З 1994 по 1998 роки за сприяння міжнародної благодійної організації «Церква в потребі» Радіо «Воскресіння» проводило акцію, яка полягала в безкоштовному розповсюдженні духовної літератури, зокрема видань: «Біблія для дітей», «Катехизм» та інших [2, c. 16-17].
У результаті було сформовано базу даних з адресами слухачів. З усіх листів соціологи відібрали 2000 адрес з усіх куточків України, на які висилались книги (пропорційно по всій території України) [1, c. 6-7].
На адреси вислали анкети, розраховуючи, що буде отримано щонайбільше 300 відповідей (цього мало б вистачити для дослідження). Але відповіли майже всі, до кого радіо звернулося.
На підставі опитування, участь у якому взяло майже 1300 осіб з усіх регіонів України (враховуючи відповіді, отримані поштою), редакція Радіо «Воскресіння» зробила перший психо-соціальний аналіз своєї аудиторії. [4, c. 35-40].
У 2000 році загалом 87, 95% опитаних слухачів Радіо «Воскресіння» дали відповідь, що вважають себе віруючими і згідні з тематикою поданих матеріалів радіо. Тут варто зазначити, що передачі радіо «Воскресіння» слухають і невіруючі люди, їх — 1, 81%.
Особи, що не визначились з певною релігійною приналежністю — 10, 24%.
Осіб, які сподівалися через Радіо «Воскресіння» визначити своє ставлення до релігії, визначитися зі своїм віросповіданням (це були переважно молоді люди) було 17, 24%.
Проблема динаміки приходу людини до віри через певні соціальні інститути, зокрема Радіо «Воскресіння», була предметом цього дослідження [3, c. 32-34].
Питання:
Чи віруюча Ви людина? |
Частота | % |
Так | 438 | 87, 95% |
Ні | 9 | 1, 8% |
Важко відповісти | 51 | 10, 24% |
На думку 73, 80% опитуваних, головною ознакою та проявом духовно-релігійної культури є віра. Для інших опитаних це:
проживання у злагоді з власним сумлінням — 48, 58%;
безкорисна допомога іншим — 43, 12%;
спокій — 43, 12%;
справжні друзі — 40, 69%;
впевненість у завтрашньому дні — 39, 07%;
На іншому полюсі життєвих інтересів знаходяться індивідуально-кар’єристські прояви:
бути видатною людиною побажали бути — 1, 82%;
мати славу — 0, 81%.
обіймати високу службову посаду — 0, 4%.
Такий розподіл характеризує слухачів Радіо «Воскресіння» як добропорядних громадян, для яких духовно-культурні цінності важливіші, ніж власна вигода, кар’єрний ріст чи визнання будь-якою ціною [3, c. 32-34].
Питання: Вкажіть найважливіші для Вас життєві інтереси. | Частота | % |
Віра. | 361 | 73, 08% |
Життя у злагоді з власним сумлінням. | 240 | 48, 58% |
Безкорисно допомагати іншим. | 213 | 43, 12% |
Спокій. | 213 | 43, 12% |
Мати справжніх друзів. | 201 | 40, 69% |
Впевненість у завтрашньому дні. | 193 | 39, 07% |
Створення міцної сім’ї. | 153 | 30, 97% |
Досягнення матеріального добробуту. | 110 | 22, 27% |
Займатися творчою діяльністю. | 103 | 20, 85% |
Підвищити свій загальний, освітній та культурний рівень. | 99 | 20, 04% |
Змістовно та з інтересом проводити вільний час. | 71 | 14, 37% |
Індивідуальна свобода дій. | 56 | 11, 34% |
Мати комфортні умови життя. | 52 | 10, 53% |
Особиста безпека. | 49 | 9, 92% |
Завоювання поваги та авторитету у людей. | 45 | 9, 11% |
Добре заробляти. | 42 | 8, 50% |
Активно брати участь у господарському управлінні, політичному житті. | 23 | 4, 66% |
Бути видатною особою. | 9 | 1, 82% |
Добитися слави. | 4 | 0, 81% |
Посісти високу службову посаду. | 2 | 0, 40% |
Що ж до розподілу аудиторії за статтю на чоловічу та жіночу, то обидві статі практично порівну визначили для себе найважливіші життєві інтереси — а саме про них було наступне запитання опитування. Щоправда жінки більше здатні на безкорисливу допомогу іншим — 52, 46% (проти 32, 46% у чоловіків) та потребують більше справжніх друзів — 44, 67% (у чоловіків за цю потребу висловилися 37, 05% опитуваних).
