Блаженніший Любомир у Зарваниці подякував богопосвяченим особам і їхнім батькам. 21.07.2010

Глава УГКЦ висловив подяку батькам і матерям чернецтва за те, що так виховали своїх синів і дочок та допомогли їм відкрити і плекати своє покликання до богопосвяченого життя. Про це Блаженніший Любомир сказав у своєму Зверненні до прочан (лінк), виголошеному під час Архиєрейської Божественної Літургії на Всеукраїнській прощі у Зарваниці, яка відбувалася 17-18 липня.

«Сердечне вам спасибі, батьки і матері, за ту вашу співпрацю з Господом Богом, бо Він дав вам тих дітей, але ви не пожалували посвятити їх на службу Богові», – сказав Першоієрарх Церкви.

Зауваживши, що цей рік у Греко-Католицькій Церкві присвячений Христовому покликанню з особливим наголосом на життя чернече, Блаженніший Любомир подякував богопосвяченим особам за молитву, піст і милосердя. Глава УГКЦ відзначив милосердну працю монашества для ближніх з катехизації, опіки над хворими, дітьми та пристарілими і визнав її «великий вклад в суспільне життя нашого народу». На думку Предствоятеля Церкви, дуже часто так буває, що якщо б не монашество, – «не було би кому іншому тими справами зайнятися так, як належить, бо ви не тільки стараєтеся це зробити добре, професійно, але також з любов’ю. Зі щирою любов’ю для ближнього. Ви не скупите своїми силами, щоби послужити ближньому».

«Подумаймо тільки про таку малу дрібницю, – наголосив Блаженніший Любомир, – коли цілий світ гонить за грішми, коли люди готові душу продати за гроші, оці наші богопосвячені особи зрікаються непотрібного, зайвого майна, користають тільки з того, що насправді їм потрібне, і тим самим дають нам примір, як ми повинні шанувати і користати із земських діл». Як зауважив Глава УГКЦ, «треба нам за те дякувати отим синам і дочкам нашого народу, які пішли за Божим покликом, бо від їхньої молитви, посту, милосердя ми вчимося».

Блаженіший Любомир закликав шанувати цей Божий дар: «Коли відчуваємо, що є особа – хлопець чи дівчина, чи навіть, може, хтось старший, у кого відзивається це бажання себе особливо Богові і ближньому посвятити, – підтримуймо таких людей, заохочуймо їх», – сказав Першоієрарх греко-католиків.

«Нехай Милостивий Господь благословить наш нарід якнайобильніше святими покликаннями! Бо якщо будемо мати поважну групу богопосвячених осіб, які будуть взірцево сповняти своє покликання, тоді наш нарід, наша Церква будуть рости, будуть кріпнути. Будемо краще могти прославляти Бога і служити один одному! Нехай милостивий Господь за молитвами Пресвятої своєї Матері, яка відіграє дуже важливу роль у цих покликаннях, у цьому підтримуванні покликаних людей, нехай Їхня благодать і Їхня опіка спочиває на нашому народі», – сказав Блаженіший Любомир у Зарваниці.

Всеукраїнська проща до Марійського центру «Зарваниця» цьогоріч була присвячена Року богопосвячених осіб. Всеукраїнську прощу традиційно очолив Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Любомир. У паломництві взяли участь понад 80 тисяч паломників з усієї України та з-за кордону, 14 єпископів, священики, монашество і вірні УГКЦ. До паломників долучилися губернатори Тернопільської, Львівської та Івано-Франківської областей. На запрошення УГКЦ до Зарваниці також прибули Президент Єпископської Конференції Італії, архиєпископ і митрополит Генуї Анжело кардинал Баньяско та Апостольський нунцій в Україні Іван Юркович.

Департамент інформації УГКЦ

Додаток:

Проповідь Блаженнішого Любомира на Всеукраїнській прощі у Зарваниці

(18 липня 2010 року)

Слава Ісусу Христу!

Зі Святим сьогоднішнім торжественним днем для нас усіх сердечно вітаю вас! Усіх, зібраних тут, на оцю Торжественну Святу Літургію, яку служимо всі разом для Пресвятої Богородиці, нашої Небесної Матері, у честь її Божественного Сина!

Сердечно вітаю вас усіх, тут зібраних! Вітаю владик, Преосвященних владик, які з усіх кутків України зібрані тут разом із представниками всіх областей, усіх єпархій і екзархатів!

