Святіший Отець Іван Павло II розіслав керівникам усіх держав і урядів світу листа, до якого додано текст «Десяти Ассізьких заповідей миру».

Святіший Отець Іван Павло II розіслав керівникам усіх держав і урядів світу листа, до якого додано текст «Десяти Ассізьких заповідей миру». Дотримання цих заповідей, на думку багатьох релігійних лідерів, допоможе планеті пережити ситуацію, що склалася після 11 вересня 2001 року.

Цей лист, хоч і розісланий значно пізніше, але був підписаний ще 24 лютого, тобто рівно через місяць після миротворчого «міжрелігійного самміту» в Ассізі, наприкінці якого і були проголошені «Десять заповідей миру», задумані як відповідь на терористичні атаки в США і їх наслідки. Текст «Декалогу» розпочинається із заяви про те, що «насилля і тероризм» несумісні зі справжнім Духом релігії».

У своєму листі політичним лідерам землі Іван Павло II висловлює надію, що «ці десять тез зможуть надихнути уряди на політичні і соціальні дії». «Я мав можливість засвідчити, що учасники Ассізької зустрічі як ніколи були об’єднані переконанням, що людство повинно зробити вибір між любов’ю і ненавистю», — пише Папа, висловлюючи далі сподівання, що «дух Ассізі надихне всіх людей доброї волі прагнути істини, справедливості, свободи, любові з тим, щоб кожна людина змогла здійснити свої невід’ємні права, а кожна нація — здобути мир».


Архієпископ Агостіно Маркетто, секретар Папської Ради з пастирської опіки над мігрантами і подорожуючими закликав сприяти розвитку «паломництв за посередництвом Інтернету». Сенсаційна пропозиція прозвучала на III міжнародному конгресі, присвяченому розвитку паломництва до відомих санктуаріїв Європи. «В даний час в мережі представлено велике число санктуаріїв, і завдяки цьому сучасному засобу комунікації віруючі можуть легко відвідувати улюблені святині», — відзначив архієпископ Маркетто. За його словами, для багатьох віртуальне паломництво — єдина можливість відвідати той чи інший санктуарій. «Дехто, ознайомившись з інформацією, представленою в Інтернеті, приймає рішення здійснити справжню прощу, аби побачити все своїми очима», — додав він.

Цю думку поділяє чимало учасників форуму. За останні роки значно зросло число туристів, які приїжджають до санктуаріїв, незалежно від груп, що їх збирають паломницькі центри. Доволі часто ними керує прагнення не лише ознайомитись з історією святинь, але й пошук спокою і відпочинку від повсякденної суєти. Чималу частку відвідувачів санктуаріїв становлять невіруючі. «Те, як тут зустрічають гостей, впливає на загальне сприйняття Церкви, — підкреслив архієпископ Маркетто. — Тому дуже важливо виявляти гостинність усім відвідувачам святинь, незалежно від їх культурних традицій і способу життя. У цьому полягає покликання Церкви, адже їй довірена місія вислуховувати і відповідати на питання тих, хто шукає істину».


Офіційно підтверджено інформацію про візити Івана Павла II до Болгарії та Азербайджану. Папа відвідає ці країни наприкінці травня, повідомили ватиканські джерела. При цьому було названо конкретні дати 96-ої за рахунком закордонної поїздки Святішого Отця: з 22 по 26 травня. Було повідомлено, що спочатку Папа приїде до Баку і проведе у столиці Азербайджану один день.

Абсолютна більшість населення Азербайджану (93%) сповідує іслам. Другу за чисельністю конфесійну групу (5%) становлять православні. Католиків в Азербайджані налічується близько 200 осіб.

З переважно мусульманського Азербайджану Іван Павло II 23 травня вирушить до переважно православної Болгарії. Очікується, що в Софії він зустрінеться з православним Патріархом Максимом, а також з лідерами мусульманської та іудейської спільнот Болгарії. 24 травня Іван Павло II візьме участь в урочистостях з нагоди дня пам’яті свв. Кирила і Мефодія, слов’янських просвітителів. Цей день є у Болгарії національним святом. У попередні роки Папа приймав 24 травня у Ватикані болгарські делегації.

Одним з важливих пунктів папського візиту стане беатифікація трьох священиків-асумпціоністів, страчених комуністами в 1952 році — Камена Вітчева, Павла Джиджова і Йосафата Шишкова. Їхня прослава відбудеться у Пловдиві — центрі католицької спільноти Болгарії, розташованому приблизно в 100 кілометрах від Софії.

Перед поїздкою до Азербайджану і Болгарії Іван Павло II здійснить пастирський візит всередині Італії — на острів Іск’я. Хоча єпархія на цьому острові — найменша в Італії — була заснована понад 1000 років тому, однак за весь цей час її жодного разу не відвідував жодний Папа Римський.


Святіший Отець Іван Павло II заснував нову єпархію латинського обряду на Україні. Закарпатська дієцезія прийшла на зміну апостольської адміністратури, що діяла в цій області раніше.

Першим ординарієм нової дієцезії призначено єпископа Антала Майнека, який раніше був апостольським адміністратором Закарпаття. Спільноту католиків латинського обряду утворюють головним чином представники етнічних меншин — угорці, поляки, словаки. Всього по Україні католики латинського обряду становлять близько чверті усього католицького населення.


Папа Іван Павло II взяв участь у святкуванні 75-тої річниці кардинала Йозефа Рацінгера. До нього приєдналися також 500 паломників з Баварії — батьківщини кардинала-ювіляра, секретар Конгрегації віровчення преосвященний Тарчизіо Бертоне та інші працівники цієї Конгрегації, яку Рацінгер очолював протягом 20 років. Серед баварців був один представник уряду та кілька колишніх учнів прелата. У короткій промові Папа відзначив заслуги кардинала, називаючи його «співробітником правди».

