Волонтери соціального служіння у Карітасі Львова обговорювали створення і реалізацію соціальних проектів при парафіях

У приміщенні львівського Карітасу, що по вул. Івана Франка, 9, волонтери соціального служіння з різних парафій Львова 15 жовтня взяли участь у тренінгу-практикумі зі створення та реалізації соціальних проектів при парафіях. Зосередились на таких проектах як «Соціальне кафе», «Порадня для бідних» та «Їдальня для бідних». Таке обговорення актуальне в контексті реалізації стратегії Української Греко-Католицької Церкви до 2020 року, пастирського послання Блаженнішого Святослава «Жива парафія – місце зустрічі із живим Христом», а також рішень Собору УГКЦ, що проходив цьогоріч в Івано-Франківську.

Зустріч розпочалась традиційно із молитви. Отець Андрій Сенейко наголосив на безконечному Божому милосерді, на досконалості і величі Божого творіння. Ніхто з нас не забутий Господом, «ба навіть і волосся на голові у вас все пораховане» (Лк, 12:7). Потрібно стерегтись всякої зажерливості, «бо не від надміру того, що хто має, залежить його життя» (Лк, 12:15).

Учасники зустрічі були поділені на невеличкі групки, кожна з яких складала мету, завдання і план дій, реалізація яких попередньо буде достатньою для досягнення мети соціального проекту. Перед тим були визначені потреби громади на парафії, що саме треба змінити. Ольга Момот, заступник директора Карітасу Львова, відзначила деякі юридичні та практичні нюанси при створенні на парафії соціальних проектів.

http://caritas-lviv.org/

Опубліковано в категорії: Культурне життя | Позначки: |

На свято Покрови Пресвятої Богородиці «Рух за життя» проводить молитовно-просвітницьку акцію, спрямовану на захист життя ненароджених дітей

Вже традиційно, 14 жовтня, у свято Покрови Пресвятої Богородиці, Львівська обласна громадська організація Товариство «Рух за життя» проводить молитовно-просвітницькі акції, спрямовані на захист життя ненароджених дітей. Бо ж день Святої Покрови є в Україні національним святом: адже саме Пресвята Богородиця покривала й захищала наш народ протягом усіх лихоліть.

Свята Покрова є покровителькою українського війська: своєю опікункою вважали Її запорізькі козаки та Українська Повстанська Армія. Тому належиться нам просити Її, щоби вона захистила найбеззахисніших українських громадян, які ніяк не захищені законодавством: зачатих, але ще не народжених дітей, яких знищують у гінекологічних клініках шляхом аборту. Будемо просити Її, щоби Вона – Покровителька українського війська – захистила цих жертв найбезжаліснішої та найкривавішої війни усіх часів, яка ведеться не зброєю, а неморальними законами й абортивним причандаллям.

Молімося й працюймо, щоби в Україні право на життя було законодавчо захищеним від моменту зачаття і до природної смерті. Звертаймося до Президента і уряду України, пропонуймо зміни до Конституції, які б захистили людське життя на його найбільше уразливих стадіях, а особливо під час його розвитку в лоні матері.

Тому й наша сьогоднішня Свята Літургія присвячена захистові «малыхъ сихъ» – найнезахищеніших українських громадян. Захистімо тих, хто найбільше потребує нашого захисту, бо «що ви зробили одному з Моїх братів найменших – ви Мені зробили» (Мт 25, 40).

Сьогодні, о 15.00 біля пам’ятника Митрополитові Андреєві Шептицькому на Площі Святого Юра у Львові молитимуться за ще ненароджених дітей. Просимо усіх людей доброї волі, а особливо християнські громадські та молодіжні організації взяти участь у цій молитві. Задумаймося над цінністю та гідністю кожної людської особи від моменту зачаття й молімося за її пошанування.

Повідомив Петро Гусак

Опубліковано в категорії: Культурне життя | Позначки: |

Працівники і волонтери «Карітас-Львів УГКЦ» збагатились духовно на реколекціях у Брюховичах

У реколекційно-відпочинковому центрі Львівської архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви у Брюховичах 11 жовтня, в неділю, духовну віднову пройшли працівники і волонтери благодійного фонду «Карітас-Львів УГКЦ». Реколекції організував о. Андрій Сенейко, директор львівського Карітасу. У них взяло участь 27 осіб – з різних парафій Львова. Духовні науки провів о. Мартин Хабурський, ЧСВВ.

