Владика Богдан Дзюрах про спеціальну Асамблею для Близького Сходу Синоду Єпископів Католицької Церкви (Редактор о.Ігор Яців). 09.11.2010

( розмір 4.30 MB )

Кор.

Від 10 до 24 жовтня 2010 у Ватикані проходила спеціальна Асамблея для Близького Сходу Синоду єпископів Католицької Церкви. Її тема «Католицька Церква на близькому сході. Сопричастя та свідчення». До участі у роботі Асамблеї були запрошені представники УГКЦ:Блаженніший Любомир Глава УГКЦ, Верховний архієпископ Києво-Галицький, та владика Богдан Дзюрах, секретар Синоду єпископів УГКЦ, керівник адміністрації Паріаршої курії. Їх разом з чотирнадцятьма іншими кардиналами, архієрископами, єпископами та священиками окремо запросив Вселенський архієрей Венедикт XVI. У сьогоднішній програмі ми будемо слухати ексклюзивне інтерв’ю з владикою Богданом Дзюрахом про перебіг синоду та результати його роботи. Передусім ми запитали чому синод тривав так довго? Адже синоди УГКЦ, які вирішують більше число питань тривають до десяти днів.

Владика Богдан Дзюрах

Я думаю, що такі запитання родяться від тої нашої малої обізнаності з тим, як функціонують папські синоди, але хочу сказати, що це не був синод цільки однієї Церкви, а це був синод цілої Католицької Церкви. У ньому брали участь багато східних католицьких Церков свого права, які діють як на терені близького сходу так і в діаспорі. Подібно як і наша Церква, кожна з цих церков, їх було принаймні 7, має свої структури, своїх єпископів поза межами території. Коли представники з діаспори тих окремих церков з США, Канади, Бразилії, Аргентини, тому сам факт такої різноманітності вимагав більшого часу на застанову, на обмін думками. Окрім того є ще певна методологія проведення папських синодів. Зокрема, в синоді брали участь 180 синодальних отців і кожен з них мав право на п’ятихвилинний виступ. Вже можна обрахувати, що для того щоб скористатись з цього п’ятихвилинного виступу потрібно було би близько 20-ти годин робочого часу, не кажучи вже про працю в групах, про вільні дискусії, про виступи гостей, делегатів з інших церков-сестер некатолицьких, все це потребувало відповідного часу і дуже доброї організації праці. Окрім того цей синод єпископів розглядав не менше важливих питань, як розглядає наш щорічний синод УГКЦ. Практично ми можемо сказати що заторкувалися питання східних католицьких церков в дуже широкому спектрі, починаючи від виховання семінаристів і закінчуючи міжрелігійним діалогом, зокрема, із мусульманським світом. Питання є дуже важливі, інколи дуже болючі і вони вимагали глибокого і спокійного аналізу і всесторонньої застанови.

Кор.

Спілкуючись з представниками церков близького сходу які відкриття для себе зробив його учасник, а наш співрозмовник, владика Богдан.

Владика Богдан Дзюрах

Мушу признатися, що після перших двох днів, сидячи за столом з кількома єпископами з близького сходу я сказав таке своє спостереження, що до цього синоду я думав, що можу спокійно обійтися без арабської мови. Після цього синоду в мене вже з’явилися поважні сумніви щодо цього. Арабська мова використовується багатьма представниками близького сходу, там вона є дуже поширена. Це було моє перше враження і перший досвід. Іншими західними мовами ми могли дуже легко порозумітися. Я для себе відкрив дуже багато цінного. По-перше, це був перший безпосередній контакт із єпископами, священиками, монахами, монахинями, які діють на території, яка для кожного християнина повинна бути дуже дорогою, адже це є край, де народився наш Спаситель, це край, де розвинулася наша Церква, Христова Церква зробила свої перші кроки саме на цій землі, на землі святій, ми її називаємо недаремно. Цінним був такий братерський дух, який панував під час синодальних нарад і також в періоді між засіданнями. Відчувалася якась така спонтанність і те, що виражав навіть девіз цього синоду взятий із діянь святих апостолів, що церква мала одне серце і одну душу, десь в якійсь мірі можна було відчути протягом цих двох тижнів засідань Синоду єпископів Католицької Церкви.

Я дуже вдячний Богові, а також Святішому отцеві за те, що він призначив мене разом з Блаженнішим як членів цього синоду. Це дало нагоду здійснити таку першу духовну мандрівку на цю святу землю, за нею, я сподіваюсь, буде мати місце і дійсна проща до святої землі, про що я мрію і десь навіть трошки планую.

Кор.

А зараз ми почуємо відповідь владики Богдана на запитання про те, які подібні і які відмінні від нашої церкви завдання зараз вирішують церкви на близькому сході.

Владика Богдан Дзюрах

Спільне завдання для церкви у будь-яких часах і незалежно від традицій, до якої вона належить, це проповідування Євангелія. Ми маємо це завдання робити в Україні 21-го століття, вони це завдання здійснюють у контексті своїх країн але також 21-го століття. Нас об’єднує, власне, це покликання проповідувати Євагнеліє спасіння усьому сотворінню і на це робився головний акцент, наголос під час нарад. Підкреслювалося, що синод має душпастирське спрямування, це не є зібрання єпископів, які мають вирішувати якісь супільно-політичні питання, хоч і вони заторкувалися, але головне було завдання єпископів поділитися досвідом, як живе церква на близькому сході, які має завдання, виклики, труднощі і як спільними зусиллями можемо ті труднощі долати. Здається мені, що синод виконав своє завдання в тому, що вперше в історії Католицької Церкви так багато єпископів зібралися і спільно, в молитві, в обміні думками застановлялися над долею Христової Церкви на близькому сході і накреслилили дуже чіткі і конкретні пропозиції як мала би виглядати подальша праця Католицької Церкви серед тих обставин, в яких вона діє на близькому сході.

