Головні акценти перед другим туром виборів президента України — коментар Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира Гузара

( розмір 4.42 MB )

25 січня 2010 року Синод єпископів Києво-Галицького верховного архиєпископства УГКЦ видав звернення до вірних УГКЦ та людей доброї волі з нагоди дркгого туру виборів президента України. У документі єпископи звертають увагу на відповідальність, яку кожен українець повинен проявити у зв’язку з виборами президента України та на потребу молитви до Господа. « Наш народ повинен розуміти, що можливість вільного, без зовнішнього примусу вибирати керівника держави є для нас великим привілеєм. Водночас ця свобода становить для нас святий громадянський обов’язок» — читаємо у зверненні, яке опубліковане на офіційній веб-сторінці УГКЦ www.ugcc.org.ua. «Ми не сміємо мовчати… ні ми не збираємось говорити, що треба голосувати за того чи за того кандидата. В жодному разі. Але ми повинні чітко сказати і парафіянин хоче і має право почути це в Церкві — на що потрібно звертати увагу у своєму виборі. Церква мусить давати орієнтири…» У коментарі для Радіо «Воскресіння» так сказав Блаженніший Любомир, Глава УГКЦ. Слухаємо пряму мову:

Блаженніший Любомир

Ми не сміємо мовчати немов би на було байдуже. То не значить ходити за цього чи іншого кандидата, робити політичну пропаганду чи що. Але ми повинні чітко сказати бо нарід хоче почути і певні речі об’єктивно, на що треба звертати увагу. Це приміром, ми як Церква повині чітко сказати людям, що ми хочемо бачити щоб в нашій владі була виразна любов України, служіння Україні, підчеркнути цей елемент. Це є важливе. Котрий до цього чи більш чи менш кваліфікує, ми кажемо вважайте, як він поводився, чи чесно поводився, чи людина, яка здобула собі авторитет як людина чесна, як людина справді яка тримає певну лінію супроти свого народу, своїх виборців, супроти всього іншого. Одним словом ми мусимо говорити, це є наш обов’язок, але не в користь цього чи ішого кандидата в значенні «…голосуйте тепер за цього кандидата, бо Церква його вважає гідним…» Ні бо це є дуже обосічний меч. Я це відслідковував у Польщі чи в Італії коли є якась така спокуса для Церкви ставати за якимось кандидатом і Церква завжди програє. І добре що програє, бо то нас вчить. Я не жалую. Ми повинні бути дуже під тим оглядом обережні. Не є сказати — не є нашим, так би мовити, завдання бути суддями. Нарід вибирає, не ми. Нашим завданням є чітко сказати – вважайте люди, старайтеся вибирати того, кого вважаєте найкращим, не продавайте своїх голосив і своїх душ. Бувають дуже різні ситуації в історії і я би сказав, ніяка ситуація в історії не є така, коли немає виходу і немає якоїсь розв’язки і що вона є така трагічна, що не можна ні на що надіятись. Безумовно ми знайшлися в складній ситуації, в якій нелегко є вирішувати. Може ми мусимо дивитися на справу беручи під увагу усі елементи що є для нас найважливіше. Одним словом ми не є так цілковито позбавлені, так би мовити, певної сили вибору.

Кор.

Перша частина документу присвячена темі відповідальності. Вона, за словами владик, має декілька аспектів. По-перше, вона полягає у тому, щоб використати можливість вибирати главу держави. Злегковажити цією можливістю, не проголосувати, це не є мудрим рішенням, а радше навпаки. Скористатися правом вибирати означає проявити громадянську зрілість та відповідальність, натомість не голосувати, значить втекти від відповідальності. Кожний з нас повинен дуже сумлінно поставитися до цього і не змарнувати нагоди справжнього волевиявлення – наголошують автори Звернення. По-друге, як звертають увагу громадськості єпископи УГКЦ, виборці особисто відповідальні за те, щоб могти скористатися своїм правом, кожен повинен подбати щоб був належно зареєстрований та щоб нічого не могло перешкодити йому виконати цей громадянський обов’язок – сказано у зверненні. Іншими аспектами відповідальності щодо вибрів на переконання Синоду єпископів Києво-Галицького верховного архиєпископства є зобов’язання чесно використати свою можливість вибрита і обов’язок пізнати кандидатів та зробити видір розумний та розсудливий. По-третє, цитую фрагмент звернення, стосовно Бога і власного сумління, ми зобов’язані чесно використати свою можливість вибирати. Гріхом є піддатися підступним намірам керувати нашим вибором за допомогою грошових винагород чи уявних привілеїв. Четверте, дуже важливим проявом нашої відповідальності є пізнати кандидатів та зробити вибір розумний, розсудливий, неемоційний чи принагідний. Обидва кандидати, які прийшли до другого туру це особи, які впродовж тривалого часу в різних обставинах обіймали високі та відповідальні державні посади. Їхня поведінка та діяльність на цих посадах є об’єктивною підставою для того, щоб ми могли зробити об’єктивний і відповідальний вибір. Щодо програм та обіцянок, то їх можна буде оцінювати аж через кілька років.

