«СТОЇМО НА МІСЦІ, З ЯКИМ ЗВ’ЯЗАНА ВЕЛИКА НАДІЯ»:ГЛАВА УГКЦ ОСВЯТИВ ФУНДАМЕНТИ БУДІВЕЛЬ НОВОЇ ЛЬВІВСЬКОЇ ДУХОВНОЇ СЕМІНАРІЇ, ЩО ПОСТАНЕ НА СИХОВІ.

«МИ НЕ ПОВИННІ ХОВАТИСЯ ЗА МУРАМИ»:

УРОЧИСТА ІНАВҐУРАЦІЯ 

УКРАЇНСЬКОГО КАТОЛИЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

29 червня весь Львів був свідком насправді історичної події. Українська Греко-Католицька Церква стала першою серед багатьох інших Східних Церков Римського сопричастя, що спромоглася на створення першого на пострадянських теренах католицького університету. Новостворений Український католицький університет святого Климента, Папи Римського створено на базі Львівської Богословської Академії.

Надію на створення університету виношували славні Митрополити УГКЦ XX століття: засновник ЛБА Митрополит Андрей Шептицький, її перший ректор — Патріарх Йосиф Сліпий та Блаженніший Мирослав Іван Кардинал Любачівський, котрий у 90-х роках відновив діяльність ЛБА у Львові. Після багатьох років сподівань, долання заборон та наполегливої праці в Україні все ж таки постав Український католицький університет.

Заходи, присвячені проголошенню першого Католицького університету в Україні, розпочалися у приміщенні Львівської Богословської академії ще 25 червня. Тоді Великий канцлер ЛБА/УКУ Блаженніший Любомир Кардинал Гузар призначив отця-доктора Бориса Ґудзяка ректором новоствореного вузу та оголосив імена членів сенату УКУ. Відтак, протягом кількох днів від ранку до вечора у Львівській Богословській Академії було людно. Викладачі, студенти, друзі та гості ЛБА/УКУ стали не лише свідками але й учасниками цілої низки заходів, урочистих богослужінь, а також кількох пленарних сесій під загальними назвами: «Гуманітарні науки», «Місія університету нового тисячоліття», «Богослов’я», «Ідентичність богословської науки в УКУ», «УКУ в системі вищої освіти», «УКУ в контексті Європи», «Історія і традиції УКУ в Римі», «Студенти й місія УКУ»…

Головною ж подією у святкуваннях, пов’язаних з заснуванням Українського католицького університету, стала урочиста інавґурація, що відбулася у центрі міста Львова, перед приміщенням Львівської опери. Учасниками величного дійства стали Блаженніший Любомир Кардинал Гузар, митрополити та єпископи УГКЦ, представники єпископату та духовенства Римо-Католицької та Православних Церков, ректори та професори українських та польських вузів, сенатори, викладачі та студенти новоствореного УКУ.

Після зачитання тексту грамоти про заснування Українського Католицького університету, першим до усіх присутніх промовив Глава УГКЦ, голова Фонду імені святого Климентія, Великий канцлер ЛБА/УКУ Блаженніший Любомир. У своїй промові він, зокрема, сказав: «Мені приємно бачити вас усіх, що зібралися сьогодні на цій площі, адже ваша присутність вказує на те, що вже при самому своєму народженні УКУ об’єднує людей, які шукають правду, цінують красу, плекають любов…

Коли сьогодні ми починаємо життя ще одного університету, — природно постає запитання: чим він відрізняється від усіх інших? Як і інші університети, УКУ покликаний шукати вічні вартості, але окрім цього він також має допомогти нам дивитися на світ очима християнина. У цьому специфіка УКУ…

Ця інавґурація відбувається саме тут, перед Львівською оперою, не випадково. Адже це саме серце міста, де вирує життя. УКУ, як і кожен інший заклад, не повинен ховатися за мурами будинків. Ми хочемо оцей початок діяльності відбути у присутності громади міста, яка представляє собою також багато громад усієї України… Сподіваюся, що Український Католицький університет для усіх нас стане завдатком на краще майбутнє для нашої Церкви та народу»…

Наступним після Глави УГКЦ взяв слово Апостольський нунцій в Україні Архієпископ Микола Етерович. Він привітав єпископат УГКЦ та ректорат УКУ від імені Святішого Отця Івана Павла II Папи Римського та держсекретаря Ватикану архієпископа Анжело Содано. Новопризначений ректор УКУ отець-доктор Борис Ґудзяк подякував усім присутнім за участь в історичній події інавґурації, котра стала реалізацією мрій славних митрополитів УГКЦ та цілих поколінь активних діячів українського народу та Церкви.

