«Для Бога є важливим серце, те, наскільки ми відкриті для Нього» – Папа Франциск

Папа Франциск

Друга загальна аудієнція Папи Франциска відбулась на площі святого Петра у Ватикані, зібрала коло п’ятдесяти тисяч вірних з усіх частин світу, серед яких 10 прочан з міланської архидієцезії, яких очолював архиєпископ-митрополит кардинал Анджело Скола та архиєпископ-емерит Діонізіо Теттаманці.

У катехизі Святіший Отець повернувся до теми Року Віри, яку розгортав його попередник Венедикт ХVІ –  повідомляє Радіо Ватикана. Він зупинився на Христовому Воскресінні, що становить осередок християнського послання, наголошуючи на ролі жінок, які були першими свідками воскресіння та закликаючи молодь відважно нести у світ свідчення, що Христос воскрес, що Він живий, нести надію світові, який трохи постарівся через війни, зло та гріх. «Вперед, молоде!» – закликав Папа Франциск.

Свою катехизу Святіший Отець розпочав із «Символу віри», в якому проказуємо: «І воскрес у третій день, згідно з Писанням». «Ми відзначаємо саме цю подію, – сказав Папа. – Святкуємо Воскресіння Ісуса, осередок християнського послання, що пролунало від самих початків і було передане, щоб дійти до нас. Святий Павло пише до християн з Корінту: «Я вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи, згідно з Писанням, що був похований, що воскрес третього дня за Писанням, що з’явився Кифі, потім і дванадцятьом» (І Кор 15,3-5). Це коротке визнання віри звіщає якраз Пасхальне Таїнство, разом із першими появами Воскреслого Христа Петрові та дванадцятьом апостолам: Смерть і Воскресіння Христа є саме серцем нашої надії. Без цієї віри у смерть і у Воскресіння Христа слабкою буде наша надія, вона не була би навіть і надією. Апостол Павло стверджує: «А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, – ви ще у гріхах ваших» (там же, 17).

Далі Святіший Отець звернув увагу на те, що, на жаль, робились намагання затьмарити віру в Христове Воскресіння, навіть і серед самих віруючих закрадались сумніви. Віра не була сильною, а як кажуть, водянистою. Це, за словами Папи, пов’язано з поверховністю, іноді з байдужістю, бо люди займаються тисячами справ, які вважають важливішими від віри, або мають тільки горизонтальний погляд на життя. Але саме Христове Воскресіння відкриває серця до найбільшої надії, бо «відкриває наше життя і життя світу до вічного Божого майбутнього, до повного щастя, до впевненості, що зло, гріх, смерть можна перемогти. І це веде до того, щоб з більшим довір’ям жити щоденною дійсністю, виходити їй назустріч з відвагою та зобов’язанням. Христове Воскресіння освічує новим світлом ці щоденні дійсності. Христове Воскресіння – це наша сила!»

«Але як була передана правда віри про Христове Воскресіння?» – поставив запитання Папа Франциск і відповів: «У Новому Завіті існують два види свідчення. Деякі з них мають форму визнання віри, тобто коротких формулювань, які визначають суть віри. Інші ж мають форму оповідань про подію воскресіння та фактів, які з ним пов’язані». Перша форма – це, наприклад, визнання віри в «Символі Віри» чи як пише Святий Павло в Посланні до Римлян: «Коли твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся (Рм 10,9). Вже з самих початків Церкви віра в Таїнство Христової Смерті та Воскресіння була непохитною й виразною.

Далі Святіший Отець зупинився на другій формі свідчення, а саме розповіді про ці події, записані в Євангелії. «Насамперед, – звернув увагу Папа, – помічаємо, що першими свідками цієї події були жінки. На світанку вони поспішають до гробу, щоб намастити Христове тіло, і знаходять перший знак: порожню гробницю (пор. Мк 16,1). Потім зустрічаються з Божим Посланцем, який звіщає, що Ісуса з Назарету, Розп’ятого, немає тут, Він воскрес (пор. 5-6). Жінок спонукує любов і вони з вірою приймають цю звістку: вірять і негайно її передають, не затримують для себе. ЇЇ передають. Не можна стримати радості, яка випливає з того, що знають, що Ісус живий, з надії, яка переповнює їхні серця».