Дорогі у Христі, звертаються владики УГКЦ, ми часто чуємо і навіть самі говоримо про те що всі, хто претендує на відповідальні посади мають відзначатися почуттям відповідальності. Однак те що ми вимагаємо від інших мусимо виконувати насамперед у власному житті тому настійно нагадуємо, що ми повинні діяти відповідально як зрілі демократичні виборці.

Кор.

Друга частина звернення присвячена закликові до молитви. Кожна побожна людина старається дивитися на дійсність також очима віри, тобто оцінювати все стосовно Господа Бога. Ми плануємо у ближчому майбутньому розглянути доволі широко відносини політики і релігії, бо перед кожними виборами, які відбуваються в нашій країні, повторюються певні запитання: ми хотіли б дати на них вичерпну відповідь і тим самим уникнути непотрібних дискусій. Сьогодні ж обмежимося лише двома елементами, про які не можна забувати. Пишуть єпископи УГКЦ.

Перший елемент – заклик до молитви.

Що означає молитися в обставинах виборів? Це означає, передусім, поручати Богові себе, свій народ і свою державу. Ми можемо звертатися до Господа Бога з проханнями про те, що вважаємо для себе потрібним, бо Він наш Батько, а ми Його діти. Однак суттєвим у цій ситуації є те, що Він як добрий Батько, Володар Всесвіту найкраще знає, що для нас є корисним. Тому молитва, до якої закликаємо, полягає у тому, щоб віддати себе в батьківські руки нашого Творця і Добродія.

Другий елемент, про який не сміємо забувати – це те, що у будь-яких обставинах ми маємо свідомо виконувати Божу волю, Господній закон. Наша поведінка у цей час і в цих обставинах мусить під кожним оглядом відповідати вимогам Божого закону: йдеться про повагу до людини, абсолютну чесність і пошанування прав інших. Щира молитва зобов’язує нас бути християнами не на словах, а на ділі – підсумовують єпископи УГКЦ.

Звернення з нагоди другого туру виборів президента України доручено прочитати отцям-душпастирям на усіх Богослужіннях у неділі 31 січня та 7 лютого 2010 року.

На завершення програми слова Блаженнішого Любомира про важливість молитви:

Блаженніший Любомир

Молитва має велику силу. Люди дуже часто думають так – ми маємо молитися за таку розв’язку чи іншу. Я не думаю, що Бог потребує радників. То не є ціль молитви поради Господеві – знаєш Господи, було би добре як би того вибрав чи того. Ціллю нашої молитви повинно бути поручити Богові нашу ситуацію. Може ми не бачимо розв’язки, але Господь Бог бачить. Часом ми чуємося цілковито в тупику, то не є проблема для Гспода Бога, він вміє розв’язати усе. Тому тут той заклик до молитви я вважаю надзвичайно важливим, може більше цього разу як іншими разами, воно завжди є потрібним, але свідомо залишити Богові вибір. Воно може звучати дуже так неземсько, воно не є так цілком земсько, воно також не є чуже. Якщо ми віримо в Бога і віримо, що він є володар історії, навіть якщо прийде до влади може людина, яка нам неприємна, може ми би були за нього не голосували, але якщо ми щиро молилися, переконаний що Господь Бог вислуховує щиру молитву, то ми собі скажемо, чекай, якщо так Гоподь Бог дав, то от якийсь є вихід. Може не такий як я думаю, тому я кажу Гоподь Бог не потребує радників, він і без нас дасть раду. Але він потребує молільників, то значить що ми свідомо поручили Богу нашу долю, долю нашого народу, майбутнє нашого народу, але так дуже щиро. Зі своєї сторони щоб ми старалися найсвідоміше, згідно наших перконань діяти, бо ми, як люди, мусимо діяти, ми не можемо стояти з заложеними руками, але з другої сторони переконані, що сповняється Божа воля також. Це є містерія. Це є таїнство, як то воно може бути, що і люди роблять і Бог робить. Але є така англійська приповідка – працюй, як би все залежало від тебе, а молися як би все залежало від Бога.

Підготував отець Ігор Яців. (Фрагмент програми Радіо «Воскресіння»)

Опубліковано у Інтерв’ю Коментарі. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.