Отець Василь Копичин — про недержавний пенсійний фонд «Покрова».

( розмір 6.40 MB )

Кор.

Дорогі радіослухачі, сподіваюся що до цього часу, поки ви почнете слухати цю програму для вас вже знайомий термін Недержавний пенсійний фонд «Покрова». Фонд, який заснувала УГКЦ в особі Блаженнішого Любомира Глави УГКЦ. Якщо ще не чули то, звичайно, у сьогоднішній програмі, як вже здогадуєтесь, ви про нього почуєте адже в нашій студії ми раді вітати отця Василя Копичина, який є Головою наглядової ради Недержавного пенсійного фонду «Покрова»

Довідка

У вересні в Україні розпочав роботу Недержавний пенсійний фонд “Покрова”. Першим його завданням є забезпечити гідну пенсію для священнослужителів, яких сьогодні в УГКЦ налічується 2217 осіб. Основна проблема в їх матеріальному забезпеченні – це одержання ними мінімальної заробітної платні (або відсутність заробітної платні взагалі), і, відповідно, при настанні пенсійного віку, одержання державної мінімальної пенсії. Подібна ситуація і в багатьох мирян. Тому виникла гостра необхідність у додатковому пенсійному забезпеченні священнослужителів і мирян не тільки Української Греко-Католицької Церкви, але й вірних інших конфесій. “У багатьох країнах світу державна влада збирає із працюючих громадян податок для забезпечення старості. Нажаль того, що пропонує держава у більшості випадків не вистачає для гідної старості. Тому у додатку до тої державної програми, яка сама у собі є корисна, кожний старається збільшити своє забезпечення на старші роки”, – для Департаменту інформації УГКЦ розповів Блаженніший Любомир, Верховний Архиєпископ Києво-Галицький, – засновник Відкритого недержавного пенсійного фонду “ПОКРОВА”. Основне бажання Блаженнішого Любомира при заснуванні пенсійного фонду: подбати, щоб вірні Церкви (хоча сам він через вік уже не зможе скористатися із послуг фонду) могли спокійно та гідно прожити роки своєї старості. Статут Відкритого недержавного пенсійного фонду “ПОКРОВА” рішенням засновника було затверджено 10 листопада 2007 року. 28 липня 2008 року НПФ “Покрова” було зареєстровано Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України як фінансову установу. З 1 вересня, після підписання необхідних договорів з адміністратором пенсійних фондів, компанією з управління активами та банком-зберігачем, НПФ “Покрова” розпочав офіційну діяльність.

Кор.

Отже перше запитання з чого варта почати і, з чого потрібно почати, щоб ми мали дальше підгрунтя для нашої розмови, взагалі, що таке недержавний пенсійний фонд, як такий? В чому його особливість?

Отець Василь Копичин

Слава Ісусу Христу. Дорогі слухачі Радіо «Воскресіння» мені дуже приємно сьогодні бути у цій студії і поділитися своїми думками і тим що ми робимо. Що ж таке Недержавний пенсійний фонд «Покрова». Звичайно в цивілізованому світі таке питання не звучить, тому що всі знають що таке є добровільне накопичення на старість. Ми жили при такій системі, де в нас цього слова не було і ми взагалі не знали що це таке недержавне пенсійне забезпечення чи накопичення. Після розвалу союзу у нас існувала одна-єдина солідарна система пенсійного забезпечення. На даний час вже, напевно, давно вона не забезпечує наших людей достойним пенсійним забезпеченням чи соціальним рівнем. Нас дуже тішить, щ наша Церква, думаючи про якусь соціальну стабільність, на Синоді єпископів було прийняте рішення про створення Недержавного церковного пенсійного фонду. На той час ще не було державного закону, який би регулював ці відносини і вже з 1 січня 2004 року такий закон вступив у дію про трьохрівневу систему пенсійного забезпечення. Перше, це та що залишалася, коли людина працює і відкладає якісь кошти у державний пенсійний фонд, друга — яка мала другий рівень пенсійного забезпечення який мав увійти з 1 січня 2006 року, але через економічні негаразди фактично ще дотепер не ввійшов і, третій рівень пенсійного забезпечення, це якраз недержавні пенсійні фонди. Особливість полягає в тому, щи за часів союзу ми знали, що за нас має дбати держава, має нам дати той мінімум, з якого ми маємо жити. Знаємо, що в цивілізованому світі є зовсім інакше, що людина сама свій активний період часу, коли вона може заробляти і відкладати, вона сама дбає про свою старість. У праці по створенню цього фонду мене змотивувало, ще в дев’яностому році, коли я поїхав в гості до вуйка в Америку я дійсно побачив як люди живуть ті, які вже відпрацювали, яке у них забезпечення. Вони могли собі поїхати на Україну, відвідати родичів, вони могли собі позволити відпочивати і вже мати спокійну старість. Натомість бачимо наших пенсіонерів, які з сапкою в руках мусять йти на городи щоб себе прогодувати. Особливість оцього недержавного пенсійного фонду це також свідомість кожної людини, що так як весною ми садимо картоплю, літом ми доглядаємо, осінню копаємо і складаємо на зиму щоб ми мали закрома. Так само і тут людина вчиться, працює і мусить мати якісь запаси коли вона вже не зможе працювати.