Це велика радість для нас, що ми всі, зібрані отут у цей Великий святий день, довкруги Святого Престолу. Сердечно дякую вам, дорогі владики, за вашу присутність, за оце наше спільне служіння!

Цього року нашим достойним гостем, якого бажаю дуже сердечно привітати між нами, є Високопреосвященний кардинал Анджело Баньяско, архиєпископ Генуї. Він є головою єпископату Італії. Він сьогодні тут посеред нас представляє понад 300 єпископів-співбратів, і ми дуже вдячні йому за це. За його особисту присутність тут з нами і за те, що він представляє, – отих наших співбратів-єпископів Італії, які протягом багатьох років нас підтримують і морально, і матеріально. Вони також дуже зичливо опікуються нашими заробітчанами, нашими емігрантами на території Італії. Вони уможливлюють нашим священикам там побувати, там могти служити, утримуватися. Вони також дають до диспозиції свої храми, щоби наші люди могли там належно служити Богові. Тому ми дуже вдячні Високопреосвященному кардиналові Баньяско за те, що він з нами тут! Під кінець цієї Святої Літургії він особисто звернеться до усіх нас.

Сердечно вітаємо присутнього між нами також Апостольського нунція, Високопреосвященного Владику Івана Юрковича. Він є між нами – представник Святішого Отця. Його присутність – це видимий знак нашої єдності довкруги Святого Петра, як хотів цього наш Божественний Спаситель Ісус Христос. Сердечне спасибі Вам за Вашу присутність, за Ваше свідчення, Преосвященний Владико Іване!

Хотів би привітати представників світської влади – присутніх тут губернаторів. Місцевого, тернопільського, та з Івано-Франківська, а також представників державної обласної місцевої влади. Ваша присутність тут для нас усіх важлива. Я пригадую, коли вперше 15 років тому приїхав відвідати Зарваницю, мені було дуже трудно знайти, куди йти. Не було жодних знаків, дороги були погані – бракувало багато-багато чого. Владика Михаїл Сабрига і сьогоднішній Владика Василь Семенюк щойно починали відновлювати оце святе відпустове місце. Сьогодні, багато років пізніше, завдяки спільній праці і церковної, і світської влади дуже багато змін в цій околиці на користь. Поставлено багато важливих для нормального життя і для наших прощ знаків, які облегшують наше життя. Навіть, здавалося б, така дрібниця, як вчора для тих, хто пішком здалека йшов, була по дорозі питна вода…

Я згадую це все, дорогі у Христі, бо співпраця церковної і світської влади для добра народу є дуже важлива. Не тільки для Зарваниці. Перед нами ще багато праці, щоб всю нашу державу поставити так, як би ми хотіли. А це може статися тільки тоді, коли буде щира, тісна співпраця. Тому ваша присутність тут, шановні представники світської влади, є важлива, бо вона дає підставу надії, що при Божій помочі спільними силами збудуємо таку Україну, яку ми хочемо бачити!

Сердечне спасибі вам, отці духовні, які з різних єпархій, з різних місцевостей прибули сюди, щоб разом із кліром цієї Тернопільсько-Зборівської єпархії, тут разом з нами служити Святу Літургію. І дуже вам дякую за те, що ви так жертовно готові уділяти Тайну Святого Покаяння тим багатьом прочанам, які хочуть цю нагоду тут використати для примирення з Богом. Сердечне вам за це спасибі!

Сердечно вітаю вас усіх, дорогі, які прибули з усіх областей України! Не тільки мешканці цієї області, але тут є представники всіх областей. Ми тут зібрані як один нарід. Ми тут як діти однієї матері, яка нас всіх пригортає і яка нас учить любити один одного, служити один одному. Але не тільки з території України тут є присутні. Є також із Польщі, з Німеччини і навіть з далекої заокеанської Канади є між нами присутні вірні нашої Церкви, які беруть участь у цих святкуваннях сьогодні. Усім вам, що потрудились, щоби прийти сюди, – сердечне спасибі! Нехай милостивий Господь за заступництвом Пресвятої своєї Матері за ту вашу великодушну присутність вас належно винагородить!

Цей рік, дорогі у Христі, ми призначили як рік, в якому хочемо звернути увагу на Христове покликання з особливим наголосом на життя чернече. Так зване богопосвячене. Тут багато сьогодні між нами є представників різних монаших чинів, згромаджень, інститутів. Я хотів би цю нагоду, цю нашу спільну присутність використати, щоби перш усього подякувати батькам і матерям отих богопосвячених осіб. Подякувати їм за те, що так виховали своїх синів і дочок, що допомогли їм відкрити і плекати своє покликання до богопосвяченого життя. Сердечне вам спасибі, батьки і матері, за ту вашу співпрацю з Господом Богом! Бо він дав вам тих дітей, але ви не пожалували посвятити їх на службу Богові. Сердечне вам за це спасибі!

