат заперечує також проти проекту естонського МВС, де підпорядкована Константинополю православна Церква, на відміну від московської, названа правомочним суб’єктом реформи власності.

Розв’язання майнових суперечок називається Московським патріархатом і як основна умова візиту в Естонію Патріарха Алексія II, який, як відомо, народився на території цієї країни і понад 30 років прослужив там як священик.

Естонська держава взяла на себе зобов’язання надати допомогу розміром у два з чвертю мільйони євро для реставрацї 28 храмів і церковних комплексів ЕАПЦ. Призначені на реставрацію храмів кошти, за інформацією прес-служби МВС Естонії, вносяться у проект бюджету країни на 2003 рік.

Опубліковано у Без категорії. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.