Протилежні оцінки запланованого на кінець травня візиту Івана Павла II у Болгарію висловили двоє ієрархів Болгарської Православної Церкви…

Константинополь

Чин виготовлення священного мира здійснив цього року в Константинопольській патріархії у Стамбулі Вселенський Патріарх Варфоломей I. Миро вживається у православній Церкві під час таїнства миропомазання, а також при освяченні нових престолів у церквах. У різних помісних Церквах чин мироваріння здійснюється з різною періодичністю, у міру того, як воно витрачається. У Константинопольській Церкві мироваріння здійснюється приблизно один раз на десять років.

Миро вариться у спеціальному котлі протягом перших днів Страсного Тижня, а затим освячується на Літургії Великого Четверга предстоятелем помісної Церкви. Цього року Вселенський Патріарх Варфоломей освятив миро в соборі св. Георгія у Фанарі (Стамбул) — своєму кафедральному храмі. За місяць до освячення мира з особливим посланням до своєї пастви звернувся керівник Американської архієпископії — найбільшої церковно-адміністративної одиниці Вселенського патріархату — архієпископ Димитрій. Він оголосив про спеціальний збір пожертв на придбання складових частин мира, зокрема, різноманітних ароматних олій.

«Через особливу потребу у Священному мирі в справі служіння Церкви мільйонам віруючих необхідно приготувати значну кількість мира. Зазвичай наші Церкви завжди брали участь у зборі коштів на виготовлення Священного мира. Прошу вас, вірні чада нашої архієпископії, скористатись цією унікальною можливістю і щедро пожертвувати для цієї мети», — йдеться в посланні архієпископа Димитрія.

Норвегія

Премія Софії — одна з найпрестижніших міжнародних премій в галузі екології і розвитку — присуджена цього року Вселенському Патріарху Варфоломею I, широко відомому своїми екологічними ініціативами.

Виступаючи від імені правління Норвезького фонду Софії, його керівниця Елін Енге, зокрема, заявила: «Діяльність Патріарха Варфоломея сприяла підвищенню почуття відповідальності за довкілля у 300 млн. православних християн, а також пробудила інтерес до екологічних проблем у лідерів інших релігій».

Премія Софії, грошовий еквівалент якої становить 100 тисяч доларів США, щорічно присуджується окремим особам та організаціям, які зробили значний внесок у створення альтернатив сучасному індустріальному розвитку. Премію заснували в 1997 році норвезький письменник Йостейн Гаардер і його дружина.

За 11 з половиною років перебування на Вселенському престолі Патріарх Варфоломей став автором цілого ряду екологічних ініціатив. Ще будучи митрополитом, в 1989 році, він став одним з ініціаторів проголошення 1 вересня Днем молитви за довкілля. За останні роки під егідою Вселенської патріархії було проведено ряд міжнародних екологічних симпозіумів, присвячених різним регіонам землі, — зокрема, Егейському морю та річці Дунай.

Цього року Патріарх очолить симпозіум з екології Адріатичного моря. Дізнавшись про присудження йому високої нагороди, Патріарх Варфоломей заявив: «Наша відповідальність за те, що відбувається навколо нас, є неминучою. Ми не лише знищуємо красу сотвореної Господом природи — ми вбиваємо схожі нас нас людські істоти. Щоб вийти з цієї ситуації, ми повинні усвідомити, що це великий гріх, а це, у свою чергу, повинно стати для нас стимулом зміни нашого ставлення до довкілля».

Премія Софії буде вручена Патріарху Варфоломею в Осло 12 червня, невдозі після завершення міжнародного екологічного симпозіуму з проблем Адріатичного моря.

Болгарія

Протилежні оцінки запланованого на кінець травня візиту Івана Павла II у Болгарію висловили двоє ієрархів Болгарської Православної Церкви, до якої належить абсолютна більшість населення цієї балканської країни. За словами одного з них, митрополита Нафанаїла, якщо Патріарх Максим з’явиться на богослужінні за участю Папи, то цим він «подасть поганий приклад віруючим». Водночас митрополит Нафанаїл додав, що не має наміру «закликати будь-кого до протестів» з приводу папського візиту у Болгарію.

Поза тим, інший провідний ієрарх БПЦ митрополит Неофіт заявив, що «болгари завжди були толерантні до інших вір». «Якщо хтось боїться за свою віру, це означає, що він нетвердий у ній», — заявив архієрей, який раніше висловив прихильне ставлення до поїздки Івана Павла II у Болгарію.

Зі своєї сторони, прес-служба Синоду БПЦ заявила, що представники Церкви не братимуть участі в офіційній зустрічі Папи в софійському аеропорту.