«Так повинно ставатись і в нашому житті, – наголосив Святіший Отець. – Відчуваємо радість з того, що ми – християни! Віримо у Воскреслого, Який переміг зло і смерть! Треба мати відвагу «вийти назовні», щоб нести цю радість і це світло в усі місця нашого життя! Христове Воскресіння – це наша найбільша впевненість. Це наш найцінніший скарб! І як не поділитись з іншими цим скарбом, цією впевненістю. Вона є не тільки для нас, а для того, щоб її передавати, щоб дати її іншим, поділитись нею з іншими! У цьому полягає наше свідчення!» – ствердив Папа Франциск.

Далі Святіший Отець підкреслив, що у визнаннях віри, записаних в Новому Завіті, як свідки воскресіння згадуються тільки чоловіки, апостоли, але не жінки. Це тому, що згідно з єврейським законом, жінки і діти не могли давати надійне та вірогідне свідчення. Однак, у Євангеліях жінки відіграють помітну, фундаментальну роль. Євангелисти розповідають тільки те, що сталось: жінки є першими свідками. Це вказує, що Бог не вибирає згідно з людськими критеріями: першими свідками народження Ісуса були пастухи, люди звичайні та покірні, а першими свідками Воскресіння є жінки. «І це чудово! – сказав Папа. – У цьому в цьому полягає місія жінок, матерів, бабусь, щоб дати свідчення своїм дітям, своїм онукам, що Ісус живе, Він живий, воскреслий. Мами й жінки, вперед, несіть це свідчення!» – закликав Святіший Отець.

«Для Бога є важливим серце, те, наскільки ми відкриті для Нього, чи довіряємо, немов діти. Цей факт також змушує нас замислитись над тим, що жінки в Церкві та на шляху віри відігравали і відіграють також і сьогодні особливу роль, а саме відкривати двері Господеві, Його наслідувати та нести до інших Його Обличчя, бо погляд віри завжди потребує звичайного й глибокого погляду любові. Апостолам та учням було важко повірити. Жінкам же – ні. Петро біжить до гробниці, але зупиняється перед порожнім гробом; Тома мусить доторкнутись руками до ран Христового тіла. Також і на нашому шляху віри важливо знати і відчувати, що Господь нас любить, не боятись Його любити: віру визнаємо вустами і серцем, словом і любов’ю».

Святіший Отець підкреслив, що після воскресіння Ісус об’являється в новий спосіб: Він Розп’ятий, але Його тіло прославлене; Він не повернувся до земного життя, але до нового стану. Спочатку Його не впізнають, і тільки через Його слова та жести апостолам відкриваються очі. Зустріч із Воскреслим перетворює, наповнює віру новою силою, непорушною основою. «Також і для нас, – мовив Папа, – існує багато знаків, в яких можемо пізнати Воскреслого – це Євхаристія, інші Святі Тайни, милосердна любов, всі ті жести любові, які приносять промінь Воскреслого Христа. Дозвольте, щоб вас опромінило Христове Воскресіння, щоб нас переміняла Його могутність, щоб також і через нас ознаки смерті у світі поступились місцем ознакам життя».

А на закінчення катехизи Папа Франциск звернувся до десятків тисяч підлітків та молодих людей, що заповнили площу святого Петра у Ватикані, кажучи: «Я бачив, що на площі є дуже багато молоді. Юнаків і дівчат. Звертаюсь до вас із закликом: несіть вперед цю впевненість, що Господь є живий і прямує поруч із нами у житті. В цьому полягає ваша місія. Несіть вперед цю надію. Будьте міцно закорінені у цій надії, якір якої знаходиться в небі. Міцно тримайтесь цієї линви і несіть вперед надію. Ви – свідки Христа – несіть вперед свідчення, що Христос живий і це нам дасть нам надію, дасть надію цьому світові, який трохи постарівся через війни, зло та гріх. Вперед, молоде!» – закінчив Папа Франциск.

Як і минулої середи, Святіший Отець привітав більші групи прочан тільки італійською мовою, а його співробітники з Державного Секретаріату перекладали ці вітання відповідною мовою, як також зачитали підсумок катехизи звичними під час таких зустрічей мовами.

З окремим словом Папа звернувся до численного паломництва з міланської архидієцезії, яке очолював архиєпископ-митрополит кардинал Анджело Скола. Серед цих прочан було приблизно 6 тисяч молоді. Святіший Отець заохотив чотирнадцятилітніх підлітків, які готуються прийняти Святу Тайну Миропомазання, утверджуватись у вірі, щоб вона була переконливою, міцною, немов рослина, що зростає та приносить добрі плоди, та щоб Євангеліє завжди було правилом їхнього життя.

Опубліковано у Без категорії. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.