Теплі слова привітань прозвучали з уст представника Константинопольського Патріарха — архієпископа Всеволода Майданського, ректора Львівського національного університету імені Івана Франка професора Івана Вакарчука, ректора Національного університету Києво-Могилянська Академія професора Вячеслава Брюховецького, ректора Люблінського католицького університету професора Анджея Шостака, Львівського міського голови Любомира Буняка, голови Львівської обласної ради Михайла Сендака, заступника голови Львівської обласної державної адміністрації Володимира Мельника, київського та львівського студентства.

Урочистості завершилися величним співом національного, студентського та духовного гімнів та гала-концертом за участю провідних зірок української естради.

Український Католицький університет став сто сьомим зареєстрованим університетом в Україні.

Віват УКУ!

«МИ МАЄМО ВСІ РАЗОМ НЕСТИ

СВІТЛО У СВІТ»:

У ЛЬВОВІ ПРОЙШОВ ПАТРІАРШИЙ СОБОР УГКЦ

У неділю, 30 червня відбулося урочисте відкриття Патріаршого Собору Української Греко-Католицької Церкви. Собор котрий об’єднав зусилля представників усіх єпархій УГКЦ. Протягом п’яти днів у приміщенні Львівської Духовної семінарії Святого Духа, що у Рудному, відбувалися соборові засідання, головною метою яких стало визначення місця Церкви у вирішенні конкретних соціальних проблем сучасності.

Урочистості розпочалися о 10 годині ранку Архієрейською Літургією в архікафедральному Соборі святого Юра. Величне богослужіння, у якому взяли участь Папський нунцій в Україні Архієпископ Микола Етерович, численні митрополити, єпископи та духовенство УГКЦ та РКЦ, представники Православних Церков та делегати Собору, очолив Глава УГКЦ Блаженніший Любомир Кардинал Гузар.

У своєму привітальному слові він зокрема сказав: «Цією Святою Літургією, яку ми сьогодні разом тут служимо відкриваємо Третю сесію Патріаршого Собору нашої Церкви. Ми починаємо цей Собор молитвою і, здається мені, що було б важко знайти кращий день для відкриття соборових діянь, як власне сьогоднішній день. Тому три дні ми пригадували наших співбратів, яких рік тому Святіший Отець, присутній між нами, проголосив блаженними. А нинішня неділя, перша неділя по Зісланні Святого Духа, є Неділею всіх святих.

Нам потрібно пам’ятати, що цей наш Собор в усіх своїх вимірах: і на Літургії, і в хвилині доповідей, і в хвилині нарад, і в хвилині прийняття рішень є ділом релігійним.

Це не є наради якихось мудрих людей, які, черпаючи із суто людських джерел, людського знання та досвіду, шукають методів для побудови кращого світу. Ми не хочемо оминути жодного доброго людського засобу, але ми мусимо бути свідомі, що це не звичайна конференція, але це Собор: діло нашої віри, де ми віримо, що з нами Ісус Христос, що ми під впливом Святого Духа, що те, що ми думаємо, кажемо і хочемо вирішити, ми робимо у присутності і спільно з Господом Богом.

Сьогодні у цей день всіх святих, коли офіційно розпочинаємо наш Собор, звернімося цілим серцем до Господа Бога. Благаймо його, щоб той Святий Дух, який протягом століть підтримував і давав натхнення, був з нами, скріплював та провадив нас. Щоб у наших серцях він розпалив велике бажання завжди бути з Богом, з Богом йти в життя, з Богом служити ближньому, з Богом нести у світ післанництво надії»…

Після закінчення Божественної Літургії до Блаженнішого Любомира та усіх учасників святкувань звернувся Апостольський нунцій в Україні Архієпископ Микола Етерович, котрий зачитав лист привітання Святішого Отця Івана Павла II Папи Римського.