Кор.

Згідно з офіційною інформаціїє в Україні вже зареєстровано понад сто недержавних пенсійних фондів. Це доволі серйозна цифра але УГКЦ не пристала до якогось існуючого фонду але створила свій. Для чого і чому, які були для цього причини?

Отець Василь Копичин

Дійсно, за статистикою сто пенсійних фондів це дійсно правда, але якщо взяти іншу статистику то реально зараз працює, активно може два-три. Так як ми зараз починаємо працювати, то можливо ми будемо першими, а можливо і єдиними. Із тих ста фондів можемо взяти статистику, скільки людей мають приватні накопичення? Дуже мало. 1 чи 2 відсотки по цілій Україні. Так що тих пенсійних фондів ще може не вистачити, щоб забезпечити усі потреби України. Звичайно, що так як банки наші фінансові компанії будуть жити ті фонди, які будуть мати передові технології, будуть мати хорошу систему забезпечення, хороші програми, які би дали можливість кожній людині бачити свій рахунок, щоб вона могла контролювати свої гроші, щоб вона могла знати де її гроші працюють. Після розвалу союзу недовіра до банків, особливо до Ощадбанку, коли усі заощадження в людей пропали. Де люди тримали гроші — вдома. Що це означає? Це означає, що інфляція їх постійно з’їдає. Найбільше, що люди зараз можуть робити — це депозити в банку. Бачимо що зараз робиться з банками, це також негатив, хоча люди може неправильно роблять, що знімають кошти і втрачають проценти, це також є гра, невідомо на чию руку, але на депозиті гроші фактично просто зберігаються у контексті інфляції. Але для того, щоб був ріст потрібні довгі гроші, гроші які би працювали, йшов би складний відсоток тоді буде якийсь результат вкінці. Чому Церква взяла оцю вдповідальність на себе, щоб створити цей пенсійний фонд. Звичайно, що можна було пристати до того чи до іншого, тим більше що у нас були пропозиції, але тоді би відповідальність перекладалася на ті чи інші плечі. Ми знаємо, що завжди у важкі моменти життя нашого українського народу з часів Андрея Шептицького завжди Церква підставляла своє плече коли народу було тяжко. Поряд з тим, що було в Україні, були банки, якісь підприємства, але Церква активно почала працювати в напрямку такому соціальному, Церква мала свої банки, митрополит Андрей Шептицький мав певні фонди, де якраз навчав добрих спеціалістів щоб були в Україні. Кооперативи також допомагали людям. Звичайно, що сам священик безпосередньо не займався тим чи іншим але він пропагував ті нові методи, нові способи, які можна було впровадити якраз в економіку України. Якраз УГКЦ заснувала дісно свій Фонд за який вона хоче ручатися, який вона хоче провадити. Ми знаємо що люди десь ще довіряють Церкві. Я, як голова Фонду, Блаженіший як засновник, три єпископи, які є в нагядовій раді докладуть усіх зусиль, щоб від був надійний, прозорий щоб люди вже не мали якогось негативу щодо відкладення грошей.

Кор.

Отче, який зиск Церкві засновувати цей фонд, бо відразу підозрюється, що Церква у свою скарбницю відразу буде складати собі великі прибутки коштом учасників фонду. Насправді, яка користь, яка ідея Церкви?

Отець Василь Копичин

Ідея Церкви це дійсно велика ця гуманність. Ми знаємо, що держава має дбати за людей, так само і Церква десь мала би дбати за це. Насправді Церква не буде мати якоїсь особливої користі, тому що кожна копійка, чи це гривня, чи сто гривень відкладається на окремий рахунок кожної людини і це власні гроші тієї людини, які переходять з покоління в покоління, які працюють в найкращих інвестиційних умовах, які контролюються державними, фінансовими органами і людина on-line може подивитися скільки в неї на рахунку, який прийшов їй процент, де ті гроші працюють. Тим більше що якраз Рада фонду інвестиційну декларацію тільки посилює якраз оцю надійність роботи цих коштів.

Кор.

