Історичний аспект психолого-соціального опитування слухачів Радіо «Воскресіння».

З 1994 по 1998 роки за сприяння міжнародної благодійної організації «Церква в потребі» Радіо «Воскресіння» проводило акцію, яка полягала в безкоштовному розповсюдженні духовної літератури, зокрема видань: «Біблія для дітей», «Катехизм» та інших [2, c. 16-17].

У результаті було сформовано базу даних з адресами слухачів. З усіх листів соціологи відібрали 2000 адрес з усіх куточків України, на які висилались книги (пропорційно по всій території України) [1, c. 6-7].

На адреси вислали анкети, розраховуючи, що буде отримано щонайбільше 300 відповідей (цього мало б вистачити для дослідження). Але відповіли майже всі, до кого радіо звернулося.

На підставі опитування, участь у якому взяло майже 1300 осіб з усіх регіонів України (враховуючи відповіді, отримані поштою), редакція Радіо «Воскресіння» зробила перший психо-соціальний аналіз своєї аудиторії. [4, c. 35-40].

У 2000 році загалом 87, 95% опитаних слухачів Радіо «Воскресіння» дали відповідь, що вважають себе віруючими і згідні з тематикою поданих матеріалів радіо. Тут варто зазначити, що передачі радіо «Воскресіння» слухають і невіруючі люди, їх — 1, 81%.

Особи, що не визначились з певною релігійною приналежністю — 10, 24%.

Осіб, які сподівалися через Радіо «Воскресіння» визначити своє ставлення до релігії, визначитися зі своїм віросповіданням (це були переважно молоді люди) було 17, 24%.

Проблема динаміки приходу людини до віри через певні соціальні інститути, зокрема Радіо «Воскресіння», була предметом цього дослідження [3, c. 32-34].

Питання:

Чи віруюча Ви людина?

Частота %
Так 438 87, 95%
Ні 9 1, 8%
Важко відповісти 51 10, 24%

На думку 73, 80% опитуваних, головною ознакою та проявом духовно-релігійної культури є віра. Для інших опитаних це:

проживання у злагоді з власним сумлінням — 48, 58%;

безкорисна допомога іншим — 43, 12%;

спокій — 43, 12%;

справжні друзі — 40, 69%;

впевненість у завтрашньому дні — 39, 07%;

На іншому полюсі життєвих інтересів знаходяться індивідуально-кар’єристські прояви:

бути видатною людиною побажали бути — 1, 82%;

мати славу — 0, 81%.

обіймати високу службову посаду — 0, 4%.

Такий розподіл характеризує слухачів Радіо «Воскресіння» як добропорядних громадян, для яких духовно-культурні цінності важливіші, ніж власна вигода, кар’єрний ріст чи визнання будь-якою ціною [3, c. 32-34].

Питання: Вкажіть найважливіші для Вас життєві інтереси. Частота %
Віра. 361 73, 08%
Життя у злагоді з власним сумлінням. 240 48, 58%
Безкорисно допомагати іншим. 213 43, 12%
Спокій. 213 43, 12%
Мати справжніх друзів. 201 40, 69%
Впевненість у завтрашньому дні. 193 39, 07%
Створення міцної сім’ї. 153 30, 97%
Досягнення матеріального добробуту. 110 22, 27%
Займатися творчою діяльністю. 103 20, 85%
Підвищити свій загальний, освітній та культурний рівень.  99 20, 04%
Змістовно та з інтересом проводити вільний час.  71 14, 37%
Індивідуальна свобода дій.  56 11, 34%
Мати комфортні умови життя. 52 10, 53%
Особиста безпека. 49 9, 92%
Завоювання поваги та авторитету у людей. 45 9, 11%
Добре заробляти. 42 8, 50%
Активно брати участь у господарському управлінні, політичному житті. 23 4, 66%
Бути видатною особою. 9 1, 82%
Добитися слави. 4 0, 81%
Посісти високу службову посаду. 2 0, 40%

 

Що ж до розподілу аудиторії за статтю на чоловічу та жіночу, то обидві статі практично порівну визначили для себе найважливіші життєві інтереси — а саме про них було наступне запитання опитування. Щоправда жінки більше здатні на безкорисливу допомогу іншим — 52, 46% (проти 32, 46% у чоловіків) та потребують більше справжніх друзів — 44, 67% (у чоловіків за цю потребу висловилися 37, 05% опитуваних).