Римський Архієрей поблагословив всіх соборових отців і підкреслив важливість Патріаршого Собору як для вирішення конкретних соціальних проблем, так і для пожвавлення духовного життя у Церкві, спрямованого на поглиблення сопричастя, з усіма християнами, що бажають єдності. Блаженніший Любомир подякував нунцієві за теплі слова і попросив його передати найщиріші привітання Святішому Отцеві.

Величне дійство, що відбувалося в архікафедральному соборі святого Юра, завершилося символічним запаленням вогню, яке здійснив Глава УГКЦ Блаженніший Любомир: «Як Ісус посланий Отцем, а апостоли послані Ісусом, так і ми маємо всі разом нести світло у світ. Нехай ця свічка буде символом того світла, яке ми хочемо нести, — перш за все, тим громадам, які нас сюди прислали, нести нашим єпархіям, країнам, з яких ми прибули, нести усьому світу. Будьмо свідомі того післанництва і тієї відповідальності, яка на нас лежить», – сказав Глава УГКЦ.

Перший етап відкриття Собору завершився святковою трапезою в Митрополичих палатах Святоюрської гори, після якої усі учасники урочистостей відбули на Сихів (район Хуторівки), де проходило посвячення фундаментів під будову нових приміщень Львівської Духовної семінарії та богословського факультету.

«СТОЇМО НА МІСЦІ,

З ЯКИМ ЗВ’ЯЗАНА ВЕЛИКА НАДІЯ»:

ГЛАВА УГКЦ ОСВЯТИВ ФУНДАМЕНТИ БУДІВЕЛЬ 

НОВОЇ ЛЬВІВСЬКОЇ ДУХОВНОЇ СЕМІНАРІЇ, ЩО ПОСТАНЕ НА СИХОВІ

У неділю, 30 червня після Архієрейської Літургії у архікафедральному соборі святого Юра, якою офіційно розпочався Патріарший Собор УГКЦ, відбулася ще одна знаменна для Української Греко-Католицької Церкви подія — посвячення фундаментів храму та приміщення нової Архієпархіальної семінарії Святого Духа, які незабаром буде споруджено на Сихівському масиві міста Львова (район Хуторівки).

В урочистостях з цієї нагоди взяли участь Глава УГКЦ Блаженніший Любомир Кардинал Гузар, Апостольський нунцій в Україні Архієпископ Микола Етерович, митрополити, єпископи, духовенство та монашество УГКЦ та РКЦ, представники Православних Церков та численні вірні.

Під час чину освячення церкви, Глава УГКЦ спільно з ректоратом семінарії встановив хрест на місці, де у майбутньому буде споруджено Господній жертовник. У контексті богослужіння також було освячено єлей, який було вилито на фундамент будови, а також зачитано грамоту про заснування храму, яку учасники цього величного літургійного дійства вклали в основу стіни майбутньої семінарійної церкви.

Після звершення освячення будівель, Блаженніший Любомир звернувся до усіх присутніх з привітальним словом: «Ми є тепер у дуже насичених днях. Вчора була інавґурація університету, сьогодні вранці Літургія, якою ми відкрили Патріарший Собор УГКЦ, а тепер маємо урочисте посвячення місця під жертовник майбутньої святині.

Одне за одним ми робимо щось видиме, фізичне, але з іншого боку — це також щось глибинно молитовне, духовне. Я думаю, що таким є наше життя. Ми, справді, повинні не тільки зовнішньо переживати такі хвилини, але повинні відчути, що щось діється з нами і в нас.

Те, що ми тепер звершили, оце посвячення — це завдаток надії на семінарію, яка тут постане, у якій будуть виховуватися наші майбутні священики. Ми стоїмо на місці, з яким пов’язана велика надія гарного, корисного, творчого майбутнього. У цей день щиро дякую усім, хто потрудився і буде трудитися над тим, щоб ця благородна справа була завершена».

