Ігор Марков — про пасторальну допомогу, соціальну опіку, правовий захист українських емігрантів та заробітчан

( розмір 5.43 MB )

Кор.

Дорогі радіослухачі, на початку липня цього року у приміщенні реколекційного центру Львівської архієпархії у Брюховичах відбулося перше засідання робочої групи, створеної Блаженнішим Любомиром, Верховним архієпископом Києвогалицьким для подальшого опрацювання стратегії місійної діяльності УГКЦ. Відкриваючи засідання Блаженні ший Любомир розповів про сучасний етап в опрацюванні цієї тематики та про механізм роботи. Тоді звіт про вже випрацювані пропозиції представив Григорій Сила щук, Голова комісії УГКЦ у справах мігрантів. Корисним для вирішення конкретних рішень і напрямків подальшого розвитку було засідання представників духовенства УГКЦ, які душпастирюють у східній діаспорі, тобто, в Російській федерації, Білорусі, прибалтійських країнах та Казахстані. Їхні засідання проводились паралельно із робочою групою, а після обіду обидві групи працювали разом. У цій частині було заслухано доповідь пана Ігоря Маркова, координатора проекту під назвою «Оцінка та визначення потреб та визначення діяльності УГКЦ і Карітасу України в міграційній сфері», зокрема, стосовно пасторальної допомоги, соціальної опіки і правового захисту українських імігрантів-заробітчан. Виступ пана Ігоря Маркова, а відтак представлення священиками східної діаспори ситуації душ пастирської ситуації у їхніх країнах та обговорення теми зустрічі учасниками робочої групи підтвердило важливість а водночас багатогранність питання емісійної діяльності Церкви. Головним завданням сьогодні, за словами предстоятеля УГКЦ є потреба розбудити в народі місійну духовність, яка полягає в тому, що кожний дбатиме про своє спасіння, а й старатиметься про спасіння свого ближнього.

Дорогі радіослухачі, зважаючи на цікавість та важливість доповіді пана Ігоря Маркова ми будемо слухати її фрагменти у сьогоднішній нашій програмі. У першому фрагменті почуємо розповідь про сам проект та про методи проведення досліджень.

Ігор Марков.

Всього проектом охоплено дев’ять країн станом на сьогодні. Це є Російська федерація, Польще, Чеська республіка, Італія, Греція, Іспанія, Португалія, Великобританія і Ірландія. Метою проекту є вивчення масштабів, напрямів і тенденцій трудової міграції з України до зазначених держав, і, звичайно як я вже сказав, визначення потреб та можливостей діяльності УГКЦ та її установ у сфері правової допомоги, пасторальної опіки і соціального захисту українських трудових мігрантів. Від січня 2008 троку дослідницькі експедиції, які ми проводимо в межах цього проекту проводять у зазначених країнах роботи за наступними напрямками. Це направду є досить багатогранний проект і охоплює він польові дослідження середовищ українських трудових мігрантів здійснювані за допомогою так-званих якісних соціологічних методів. Здійснюємо ми також моніторинг правових тенденцій і змін до законодавства держав перебування українських мігрантів, проведення опитування експертних кіл, причетних до проблем трудової міграції у цих країнах. До числа експертів входять найширшого кола інституції держав перебування, що мають відношення до трудової міграції. До числа опитаних тут входять і державні службовці, представники силових структур, профспілок, неурядових організацій, структур самоорганізації мігрантів і, звичайно, діячі церков, як національної так і УГКЦ в країнах перебування. Нарешті наступний напрям, це опрацювання статистичних матеріалі в та досліджень трудової міграції, зокрема, з України і у дев’яти країнах перебування, а також здіснення моніторингу медіа простору держав перебування українських мігрантів та у країнах.

Кор.

Відтак пан Ігор звернув увагу на Україну, її міграційну ситуацію.