Питання: Вкажіть найважливіші для Вас інтереси: | чоловіки | жінки | Загалом
частота |
Загалом % |
Віра. | 72, 51% | 73, 36% | 361 | 73, 08% |
Життя у злагоді з власним сумлінням. | 48, 61% | 48, 36% | 240 | 48, 58% |
Безкорисно допомагати іншим. | 34, 26% | 52, 46% | 213 | 43, 12% |
Спокій. | 45, 82% | 40, 16% | 213 | 43, 12% |
Мати справжніх друзів. | 37, 05% | 44, 67% | 201 | 40, 69% |
Впевненість у завтрашньому дні. | 37, 85% | 40, 57% | 193 | 39, 07% |
Уточнення щодо ступеню релігійної активності вносить питання про частоту участі у релігійних службах.
Питання: Ви ходите до церкви? | Частота | % |
Постійно (раз на тиждень і частіше) | 207 | 42, 07% |
Час від часу (раз на місяць, на свята) | 131 | 26, 63% |
Дуже рідко (кілька разів на рік) | 113 | 22, 97% |
Ніколи (вважаю це зайвим) | 41 | 8, 33% |
З таблиці видно, що склад віруючих не є однорідним. Найбільш активними можна вважати тих, хто постійно ходить до церкви — 42, 07% опитаних слухачів, по великих святах, кілька разів на рік церкву відвідують 49, 6% опитаних і тільки 8, 33% вважають це зайвим.
Таким чином віра в Бога і релігійна активність більшості слухачів Радіо «Воскресіння» залишаються головною ознакою і проявом їх духовної культури.
Це твердження однозначно підкріплюється відповідями на питання №8:
Питання: Що, на Вашу думку є визначальним для оцінки з точки зору релігійності? | Частота | % |
Внутрішня віра. | 266 | 53, 63% |
Участь у релігійному житті, відвідування церкви. | 140 | 28, 23% |
Наслідування релігійних принципів. | 50 | 10, 08% |
Інше. | 40 | 8, 06% |
Слід звернути увагу і на той факт, що 95, 36% опитаних в тій чи іншій мірі слідкують за інформацією релігійного змісту.
До їх числа входять не тільки віруючі, але й ті хто не вважає себе такими; і ті, хто ще не визначився з своєю вірою. Отож, можна припустити, що процеси та явища релігійного характеру, зміни якими вони супроводжуються — у колі інтересів широкого загалу респондентів, не залежно від того, чи людина вірить в Бога чи ні…
Зупинимося детальніше на таких ключових категоріях релігії загалом, як «Біблія» та «Молитва». Чи часто люди в своєму повсякденному житті звертаються до Біблії, чи не відходить молитва до Бога на другорядний план у порівнянні з буденністю?
З опитаних респондентів загалом, якщо брати по соціально-демографічних характеристиках (стать, освіта, регіон) постійно звертаються до Біблії 56, 34%, і ця цифра, з огляду на важку соціально-економічну ситуацію в державі, є досить високою. Якщо ж до цієї цифри додати відсоток тих, хто інколи звертається до Біблії (35, 01% опитаних), можна зробити висновок, що Святе Письмо є повсякденним порадником слухачів Радіо «Воскресіння» як у суспільному, так і у духовному житті. Хоча молоді люди у віці від 15 до 14 років, можливо, ще не в повній мірі розуміють значимість Біблії і не сформували конкретне судження щодо свого ставлення до неї. У цьому віці тільки 39, 66% опитаних постійно звертаються до Біблії, хоча загалом по розподілу, ця цифра становить 56, 34%. Але 70, 69% опитаних респондентів у віці від 15 до 24 років визначають своє ставлення до Біблії як до безпосереднього Слова Божого, кожне твердження якого слід приймати на віру
З таблиці, наведеної нижче зрозуміло, що, чим людина стає старшою, тим більше вона відчуває потребу як у Біблії, так і у її вченні. [3, c. 32-34].
Яке з суджень найбільш точно відображає Ваше ставлення до Біблії?