Після знаменної події освячення фундаментів храму майбутньої Львівської Духовної семінарії Святого Духа усі учасники святочного дійства відбули до селища Рудно, де з 30 червня по 4 липня проходив Патріарший Собор УГКЦ.

«ОСТАННІМ СЛОВОМ БУДУТЬ НАШІ ДІЇ»:

ЗАВЕРШЕННЯ ТА ВИСЛІДИ ТРЕТЬОЇ СЕСІЇ 

ПАТРІАРШОГО СОБОРУ УГКЦ

У четвер, 4 липня, відбулося офіційне закриття Патріаршого Собору УГКЦ, який, починаючи від 30 червня, проходив у Львівській Архієпархіальній Духовній семінарії Святого Духа.

У роботі Собору взяли участь Глава УГКЦ Блаженніший Любомир Кардинал Гузар, митрополити, правлячі архієреї, екзархи, єпископи-помічники та єпископи-емерити, настоятелі монаших чинів та згромаджень, ректори та директори греко-католицьких навчальних закладів, священики і миряни з усіх єпархій та екзархій України та світу. Протягом усього часу праці Собору, що проходив під гаслом «Ісус Христос — джерело відродження українського народу», його учасники намагалися глибше застановитися і вести пошук ефективних методів вирішення найболючіших соціальних проблем сьогодення.

Конкретним вислідом праці соборових отців стало підписання чотирьох основних документів, серед яких, мабуть, чи не найважливішим став перелік «Суспільних дороговказів віруючого», створених на зразок «Десяти Божих заповідей». У цих новітніх соціальних заповідях учасники Собору спільно зі своїм головою — Блаженнішим Любомиром, закликають усіх вірних УГКЦ «шанувати образ Божий у кожній людині», «не осквернювати власне тіло алкоголем, тютюном, наркотиками, сексуальною розбещеністю», «долати розбрат, злобу і ненависть», «оберігати людське життя від зачаття до природної смерті», «зберігати чистоту як у подружньому, так і у неодруженому стані», «не зазіхати на добро ближніх», «не давати і не брати хабарів», «протиставлятися усім видам насильства», «шанувати природні багатства землі», «своїми ділами наближувати Царство Боже»… Окрім цього учасники Собору підписали «Лист до Святішого Отця Івана Павла II», і два звернення: «До Глави УГКЦ та Синоду єпископів» та «До усіх вірних УГКЦ». Доречі, у першому із згаданих документів йдеться про актуальність вирішення питання Патріархату, котрий слід сприймати як «природній розвиток помісних церков» і для якого сьогодні в Україні склалася «найвідповідніша політична та церковна ситуація».

Собор завершився подячним словом Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира Кардинала Гузара та Акафістом до нещодавно беатифікованого блаженного священномученика Миколая Чарнецького. Після богослужіння Глава УГКЦ вручив усім делегатам спеціально виготовлені пам’ятні грамоти, а також запалені світильники, котрі повинні стати символом світла Христового, що просвітлювало уми і серця соборових отців, а відтак повинно просвітити усю Українську Греко-Католицьку Церкву в Україні та на далеких поселеннях. Прощаючись з учасниками Собору, Блаженніший Любомир Кардинал Гузар сказав: «Останнім словом будуть наші дії».

То ж дай Боже, щоб праця Третьої сесії Патріаршого Собору УГКЦ дала свої рясні плоди!

«МАЮЧИ ТАКИХ ЗАСТУПНИКІВ —

НЕ ПРОПАДЕМО»:

УРОЧИСТЕ ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩЕЙ 

БЛАЖЕННОГО СВЯЩЕННОМУЧЕНИКА 

ЄПИСКОПА МИКОЛАЯ ЧАРНЕЦЬКОГО

Не можна оминути увагою історичну подію, котра притягнула увагу не лише галичан, але представників усього християнського світу. Йдеться тут про перенесення мощей блаженного священномученика єпископа Чарнецького, який зазнав терпінь під час періоду переслідувань УГКЦ і разом з багатьома іншими своїми сучасниками удостоївся урочистої беатифікації під час минулорічного візиту Святішого Отця Івана Павла II в Україну.