Хочу також в оцей сьогоднішній день, дорогі монахи і монахині, ченці і черниці, подякувати вам! Подякувати за вашу молитву, бо ваше життя є повне молитви. Хоча багато з того, що ви робите, ділаєте, не відрізняється від того, чим займається багато інших людей, ви цю свою діяльність освячуєте молитвою. Дехто з вас ціле своє життя посвячує головно молитві. Але немає між вами нікого такого, хто би свою діяльність, своє життєве завдання не освячував молитвою. Ви молитесь за отой нарід, ви його підтримуєте молитвою. Спасибі вам!

Ми часто кажемо: молитва, піст і милосердя. Хочу подякувати вам також за піст. Ми часто думаємо, що піст – це здержатися від якогось одного чи іншого роду страв. Піст є далеко більше. Піст – це є второпне вживання тих земних дарів, якими Господь бог нас так щедро обдаровує. Це використовування отих Божих дарів на Божу славу, на користь ближньому і на освячення власної душі. Будь це земське добро, будь це гроші, будь це інші дари природи. Ви в своїй діяльності, як і у своїй свідомості, умірковано використовуєте ці земні добра для своєї потреби, а стараєтеся, щоби їх застосувати на користь ближніх, щоби шанувати те, що Господь Бог нам дає. І за це вам спасибі! І рівно ж спасибі за оту вашу милосердну працю для ближніх, будь це катехизація, будь це опіка для хворих, будь це опіка малят чи пристарілих в тих різних інститутах, які ви провадите, – це великий вклад в суспільне життя нашого народу. Спасибі вам! Бо дуже часто так буває, що якщо б не ви, – не було би кому іншому тими справами зайнятися так, як належить, бо ви не тільки стараєтеся це зробити добре, професійно, але також з любов’ю. Зі щирою любов’ю для ближнього. Ви не скупите своїми силами, щоби послужити ближньому. Спасибі вам!

Дорогі у Христі! А що ж нам усім іншим сказати? Дякувати треба Господу Богові за те, що дає покликання у нашому народі. Ми хотіли би їх якнайбільше бачити. І треба з одної сторони дуже сердечно дякувати за те, що Господь Бог вже дав, за тих богопосвячених мужчин і жінок, які своє життя віддають для спільноти і служать за Божу справу. Треба за це Богові дякувати, сердечно дякувати.

Треба нам за те дякувати отим синам і дочкам нашого народу, які пішли за Божим покликом, бо від їхньої молитви, посту, милосердя ми вчимося. Вони для нас є прикладом. Подумаймо тільки про таку малу дрібницю: коли цілий світ гонить за грішми, коли люди готові душу продати за гроші, оці наші богопосвячені особи зрікаються непотрібного, зайвого майна, користають тільки з того, що насправді їм потрібне, і тим самим дають нам примір, як ми повинні шанувати і користати із земських діл. Отже. подяка їм, тим богопосвяченим особам, за їхній приклад. І прохання для Господа Бога, щоби щедро, обільно кликав людей до своєї служби, до богопосвяченого життя, із нашої спільноти.

Немає сумніву, бо Бог щедрий, він напевно кличе. Але ми, дорогі у Христі, мусимо шанувати цей Божий дар. Коли відчуваємо, що є особа – хлопець чи дівчина, чи навіть, може, хтось старший, у кого відзивається це бажання себе особливо Богові і ближньому посвятити, -підтримуймо таких людей, заохочуймо їх! Нехай Милостивий Господь благословить наш нарід якнайобильніше святими покликаннями! Бо якщо будемо мати поважну групу богопосвячених осіб, які будуть взірцево сповняти своє покликання, тоді наш нарід, наша Церква будуть рости, будуть кріпнути. Будемо краще могти прославляти Бога і служити один одному! Нехай милостивий Господь за молитвами Пресвятої своєї Матері, яка відіграє дуже важливу роль у цих покликаннях, у цьому підтримуванні покликаних людей, нехай Їхня благодать і Їхня опіка спочиває на нашому народі!

Слава Ісусу Христу!

Опубліковано у Без категорії. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.