В Національному академічному театрі опери та балету України відзначили 200-ліття від дня народження о. Михайла Вербицького

4 березня о 19:00 в Національному академічному театрі опери та балету України імені Т. Г. Шевченка, за участю Єпископа-помічника, Київської архиєпархії Йосифа (Міляна) відбулись урочисті заходи з нагоди 200-річчя від дня народження відомого композитора та священика Української Греко-Католицької Церкви о. Михайла Вербицького.

В урочистостях також взяли участь Віце-прем’єр-міністр – Міністр культури України В’ячеслав Кириленко, духовенство та численні вірні Київської архиєпархії УГКЦ м. Київ.

До усіх присутніх від імені Глави Української Греко-Католицької Церкви, Блаженнішого Святослава (Шевчука), звернувся преосвященний владика Йосиф (Мілян): ««Не чужого ми бажаємо, а свойого права…». Згадуючи пам’ять видатного сина українського народу в дні, коли наша Батьківщина переживає одну із кривавих сторінок своєї історії, на думку спадають саме ці слова, промовлені двома велетнями духу: мовою поезії їх прорік поет Володимир Шашкевич, син греко-католицького священика і поета о. Маркіяна Шашкевича, а звуками музики – композитор і греко-католицький священик Михайло Вербицький» – зазначив на початку Владика.

Представляючи кортку біографію Вербицького, Єпископ Йосиф наголосив на тому, що о. Михайло, був вірним та ревним священиком Української Греко-Католицької Церкви: «Він належав до когорти духовенства Української Греко-Католицької Церкви, які вбачали своє пастирське служіння не тільки в рамках парафіяльної діяльності, а в пробудженні нації, відродженні християнської душі, яка возносить свої молитви до престолу Всевишнього Бога рідною українською мовою.»

Промовистими для усіх стали слова Владики про події, які огорнули Україну в ХХ та ХХІ ст, а про талановитого композитора Єпископ Йосиф сказав: «Він не міг знати, що у ХХ столітті кров українських патріотів зафарбує в багряний колір сніги Сибіру та піски Казахстану, що стопи українських емігрантів обійдуть Америку і Бразилію, Австралію і Європу. Він не міг знати, що у ХХІ столітті, як і в його час, українці все-ще боротимуться проти гармат тих самих імперських посягань. Але він не сумнівався, що Україна «ще не вмерла» – не помре, що її не зможуть вбити ані монгольські списи, ані радянські танки, ані російські гради. Він знав, що українець зуміє піднятися, наче фенікс із попелу, після будь-якої атаки, якщо в його серці перебуватиме Бог».

Подаючи постать священика – композитора до наслідування владика зазначив: «Отець Вербицький знав, що допоки на вустах українців буде молитва, допоки в наших серцях палатиме любов до Бога, допоки Слово Христове освітлюватиме наш шлях, жодна сила не зможе зруйнувати бастіон українського духу. Вербицький не брав до рук зрою – бо єдиною його зброєю була віра, якою він боровся проти зла в людських серцях та непересічним мистецтвом української музики».

Завершуючи промову архиєрей нагадав дату смерті відомого митця України : «у 1870 році ще молодий священик навіки заплющив свої очі, але не склав своєї зброї, бо «муза» його звучить. Й сьогодні його мелодії звучать завжди, коли українець наповнюється найбільш піднесеними почуттями до Батьківщини: ця мелодія давала надію мільйонам на Майданах, і дарує наснагу на фронтах, «в ріднім краю панувати не дамо нікому»».

«Отець Михайло Вербицький залишив наступним поколінням свій заповіт, записаний у нотах. Заповіт, який не дозволяє нам поринути в темряву сну й забути своє духовне та національне коріння. Він став лакмусом нашої ідентичності.»

«У Бозі наша сила, у Бозі ми вічні бо з нами Бог і Україна!

Якщо маємо змогу і палке бажання рости на творчості Шевченка, живитися духовною музикою о. Михайла Вербицького, якщо вміємо будувати своє завтра на фундаменті нашого славного минулого – то «ще нам браття українці, усміхнеться доля»!» – Завршив Єпископ Йосиф (Мілян)

Усі присутні мали чудову нагоду послухати незабутніх релігійних творів, а саме «Отче наш», «Ангел вопіяше», «Єдинородний Сину» та багатьох інших., автором яких є відомий священик УГКЦ о. Михайло Вербицький. Його Творчість виконували Патріарший хор Собору Воскресіння Христового УГКЦ, Заслужений артист України Тарас Компаніченко та гурт «Хорея Козацька», Національний академічний оркестр народних інструментів України, Національна заслужена академічна капела України «Думка», Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Ревуцького, Академічний камерний хор «Київ» та ін відомі діячі.

На завершення заходу прозвучав Гімн України, ноти до якого ми отримали у спадок від відомого на весь світ композитора і Греко-католицького священика о. Михайла Вербицького.

Прес-служба Київської архиєпархії

Опубліковано у Культурне життя | Теґи: , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Коментарі закриті.