Урочистості розпочалися у четвер 4 липня перенесенням мощей блаженного Миколая (Чарнецького) з Личаківського цвинтаря до церкви отців Редемптористів, що по вулиці Замарстинівській. У процесії, що протягом кількох годин проходила вулицями Львова, взяло участь близько 50 тисяч вірних, частина з яких також стали активними учасниками нічного чування перед домовиною зі святими мощами.

Наступного дня, у п’ятницю, 5 липня, у церкві святого Йосафата відбулася велична Архієрейська Літургія, яку спільно з єпископатом УГКЦ, представниками усіх монаших чинів та згромаджень та духовенством з різних теренів України та світу, відслужив Блаженніший Любомир Кардинал Гузар.

У своїй святочній промові Глава УГКЦ згадав свої дитячі роки, коли він ще малим хлопцем неодноразово зустрічався з блаженної пам’яті Преосвященним Миколаєм Чарнецьким. Блаженніший Любомир наголосив на тому, що для усіх нас мученицьке свідчення вірності Христовій вірі, яке здійснював протягом свого життя святий новомученик Миколай, «є неоціненним скарбом, бо, маючи таких заступників, можемо мати певність, що не пропадемо», однак потрібно пам’ятати і про те, що «кожен з нас покликаний до святості і може бути заступником за своїх ближніх перед Всемогутнім Творцем».

Після завершення богослужіння та подячного слова протоігумена отців Редемптористів, було відкрито загальний доступ до святих мощей, перед якими протягом шести днів відбуватимуться безперервні моління та богослужіння. 11 липня відбудеться запечатання вівтаря з мощами блаженного священномученика Миколая, де вони, згідно рішення Блаженнішого Любомира, покоїтимуться аж до того часу поки у Львові не буде збудовано окрему церкву, присвячену пам’яті нашого славного святого.

СИНОД ЄПИСКОПІВ УГКЦ

Перша половина липня 2002 року знаменувалася для УГКЦ цілою низкою подій загальноцерковної ваги. З 30 червня по 4 липня у Львові проходив Патріарший Собор УГКЦ, а з 7 по 12 липня відбувся Синод єпископів УГКЦ, який вперше після виходу УГКЦ з підпілля було вирішено провести у Києві.

Синод розпочався Святою Літургією у церкві св. Василія Великого, що на Вознесенському узвозі у Києві, яку очолив Блаженніший Любомир Кардинал Гузар, Отець і Глава УГКЦ у співслужінні двох Митрополитів: Високопреосвященного Михаїла, Митрополита Вінніпезького (Канада) і Стефана, Митрополита Філадельфійського (США) та 28 Єпископів УГКЦ, які прибули на Синод з усіх континентів, де проживають вірні Української Греко-Католицької Церкви.

Під час проповіді, виголошеної Преосвященним Владикою Софроном (Мудрим), Єпархом Івано-Франківським, було наголошено на особливому покликанні кожного свідчити віру і довіру Христові прикладом свого християнського життя.

Робочі засідання розпочались зранку, 8 липня 2002 року молитвою «Царю небесний» та вступним словом Блаженнішого Любомира. Третє робоче засідання першої Сесії було виїзним, у зв’язку із запланованою зустріччю Отців Синоду з Президентом України Леонідом Кучмою, яка відбулась у приміщенні Адміністрації Президента України. Під час зустрічі Блаженнішим Любомиром було передано на руки Президента України особистий паспорт Першого Президента України Михайла Грушевського, який зберігався в архіві УГКЦ. Під час дискусії з обох сторін були висловлені пропозиції та взаємні побажання співпраці між Церквою і Державою. Завершуючи зустріч, Президент України запевнив Владик, що найвища українська влада налаштована на констуктивну співпрацю з Церквами та старається своїми діями показати, що в Україні немає однієї державної Церкви і свято дотримується права на свободу віросповідання.

Ввечері, 8 липня, Синодальні Отці привітали Апостольського Нунція в Україні Архієпископа Миколу Етеровича з нагоди 25-ліття його свяченичого служіння та прийняли участь у святковому прийомі з цієї нагоди в Апостольській Нунціатурі в Києві.