Водночас Патріарх Максим особисто прийме Івана Павла II у Софії. Чи візьмуть участь в цій зустрічі інші архієреї, чимало з яких відверто виступали проти папського візиту, поки що не повідомляється.

Що стосується населення країни, то, за даними нещодавнього опитування, папський візит викликає позитивні реакції у більшості болгар. За даними болгарської преси, майже половина мешканців країни, хотіли б особисто побачити Івана Павла II. Лише 4% опитаних вважають, що поїздка Папи може мати якісь негативні наслідки для БПЦ. 70% респондентів заявили, що візит Папи стане «важливою подією» в історії Болгарії, 20% — що він матиме «невелике значення», а ще 15% — «надто невелике».

За даними загальнонаціонального перепису 2001 року, 87% 9-мільйонного населення Болгарії належить за хрещенням до православної Церкви. Католики становлять 3% населення країни.

Кот-д’Івуар

Першу православну Літургію в африканській державі Кот-д’Івуар (Берег Слонової Кістки) відслужив єпископ Ганський Пантелеймон з Александрійського патріархату для молодої православної спільноти цієї країни. Оскільки жодного православного храму в Кот-д’Івуарі ще немає, богослужіння здійснювалось у приватному будинку.

Православна громада Кот-д’Івуару налічує сьогодні 6 охрещених людей. Ще понад 80 африканців готуються прийняти хрещення.

Перед початком Літургії єпископ Пантелеймон детально пояснив оглашенним символіку одягу і священнодіяння проскомидії. Затим архієрей здійснив посвячення лідера громади Жеремі-Сильвануса Пепена у диякона і оголосив, що Патріарх Александрійський Петро VII, який передав православним мешканцям Кот-д’Івуару своє благословення, дав згоду здійснити через деякий час і священичу хіротонію керівника православної громади, який зараз, окрім іншого, виконує обов’язки регента церковного хору.

Після закінчення Літургії, яка була відслужена французькою мовою, єпископ Пантелеймон здійснив обряд вінчання. Після обряду відбувся святковий обід, до якого, згідно з приписами Великого Посту, були подані лише тонізуючі напої, горіхи і фрукти.

Грузія

У Грузії, з ініціативи митрополита Сухумського і Абхазького Даніеля Детуашвілі відроджено одну з найдавніших традицій православ’я — благословення сіл і хуторів.

Перше таке богослужіння (паракліс) було відправлено у колисці грузинського християнства — селі Марткопі. У службі взяла участь група місіонерів ГПЦ. Вони благословили кожен марткопський будинок на «велику радість місцевих мешканців», як про це повідомляє прес-центр ГПЦ. У Марткопі відбувся урочистий концерт на честь відродження давньої традиції, була відкрита і освячена «Біблійна кімната». Місіонери відвідали Марткопський жіночий монастир, де в храмі Іверської Богоматері відслужили паракліс.


Заява громадянина Грузії Роні Гогісванідзе про те, що йому достеменно відомо місце поховання грузинської цариці Тамари викликало скептичну реакцію в Грузинській православній патріархії

«У нас немає бажання будь-яким чином коментувати подібні безпідставні заяви, — йдеться в опублікованій заяві прес-служби патріархії. — Але зацікавленість громадськості змусила нас заявити про наступне: факти, наведені в інтерв’ю Гогісванідзе, не відповідають дійсності».

Цариця Тамара, канонізована Грузинською Православною Церквою, померла в 1213 році, не досягнувши 50-річного віку. З її ім’ям пов’язано об’єднання і зміцнення грузинської держави, яка досягла в епоху царювання Тамари своєї найвищої могутності і розквіту.

За переказом, вісім вірних сподвижників поховали царицю в усипальниці, повній коштовностей, а затим розійшлися в різні сторони парами і закололи один одного, аби ні друзі, ані вороги не дізналися про місце її останнього спочинку.

За твердженням Роні Гогісванідзе, про відкриття місця поховання цариці був поінформований Патріарх Грузії Ілля II, але керівник Грузинської Церкви утримується від публічних коментарів.


У стародавній столиці Грузії Мцхеті, неподалік від головної святині країни — Светіцховелі (Храму Животворящого Хреста), відкрито жіночий монастир. Светіцховелі заснований на місці, де упокоїлась перша грузинська свята — Сидонія. Згідно з переказом, брат Сидонії привіз на її прохання частину хітону розіп’ятого Христа, викуплену у солдатів-вартових. Цей фрагмент хітона був похований разом із Сидонією. Монастир благословив грузинський Патріарх Ілля II. У стінах монастиря в даний час служать три послушниці і одна черниця.

Опубліковано у Без категорії. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.