Питання: Вкажіть найважливіші для Вас інтереси: чоловіки жінки Загалом

частота

Загалом %
Віра. 72, 51% 73, 36% 361 73, 08%
Життя у злагоді з власним сумлінням. 48, 61% 48, 36% 240 48, 58%
Безкорисно допомагати іншим. 34, 26% 52, 46% 213 43, 12%
Спокій. 45, 82% 40, 16% 213 43, 12%
Мати справжніх друзів. 37, 05% 44, 67% 201 40, 69%
Впевненість у завтрашньому дні. 37, 85% 40, 57% 193 39, 07%

 

Уточнення щодо ступеню релігійної активності вносить питання про частоту участі у релігійних службах.

 

Питання: Ви ходите до церкви? Частота %
Постійно (раз на тиждень і частіше) 207 42, 07%
Час від часу (раз на місяць, на свята) 131 26, 63%
Дуже рідко (кілька разів на рік) 113 22, 97%
Ніколи (вважаю це зайвим) 41 8, 33%

 

З таблиці видно, що склад віруючих не є однорідним. Найбільш активними можна вважати тих, хто постійно ходить до церкви — 42, 07% опитаних слухачів, по великих святах, кілька разів на рік церкву відвідують 49, 6% опитаних і тільки 8, 33% вважають це зайвим.

Таким чином віра в Бога і релігійна активність більшості слухачів Радіо «Воскресіння» залишаються головною ознакою і проявом їх духовної культури.

Це твердження однозначно підкріплюється відповідями на питання №8:

Питання: Що, на Вашу думку є визначальним для оцінки з точки зору релігійності? Частота %
Внутрішня віра. 266 53, 63%
Участь у релігійному житті, відвідування церкви. 140 28, 23%
Наслідування релігійних принципів. 50 10, 08%
Інше. 40 8, 06%

 

Слід звернути увагу і на той факт, що 95, 36% опитаних в тій чи іншій мірі слідкують за інформацією релігійного змісту.

До їх числа входять не тільки віруючі, але й ті хто не вважає себе такими; і ті, хто ще не визначився з своєю вірою. Отож, можна припустити, що процеси та явища релігійного характеру, зміни якими вони супроводжуються — у колі інтересів широкого загалу респондентів, не залежно від того, чи людина вірить в Бога чи ні…

Зупинимося детальніше на таких ключових категоріях релігії загалом, як «Біблія» та «Молитва». Чи часто люди в своєму повсякденному житті звертаються до Біблії, чи не відходить молитва до Бога на другорядний план у порівнянні з буденністю?

З опитаних респондентів загалом, якщо брати по соціально-демографічних характеристиках (стать, освіта, регіон) постійно звертаються до Біблії 56, 34%, і ця цифра, з огляду на важку соціально-економічну ситуацію в державі, є досить високою. Якщо ж до цієї цифри додати відсоток тих, хто інколи звертається до Біблії (35, 01% опитаних), можна зробити висновок, що Святе Письмо є повсякденним порадником слухачів Радіо «Воскресіння» як у суспільному, так і у духовному житті. Хоча молоді люди у віці від 15 до 14 років, можливо, ще не в повній мірі розуміють значимість Біблії і не сформували конкретне судження щодо свого ставлення до неї. У цьому віці тільки 39, 66% опитаних постійно звертаються до Біблії, хоча загалом по розподілу, ця цифра становить 56, 34%. Але 70, 69% опитаних респондентів у віці від 15 до 24 років визначають своє ставлення до Біблії як до безпосереднього Слова Божого, кожне твердження якого слід приймати на віру

З таблиці, наведеної нижче зрозуміло, що, чим людина стає старшою, тим більше вона відчуває потребу як у Біблії, так і у її вченні. [3, c. 32-34].

 

Яке з суджень найбільш точно відображає Ваше ставлення до Біблії?