15-24
років |
25-34 років | 35-44 років | 45-54 років | 55-64 років | Старші 65 р. | Заг. частота | Загалом
% |
|
Це безпосереднє Слово Боже і кожне її твердження слід приймати на віру. |
70, 69% |
68, 52% |
76, 67% |
70, 33% |
69, 12% |
62, 50% |
341 |
69, 03% |
Це Святе Письмо, але не все в ньому слід розуміти буквально. |
17, 24% |
27, 78% |
18, 33% |
24, 18% |
19, 12% |
25, 00% |
108 |
21, 86% |
Це збірник легенд, історичних оповідань і моральних принципів |
6, 90% |
0, 00% |
3, 33% |
1, 10% |
5, 88% |
6, 25% |
21 |
4, 25% |
Інше | 5, 17% | 3, 70% | 1, 67% | 4, 40% | 5, 88% | 6, 25% | 24 | 4, 86% |
Уваги заслуговує той факт, що тільки 2, 22% опитаних слухачів Радіо «Воскресіння» ніколи не звертаються до молитви. А 97, 78% опитаних з тою чи іншою частотою звертаються до молитви. 89, 36% опитаних визначають її як зв’язок з Богом, 6, 63% — як моральне заспокоєння; як особисті переживання визначають молитву 1, 41% усіх опитаних респондентів. Хоча тут прослідковується негативна тенденція, оскільки чим молодші люди тим рідше вони моляться — такий висновок ми робимо з відповіді на запитання «Як часто Ви молитесь?»
Питання: Як часто Ви молитесь? | 15-24
років |
25-34 років | 35-44 років | 45-54 років | 55-64 років | Старші 65 р. | Загалом
частота |
Загалом
% |
Дуже часто. | 20, 69% | 29, 63% | 33, 33% | 33, 70% | 33, 82% | 47, 92% | 170 | 34, 34% |
Часто. | 56, 90% | 51, 85% | 50, 00% | 54, 35% | 55, 88% | 39, 58% | 255 | 51, 52% |
Інколи. | 12, 07% | 14, 81% | 13, 33% | 7, 61% | 7, 35% | 8, 33% | 48 | 9, 70% |
Дуже рідко. | 3, 45% | 3, 70% | 0, 00% | 3, 26% | 3, 13% | 3, 13% | 11 | 2, 22% |
Ніколи | 6, 90% | 0, 00% | 3, 33% | 1, 09% | 2, 21% | 1, 04% | 11 | 2, 22% |
Тут можливий негативний прогноз на майбутнє, щодо молитви як релігійного атрибуту, оскільки підростаюче покоління все менше звертається до молитви як до зв’язку з Богом.
Аналіз відповідей респондентів показує, що їх віра знаходить відображення і в практичній релігійній активності, крім внутрішньої віри, це і звертання до Біблії, молитви, відвідини церкви, відстеження змін на релігійному просторі держави.
Хоча традиційність віри як фактор має все менший вплив на релігійність особистості, що відповідає 24, 4% всіх опитаних.
Так розподіл за віком показує, що тільки в старших 55 років людей традиційність віри є визначальною ознакою релігійності.
Загалом же релігійність зараз визначають власні роздуми, набуття особистих переконань — 42, 44% опитаних та події особистого життя — 25, 66% всіх опитаних, о бачимо із відповідей на питання № 16:
Питання: Що найбільше вплинуло на Вашу релігійність? | 15-24
років |
25-34 років | 35-44 років | 45-54 років | 55-64 років | Старші 65 р. | Загалом
частота |
Загалом
% |
Власні роздуми, набуття особистих переконань. |
29, 82% |
53, 70% |
38, 33% |
45, 65% |
44, 53% |
38, 54% |
209 |
42, 22% |
Події особистого життя. |
40, 35% |
20, 37% |
38, 33% |
30, 43% |
17, 52% |
18, 75% |
127 |
25, 56% |
Традиційність віри. | 17, 54% | 12, 96% | 11, 67% | 17, 39% | 32, 85% | 38, 54% | 121 | 24, 44% |
Інше. | 12, 28% | 12, 96% | 11, 67% | 6, 52% | 5, 11% | 4, 17% | 38 | 7, 68% |
Якщо ж взяти і розподіл за освітою, то вимальовується характерна картина сьогодення. Традиційна віра як фактор впливу на релігійність наявна у старшого покоління людей з початковою або неповною середньою освітою.
