Лідія Ковальська — про благодійну акцію «Різдвяна свічка». 19.12.2008. Ред. Л. Пуга.

( розмір 1.30 MB )

Кор.

Продовжується Різдвяний піст, час молитви, спокути, пожертви і здержливості. До цього спонукає нас любов до Христа Спасителя. Не слід забувати, що одним з діл, яким ми можемо послужити Христові є благодійна пожертва, адже любов до ближнього і милосердя — справа, доречна завжди і тим більше в часі посту. Ви маєте змогу допомогти потребуючим дітям, долучившись до акції «Різдвяна свічка», яку вже вкотре організовує Міжнародний Благодійний фонд «Карітас України». Детальніше про це розповідає Лідія Ковальська, директор благодійного фонду «Карітас» Стрийської єпархії Української Греко-Католицької Церкви.

Лідія Ковальська

З настанням Різдвяного посту, Пилипівки, Благодійний фонд «Карітас» почав благодійну акцію «Різдвяна свічка». Шостий рік поспіль на наших столах після Святої вечері будуть палахкотіти свічки, корі парафіяни за пожертви придбають у своїх храмах. Зараз вже можна говорити про те, що ця свічка стала символом єднання з дітьми, котрі мають не дитячі проблеми — потребують вижити у цей складний для всіх час. Блаженніший Любомир у своєму зверненні з приводу благодійної акції «Різдвяна свічка» нагадує нам про те, що дитину, позбавлену сімейної опіки, переслідують не дитячі проблеми — наркотики, ВІЛ-СНІД, негативний вплив вулиці, рання злочинність. Дуже часто такі діти віддають перевагу вулиці перед сім’єю. Нажаль щорічно поповнюються сиротинці, спеціальні інтернати для неповносправних дітей, ці діти теж мають право на ласку і увагу. Маємо полюбити тих діточок, покинутих в будинках дитини, спеціальних інтернатах для дітей з різними фізичними вадами, полюбити тих, хто простягає до нас руку за милостинею, закликає нас до милосердя. Іншими словами можна сказати, що милосердя це є дорога до вічності. Саме зараз у передріздвяний час, коли ми у своїх сім’ях готуємося до одного з найбільших у році християнських свят, стараємося прибрати свої домівки, купити щось смачненьке на святковий стіл, згадаймо і про тих, хто не буде цього всього мати.

Зовсім недавні події літа цього року змушують нас згадати про страшну повінь, якої не пам’ятають навіть старожили, тоді Карітас відгукнувся на людську біду, і, незважаючи на конфесію, національність чи походження надавав адресну допомогу тим людям, в чиї домівки прийшла біда. В першу чергу отримали допомогу багатодітні сім’ї, родини де виховуються діти сироти або неповносправні діти. Сама свічка повинна нам також нагадувати про те хто її допомагав зробити, а саме — неповносправні діти, які є учасниками однойменного проекту. Кожна пожертва за свічку буде використана Карітасом на дитячі проекти, а їх є чимало: благодійна кухня, різноманітні гуртки, літні табори для дітей з потребуючих сімей, допомога дітям вулиці, дітям хворим на ВІЛ-СНІД та інші. Від вас сьогодні залежить чи будуть продовжені усі ці програми, адже криза торкнулася багатьох сфер. Для того щоб дати, треба мати. Ми не можемо постійно оглядатися на Захід, це наші діти, наші проблеми які ми мусимо вирішувати. Як відомо чужих дітей, як і чужої біди не буває. Різдвяна свічка запалає також і за кордоном де є наші громади, тож сьогодні ми можемо говорити про неї не тільки як про символ милосердя і любові але і як про символ єднання українців, котрим небайдужа доля маленьких українців у потребі.

Жертвуючи на Різдвяну свічку ми явно запрошуємо потребуючу дитину до святкового столу. Нехай же промінь світла від рідзвяної свічки розтопить кригу дитячого серденька.

Підготувала Лідія Пуга. (Фрагмент програми Радіо «Воскресіння»)

Опубліковано у Інтерв’ю Коментарі | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Без коментарів.