Синод Єпископів УГКЦ надіслав телеграму-співчуття родинам шахтарів, які загинули під час аварії на шахті на Донеччині, та висловили свою солідарність у прагненні шахтарів за поліпшення умов їхнього життя.

Сесійна праця Синоду тривала до 12 липня 2002 року. На порядку денному, планувалось, зокрема, затвердження рішень Патріаршого Собору, який проходив в днях 30 червня—5 липня 2002 року, структурні зміни у Церкві, вибори членів Постійного Синоду та інші внутрішньоцерковні проблеми.

Синод закінчив свою роботу 12 липня 2002 року Святою Літургією у церкві св. Василія Великого у Києві. На завершення Синоду Блаженніший Любомир мав 12 липня прес-конференцію в УНІАН.

«ЗАРВАНИЦЯ — СВЯТО ЦІЛОЇ ЦЕРКВИ І НАРОДУ»:

ПРОЩА ДО ЗАЗДРОСТІ І ЗАРВАНИЦІ

Знаменні для Української Греко-Католицької Церкви події двох останніх тижнів (інавґурація Католицького університету, перенесення мощей блаженного священномученика Миколая Чарнецького, Патріарший Собор та Синод єпископів УГКЦ) завершилися двома урочистими прощами, котрі з 13 по 14 липня відбувалися на Тернопільщині.

Першим із згаданих масових паломництв була проща до села Заздрості, адже саме там народився один із найславніших провідників УГКЦ, ісповідник віри Патріарх Йосиф Сліпий. З благословення Блаженнішого Любомира Кардинала Гузара та за підтримкою Львівської та Тернопільської міських рад 2002 рік було проголошено роком Патріарха Йосифа. Цього ж року виповнюється 110-та річниця від дня його народження. Тож не дивно, що 13 липня, село Заздрість стало осередком уваги усіх тих, для кого спадщина Сліпого залишається живою і сьогодні. У святковій процесії та богослуженнях взяли участь не лише прочани з України але й представники різних греко-католицьких громад розпорошених по цілій земній кулі.

Приймала гостей з усього світу і Зарваниця, що стала вже традиційним всеукраїнським місцем паломництв. Після довгих нічних чувань десятки тисяч паломників взяли участь в урочистій Архиєрейській Божественній Літургії, яку очолив Глава УГКЦ Блаженніший Любомир. В богослуженні також взяли участь численні Правлячі ієрархи, екзархи, єпископи-помічники та емерити з України, Австралії, Канади, Аргентини, Німеччини, Франції, Англії, Польщі.

Під час свого звернення до представників усієї Української Греко-Католицької Церкви, що зібралися в Зарваниці, Глава УГКЦ, зокрема, сказав: «Сьогодні день великої радості, бо отут, біля стіп Пресвятої Богородиці зібралася ціла наша Церква і народ на чолі зі своїми владиками, духовенством та представниками влади. Це свідчить про те, що проща до Зарваниці стає святом цілої нашої Церкви і народу.

Прийшли ми сюди, щоб подякувати Богові за його дари для нас, а також для того, щоб просити його про підтримку у всіх наших благих починаннях. Адже ми потребуємо Божої благодаті, щоб творити боговгодні діла і, йдучи за Його наукою, розбудовували наше суспільне життя»…

Божественна Літургія завершилася ще однією небуденною урочистою подією — врученням посвідчення про почесне громадянство міста Тернополя Блаженнішому Любомирові Кардиналові Гузару. Глава УГКЦ прийняв високу відзнаку з рук міського голови пана Богдана Левківа. До привітань нового Тернопільського громадянина долучилися голова Тернопільської державної адміністрації Іван Корницький та голова обласної ради Анатолій Жовківський.

Блаженніший Любомир висловив щиру радість від того, що відтепер він зможе ще глибше переживати свій духовний зв’язок з Патріархом Йосифом Сліпим, для якого тернопільська земля була рідною.

Прес-секретар Глави УГКЦ

о. Юрій Саквук

Опубліковано у Без категорії. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.