На початку відбулось детальніше знайомство. Ольга Момот, заступник директора львівського Карітасу, розсадила присутніх так, щоб сусіди були малознайомі або ж і зовсім незнайомі. За кількахвилинну розмову потрібно було довідатись якомога більше про людину, що сиділа поруч, а потім представити її всім присутнім. Таке знайомство ще більше згуртувало Карітас як спільноту.

Отець Мартин Хабурський у своїй духовній науці зосередив увагу присутніх на розумінні поняття спільнота, а зокрема, християнська спільнота. Християнська спільнота об’єднана навколо Христа, у центрі такої спільноти перебуває Христос. Що значить бути послідовниками Ісуса Христа? Йти слідом за ним. Християнська спільнота має йти вслід за Ісусом. У християнській спільноті перебувають різні люди – за культурою, освітою, вихованням, і всі ці різні люди об’єднані у Христі. Цю спільноту об’єднує єдина ціль – Царство Боже. Спільнота покликана до спілкування. Зокрема, у надприродному вимірі. Чи готові ми вслід за Ісусом пити чашу терпінь? Чи готові узгоджувати наші плани з Божими? Христос служить хворим, немічним, оздоровлює їх. Він не боїться доторкнутись до прокаженого. Христос не відкидає навіть ворогів. Тому християнська спільнота будується на взаємному служінні, на служінні іншим. Завдання Карітасу – послужити тим, хто потребує, донести їм вістку, що є хтось, хто тебе любить, бажає тобі добра. Не вміємо дякувати Богові, багато нарікаємо, що нам тяжко. Не віємо цінувати те, що маємо. Християнська спільнота має служити по-християнськи, так, як Христос. Дати місце у своєму серці для кожної потребуючої людини.

Учасники реколекцій взяли участь у недільній Божественній літургії, яку відслужили о. Мартин Хабурський та о. Андрій Сенейко. Фраза недільного уривку з Євангелія «Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний» стала немовби лейтмотивом духовних наук.

Опубліковано в категорії: Культурне життя | Позначки: |

У Карітасі Львова відбулась зустріч парафіяльних волонтерів соціального служіння

Вже два роки поспіль «Карітас-Львів УГКЦ» вишколює волонтерів соціального служіння для львівських парафій. Найбільш активно працюють волонтери у парафіях Покрову Пресвятої Богородиці, Пресвятої Богородиці Володарки України, св. Андрія і св. свщмч. Йосафата, Благовіщення Пресвятої Богородиці, св. Володимира (смт. Рудно), Різдва Пресвятої Богородиці. У кожній з цих церковних спільнот діє осередок парафіяльного Карітасу, є спеціальна дошка оголошень і скринька для пожертв на справи милосердя.

Нещодавно у приміщенні по вул. Івана Франка, 9 відбулась зустріч волонтерів парафіяльного Карітасу. Окрім представників вищезазначених парафій взяли також участь волонтери із церков: Архистратига Михаїла, Вознесііння Господнього, св. Анни.

Перша частина зустрічі – молитовна. Спільно молились за допомогою молитовника волонтера «Будьте милосердні», що виданий з ініціативи Карітасу Львова і спеціально призначений для волонтерів соціального служіння, зокрема, на парафіях. Окрім звичайних молитов у ньому є псалми, у яких висловлюється довіра до Бога, прохання про прощення гріхів, а також молитва за доброчинців і молитва волонтера про покликання до служіння. На цій зустрічі,зокрема, молились також і за недужих. Отець Андрій Сенейко зосередив увагу присутніх на тому, як найкраще послужити хворим. У другій частині обговорювали проблеми і труднощі у служінні важкохворим, інвалідам. Багато з таких людей хоч і немічні тілом, але сильні духом і є також прикладом для нас. Через кожну таку особу Ісус Христос промовляє до нас і спонукає до дії.

На попередній зустрічі, що відбувалась у вересні, обговорювали тему вигоряння і усамітнення. Отець Андрій Сенейко зазначив, що маємо потребу усамітнитися – побути на самоті з Богом. Саме на самоті концентруємося на Божому милосерді, у тиші концентруємося на молитві.

http://caritas-lviv.org/

Опубліковано в категорії: Культурне життя | Позначки: |

Психологічна допомога вимушеним переселенцям у Карітасі Львова

Психологічна допомога вимушено переміщеним особам у Карітасі Львова надавалась у рамках проекту «Відповідь на кризу переселенців: підготовка до зими в Західній Україні», що тривав з 17 листопада 2014 року до 31 липня 2015 року.

