Молитва за мир не буває даремною. Розмова Папи Франциска з журналістами на борту літака

Перед 18-ю годиною місцевого часу в понеділок, 18 серпня 2014 р., у римському міжнародному аеропорту Чампіно приземлився літак корейських авіаліній, яким Папа Франциск повернувся із третьої Апостольської подорожі. Відразу після прибуття Святіший Отець вирушив до базиліки Santa Maria Maggiore, щоб подякувати Пресвятій Богородиці за успішний візит до Південної Кореї, а також щоб покласти на престіл перед чудотворною іконою Пречистої Діви Марії квіти, які на прощання передала шестирічна корейська дівчинка. На борту цього літака теж відбулася розмова Святішого Отця з журналістами, під час якої йшла мова про найважливіші моменти цієї подорожі, про актуальні міжнародні події та особисті переживання.

Думкою, скерованою до корейського народу, відкрилися та завершилися відповіді Папи на 16 запитань, значна частина яких була присвячена міжнародній обстановці. Серед найгостріших – пов’язані з Іраком, зокрема, про те, чи підтримує він бомбардування та чи можливі Апостольські відвідини цієї країни. «Я готовий туди поїхати», – зауважив Святіший Отець, додаючи, що, однак, «в ці хвилини це не є найкраща річ, яку можна зробити». Щодо бомбардування, то він зазначив, що «зупинити несправедливого агресора – це законна річ», однак, зупинити не є синонімом бомбардувати, слід належно «оцінити засоби, які необхідно для цього застосувати», уточнюючи, що це повинно бути справою міжнародної спільноти.

«Зупинити несправедливого агресора – це законна річ, – пояснив Папа. – Але мусимо пам’ятати, що оправдання необхідністю зупинити несправедливого агресора неодноразово використовувалися для того, щоб запанувати над народами та спричинилися до справжніх завойовницьких воєн! Жодна окрема держава не може сама вирішувати, як це зробити, як зупинити несправедливого агресора».

Святішого Отця запитували й про те, чи поновлення збройного конфлікту між палестинцями й ізраїльтянами не означає, що молитва за мир у Ватикані за участю двох президентів була даремною? На думку Наступника святого Петра, ця ініціатива, яка «зродилася у серці людей, які вірують в Бога», зовсім «не зазнала поразки», адже без молитви неможливі переговори, діалог, а тому це був «фундаментальний крок», який прочинив двері. «Тепер дим від бомб і воєн не дає побачити ці двері, але вони й тепер залишаються відчиненими. А я вірю в Бога, вірю, що Господь зглянеться на ці двері та на тих, які моляться і просять у Нього допомоги».

Враження від зустрічі з багатьма свідками страждання у Кореї стали нагодою для Святішого Отця, щоб сказати кілька слів про наслідки воєн, а також звернутися з пересторогою про необхідність «зупинитися й замислитися над рівнем жорстокості, до якого ми дійшли», як також ще раз засудити тортури, що є «гріхом проти людства».

Інші запитання стосувалися відкритості на діалог з Китаєм, беатифікації єпископа Сан-Сальвадору Оскара Ромеро, застреленого під час гонінь на Церкву в Сальвадорі. Очевидно, що не могло забракнути запитань про плани щодо наступних подорожей. Майже певними є відвідини Філадельфії в США з нагоди Всесвітньої зустрічі сімей, до яких можуть додатися Нью-Йорк і Вашингтон. Ймовірними є також візити до Мексики й Іспанії.

Журналісти не оминули увагою деяких приватних тем, таких як життя в резиденції «Дім святої Марти», проведення літнього відпочинку та взаємини з Венедиктом XVI, які Папа Франциск охарактеризував, як братерські у взаємообміні думками. На думку Святішого Отця, крок, здійснений його попередником, може мати й «інституційні» наслідки. «Тривалість нашого життя збільшується, і в певному віці втрачається здатність добре управляти, бо тіло втомлюється, навіть якщо й здоров’я залишається добрим, вже бракує здатності вирішувати численні проблеми управління», – пояснив Папа Франциск, додаючи, що якщо одного дня він відчує, що не може прямувати далі цим шляхом, то молитиметься та вчинить те саме, що й Венедикт XVI.

Текст із сайту Радіо Ватикану

Опубліковано у Без категорії | Теґи: , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Коментарі закриті.