«Ми мусимо любити українців. То є любов до України, конкретних людей, а не до абстрактної України». Блаженніший Любомир — про політику, як про найвищу форму любові до свого ближнього

( розмір 4.45 MB )

Дорогі радіослухачі, в сьогоднішній нашій радіопрограмі ми скористаємося матеріалами нещодавнього інтерв’ю Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира Гузара для «Новинаря». Ви почуєте про те, чи можна любити політиків які не люблять свій народ і про політику, як про найвищу форму любові до свого ближнього. Перше запитання, відповідь на яке ви зараз почуєте, було таке.

Ви кажете про любов до ближнього. Але ми живемо у жорстокому світі. Як можна, наприклад, любити наших політиків, які не дуже люблять свій народ?

Блаженніший Любомир.

  • Любов це не плата, це не відповідь на якісь заслуги. Хтось мені послужив і я тебе буду за це любити. Любов не замовляється за заслуги. Загалом це бажання комусь добра. Навіть, скажім політик, який сьогодні нашій уяві є одіозною постаттю. Ми дивимося на нього з певною нехіттю: “А, політик, фу!” Але йому можна бажати добра. Це є форма любові. Любов має різні форми – між чоловіком та жінкою, батьків до дітей, дітей до батьків, між друзями, до свого народу. Це значить не абстрактна, любов конкретних людей.

У нас часто кажуть: “Я люблю Україну до загину”, але при цьому немає любові до українців. Ми мусимо любити українців, то є любов до України, конкретних людей, а не до абстрактної України. Я хочу любити людей. Може, вони не досконалі, може, роблять мені якусь прикрість, але бажати їм добра, незважаючи на це, які вони є.

Кор.

Тоді Глава УГКЦ відкликнувся до навчання про любов до ближнього Господа нашого Ісуса Христа.

Блаженніший Любомир.

Ісус Христос вчить нас любити ворогів. Що це значить ворогів? Це є ті, яких ми вважаємо неприхильними до нас людей. Христос не мав ворогів, він помер за всіх, і це для нас приклад. Дуже часто ми створюємо собі ворогів, щоб відмовити комусь в любові. Це – складна тема, це релігійна тема, але Ісус Христос нам Христос каже робити добро тим, хто робить нам прикрість. Ісус каже, — дивіться, небесний Отець, сонце вітить на всіх однаково. Дощ весняний, гарний, теплий, який оживляє землю, природу, він рівномірно паде на всіх. Не тільки на тих, добрих людей. Значить Бог є відкритий для усіх, і Ісус Христос каже, будьте милосердні як і Отець ваш небесний є милосредний. Це не є легко, бо тут приходять наші емоції, ми бунтуємося, так би мовити, емоційно, але любов це є є тільки емоції. Любов це є також свідомий акт людини. Наприкла, кооли людина щось нам зроьила злого, але я все-таки хочу щось там їй допомогти. Я хочу в якийсь спосіб наставити її на добру дорогу. Це є форма любові.

Кор.

А зараз ви почуєте про анонсоване на початку програми питання про політку, яки найвищу форму любові до спільноту.

Блаженніший Любомир.

В ідеалі одна з найвищих форм любові до свого народу – це політика. Служіння народу, оскільки ми живемо в спільноті, це є люди, які посвячуються для спільноти: працюють, думають, діють для добра людей. Але тут, як і в кожній іншій ситуації можуть бути надужиття. Наприклад, політик може вважати, що він сповняє роль, чи завдання політика виключно для самозбагачення. Я дозволю зробити порівняння: то є хлопець, який одружується з дівчиною заради її багатства. Він любить не її, а її гроші. Так само політик може дивитися на своє завдання як політик, власне як завіб самозбагачення. Але ідеально кажучи, політиками повинні бути люди, які є взірцем любові до ближнього. Не абстрактної, а конкретної, де він намагається всіма засобами допомогти своїм співгромадянам нормально жити, розвиватися, жити в злагоді, в добробуті, мати нагду духовно розвиватися.