Мета цієї допомоги – зменшити рівень тривоги, інтеграційного стресу у дорослих та дітей у статусі вимушених переселенців та посилити їхні навики управління емоційним станом. Психологічна підтримка здійснювалась систематично – від першого прийому громадян у співпраці з соціальними працівниками. Проводилось індивідуальне консультування дорослих та дітей, групові зустрічі для дорослих, дітей, батьківсько-дитячі групи та інші заходи. У Львові було надано 43 індивідуальні консультації з дітьми, 199 – з дорослими, 27 групових зустрічей з дітьми і 51 – з дорослими.

Ганна Гоменюк, асистент координатора психосоціального супроводу вимушено переміщених осіб відділу надзвичайних ситуацій МБФ “Карітас України” зазначила, що загалом у рамках проекту у Львові, Івано-Франківську, Коломиї, Сокалі, Дрогобичі і Карітасі Волині було проведено 698 індивідуальних консультацій з дорослими, 428 – з дітьми, групових консультацій з дорослими – 262, групових консультацій з дітьми – 147. У тих, хто отримав психологічну допомогу, фахівці відзначають зниження рівня тривоги, стабілізацію емоційного стану, покращення стосунків з близькими, підвищення рівня здатності приймати рішення і планувати майбутнє, вміння розрізняти почуття, знаходити способи їх вираження, переживати втрати.

Багато людей, які отримували психологічну допомогу, знайшли нові способи себе реалізовувати, проявляти інші зацікавлення, більше адаптувалися у місцевих громадах. Діти і дорослі в цілому задоволені наданими послугами, висловлюють сум щодо завершення проекту.

Практичний психолог Тетяна Чекалова, яка у своїй роботі базується на розробках когнітивно-поведінкової терапії, вела заняття у групі , що умовно можна назвати групою дбайливих батьків. Зустрічі проходили зазвичай щотижня, щоб покращити загальну атмосферу в родині переселенців, напрацювати позитивні батьківські навички, налагодити довірливі стосунки з дітьми. Пані Тетяна зазначила, що родини переселенців мають більше проблем з дітьми через загальну стресову ситуацію, у якій вони живуть, через те, що багато дітей пережили травму втрати внаслідок кардинальної зміни їхнього життя. В результаті у дітей спостерігаються психічні розлади, з якими має працювати фаховий спеціаліст. Серед психічних розладів найбільш розповсюдженими є поведінкові, тривожні (неврози), психосоматичні – труднощі зі сном, харчуванням. Окрім набутих розладів іноді при обстеженні виявляються ті проблеми, які вже були раніше, наприклад, селективний мутизм, аутизм та інше. Тетяна Чекалова відзначає, що вимушені переселенці, які звертаються до психолога, це освічені, інтелігентні люди, які свідомо звертаються за допомогою, щоб отримати відповідний результат.

Практичний психолог Ганна Гоменюк вважає, що актуальність психологічної допомоги зростає, зокрема, через загальну втому та психічне виснаження вимушено переміщених осіб, що виникли внаслідок тривалого (більше року) перебування у невідповідних, некомфортних умовах життя, під тиском великої кількості стресових факторів, у стані пережиття горя та втрати. Більшість соціальних проблем вимушених переселенців залишаються актуальними і сьогодні – проблеми житла та його оплати, інтеграції в місцевому суспільстві тощо.

У рамках проекту, окрім надання безпосередньої допомоги вимушеним переселенцям в індивідуальному та груповому форматі, також проводились: просвітницькі заходи та презентації про основні проблеми дорослих/дітей у статусі вимушених переселенців для працівників шкіл, медичних закладів, соціальних служб та місцевого населення; супервізії для соціальних працівників та волонтерів; розважальні заходи, направлені на знайомство з місцевими традиціями та пам’ятками.

Позитивні зміни, що виникають у психіці вимушено переміщених осіб внаслідок застосування психотерапевтичних методів втручання, сприяють загальному психічному здоров’ю як особисто переселенців, так і їх родин. Це позитивно впливає також і на цілу громаду, адже покращується загальний рівень культури психічного здоров’я в суспільстві.

