Блаженніший Любомир святкує свій 80-річний ювілей

26 лютого Блаженнішому Любомиру (Гузару) виповнюється 80 років. П’ять років тому він написав прохання про відставку. І в лютому 2011 року Папа Римський Венедикт XVI її прийняв. В історії Церкви таких добровільних відставок – на пальцях однієї руки можна порахувати. Архиєпископ Любомир добровільно пішов з престолу, залишивши за собою одну привілею – висловлюватися. І саме завдяки цьому його бажанню спілкуватися з людьми, своїй відкритості,щирості, мудрості, доброті – він став духовним лідером українців. Часом здається, що Блаженніший Любомир – це уособлення людської доброти на землі, – йдеться в інтерв’ю тижневику «2000».

«Коли недавно по радіо почув, – розповідає Архиєпископ, –що нинішній Папа Венедикт XVI заявив про відставку за станом здоров’я, хоча, можливо, це я так сприйняв сказане Понтифіком, то розумів, він це робить на благо Церкви. Тільки усвідомлення того, що тобі вже не під силу найбільша ноша і відповідальність, що ти фізично не в змозі забезпечити правильну діяльність свого уряду, може підштовхнути на крок про добровільну відставку. Саме так я зробив два роки тому. Теж сказав: мені вже важко справлятися, залишають сили і здоров’я – ось причина».

Якихось великих змін в його житті не сталося. «Принаймні я не відчув, що віднині повинен якось інакше поводитися, інакше говорити чи думати. Ні … У мене не було, та й не могло виникнути думки, мовляв, тепер можу собі дозволити те, що не дозволяв раніше! Мовляв, скинув великого «тягара» і тепер – гуляй, душа. Гадаю, я завжди намагався вести себе відповідально, тому і не відчув якоїсь потреби в змінах. Розумієте, у мене немає таких бажань. Знаю лише, що життя йде, і на що у мене тепер вистачає сил, то й роблю. А якщо моя праця приносить користь людям, то це і є моя радість, моя втіха. У всякому разі сподіваюся, що приношу користь».

Сьогодні Блаженніший Любомир майже втратив зір. Кілька операцій на очах, які він переніс, не дали результатів.

Крім усього іншого, він став погано чути. Так що тепер він не розлучається зі слуховим апаратом.

Але він не скаржиться. Тільки інколи може іронічно сказати про себе, що не дуже добре чує, проте це йому аж ніяк не перешкоджає слухати радіо, давати інтерв’ю, одне слово, вести активний спосіб життя.

Єдине, до чого, каже він, людина не може і не повинна звикати, так це до несвободи.

«…Треба старатися за всяку ціну зберегти свою свободу – навіть від того, що не є конечно злим чи лихим у своїй природі, але обмежує, робить невільником», – сказав якось Блаженніший Любомир.

Люди, які себе добре почувають на рівні власної людської гідності, – для них немає перешкод у спілкуванні з іншими, вважає він.

Блаженніший сьогодні ні про що надзвичайне не мріє, у нього є спільна з нами мрія – жити в такому суспільстві, де людина може зберегти свою позицію, свої переконання, робити те, що диктує його совість. «Я молюся разом з мільйонами співвітчизників, щоб життя в нашій державі стало більш упорядкованим, більш духовним».

Ми щиро вітаємо нашого Блаженнішого Любомира з Днем народження! Бажаємо йому ще довгі роки вчити нас мудрості, прославляти Боже слово й просто бути з нами!

 

Департамент інформації УГКЦ

 

Опубліковано у Без категорії | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Коментарі закриті.