З глибоким сумом повідомляємо, на 99-му році життя, внаслідок затяжної хвороби, упокоївся в Бозі довголітній працівник Львівської духовної семінарії, викладач та останній священик довоєнної Львівської греко-католицької духовної семінарії отець Микола Пристай.
Священичий парастас відбудеться 21 квітня 2009 року о 18.00 у храмі Львівської духовної семінарії Святого Духа, який очолить Високопреосвященніший Владика Ігор Возьняк, Архиєпископ Львівський.
Наступного дня, 22 квітня, о 10.00 у семінарійному храмі Владика Ігор Возьняк очолить заупокійну Літургію з Чином священичого похорону. Тіло покійного ієрея Миколая буде поховано у його рідному селі Підбереж Івано-Франківської області.
ВІЧНА ЙОМУ ПАМ’ЯТЬ!
Некролог отця Миколи Пристая
Отець Микола Пристай народився 29 грудня 1910 року в селі Підбереж Долинського району Станіславівської області (тепер Івано-Франківська область) в селянській родині. Батьки: Петро та Розалія з роду Ходовицьких.
Початкову школу закінчив в с. Підбереж, відтак навчався в гімназії м. Стрий, яку закінчив в 1932 році. В жовтні цього ж року був прийнятий до Греко-католицької духовної семінарії та Греко-католицької Богословської академії у Львові.
Ієрейські свячення отримав 12 лютого 1942 року з рук Преосвященного Владики Микити Будки та був призначений сотрудником з правом адміністрування в селі Явірки Мушинського району на Лемківщині. В квітні 1942 року був призначений сотрудником з правом адміністрування в село Злоцьке Мушинського району. Обов’язки адміністратора виконував у трьох церквах сіл Злоцьке, Щавник та Ястрабик. Ці храми пізніше використовувалися як латинські костели.
В жовтні 1942 року за старанням Архиєпископа Йосифа Сліпого та за допомоги Митрополита Андрея Шептицького був призначений префектом Греко-католицької духовної семінарії у Львові, а згодом секретарем Високопреосвященного Йосифа.
Після ув’язнення в 1945 році Митрополита Йосифа Сліпого працював в бібліотеці Львівського медичного інституту. В грудні 1949 року був примусово вивезений на працю в Бадинський ліспромгосп Читинської області Радянського Союзу. Через пів року був перевезений з працівниками до цегельного заводу в місті Чита. На основі документу з Московського бібліотечного інституту, в якому в міжчасі навчався та який закінчив, вдалося отримати працю у вечірній школі в місті Чита.
В 1957 році був звільнений з примусового виселення. Відтак, ще працював певний час в Читі, а потім, до 1 вересня 1990 року, в Бурятській Автономній Республіці вчителем німецької мови. У вересні 1991 року повернувся в Україну та працював викладачем латинської, церковно-словянської, німецької мов та предмету “Історія семінарії” у Львівській греко-католицькій духовній семінарії в Рудно, а згодом директором семінарійної бібліотеки. Видав два томи книг: “Львівська греко-католицька духовна семінарія 1783-1945 рр.” та “Львівська греко-католицька духовна семінарія в Рудно 1990-2006 рр.”.
Внаслідок затяжної хвороби упокоївся в Бозі 17 квітня 2009 року.
www.lds.lviv.ua