 

Опубліковано в категорії: Культурне життя |

У Львові встали на захист сімейних цінностей в Конституції України

21 серпня 2015 року Божого в місті Львові, у приміщенні Філософсько-Богословського факультету Українського Католицького Університету, з ініціативи Комісії у справах мирян УГКЦ та Львівської обласної громадської організації Товариства «Рух за життя» відбувся круглий стіл на тему: «Конституційний захист життя людини від моменту зачаття й збереження сім’ї як союзу чоловіка і жінки та сімейних цінностей в Конституції України». В Круглому столі взяли участь представники Церков, громадських та релігійних організацій Львова та інших міст України. Учасники Круглого столу обговорили ситуацію щодо пропонованих змін до Конституції України, у яких скасовується традиційне визначення шлюбу як союзу чоловіка і жінки та відкривається можливість для узаконення протиприродних моделей співжиття. Після обговорення учасники прийняли відповідне звернення.

ЗВЕРНЕННЯ
У зв’язку з з непрозорими процесами у напрацюванні й прийнятті нового тексту Конституції України, у якому скасовується традиційне визначення шлюбу як союзу чоловіка і жінки, відкривається можливість для узаконення протиприродних моделей співжиття та відсутнє ґарантування права людини на життя до моменту її народження, ми, учасники Круглого столу, звертаємося до Предстоятелів українських Церков, депутатів районих, міських, обласних та Верховної ради із закликом стати на захист сімейних цінностей та життя зачатих дітей України.

Закликаємо:
1. Предстоятелів Церков: Оголосити всенародну молитву за збереження сім’ї як союзу чоловіка і жінки, за захист життя людини від її зачаття і до природної смерті, та закликати до покаяння за гріхи народу.
2. Громадян, громадські та релігійні організації України: У листах до Президента, Верховної ради України, Конституційної комісії, уряду України висувати вимоги захисту шлюбу як союзу чоловіка і жінки та захисту життя людини від її зачаття і до природної смерті.
3. Президента України, депутатів Верховної ради України, Прем’єр-міністра та Кабінет міністрів України: Підтримати зміни до Конституції України, запропоновані Всеукраїнською Радою Церков і Релігійних організацій 10 липня 2015 року (http://vrciro.org.ua/…/437-uccro-proposals-for-constitution…).
4. Голів та депутатів місцевих рад України: Звернутися з відкритим листом до Президента України, Верховної ради України, Конституційної комісії, Прем’єр-міністра та Кабінету міністрів України з вимогою зберегти в новому тексті Конституції України визначення шлюбу як союзу жінки і чоловіка та впровадити ґаранатування права на життя людини від її зачаття і до природної смерті.
5. Представників ЗМІ: поширювати правдиву інформацію про загрози інституту сім’ї та життю людини в Україні.
Учасники Круглого столу «Конституційний захист життя людини від моменту зачаття й збереження сім’ї як союзу чоловіка і жінки та сімейних цінностей в Конституції України»
21 серпня 2015 р. Б.
м. Львів

Повідомив Петро Гусак

Опубліковано в категорії: Культурне життя |

Підсумки проекту «Відповідь на кризу переселенців в Західній Україні: підготовка до зими»

З 17 листопада 2014 року по 31 липня 2015 року Благодійний фонд «Карітас – Львів УГКЦ» виконував проект «Відповідь на кризу переселенців в Західній Україні: підготовка до зими». Проект також здійснювався у Івано-Франківську, Коломиї, Сокалі, Дрогобичі, Карітасі Волині.

Надавалась допомога переміщеним особам з тимчасово окупованої території України Автономної Республіки Крим та з районів проведення антитерористичної операції на Луганщині та Донеччині. Допомогу отримували ті, хто особливо потребує: вагітні жінки, самотні матері; багатодітні сім’ї, вдови, сироти, пенсіонери, люди з особливими потребами (інваліди І-ІІ групи, поранені, полонені). Загалом допомога була надана близько 800 найбільш потребуючим особам на суму понад 1 000 000 гривень. Фінансово підтримували переселенців також благодійники із Чехії і Словаччини.

«Карітас – Львів УГКЦ» надавав вимушено переселеним особам часткову компенсацію на проживання, матеріальну гуманітарну допомогу, психологічну підтримку та соціально-правовий супровід.

Нові та вживані речі у хорошому стані, зокрема, одяг і взуття, жертвували мешканці Львівщини. 270 сімей отримали гуманітарну допомогу вагою близько 760 кг. Взуття, постільну білизну, рушники та ін. вагою 492 кг надав також благодійний фонд «Милосердя Ходорівщини». Також взимку переселенці мали можливість отримати калорифери, предмети гігієни.