Призначений архієпископом Мюнхена і Фрайзінга в 1977 році Папою Павлом VI, Йозеф Рацінгер вперше зустрівся з майбутнім Іваном Павлом II у червні того ж року. Дружні відносини між ними зав’язалися під час конклаву 1978 року. Невдовзі після свого обрання Папою Іван Павло II, який мав намір призначити баварського кардинала префектом Конгрегації католицької освіти, сказав йому про це своє бажання, але, в силу ряду причин, прелат попрохав дозволу залишитися на своїй старій посаді.

Після замаху на Папу 13 травня 1981 року, Іван Павло II знову повторив своє прохання, і через кілька місяців кардинал приїхав до Рима, аби перейняти на себе функції президента Біблійної комісії і Міжнародної теологічної комісії, а також префекта Конгрегації віровчення. Це призначення часто оцінюється оглядачами як одне з найважливіших рішень понтифікату Івана Павла II. Саме в рамках цих повноважень кардинал Рацінгер очолив редакцію і видання катехизму Католицької Церкви.

Після досягнення пенсійного для працівника Ватикану віку, кардинал, згідно з діючими правилами, подав Папі прохання про відставку. Хоча Рацінгер неодноразово заявляв про своє бажання залишити посаду, однак, на думку оглядачів, Папа попрохав його продовжувати виконувати свої обов’язки ще протягом певного часу.


Кількість кардиналів-виборців скоротилась на два: в останні тижні перетнули рубіж вісімдесятиліття італійські прелати Вірджиліо Ное і Діно Мондуцці.

Кардинал Вірджиліо Ное, який протягом багатьох років був церемоніймейстером папських богослужінь, в даний час носить титул протопресвітера базиліки св. Петра. Позбувшись у зв’язку з досягненням канонічного віку права на участь у конклаві, кардинал Ное зберіг посаду настоятеля Ватиканської базиліки. Окрім нього лише троє кардиналів, старших за 80 років, продовжують нести активне служіння: це архієпископ Ханойський Жозеф Фам Дінь Тунг, архієпископ Мінсько-Могилівський Казимир Свєнтек і керівник маронітської Церкви (у Лівані) патріарх Насраллах П’єр Сфейр.

Що стосується кардинала Мондуцці, то він — колишній префект Папського дому. В даний час цей прелат не займає офіційного посту у Римській Церкві.

Таким чином число кардиналів-виборців становить відтепер 126, серед них 20 — італійців.


У Римі, в приміщенні папського григоріанського інституту, відбулася презентація католицької енциклопедії, виданої російською мовою. В той час як Католицька Церква у Росії заявляє про серйозну небезпеку для свободи віросповідання в цій країні після депортації одного з єпископів — преосвященного Єжи Мазура, Папа висловив бажання, аби ця енциклопедія стала інструментом діалогу між християнами.

Виданням цього твору, сказав Іван Павло II, католицька спільнота, присутня на російській землі протягом кількох століть, підтверджує своє бажання бути поруч з великою російською культурою для того, аби провадити з нею взаємокорисний і плідний діалог…

Іван Павло II також побажав, щоб сама енциклопедія і ті труднощі, які потрібно було подолати, аби вона побачила світ, «зробили внесок в поглиблення знайомства і взаємного визнання між тими, хто у Росії живе за Євангелієм Христовим».

Видання першого тома цієї енциклопедії проводилося під керівництвом польського ченця-францисканця о. Гжегожа Цьороха і було представлене у Москві ще 21 березня.

На запитання італійської газети «Аввеніре» єпископ Жан-Луї Торан, що відповідає у Ватикані за закордонні зв’язки, заявив, що депортація з Росії преосвященного Єжи Мазура свідчить про порушення Росією підписаних нею міжнародних угод у сфері релігійної свободи.


Святіший Отець Іван Павло II мав телефонну розмову з францисканськими ченцями, заблокованими всередиці базиліки Різдва Христового у Вифлеємі, у якій закликав їх продовжувати свідчити про мир. Папа зустрівся також у Ватикані з латинським патріархом Єрусалима Мішелем Саббахом, від якого дізнався останні новини про ситуацію у Святій Землі, зокрема, у Вифлеємі. Після закінчення розмови з Папою патріарх Саббах дав інтерв’ю католицькому агентству «Фідес», у якому відзначив, що сьогодні у Святій Землі «проявляється занадто мало волі до миру», внаслідок чого «війна триває». Стосовно ситуації навколо храму Різдва Христового, палестинський прелат заявив: «Це неординарна ситуація. Її не можна розв’язати за допомогою військового втручання чи якихось інших насильницьких дій. Рішення повинно бути унікальним, як унікальним є це місце, що переживає зараз свою Голгофу».

Як відомо, 200 палестинських бойовиків 2 квітня забарикадувались у базиліці Різдва Христового. Разом з ними у храмі виявились заблокованими кілька десятків францисканських, православних і вірменських монахів — охоронців цієї виняткової святині християнства.

З Вифлеєма цілий час надходили суперечливі свідчення. Ряд інформаційних агентств повідомляв про «активну перестрілку» навколо храму Різдва. Водночас стало відомо, що ізраїльтяни дозволили залишити базиліку двом ченцям літнього віку, стан здоров’я яких викликав занепокоєння. Ченці залишили храм за розпорядженням властей їхнього ордену. Чутки про те, що з храму були евакуйовані і четверо сестер-францисканок, пізніше отримали заперечення зі сторони представників Францисканского Чину у Святій Землі. «Сестри, які також страждають, повинні, так само, як і брати, нести своє служіння», — заявив від імені чину о. Давид Єгер.

Підготувала З. Курдина

Опубліковано у Без категорії. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.