Владика Петро (Стасюк) про діяльність патріаршої комісії УГКЦ та УГКЦ в Австралії

( розмір 4.46 MB )

Кор.

Шановні слухачі, сьогодні у нашій програмі запрошуємо послухати думки Преосвященного владики Петра Стасюка, єпарха для українців католиків Австралії, Нової Зеландії та океанії. З 2008 року владика — голова патріаршої катехитичної комісії УГКЦ. Запитуємо його преосвященство про те, над чим працює патріарша катехитична комісія сьогодні?

Владика Петро Стасюк

Сьогодні, очевидно, є дальша катехизація усіх дітей на Україні, але по цілому світі, вивчення християнської етики по цілій Україні, також є завданням цієї комісії. Але ми маємо ще одну дуже важливу роль, місію, котра нам була надана святим Синодом десять років тому, тобто написати катехизм УГКЦ. Ми вже десять років працюємо над цим на чолі отця Бендика з Дрогобича, другий редактор — владика Шевчук, редаткор моральної частини і пан Михайло Петрович, був редактор літургічної частини, сестра Луїза і отець Тарас Барщевський скликають засідання. Катехизм буде пояснювати всім нашим вірним по цілому світі, я хочу додати тут, що цей катехизм буде перекладений на різні мови світу, де наші люди знаходяться, тобто, українську, російську, польську, французьку, португальську, іспанську і, очевидно, англійську мови. Цей катехим у першій частині буде пояснювати нашим вірним у що ми українці греко-католики віримо, яка є різниця між нами і іншими церквами. У другій частині ми будемо говорити про те, як ми греко-католики молимося, значення усіх наших обрядів. У третій, моральній частині, ми будемо пояснювати як ми греко-католики живемо, чому ми робимо то що ми робимо, чому ми вважаємо що щось є зле, а друге є добре, як вибирати. Наприклад є багато медичних питань у світі, аборту і т. д., є питання справедливості платні інші речі, ми будемо пояснювати що Церква вчить на кожне питання. Ми тепер дуже ефектино працюємо і сподіваємося що до наступного Синоду у грудні цього року, який відбудеться у Львові, що ми вже представимо єпископам текст, котрий буде готовий. Після цього ця комісія буде мати дуже важливий обов’язок пояснити цей катехизм. У кожній країні є українці. Вона буде написана трохи на науковому рівні, а поза Україною багато людей вже іншою теологією думають, вони може трохи є златинізовані, вони думають мовою західного світу. Ми хочемо їм пояснити, що УГКЦ має свою теологію, свої обряди, що вона живе у іншому світі.

Кор.

У тарвні цього року патріархша катехитична комісія УГКЦ разом із катехитично-педагогічним інститутом УКУ провели міжнародну науковопрактичну конференцію «Слово Боже у житті та місії Церкви в Україні». Мета цього заходу — ще раз наголосити на важливості Божого слова у житті кожної людини і Церкви загалом. Розповідає владика Петро.

Владика Петро Стасюк

Я дуже задоволений, що під час цієї конференції ми могли розважати над темою Святого Письма. Наша Східна українська Церква завжди була насичена Божим словом, сама Церква є Боже слово. Кожний момент у нашому молитовному, церковному житті це є проголошення Божого слова. Наприклад, Свята Літургія, яка є центральна, яка надає можливість приймати Найсвятіше тіло і кров Ісуса Христа. Прийняття святого Причастя, це є прийняття живого Божого слова, котрий воплочується, котрий приходить до нас. Друга річ, що Боже слово передається через святі ікони, котрі знаходяться в церкві, через наш спів, навіть через архітектуру, усе що є у божій церкві, це є передання Божого слова. Ціле наше життя то живе Боже слово. Наша Церква, наш обряд вимагає від нас щоб ми стали святими, щоб ми напивалися Божим словом, щоб ми наповнялися тим і щоб це Боже слово переміняло нас і щоб, якщо ми маємо стосунки з другими людьми Боже слово, тобто любов божа щоб вона сяяла від нас і щоб другі люди бачили що ми є божі діти. Саме тому ця конференція має за ціль поширення значення Божого слова, ці постанови підуть до Синоду єпископів УГКЦ і побачимо як Церква, цілий Синод може далі потвердити і пояснити людям це живе Боже слово, котре з одної сторони є Церква, котре знаходиться у Святому Письмі, але так само знаходиться у наших традиціях, у цілості усього того, чим ми є. Ми разом ідемо як паломники до Бога через те Боже слово, що було нам передане ще з самих початків світу і тепер ми втілюємо його і передаємо усім нашим вірним.

Кор.

Одне із завдань Патріаршої катехитичної комісії це біблійна катехиза, метою якої є заохочувати вірних читати і вивчати Біблію а також втілювати у життя біблійний апостолят.