Отче Василю, яка ближча і яка дальша мета діяльності Недержавного пенсійного фонду «Покрова», над чим працюєте зараз, над чим маєте працювати на майбутнє.

Отець Василь Копичин

Як ви вже знаєте, що пенсійний фонд «Покрова», якого засновником є УГКЦ в особі Блаженнішого Любомира Гузара, далі є наглядова рада в особі трьох єпископів — владика Володимир Війтишин, владика Василь Семенюк і владика Гліб Лончина. Дальше йде рада Фонду до якої фходять фахівці, економісти, які безпосередньо мають управляти цим фондом. Звичайно що сама рада не керує, тому що це мусять бути професіонали. Ми наймаємо три обслуговуючі компанії це і компанія Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів і компанія управління активами і банк зберігач Ощадбанк. Найближча перпектива це розпорядження Блаженішого щоб кожна єпархія могла дати прміщення, щоб у кожній єпархії був такий інформаційно-консультаційний центр де можна було би кожній людині прийти і розпитатися, проконсультуватися і мати повну інформацію щодо цього фонду. Щоб кожна людина не тільки священики, не має значення національність, віровизнання щоб він міг скористатися тими послугами цього Фонду. Я думаю що це може бути в кожному містечку, може в кожному селі якщо це буде потрібно, щоб ми могли також навчити людей як користатися грішми, як їх краще використати. Це є наше завдання на найближчий період часу.

Кор.

От людина слухає нас і думає собі, добре, я знаю що вже багато було таких схем, пірамід і людей обдурювали, люди повірили. Що ви можете просто заперечити таким скептичним думкам?

Отець Василь Копичин

В таких випадках людина не контролювала своїх коштів, своїх вкладів. Тут кожний учасник фонду може контролювати кожноденно свій рахунок, він може бачити чи він росте, чи падає, в кінці кожного року він дістає звіт про свій рахунок. Найбільша гарантія, якщо людині не сподобається наш фонд, вона без усяких санкцій може перейти в структуру якогось іншого фонду. Це є гарантією найбільшої прозорості. Закон, який прийняли у нас в Україні він є останній з таких законів, прийнятих в країнах СНД але він є дуже жорсткий, його ще називають драконівський, який не захищає і чи інші компанії, а захищає тих чи інших учасників.

Кор.

Отче Василю, що потрібно будь-якій людині нашому радіослухачеві, щоб стати потенційним учасником фонду. Що потрібно знати, які потрібно мати документи і, взагалі, чи є якісь обмеження для тих, хто може стати членом пенсійного фонду, а хто ні?

Отець Василь Копичин

Ми би були дуже раді, якщо би була така свідомість наших людей, щоб вони задумувались над тим, що їм потрібно буде якісь кошти, коли вони будуть старі, чи вони будуть мати час на відпочинок, чи для того щоб подивитися світ. Що потрібно, звичайно, що без консультаційних центрів поки що, але можна зателефонувати, є телефони наших безкоштовних реклам. Можна зателефонувати до адміністратора пенсійного фонду і укласти контракт. Але ми тому і зараз даємо ту інформацію на деканальних зборах і перед усіма священиками щоб вони могли донести до людей що є така можливість. Щоб кожній людині дати можливість скористатися з цього. Треба небагато. Потрібно заповнити заяву анкету, копію пасторта ідентифікаційного коду. Це все відправляється до адміністарота, оформляється контракті тоді людина може сплачувати якусь суму. Ту суму вона собі визначить і в той термін коли вона зможе сплатити. Сьогодні вона має десять гривень, вона може їх положити, завтра має сто, може їх покласти. Фактично не визначено, скільки вона може відкласти. Найголовніше, щоб вона була свідома, щоб вона ті гроші відклала і ті гроші їй збережуться.

Кор.

Ви вже згадали що передається у спадок. Що це означає бо в державній пенсії такого не передбачено.

Отець Василь Копичин

Дуже цікаве питання. В Англії, одній з найстабільніших країн Європи, я подумав чому вона така стабільна, вявляється що у цій країні на пенсійних рахунках людей є приблизно три бюджети Англії. Це ті грші, які накопичені з покоління в покоління, які передаються у спадок. От людина відклала ці гроші і це є частина її власності. Якщо вона не зуміла скористатися, чи не встигла скористатися, чи інші причини, то це передається у спадок згідно державного законодавства.

Кор.

Тобто це є якесь майно. Можна написати навіть заповіт на той пенсійний рахунок, чи щось.

Отець Василь Копичин

Абсолютно, та сама властивість як майно

Підготував Отець Ігор Яців. (Фрагмент програми Радіо «Воскресіння»)

Опубліковано у Фонд Покрова. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.