Ігор Марков

На сьогодні сама Україна, ми кладемо кількість мігрантів, я вже сказав, до п’яти мільйонів чоловік. Згідно з нашими дослідженнями найбільше їх сьогодні виглядає на Російську федерацію, можливо більше двох з половиною мільйонів, в усякому разі наші експерти, співробітники українського посольства, а також інші діячі в Російській федерації скептично ставляться до цифри у два мільйони, яка найбільш є поширеною, вважається, що кількість мігрантів є значно більшою, особливо в інших регіонах Російської федерації. Ніхто на сьогодні не може сказати кількість мігрантів українських у Казахстані. Натомість ті дослідницькі подорожі, які ми провели на сьогодні до країн перебування, дають нам таку картину на неї: найбільше українських мігрантів ми маємо в Італії, в країнах Євросоюзу. Це ми можемо числити попри офіційні статистичні дані 195 тисяч там із чимось, ми можемо числити на кількість у півмільйона людей, тобто більше ніж у двічі більшу за ті показники, яку дає статистика. Знову ж таки, Королівство Іспанія, за тими даними, за тими скрупульозними дослідженнями, які ми попробували провести, і за тими абсолютно різноманітними цифрами, які нам вдалося почути, і, зокрема, на 2007 рік офіційна статистика подає до 60-ти тисяч осіб, натомість реально ми можемо говорити про триста тисяч українців, які розміщені по різних регіонах Іспанії. Далі ми маємо дуже цікаву тенденцію, скажімо відтік українських трудових мігрантів з Португалії. Зараз ми там не матимемо більше як 80 тисяч, хоча ще зовсім недавно їх було 250 тисяч. Проте не можна сказати, що це є відрадна тенденція, що наші мігранти їдуть, повертаються до України. Частина з них повертається, це безперечно, ми вже про це можемо сказати, Однак міграційні настрої і міграційні тенденції, як показують наші дослідження, не спадають, а радше як мені видається зростають. Тобто не тільки ті люди, які приїжджають до України налаштовані на те, щоб виїхати у пошуках заробітків, у тому числі за кордон, не змарнувати ті набутки, які вони мають, особливо що стосується знання мови, налагодження певних зв’язків, які вони мають, але також і пошуки кращих умов праці. Натомість ми зустрічаємося з ситуацією стабільного зростання міграції чи тримання її на досить високому рівні. Скажімо у Польщі, незважаючи на вступ цієї країни до

Європейського союзу, а також на Сході. Також ще більшим є рух через Україну мігрантів зі сходу на захід. Це є дуже серйозний чинник, який перетворює Україну на транзитну державу в тому числі стосовно міграційних потоків, які йдуть і з України і через Україну до держав ЄС.

Кор.

Після цього пан Ігор Марков у своїй доповіді розповів про феномен вторинної міграції.

Ігор Марков

Вторинна міграція це вже тоді, коли українці їдуть уже не самі як раніше в Неаполь, Гарібальді чи якісь інші місця а вже їдуть до своїх рідних, близьких, знайомих де вже мають забезпечені умови, інфраструктуру для початку, можливість знайти робоче місце, вже мають чітко проторене бачення шляху здобуття віз і проживання у країні перебування і, пізніше вже руху у цій країні, пошуку свого місця. Ми стикаємося з дуже цікавим феноменом, який полягає у формуванні індивідуальних соціальних мереж. І, власне кажучи, у цих індивідуальних мережах, які ми спостерігаємо на сьогодні, що українці сьогодні забезпечені системою мобільного зв’язку в Європі. Натомість, скажімо, якщо по лінії Інтернету українці відстають навіть від Білорусі чи від Російської федерації, то по літії мобільного зв’язку українці попереду усієї Європи. Знову ж таки ті самі буси, які постійно циркулюють з України у країни перебування, налагодження системи передання коштів, посилок і, зрештою, пошуків місць праці, це дуже унікальний процес, який характеризує українців як мігрантів, які залагоджують свої стосунки в першу чергу на персональній основі, не на правовій, а на персональній основі і на превеликий жаль, чи це вже є така ментальна особливість українців, що ми в такому глобальному сенсі стикаємося з тенденцією, що українці кожен намагається персонально сам пробити свою дорогу, свої можливості у житті. На превеликий жаль можна сказати, що структури соціальної самоорганізації в українському суспільстві діють дуже слабо або діють дуже своєрідно.

Кор.

У наступному фрагменті розповідь про три тривожні тенденції, які були виявлені під час дослідження.

Ігор Марков.

Якщо говорити про тенденцію трудової міграції, то тут я відзначу три тенденції.

Перше, що серйозно зростає кількість українців, які перетинають кордон ЄС нелегально, без віз. Тобто, якщо раніше ми були свідками в основному того, що українці переходили, діставалися до країн ЄС цілком легально, маючи туристичні візи в першу чергу, і платячи хабарі ти, хто влаштовував ці туристичні візи, посередникам, які їх влаштовували, то на сьогодні і в Іспанії, і в Італії ми зіткнулися, зокрема, в цих країнах із тенденцією нелегального переходу кордонів ЄС і дедалі більше мігрантів опиняються від самого початку в цих країнах як нелегали. Другий фактор, на який би хотів звернути увагу, це те що кількість українських мігрантів, тобто міграція має позитивну динаміку. І, нарешті, третій фактор, який я називаю внутрішньо суперечливим, а саме, те що зростає соціальний статус українських мігрантів. Тобто українські мігранти і надалі залишаються, скажімо, в основному виконавцями тих робіт, які не виконують громадяни країн перебування. В першу чергу це догляд за старшими людьми і дітьми, прибирання, також зростає участь українців у будівництві, сільському господарстві, сфері обслуговування. Тим не менше зростає також и попит на українців як робочу силу на ринку праці. Знову ж таки це відбувається на індивідуальний основі, на засадах персональних зв’язків, які нажаль не мають ніякого правового вираження, і тим більше політично-правового вираження в стосунках між державами, оскільки українські мігранти залишаються далі незахищеними. Ця незахищеність українських мігрантів проявляється у значному погіршенні трактування взагалі українців у правових органах, структурах країн перебування. Тобто на сьогодні попри зростання соціального статусу українців, зокрема зростання їх культурного рівня і культурних запитів, тепер вже українець не їде для того щоб денно і нощно працювати, відмовляючи собі у найнеобхіднішому. Він пізнає і країни намагається стати там на власні ноги, започаткувати там свій бізнес, тим не менше трактування українців як громадян через їхню незахищеність і через поза правовий характер їхнього статусу і їхньої діяльності залишається дуже складною проблемою і наражається він на дуже серйозні комплікації у ставленні до українських мігрантів у багатьох країнах перебування і, зокрема щодо їхнього транзиту в Україну і з України.