  15-24

років

25-34 років 35-44 років 45-54 років 55-64 років Старші 65 р. Заг. частота Загалом

%

Це безпосереднє Слово Боже і кожне її твердження слід приймати на віру.  

70, 69%

 

68, 52%

 

76, 67%

 

70, 33%

 

69, 12%

 

62, 50%

 

341

 

69, 03%

Це Святе Письмо, але не все в ньому слід розуміти буквально.  

17, 24%

 

27, 78%

 

18, 33%

 

24, 18%

 

19, 12%

 

25, 00%

 

108

 

21, 86%

Це збірник легенд, історичних оповідань і моральних принципів  

6, 90%

 

0, 00%

 

3, 33%

 

1, 10%

 

5, 88%

 

6, 25%

 

21

 

4, 25%

Інше 5, 17% 3, 70% 1, 67% 4, 40% 5, 88% 6, 25% 24 4, 86%

 

Уваги заслуговує той факт, що тільки 2, 22% опитаних слухачів Радіо «Воскресіння» ніколи не звертаються до молитви. А 97, 78% опитаних з тою чи іншою частотою звертаються до молитви. 89, 36% опитаних визначають її як зв’язок з Богом, 6, 63% — як моральне заспокоєння; як особисті переживання визначають молитву 1, 41% усіх опитаних респондентів. Хоча тут прослідковується негативна тенденція, оскільки чим молодші люди тим рідше вони моляться — такий висновок ми робимо з відповіді на запитання «Як часто Ви молитесь?»

 

Питання: Як часто Ви молитесь? 15-24

років

25-34 років 35-44 років 45-54 років 55-64 років Старші 65 р. Загалом

частота

Загалом

%

Дуже часто. 20, 69% 29, 63% 33, 33% 33, 70% 33, 82% 47, 92% 170 34, 34%
Часто. 56, 90% 51, 85% 50, 00% 54, 35% 55, 88% 39, 58% 255 51, 52%
Інколи. 12, 07% 14, 81% 13, 33% 7, 61% 7, 35% 8, 33% 48 9, 70%
Дуже рідко. 3, 45% 3, 70% 0, 00% 3, 26% 3, 13% 3, 13% 11 2, 22%
Ніколи 6, 90% 0, 00% 3, 33% 1, 09% 2, 21% 1, 04% 11 2, 22%

Тут можливий негативний прогноз на майбутнє, щодо молитви як релігійного атрибуту, оскільки підростаюче покоління все менше звертається до молитви як до зв’язку з Богом.

Аналіз відповідей респондентів показує, що їх віра знаходить відображення і в практичній релігійній активності, крім внутрішньої віри, це і звертання до Біблії, молитви, відвідини церкви, відстеження змін на релігійному просторі держави.

Хоча традиційність віри як фактор має все менший вплив на релігійність особистості, що відповідає 24, 4% всіх опитаних.

Так розподіл за віком показує, що тільки в старших 55 років людей традиційність віри є визначальною ознакою релігійності.

Загалом же релігійність зараз визначають власні роздуми, набуття особистих переконань — 42, 44% опитаних та події особистого життя — 25, 66% всіх опитаних, о бачимо із відповідей на питання № 16:

 

Питання: Що найбільше вплинуло на Вашу релігійність? 15-24

років

25-34 років 35-44 років 45-54 років 55-64 років Старші 65 р. Загалом

частота

Загалом

%

Власні роздуми, набуття особистих переконань.  

29, 82%

 

53, 70%

 

38, 33%

 

45, 65%

 

44, 53%

 

38, 54%

 

209

 

42, 22%

Події особистого життя.  

40, 35%

 

20, 37%

 

38, 33%

 

30, 43%

 

17, 52%

 

18, 75%

 

127

 

25, 56%

Традиційність віри. 17, 54% 12, 96% 11, 67% 17, 39% 32, 85% 38, 54% 121 24, 44%
Інше. 12, 28% 12, 96% 11, 67% 6, 52% 5, 11% 4, 17% 38 7, 68%

 

Якщо ж взяти і розподіл за освітою, то вимальовується характерна картина сьогодення. Традиційна віра як фактор впливу на релігійність наявна у старшого покоління людей з початковою або неповною середньою освітою.