Питання: Що найбільше вплинуло на Вашу релігійність? | Початкова/ неповна середня | Середня/середня
спеціальна |
Вища/
неповна вища |
Загалом
частота |
Загалом | ||
Власні роздуми, набуття особистих переконань. |
27, 62% |
40, 93% |
53, 90% |
209 |
42, 22% |
||
Події особистого життя. | 20, 00% | 29, 96% | 22, 73% | 127 | 25, 66% | ||
Традиційність віри. | 45, 71% | 20, 25% | 16, 88% | 121 | 24, 44% | ||
Інше | 6, 67% | 8, 86% | 6, 49% | 38 | 7, 68% | ||
Щодо регіонального розподілу, то віра як традиційна ознака релігійності стало сильна в західних регіонах України — 34, 92%, що видно з відповідей всіх опитаних, і це беручи до уваги, що в розподілі за регіонами західний був представлений 12, 65% серед усіх регіонів.
Перспективи на майбутнє. Щодо перспектив на майбутнє, то можна стверджувати, що слухачі Радіо «Воскресіння» оптимістично налаштовані люди — так 66, 57% опитаних сподіваються на поліпшення своїх життєвих перспектив у найближчі роки. І тільки 20, 61% опитаних настроєні песимістично (або реально оцінюють ситуацію) і очікують погіршення власних справ, що видно із відповідей на питання №2.
Питання: Як Ви оцінюєте свої життєві перспективи на найближчі роки? | Частота | % |
Можна очікувати помітного покращення справ. | 95 | 19, 19% |
Можна очікувати деяких зрушень на краще. | 231 | 46, 67% |
Все залишиться так, як є. | 87 | 12, 64% |
Треба очікувати деякого погіршення справ. | 44 | 8, 88% |
Треба очікувати значного погіршення справ. | 58 | 11, 72% |
Загалом більш оптимістичною у нас є молодь — так за поліпшення своїх життєвих перспектив висловилося 75, 87% молодих людей у віці від 15 до 24 р. та 74, 07% у віці 25 до 34 р. А от песимісти — це люди передпенсійного віку — 45-54 р. — 29, 34% осіб, які очікують погіршення власних справ, що можемо побачити із питання №2.
Питання: Як Ви оцінюєте життєві перспективи на найближчі роки? | 15-24
роки |
25-34 роки | 35-44 роки | 45-54 роки | 55-64 роки | Старші 65 р. | Загалом
частота |
Загалом
% |
Можна очікувати помітного покращення справ. | 27, 59% | 22, 22% | 23, 33% | 14, 16% | 16, 79% | 17, 89% | 95 | 19, 19% |
Можна очікувати деяких зрушень на краще. | 48, 28% | 51, 85% | 40, 00% | 43, 48% | 49, 64% | 46, 32% | 231 | 46, 67% |
Все залишається так як є. | 8, 62% | 5, 56% | 20, 00% | 13, 04% | 13, 87% | 16, 84% | 67 | 13, 54% |
Треба очікувати деякого погіршення справ. | 12, 07% | 7, 41% | 6, 67% | 16, 30% | 7, 30% | 4, 21% | 44 | 8, 89% |
Треба очікувати значного погіршення справ. | 3, 45% | 12, 96% | 10, 00% | 13, 04% | 12, 41% | 14, 74% | 58 | 11, 72% |
Слухачам Радіо «Воскресіння» у своїх проблемах притаманно звинувачувати державу — 55, 67% опитаних і тільки третина — 33, 81% — звинувачують самих себе.
Є і такі, котрі вважають, що винні у їх проблемах не вони самі, а оточуючі — 10, 53% опитаних.
Різними є причини звинувачення когось у власних проблемах. Ті, хто звинувачують державу, мають ностальгію за так званим «соціалізмом». Так, вже майже 10 років наша держава намагається функціонувати у розрізі торгово-ринкових відносин, а 45, 05 % опитаних вважають, що за «соціалізму» усім жилося краще. І історично не дивно, що з таким твердженням згідні лише 34, 92% слухачів західних і — майже вдвічі більше — 54, 67% жителів східних регіонів України.Все ж близькість до шовіністичної Росії, ностальгія за «великим та могутнім» і вплив Московської Церкви, ще довго матимуть відображення у свідомості віруючих людей східних регіонів України, що бачимо із відповідей на питання №4.