За час дії проекту тричі роздавались продуктові набори, на які було потрачено понад 46 000 гривень. У набір входили макарони, борошно, гречка, рис, цукор, олія та рибні консерви.

У грудні 2014 року було проведено соціальну акцію «Святий Миколай дітям зі Сходу»: дітки писали листи та малюнки, всі отримали бажаний подарунок.

30 000 грн. було зібрано при львівській парафії св. Йосафата на потреби лікування. 4 інвалідних візки Карітас виділив для осіб з обмеженими можливостями пересування.

Діти переселенців взяли участь в ознайомчій поїздці у Жовкву та у Крехівський монастир. Також вимушені переселенці навчались на безкоштовному тренінгу «Як організувати власну справу?».

З вимушеними переселенцями працювали два психологи. Надавались індивідуальні консультації дорослим і дітям, проводилась робота у тематичних групах, зокрема, на тему відповідального батьківства. У Львові було надано 43 індивідуальні консультації дітям, 199 -дорослим, групових консультацій з дітьми – 27, з дорослими – 51.

Також надавалось сприяння у соціально-правовій адаптації, зокрема, допомога у пошуку працевлаштування та виробленні документів, скерування до державних органів та інших організацій, які надають фахові послуги.

Директор львівського Карітасу о. Андрій Сенейко планує продовжувати допомагати вимушено переселеним особам, але поміч скеровуватиметься тим, хто її вкрай потребує – в основному на лікування і продуктове забезпечення.

Опубліковано в категорії: Культурне життя | Позначки: , , |

Митрополит Андрей Шептицький: «Свою християнську любов треба ділами доказувати!»

Митрополит Андрей Шептицький був відомий не лише як представник знатного шляхетного роду, як граф, як високоосвічена на той час особа, як очільник Української Греко-Католицької Церки, що вніс величезний вклад у її розвиток, а й завдяки своїй меценатській і соціальній праці. Шептицький пережив жахіття двох Світових воєн, лютневої і жовтневої революцій і повсякчас думав про те, як будувати рідну хату-Батьківщину і творив її фундамент реальними справами.

Вдячність нащадків

З нагоди 150-ї річниці від дня народження Митрополита Андрея Шептицького 29 липня  у Львові на реконструйованій Святоюрській площі постав величний майже чотирьохметровий пам’ятник. Напередодні, 16 липня,  Папа Франциск підписав декрет, у якому визнав геройські чесноти Митрополита Шептицького, що є першим кроком у беатифікаційному процесі – до проголошення особи блаженною. Перший пам’ятник Митрополитові Андреєві поставили ще за його життя у1935 році, скульптор – Сергій Литвиненко. Він стояв на вулиці Мохнацького (Драгоманова), на подвір’ї Національного музею, який заснував Глава Української Греко-Католицької Церкви. Блаженніший Святослав на відкритті сучасного монументу зазначив, що тоді цей пам’ятник постав «як знак вдячності українських митців Великому батькові українського мистецтва і духу». Пам’ятник, що височіє на Святоюрській горі сьогодні – це відновлена скульптура авторства Андрія Коверка, що була розміщена до Другої світової війни на подвір’ї Львівської богословської академії, а згодом знищена радянським режимом.

Найуспішніший економіст Галичини о квестії соціальній

Український Мойсей, що кермував на митрополичому престолі 44 роки, виводив Галичину із тогочасних соціальних проблем і негараздів, безпосередньо доклавши зусиль до економічного відродження краю. Сучасники називали його найуспішнішим економістом Галичини. Він вважав, що «лиш та суспільність багата і сильна, в котрій всі, або майже всі, відповідно до свого положення, суть заможні».

У посланні «Християнська робота» (1900 р.) Шептицький закликає не лише до повсякденної харитативної роботи, але також навчати людей як вийти з бідності:

Помагайте убожшому не лиш з дня на день, але як можете, так поможіть, щоби він міг з біди двигнути ся та станути на своїх власних ногах. Давайте убожшому спосібність до заробку, – научіть єго, покажіть му, як би він сам міг свою долю поправити.