Коли сьогодні маємо трошки труднощі в тій ділянці це є тому що наші політики не одержали належного суспільного виховання. Через спадковість комуністичних часів. Філософії комуни, яка начебро дбає про всіх, але фактично, дбає тільки про себе. Ті люди виростали в дусі комунічтичного розуміння практично самозбагачення, самозбереження, а не для того, щоб присвятити себе ближнім. Справжній політик, так як справжній вояк, вони працюють для добра загалу.

Кор.

У цій частині програми ви почуєте про те, чи заради тих змін, про які говорив Блаженніший Любомир у попередній частині, повинно вимерти покоління політиків, яке виростало за часів комуністичного режиму?

Блаженніший Любомир

Щиро вам скажу: здається, що так. Ті люди, знийшовшись вже не в комуністичній дійсності, а в демократичній, де підноситься гідність людини, ті люди повинні зрозуміти своє завдання в нових обставинах. Але тут є інша трудність. Є така приповідка, може не дуже гарна, але правдива, яка каже — трудно навчити старого собаку нових штучок. Треба молоденького собаку вчити. Так само кожний з нас. Те що ми навчилися замолоду дуже нас трудно змінити коли ми постарілись. Є одиниці, якми вдалося зробити ту зміну, щиро не тільки не для показухи. Є такі людни, але це винятки.

Загалом, якщо людина виросла у певних умовах, вона буде жити, думати, поводитися поводитися, відповідно до того, з чим вона виросла. Тому Ваше запитання, дуже правильне, чи вони мусять вимети. Мусять – не мусять вимерти, але де-факто я не думаю, що вони зміняться. Може, один відсоток зміниться, бо це дуже важкий процес.

Кор.

Останнє запитання, яке зараз почуєте, стосується Звернення Синоду єпископів Києво-Галицького веховного архиєпископства УГКЦ до президента України Віктора Януковича. У документі чітко окреслено заклик подбати про рівність перед законом усіх церков та релігійних організацій України.

Також Синод єпископів УГКЦ висловив стурбованість із приводу надзвичайно низького рівня довіри до влади в українському суспільстві. Одна з причин такої ситуації на думку владик УГКЦ — легковажне ставлення самих можновладців до законів, зокрема, до основного закону — Конституції України. Владики УГКЦ звернули також увагу президента Укрїани на важливість дбати не тільки про економічну а й про духовну складову українського суспільства.

А зараз до вашої уваги саме запитання та відповідь Блаженнішого Любомира на нього.

Після інавгурації Віктора Януковича єпископи УГКЦ звернулися до нього як до гаранта конституції з проханням поважати права віруючих різних конфесій. Чи отримали вже владики реакцію на це своє звернення, і на яку реакцію вони очікують?

Блаженніший Любомир

Ми сказали те, що ми думаємо. Чи одержимо відповідь нам не залежить. Нам залежить на тому, щоб було взято під увагу ту позицію, яку ми представили. Мені не залежить щоб мати якийсь лист, чи папір, чи декларацію, це нічого не значить. Мені залежить щоб була певна послідовна поведінка. Нам залежить на тому, щоб наша держава і Церква у державі могла добре працювати, позитивно, творчо. Ми це хотіли висказати, і ми, в наш спосіб, може не ідеально, не досконало але сказали що ми думаємо. Тепер ми побачимо, що наскілки, це не є один президент, немо би від нього усе залежить, є ціла група людей, і вони мусять застановитися що вони прочитали, що побачили і як вони будуть дальше поводитися. Мені на якімсь письмі специфічно не залежить, хіба би щоб в архів покласти, що є якість зобов’язання. Декларувати замало, тут треба щось конкретно робити, бо ми вже тих декларацій маємо стільки, що вже аж в голові шумить. Ми би хотіли бачити конкретні вчинки.

Підготував отець Ігор Яців. (Фрагмент програми Радіо «Воскресіння»)

Опубліковано у Інтерв’ю Коментарі. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.