Питання: Чи згідні Ви з твердженням: «За соціалізму жилося усім краще»? | Центр | Захід | Схід | Південь | Крим | Загалом
частота |
Зага-
лом % |
|
Повністю згідний. | 13, 96% | 15, 87% | 14, 67% | 22, 73% | 20, 45% | 0, 00% | 81 | 16, 36% |
Частково згідний. | 30, 18% | 19, 05% | 40, 00% | 21, 59% | 29, 55% | 25, 00% | 142 | 28, 69% |
Частково не згідний. | 7, 21% | 17, 46% | 9, 33% | 6, 82% | 20, 45% | 0, 00% | 43 | 8, 69% |
Не згідний. | 48, 65% | 47, 62% | 36, 00% | 48, 86% | 43, 18% | 75, 00% | 229 | 46, 29% |
У селах нашої держави — 50, 58% згідні з даним твердженням, у райцентрах — 47, 01%, а у великих містах — лише 36, 52%. Хоча позитивних наслідків «соціалізму» не видно ні в селах, ні в райцентрах.
Тип населення. У розділі певних поселенських груп респондентів також варто звернути увагу на одержану соціологічну інформацію. Соціологи зазвичай припускають, що глибокі релігійні вірування займають більше місця в духовному житті селян.
Наше дослідження надало цьому твердженню чіткого кількісного виміру: так, якщо віруючими себе називали 87, 57% жителів села проти 86, 83% жителів обласних центрів та великих міст — невелика різниця у відсотках, то розподіл невіруючих показує, що таких в сільській місцевості менше 1 відсотка — 0, 96%, проти 2, 99% — жителів обласних центрів та великих міст.
Так і Біблію та кожне її твердження як безпосереднє слово Боже, приймають на віру — 76, 33% жителів сіл, проти 63, 86% в обласних центрах та великих містах.
Та ж ситуація із відстеженням інформації релігійного характеру — 65, 22% у селі проти 61, 68% у великих містах [3, c. 32-34].
Позиції Церкви в селі міцніші ніж у місті: 60% опитаних респондентів сіл повністю довіряють церкві проти 49, 7% в обласних центрах та великих містах. Це свідчать відповіді на запитання №7.
Задамо ще раз питання №16. Що найбільше вплинуло на Вашу релігійність?
Питання: Яке з суджень найбільш точно відображає Ваше ставлення до Біблії? | Обласний центр/
велике місто |
Райцентр/
мале місто |
смт/
село |
Загалом
частота |
Загалом % |
Це безпосереднє Слово Боже і кожне її твердження слід приймати на віру | 63, 86% | 63, 93% | 76, 33% | 341 | 69, 03% |
Це Святе Письмо, але не все в ньому слід розуміти буквально. | 25, 90% | 25, 41% | 16, 43% | 108 | 21, 86% |
Це збірник легенд, історичних оповідань і моральних принципів. | 4, 82% | 5, 74% | 2, 90% | 21 | 4, 25% |
Інше. | 5, 42% | 4, 92% | 4, 35% | 24 | 4, 86% |
А от щодо активності у відвідуванні церкви, то ситуація тут має дещо незвичайний характер: райцентри та малі міста найбільш релігійно активні в цьому ракурсі — 783, 39% проти 68, 49% — у великих містах та обласних центрах, а от у селах — 65, 68%, що видно з відповідей на питання №13.
Питання: Ви ходите до церкви? | Обласний центр/
велике місто |
райцентр/
мале місто |
смт/село | Загалом
частота |
Загалом
% |
Постійно (раз на тиждень і частіше). | 43, 64% | 47, 58% | 37, 25% | 207 | 47, 07% |
Час від часу (раз на місяць, на свята). | 24, 85% | 25, 81% | 28, 43% | 131 | 26, 63% |
Дуже рідко (кілька разів на рік). | 23, 64% | 20, 16% | 24, 02% | 113 | 22, 07% |
Ніколи (вважаю це зайвим). | 7, 88% | 8, 40% | 15, 30% | 41 | 8, 22% |
У висновок наголосимо, що дане психолого-соціальне опитування слухачів Радіо «Воскресіння», що проводилося Радіо з 1994 по 1998 роки було актуальне на межу тисячоліття тобто на 2000 рік і сьогодні, у 2009 році, потребує продовження і глибокого аналізу [4, c. 35-40].