Сучасна католицька соціальна доктрина починається із енцикліки папи Лева XIII «Rerum novarum» (Нові речі) (1891). Папа став на захист утиснених, бідних, тих, хто зазнавав зловживань, але на відміну від революційної ідеології класової боротьби, він говорив про досягнення згоди між робітниками і роботодавцями у питаннях прав та обов’язків. Митрополит Андрей у посланні «О квестії соціяльній» (1904) продовжує розвивати проблематику соціальних питань, базуючись на галицькому грунті. Він, зокрема, пише: «Опіка над убогими і оборона тих, що самі себе боронити не вміють, рівність-братерство людей – се лиш право справедливости і любови ближнього, на котрім стоїть цілий євангельський закон». Розв’язання соціального питання Митрополит бачить в тому, щоб «цілий устрій суспільний став християнським, був опертим на справедливості і на Христовім закон». У суперечках між інтересами багатих і бідніших «стаємо по стороні убожших, щоби християнською і легальною акцією поліпшити їх долю».

Шептицький також нагадує, що вбогі, як і багаті, мають певні обов’язки: «В ім’я Христової любови пригадуємо багатшим їх обов’язки, в ім’я тої любови боронимо прав убогих. З тої любови не закриваємо перед убогими їх обов’язків і шануємо права багатших».

Митрополит закликає, передовсім священиків, братися до роботи: «Любов на ділах, а не на словах полягає. Хто на своїм становиску, сповняючи совісно свій обов’язок, працює для добра народа, є ліпший патріот, як той, котрий много говорить, а мало творить».

Плоди праці на суспільній ниві

Діла Митрополита Андрея, плоди його праці, говорять самі за себе. Зупинемось фрагментарно лише на деяких аспектах діяльності.

Митрополит Андрей Шептицький відкриває Народну лічницю (1903), порадню для матерів, дитячі садочки, сиротинці, сприяє  школам для ремісничої і гімназійної молоді. Підтримує діяльність українських культурно-просвітницьких товариств «Просвіта», «Рідна школа», читальні, Наукове Товариство ім. Шевченка. Шептицький був почесним президентом українського педагогічного товариства. Вчителям виплачувались стипендії, церква утримувала близько 1600 шкіл.

У своєму архипастирському посланні (1904) зобов’язує священиків очолити кооперативні організації на місцях. Він долучається до заснування Маслосоюзу (1907), а також підтримує інші українські кооперативні спілки «Центросоюз» і «Хлібосоюз». «Маслосоюз» видавав купони на молоко, і митрополія роздавала їх малозабезпеченим людям. Благодійник Підтримує діяльність товариства «Сільський господар». Протягом 20 років він створив 240 садівничо-городницьких центрів. Під його патронатом було створено українське ремісничо-промислове товариство «Зоря», де юнаків навчали комерції. Очолює комітет Земельного іпотечного банку (1908), допомагає розбудовувати товариство взаємного страхування «Дністер», банк «Дністер». Після Першої світової війни Андрей Шептицький підтримував Українську господарську академію в Подебрадах (Чехія), лобіюючи створення українського університету, де мали навчати архітекторів, інженерів, кооператорів, економістів, щоб заповнити вакуум цих професій серед українців.

Митрополит засновує Національний музей (1905) у Львові, опікується культурними установами, зокрема, першою в Галичині українською мистецькою школою (1923) Олекси Новаківського. Фінансово сприяє українським митцям, серед яких Модест Сосенко, Михайло Бойчук, Юліан Буцманюк, Іван Северин, Яків Струхманчук, Микола Федюк, Михайло Паращук, Іван Косинин, а також наступна «міжвоєнна» генерація художників – Михайло Мороз, Степан Луцик, Василь Дядинюк, Марія Карп’юк, Софія Зарицька, Ірина Шухевич з Величковських, Петро Андрусів. Ці художники творили українську культуру у малярстві, графіці, скульптурі, а також у сфері художньої критики, мистецтвознавства.

Як знак вдячності великодушному Меценатові від кращих творчих сил тогочасної Галичини, у 1936 році у Львові була влаштована творча виставка, що мала назву «Мистці – другові мистців» і була присвячена Митрополитові Андрею Шептицькому

Митрополит розуміє важливість праці з молоддю. Він причетний до заснування скаутської організації «Пласт» (1911), підтримує спортивно-пожежні товариства «Сокіл» (1898) і «Січ» (1900), що займались військовою підготовкою молоді. Сприяє видавництву журналів для молоді «Наш Приятель», «Поступ», «Українське Юнацтво». З благословення Шептицького у 20-30-ті роки ХХ ст. розвинувся український молодіжний католицький рух, який був складовою частиною загальноєвропейського молодіжного руху, започаткованого за підтримки Папи Пія XI. Зокрема, Марійське Товариство Молоді у Львові (1918) організовує молодь середніх шкіл. У 1930 році засновано Товариство українських студентів-католиків «Обнова», яке ставило перед собою мету поглиблювати католицький світогляд, підтримувати товариське життя і вести харитативну діяльність серед членів. Також Митрополит Андрей благословив свято «Українська Молодь – Христові» (УМХ), після проведення якого постала Католицька Акція Української Молоді «Орли».