 

Питання: Що найбільше вплинуло на Вашу релігійність? Початкова/ неповна середня Середня/середня

спеціальна

Вища/

неповна вища

Загалом

частота

Загалом
  Власні роздуми, набуття особистих переконань.  

27, 62%

 

40, 93%

 

53, 90%

 

209

 

42, 22%

  Події особистого життя. 20, 00% 29, 96% 22, 73% 127 25, 66%
  Традиційність віри. 45, 71% 20, 25% 16, 88% 121 24, 44%
  Інше 6, 67% 8, 86% 6, 49% 38 7, 68%
               

 

Щодо регіонального розподілу, то віра як традиційна ознака релігійності стало сильна в західних регіонах України — 34, 92%, що видно з відповідей всіх опитаних, і це беручи до уваги, що в розподілі за регіонами західний був представлений 12, 65% серед усіх регіонів.

Перспективи на майбутнє. Щодо перспектив на майбутнє, то можна стверджувати, що слухачі Радіо «Воскресіння» оптимістично налаштовані люди — так 66, 57% опитаних сподіваються на поліпшення своїх життєвих перспектив у найближчі роки. І тільки 20, 61% опитаних настроєні песимістично (або реально оцінюють ситуацію) і очікують погіршення власних справ, що видно із відповідей на питання №2.

Питання: Як Ви оцінюєте свої життєві перспективи на найближчі роки? Частота %
Можна очікувати помітного покращення справ. 95 19, 19%
Можна очікувати деяких зрушень на краще. 231 46, 67%
Все залишиться так, як є. 87 12, 64%
Треба очікувати деякого погіршення справ. 44 8, 88%
Треба очікувати значного погіршення справ. 58 11, 72%

 

Загалом більш оптимістичною у нас є молодь — так за поліпшення своїх життєвих перспектив висловилося 75, 87% молодих людей у віці від 15 до 24 р. та 74, 07% у віці 25 до 34 р. А от песимісти — це люди передпенсійного віку — 45-54 р. — 29, 34% осіб, які очікують погіршення власних справ, що можемо побачити із питання №2.

Питання: Як Ви оцінюєте життєві перспективи на найближчі роки? 15-24

роки

25-34 роки 35-44 роки 45-54 роки 55-64 роки Старші 65 р. Загалом

частота

Загалом

%

Можна очікувати помітного покращення справ. 27, 59% 22, 22% 23, 33% 14, 16% 16, 79% 17, 89% 95 19, 19%
Можна очікувати деяких зрушень на краще. 48, 28% 51, 85% 40, 00% 43, 48% 49, 64% 46, 32% 231 46, 67%
Все залишається так як є. 8, 62% 5, 56% 20, 00% 13, 04% 13, 87% 16, 84% 67 13, 54%
Треба очікувати деякого погіршення справ. 12, 07% 7, 41% 6, 67% 16, 30% 7, 30% 4, 21% 44 8, 89%
Треба очікувати значного погіршення справ. 3, 45% 12, 96% 10, 00% 13, 04% 12, 41% 14, 74% 58 11, 72%

 

Слухачам Радіо «Воскресіння» у своїх проблемах притаманно звинувачувати державу — 55, 67% опитаних і тільки третина — 33, 81% — звинувачують самих себе.

Є і такі, котрі вважають, що винні у їх проблемах не вони самі, а оточуючі — 10, 53% опитаних.

Різними є причини звинувачення когось у власних проблемах. Ті, хто звинувачують державу, мають ностальгію за так званим «соціалізмом». Так, вже майже 10 років наша держава намагається функціонувати у розрізі торгово-ринкових відносин, а 45, 05 % опитаних вважають, що за «соціалізму» усім жилося краще. І історично не дивно, що з таким твердженням згідні лише 34, 92% слухачів західних і — майже вдвічі більше — 54, 67% жителів східних регіонів України.Все ж близькість до шовіністичної Росії, ностальгія за «великим та могутнім» і вплив Московської Церкви, ще довго матимуть відображення у свідомості віруючих людей східних регіонів України, що бачимо із відповідей на питання №4.