Кор.. Важливий наголос у своїй доповіді пан Ігор Марков поставив на правовій незахищеності українців за кордоном.

Ігор Марков

Очевидно, що цим тенденціям відповідає і самопочуття самих мігрантів. Правова незахищеність спричиняє, що український мігрант залишається зараженим на чи не найбільше на небезпеку потрапити у рабство, при чому не лише сексуальне рабство, а рабство також трудове і ця проблема залишається саме для українців не вирішеною. Проблема знову ж таки, правового характеру поведінки позаправових відносин українських мігрантів є дуже складною і серйозною проблемою в країнах перебування. Про це свідчать, зокрема, наші експертні інтерв’ю з адвокатами, з правниками, з діячами державних структур які ведуть державну політику у сфері міграції, з великою повагою ставляться до українців за те, як вони виконую працю і, звичайно, що тут вони все більше і більше переважають конкурентно своїх товаришів з інших країн. Тобто основна проблема це те, що українець у цій країні воліє швидше заплатити комусь, туристові, чи ще гірше посереднику, особливо нелегальному посереднику, особливо тому, який зв’язаний із злочинним світом, зокрема із мафією, але не здійснює сам свої правові повноваження як людина і як громадянин. Це є насправді величезна, яби сказав вузлова проблема для діяльності в тому числі і нашої Церкви. Я би сказав це є один з основних чинників від яких потерпають сьогодні українські трудові мігранти.

Кор.

На завершення програми ми почуємо аналіз питання, яке цікавить багатьох – чи будуть повертатися українські емігранти-заробітчани?

Ігор Марков

Я, зокрема, що і серед мігрантів і серед духовенства в тому числі сред духовенства в країнах перебування поширені погляди про те, що умови праці в Україні поступово поліпшуються, зростає ринок праці, збільшуються можливості заробітку і що сьогодні в Україні можна заробити уже працюючи тут, принаймні на тому рівні, що найвища категорія українських мігрантів у країнах перебування, а за дужками я скажу, що за душками ми сьогодні ми можемо виділити три категорії заробітків українців у країнах перебування, це десь порядка 600-800 євро, це поріг, нижче якого українець не буде працювати другий поріг це 1000-1500 євро, а третій, бізнесовий у такий десь 2000 євро. І тут постає питання, що власне кажучи чи будуть повертатися, чи вже повертаються українці, чи вони готові повертатися. Результати наших досліджень, наших опитувань чітко показують 80 відсотків українських мігрантів чи то в Італії ч в Іспанії твердять про те, що вони будуть повертатися, що вони хочуть повертатися і що їхня ціль є повернення в Україну. Питання стоїть лише коли. Коли мігранти з досвідом самі згадують про те, що років сім чи вісім тому вони твердо знали, що через півтора роки вони будуть повертатися в Україну і вже зароблять гроші, віддадуть свої борги борги і реалізують свої потреби, які мають і повернуться. Натомість кожен з них визнає, що з бігом років кількість цих потреб стає все більшою і більшою і натомість це їх ще більше прив’язує до країни перебування. Знову ж таки українські мігранти признаються, особливо такі що мають більший стаж, але ті також що мають менший стаж, що приїхали кілька місяців тому і прагнуть утвердити своє життя у країні перебування, що їхнє самопочуття, їхня самосвідомість знаходиться між тут і там, між Україною і країною перебування. В Україні вони вже мають втрачені соціальні зв’язки, які єднали їх тут і які давали їм певний простір соціальної самореалізації. Скаржаться вони зокрема на те що часто і, зокрема, діти які тут ще залишаються, розглядають їх просто як банкомат. У свою чергу вони також признаються, що вони також звикають до інфраструктури і до культури країн перебування и, відповідно, не можуть довгий час перебувати в Україні. Таким чином це в основному обмежується відпусткою.

Підготував отець Ігор Яців (Фрагмент програми Радіо «Воскресіння»)

Опубліковано у Інтерв’ю Коментарі. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.