Очевидно Церкві і всім її членам, цей досвід, дещо втрачений, потрібно і надалі розвивати і  впроваджувати у життя.

http://caritas-lviv.org/

Опубліковано в категорії: Культурне життя | Позначки: |

Президент підписав закон, який дозволяє релігійним громадам засновувати навчальні заклади

Президент України підписав Закон України №498-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо заснування релігійними організаціями навчальних закладів”. Відповідний закон був прийнятий Верховною Радою України 2 червня 2015 року.

Відповідно до цього закону, релігійні організації, які зареєстровані у встановленому законодавством порядку, можуть бути засновниками (власниками) вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів. Зміни також стосуються й позашкільних навчальних закладів, в яких допускається діяльність релігійних організацій за умови, що вони є засновниками такого дошкільного навчального закладу.

Цей закон забезпечує конституційне право віруючих батьків або осіб, які їх замінюють, на виховання дітей відповідно до своїх власних релігійних переконань.

www.president.gov.ua

Опубліковано в категорії: Культурне життя | Позначки: , , , , |

Побачив світ молитовник волонтера «Будьте милосердні»

У львівському видавництві «Свічадо» вийшов друком молитовник «Будьте милосердні». Його укладено з ініціативи Благодійного Фонду “Карітас-Львів УГКЦ” для волонтерів, а також усіх, хто задіяний у соціальному служінні, зокрема, для парафіяльних волонтерів.

В основі молитовника – давня християнська практика моління псалмами.

Окрім псалмів, що прославляють Бога, зміцнюють довіру до Господа, говорять про християнське милосердя й служіння з любов’ю своїм ближнім у потребі, тут подано також деякі тематичні молитви та релігійні пісні.

Отець Андрій Сенейко, директор Благодійного Фонду “Карітас-Львів УГКЦ”, у вступному слові згадує  притчу про доброго самарянина, де Ісус «навчає нас побачити ближнього у потребі й змилосердитись над ним, зворушитись співчуттям, співстражданням». На цінності волонтерства наголошує Папа Франциск, адже воно — «образ Церкви, що підперезується і схиляється, щоби послужити ближнім, які зазнають труднощів, за прикладом милосердного самарянина». Присутність волонтерів поруч із потребуючими, за словами папи, є живим свідченням лагідності Христа, який перебуває поруч із людьми кожної епохи.

Отець Андрій Сенейко зазначає, що молитви, псалми і духовні читання, подані в молитовнику, призначені для чотирьох молитовних спільнотних зустрічей волонтерів соціального служіння. Молитовні зустрічі (дні) поділені на дві частини. У першій частині – моління псалмами та молитвами, читання Святого Письма і висловлення вголос молитовного прохання до Господа, співання релігійних пісень. Друга частина — це своєрідне обговорення актуальних потреб ближніх й пошук шляхів їх вирішення.

Кожна зустріч завершується унікальними молитвами волонтера – про покликання до служіння, про співчуття до потребуючих, про любов до ближніх та послух Божій волі.

«Молитовник стане у пригоді усім, хто прагне служити з любов’ю і милосердям тим, хто перебуває у потребі», – наголошує о. Андрій Сенейко.

У молитовнику використані фрагменти із Звернення Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава (Шевчука) з нагоди Дня соціального служіння та благодійності в УГКЦ.

На звороті обкладинки молитовника подана цитата митрополита Андрея Шептицького: «Свою християнську любов треба ділами доказувати! Всяке тут говорення пусте, коли за ним не йдуть діла! Скільки ж довкруги нас усякої біди й терпіння, скільки нагод до такої любові! А хто живить у серці християнську любов, той по можності старається зарадити тій нужді та втерти сльози тих, що плачуть».

http://caritas-lviv.org/

Опубліковано в категорії: Культурне життя | Позначки: , , |