Міжнародна біблійна конференція в УКУ поставила нові завдання для українських дослідників

Протягом двох днів, 19 та 20 вересня, до Львова в УКУ з’їхалися провідні біблісти з усього світу для участі в Міжнародній конференції «Біблійні дослідження, захід і схід: підходи, виклики та перспективи». Постійні дискусії, обговорення та просто спілкування – захід став хорошою нагодою для зустрічі авторитетних дослідників та тих, хто лише розпочинає займатися біблійними студіями.

«Роздуми, які ви заохотите своїми знаннями, важливі для розвитку богослов’я в УКУ. Тому ця конференція встановлює новий рівень богословської дискусії в Україні», – зазначив під час привітання Президент УКУ владика Борис (Ґудзяк).

На думку о. д-на Романа Завійського, така конференція може створити середовище для діалогу і стати платформою для майбутнього академічного спілкування між дослідниками. Окрім того, проведення такого заходу в Україні ставить перед українськими дослідниками певний виклик – створення коментарів на Старий та Новий Завіти.

Загалом, конференція була розбита на пленарні засідання. Так, в перший день на тематику «Єврейський та грецькі дослідження тексту Біблії» виступили д-р Еммануель Тов (Єврейський університет, Єрусалим), д-р Василь Бабота (Папський григоріанський університет, Рим), о. д-р Рафаїл Турконяк (Національний університет «Острозька академія, Острог) та о. д-р Петер Дубовскі (Папський біблійний інститут, Рим).

Розповідаючи про важливість знахідки сувоїв Мертвого моря, які були віднайдені в печерах Кумрану близько 70 років тому, д-р Еммануїл Тов зазначив, що вони дали новий поштовх для біблійних досліджень, адже найстаріші тексти Біблії, які дійшли до нашого час, були з Середньовіччя, в той час як кумранські тексти датуються 250 р. до н. е. – 70 р. н. е. Незважаючи на те, що з 900 текстів лише третина є «біблійними», вони написані на різних мовах, включаючи іврит, арамейську та грецьку, це дає можливість дослідникам вивчати різницю між мазоретським текстом та кумранськими сувоями. «Незважаючи на відмінності в текстах, люди в той час жили мирно щодо цього питання», – резюмував д-р Еммануїл Тов.

Продовжив тематику щодо сувоїв Мертвого моря д-р Василь Бабота, акцентувавши свою увагу на грецьких текстах. «Їхня знахідка дала можливість з іншого боку подивитися на походження Септуагінти, яку колись вважали результатом праці лише Олександрії. Але це був переклад лише П’ятикнижжя і здійснений в ІІІ ст. до Різдва Христа», – наголосив д-р Василь Бабота.

О. д-р Рафаїл Турконяк, розповів про свій переклад Острозької Біблії, який він розпочав ще 1975 року завдяки Блаженнішому Патріарху Йосипу Сліпому. Ця робота зайняла не один рік важкої кропіткої праці. «Це було перше Святе Письмо, яке появилося на українських землях. Саме тому Острозька Біблія є основою всіх християнських видань, які в нас появилися», – зазначив о. д-р Рафаїл Турконяк.

Друге засідання було щодо юдейського контексту Нового Завіту. О. д-р Райнхард Нойдекер (Папський біблійний інститут) доповідав на тему «Шлюб та розлучення: фарисеї та Ісус у світлі ранньої равіністичної літератури», а о. д-р Паоло Ґпруті (Анджелікум, Рим) – «Послання до євреїв і писання Філона Олександрійського». Продовжили тематику засідання д-р Любов Дубковецька, яка була одна з перших випускниць тодішньої Львівської богословської академії (тепер УКУ). Вона зробила своє дослідження відношення Ісусу Христа та Єрусалимського храму. Д-р Павлос Васіліадіс (Університет Аристотеля, Салоніки) доповідав на тему «Ісус, Новий Завіт та священна тетраграма».

Кожна з доповідей викликала живі дискусії серед присутніх, які часто продовжувалися на перервах.

Другий день конференції був присвячений більш практичній тематиці «Сучасні методи та підходи в біблістиці». Розпочали ранкове засідання д-р габ. Януш Черський (Опольський університет) та д-р Тарас Хомич (Лювенський католицький університет), розповідаючи про сучасний стан та виклики, які постають перед біблістами в їх дослідженнях.

О. д-р Юрій Щурко (УКУ) в своїй доповіді «Вибрані аспекти із сучасних досліджень листів апостола Павла» зосередився на трьох головних темах: самих листах ап. Павла, яким мислителем був ап. Павло – грецьким чи іудейським, а також що було серцевиною його богослов’я. «Одне можна сказати точно – ап. Павло не писав підручника з богослов’я», – зазначив о. д-р Юрій Щурко.

Завершила ранкове засідання Ліка Тов (єврейський університет), яка додала біблійним доповідям, які пролунали на конференції, дещо естетичного забарвлення. Її доповідь на тему «Від Єви до Естер: жінки Старого Завіту в образотворчому мистецтві» показала, як митці в різні епохи зображали старозавітніх жінок в своїх творах.

Прес-служба УКУ

Опубліковано у Без категорії | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Коментарі закриті.