Кор.

Яка мета проведення цього синоду і які наслідки він буде мати?

Владика Богдан Дзюрах

Синод став ніби плодом зустрічі Святішого отця Венедикта XVI із патріархами і верховними архієпископами східних католицьких церков. Ця зустріч відбулася у вересні минулого року. І, правдоподібно, під враженням цих зустрічей, розмов, обміну думками із главами східних католицьких церков, Святіший отець відразу прийняв рішення щоб таке надзвичайне засідання єпископів Католицької Церкви скликати. Усі відзначали, що це було дійсно провидійне рішення Глави Католицької Церкви бо на часі є великі завдання, які стоять перед Христовою Церквою на близькому сході і, здається, що окремими якимись рішеннями церкви, які є досить в чисельній меншості на близькому сході, цим східним католицьким церквам було би набагато важче долати ті труднощі, тому Святіший Отець прийняв це рішення скликати цьогорічну асамблею єпископів. Вже сам факт скликання цього синоду був великим успіхом і великим поштовхом для розвитку Католицької Церкви на близькому сході і напевно що цей синод спричиниться до оживлення духовного життя на близькому сході усіх християн. Під час спілкування є єпископами відчувалося, що церква на близькому сході отримує друге дихання. Це було також гарним свідченням для нас в Україні, в Європі, в цілому світі для католицьких єпископів, бо ті співбрати переживають немалі труднощі, але тим не менше вони повні ентузіазму, радості, миру і це не може не запалювати нас такою апостольською, душпастирською ревністю в інших куточках світу.

Кор.

Владика Богдан виступив з доповіддю перед учасниками Синоду у середу 13 жовтня. У четвер 21 жовтня свою доповідь у письмовій формі представив Блаженніший Любомир. Тому ми запитали, як було сприйнято ініціативи Бладеннішого Любомира, які він висловив у своєму листі до учасників Синоду, чи є можливим перегляд принципу території церкви свого права, як про це пише Блаженніший Любомир, що територія усіх церков свого права складається з усіх вірних усюди, де вони з різних причин постановили поселитися?

Владика Богдан Дзюрах

Дякую за це запитання. Варто зазначити також ще один доказ що Дух Святий діє в Церкві і дає натхнення багатьом представникам східних католицькких церков, бо з подібною ініціативою виступив не тільки Блаженніший Любомир але також багато виступаючих синодальних отців. Тобто питання є назріле щоб, принаймні, почати його вивчати, і саме в такий спосіб була ця пропозиція озвучена під час вже заключних засідань цьогорічної асамблеї єпископів. Ми сподіваємося що воно знайде продовження, є створена постсинодальна комісія, яка буде ще роглядати дуже докладно усі озвучені пропозиції, в тому числі пропозицію Блаженнішого нашого і пропозицію, яку підтримали багато інших єпископів. Думаю що вона знайде своє закінчення, довершення в дуже конкретному рішенні, яке прийме Святіший Отець щодо юрисдикції Глав східних католицьких церков поза межами матірної території.

Кор.

Владика Богдан у своєму виступі говорив про духовне батьківство патріархів і єпископів. Які ключові думки цього принципу він представив?

Владика Богдан Дзюрах

Ми називаємо Главу Церкви отець і глава. Патріарх, власне, від слова папа – отець. Цей елементдля мене видавався дуже суттєвим бо інколи, коли говориться про юрисдикцію є небезпека зациклитися на таких формальних правниих питаннях і аспектах. Але правничий аспект відповідальності за свїх дітей не є суттєвий для будь-якого батьківства, також для земного батьківства. Головне оцей духовний зв’язок, який існує і повинен існувати між батьками і між дітьми. Саме в цьому контектсі я розвинув свою пропозицію, зазначаючи, що сучасний спосіб окормлення вірних, які перебувають з тих чи інших причин поза межами матірної території, не відповідає власне тій духовній сутності зв’язку, який має існувати між єпископом, як духовним батьком і його віриними як духовними дітьми. Думаю що це має стати предметом подальшої дискусії і, остаточно, ніхто нас не замінить у відповідальності за наших вірних. Це була та думка, яку я прагнув донести. Попри всю добру волю, яку ми бачимо з боку латинських єпископів в країнах західної Європи, вони нам допомагають, але вони нас не можуть замінити. Найкраще можемо заопікуватися ми самі нашии вірними і ми тут розраховуємо і на їхнє зрозуміння цієї ролі, незамінної ролі патріархів, єпископів, священників в окормленні своїх вірних і не тільки на зрозуміння а на подальшу співпрацю і на сприяння в забезпеченні духовних потреб українських емігрантів, зокрема, в Західній Європі.

Підготував отець Ігор Яців. (Фрагмент програми Радіо «Воскресіння»)

Опубліковано у Інтерв’ю Коментарі. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.