Питання: Чи згідні Ви з твердженням: «За соціалізму жилося усім краще»? Центр Захід Схід Південь Крим Загалом

частота

Зага-

лом

%

Повністю згідний. 13, 96% 15, 87% 14, 67% 22, 73% 20, 45% 0, 00% 81 16, 36%
Частково згідний. 30, 18% 19, 05% 40, 00% 21, 59% 29, 55% 25, 00% 142 28, 69%
Частково не згідний. 7, 21% 17, 46% 9, 33% 6, 82% 20, 45% 0, 00% 43 8, 69%
Не згідний. 48, 65% 47, 62% 36, 00% 48, 86% 43, 18% 75, 00% 229 46, 29%

 

У селах нашої держави — 50, 58% згідні з даним твердженням, у райцентрах — 47, 01%, а у великих містах — лише 36, 52%. Хоча позитивних наслідків «соціалізму» не видно ні в селах, ні в райцентрах.

 

Тип населення. У розділі певних поселенських груп респондентів також варто звернути увагу на одержану соціологічну інформацію. Соціологи зазвичай припускають, що глибокі релігійні вірування займають більше місця в духовному житті селян.

Наше дослідження надало цьому твердженню чіткого кількісного виміру: так, якщо віруючими себе називали 87, 57% жителів села проти 86, 83% жителів обласних центрів та великих міст — невелика різниця у відсотках, то розподіл невіруючих показує, що таких в сільській місцевості менше 1 відсотка — 0, 96%, проти 2, 99% — жителів обласних центрів та великих міст.

Так і Біблію та кожне її твердження як безпосереднє слово Боже, приймають на віру — 76, 33% жителів сіл, проти 63, 86% в обласних центрах та великих містах.

Та ж ситуація із відстеженням інформації релігійного характеру — 65, 22% у селі проти 61, 68% у великих містах [3, c. 32-34].

Позиції Церкви в селі міцніші ніж у місті: 60% опитаних респондентів сіл повністю довіряють церкві проти 49, 7% в обласних центрах та великих містах. Це свідчать відповіді на запитання №7.

Задамо ще раз питання №16. Що найбільше вплинуло на Вашу релігійність?

 

Питання: Яке з суджень найбільш точно відображає Ваше ставлення до Біблії? Обласний центр/

велике місто

Райцентр/

мале місто

смт/

село

Загалом

частота

Загалом %
Це безпосереднє Слово Боже і кожне її твердження слід приймати на віру 63, 86% 63, 93% 76, 33% 341 69, 03%
Це Святе Письмо, але не все в ньому слід розуміти буквально. 25, 90% 25, 41% 16, 43% 108 21, 86%
Це збірник легенд, історичних оповідань і моральних принципів. 4, 82% 5, 74% 2, 90% 21 4, 25%
Інше. 5, 42% 4, 92% 4, 35% 24 4, 86%

 

А от щодо активності у відвідуванні церкви, то ситуація тут має дещо незвичайний характер: райцентри та малі міста найбільш релігійно активні в цьому ракурсі — 783, 39% проти 68, 49% — у великих містах та обласних центрах, а от у селах — 65, 68%, що видно з відповідей на питання №13.

Питання: Ви ходите до церкви? Обласний центр/

велике місто

райцентр/

мале місто

смт/село Загалом

частота

Загалом

%

Постійно (раз на тиждень і частіше). 43, 64% 47, 58% 37, 25% 207 47, 07%
Час від часу (раз на місяць, на свята). 24, 85% 25, 81% 28, 43% 131 26, 63%
Дуже рідко (кілька разів на рік). 23, 64% 20, 16% 24, 02% 113 22, 07%
Ніколи (вважаю це зайвим). 7, 88% 8, 40% 15, 30% 41 8, 22%

 

У висновок наголосимо, що дане психолого-соціальне опитування слухачів Радіо «Воскресіння», що проводилося Радіо з 1994 по 1998 роки було актуальне на межу тисячоліття тобто на 2000 рік і сьогодні, у 2009 році, потребує продовження і глибокого аналізу [4, c. 35-40].

Коментарі закриті.