Владика Петро Стасюк

Наше завдання є відкривати біблійні групи, поширювати знання Святого Письма, тобто ті джерела, основи нашої християньскої віри. Деякі парафії вже мають ці групи. Наша комісія буде мати обов’язок, щоб вивчати відарів, котрі будуть відповідати у кожній єпархії за студії Біблії. Я думаю що наступних 5 років ми побачимо, що ця праця так само розвинеться.

Кор.

Патріарша катехитична комісія УГКЦ займається також видавничою діяльністю.

Владика Петро Стасюк

Ось бачите, що наша комісія, котра вже існує біля 15 років розпочала з того, що вона перекладала катехизм і доручила кожній дитині, кожній школі по цілому світі в українській мові, так само вже існує в англійській мові примірник для кожної кляси. Ми вже видали 12 книжок, так само книжки для учителів. Кожного року ми видаємо різні книжки, наукові, словники, є стоси тих матеріалів, котрі ми видаємо і котрі можна придбати майже у кожному катехитичному центрі по цілій Україні щоб допомагати нашим вірним зрозуміти Боже слово, як воно є передане у нашій УГКЦ.

Кор.

Запитуємо преосвященного владику Петра як сьогодні виглядає УГКЦ в Австралії?

Владика Петро Стасюк

Наша еміграція має лише 60 років, ми маємо дуже близькі зв’язки з Україною, я є єпарх в Австралії і переношу усі ті ідеї, що ми тут плануємо. Ми маємо коло 50 тисяч людей, але рахуємо що маємо коло 35 тисяч вірних, напевне менше число тих що до церкви ходять, але є 15 місцевостей, де відправа відправляється, є понад 20 священиків, є коло 16 монахинь, василіанки і служебниці. Ми маємо інші там завдання як тут, бо ми є в меншині. У нас є коло 10 млн. вірних католиків в Австралії, 35 тисяч то є майже ніщо, то дуже мале число тому наш обов’язок є жити з локальною Римо-Католицькою Церквою. З нею ми маємо дуже добрі стосунки, наприклад, я є у конференції єписокпів Астралії, а беру активну участь, ми пробуємо пояснити римо-католикам, особливо школам, там є дуже багато католицьких шкіл. Я думаю що у католицьких школах є більше дітей ніж у державних, ми маємо обов’язок щоб ці школи мали матеріали про наш обряд, щоб усі австралійці таколики пізнавали хто то є такі східні католики чи то українці католики. Бо у нас є так само мелхіти, які є греко-католики і так само мароніти є, вони є усі східних обрядів і нас разом східних католиків є коло 500 тисяч. Є дуже багато вірних з Левенону, чи з Сірії, чи з Іраку, Ірану. Я, наприклад, є у комісії родинного життя у Австралії римокатолицької конференції і між іншими обов’язками є дбати про еміграцію усіх людей до Австралії, про моряків. Це є поле де ми дуже активні, ми маємо трьох священиків, котрі працюють з українськимим і з другими моряками світу, котрі приїжджають до Австралії, ми маємо вже двох священиків, котрі працюють у австралійському війську як капелани. Вони є, очевидно, греко-католики у війську, але ми є так само капелани для Католицької Церкви, так що ми інтегруємося у життя австралійського суспільства і Церкви.

Кор.

Нова хвиля еміграції наскільки чисельно збільшила Церкву в Австралії? Чи є якась динаміка у зв’язку з цією еміграцією?

Владика Петро Стасюк

Є нова еміграція. До Австралії їхати коштує коло 3-4 тисячі доларів і бідний не поїде тратити ці гроші, щоб щось ще заробити. Очевидно ми маємо емігрантів з України цієї останньої хвилі, їх є кілька тисяч. Ми мали так само досить здорову еміграцію з колишньої Югославії, є коло 2-3 тис. тих людей, до нас приїжджають українці з інших сторін світу з Канади чи з Америки, так що українці в Австралії це є збірка українців цілого світу, це є дуже цікаве. Маємо 5-6 священиків, маємо священикі з України, з Боснії і маємо локальні українці з Австралії. Але ті що приїхали до нас з України збагатили нас двома способами: в першій мірі хори, наші хори тепер кращі як коли-небуть були, маємо диригентів з України. Друга річ, ми маємо дробру газету «Церква і життя», це завдяки так само емігрантів, котрі стали редакторами і наші українські школи, ми в Мельбурні маємо щось 130 дітей, котрі ходять до суботньої української школи і майже усі учителі є з України. Так само у Сіднею чи у інших місцевостях. Маємо два університети, де викладають українську мову і українські студії і то, так само, там бачимо багато нових прибулих українців.

Підготувала Любомира Бурка. (Фрагмент програми Радіо «Воскресіння»)

Опубліковано у Інтерв’ю Коментарі | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Без коментарів.