Любов Писько — про II з’їзд християнської молоді. Редактор Л. Пуга.

( розмір 6.31 MB )

Кор.

На три літні дні селище Новосілки (Раковець) на Львівщині стало молодіжним духовним центром. 11-13 липня з ініціативи Львівської обласної та Пустомитівської районної молодіжних організацій «Українська молодь – Христові» відбувся ІІ з’їзд християнської молоді. Участь у форумі взяли молоді люди з усіх деканатів Львівської архієпархії. Також молодіжним зібранням опікувались представники чернечих згромаджень. З’їзд мав формат мистецько-духовного фестивалю, в якому молодь змогла показати свої творчі та духовні здобутки.

Сьогодні гостями студії радіо Воскресіння є керівник з’їзду пані Любов Писько, духівник молоді, яка прибула в ці літні дні до Раковця, священник Іван Королець та молоді люди, учасники з’їзду, які розкажуть про те, як все відбувалося і, найголовніше, що їм дали ці три дні молодіжного фестивалю. Але найперше запрошуємо до слова пані Любу. Отож, як проходив другий молодіжний християнський з’їзд, якою була його головна мета?

Любов Писько

Головна мета нашого з’їзду — об’єднати молодь навколо Христа, щоб молодь збагатилася словом Божим, щоб зрозуміла, що жити з Христом і у Христі це найбільше щастя, щоб перестала блукати дорогами темряви і йшла за Христом до світла. Ці з’їзди розпочалися минулого року, в цьому році відбувся другий і надіюся, що ми будемо продовжувати бо така є воля Божа, Гоподь хоче, щоб якнайбільше молоді привели до нього, щоб усі його діти прийшли до цього, що жодна з молодих людей та й не тільки молодих не заблукали, а йшли за ним до Царства Божого. Це є нашою основною метою. Для того ми створили ці з’їзди, щоб молодь з’їздилася, щоб могла спілкуватися, ділитися своїми здобутками, шукати поради у відповідних фахівців, викладачів, які могли би надати свої прекрасні науки, такі як нам надали на даному з’їзді пан Антріан Буковинський, Отець Анастазій з Крехова, дуже гарно потішили нас своїм співом і брати з Крехова, і є у нас на пустомитівщині композитор, пісняр Мирон Сахринь, який теж дуже гарно прикрасив своїм співом. Частими гостями у нас були сім’я Шалкевичів з Сихова. З’їзди наші будуть продовжуватися.

Кор.

А от час цього з’їзду і місце — це випадковість?

Любов Писько

Ми обрали липень тому, що в цей місяць молодь найбільш вільна, закінчується навчання у вузах, в школі і молодь може більше часу присвятити. З’їзд запланований на три дні, то не завжди можна собі дозволити під час навчання, в літній період це дуже гарно. На допомогу нашому з’їзду піднялася не тільки УМХ а й Пустомитівська районна адміністрація, обласна організаця УМХ, військові, які нас харчували такими смачними обідами, була польова кухня виставлена. Все було для тієї молоді тільки потрібно щоб ця молодь хотіла спілкуватися в таких духовних колективах, в таких організаціях, де б вона почерпнула більше духовного. Бо світ несе своє, буває таке що шкідливе. У нас молодь почерпне тільке хороше і світле.

Кор.

Що було особливого в цьогорічному з’їзді?

Любов Писько

Для мене, може це диво, але була дуже погана погода і от коли мав починатися з’їзд, а в п’ятницю повинен вже був розпочатися з’їзд. Був ливень. Для мене був такий якийсь стан, думаю: наметове містечко а там дощ, така прекрасна долина, ті хто був у Новосілці і не один раз мабуть приїздили люди до джерела Матері Божої. Це місце було вибране бо неодноразово, там були об’яви Матері Божої, останнє об’явлення було у 1956 році, був такий хлопчик Роман Щипанюк, він і зараз живе і може дати також свої свідчення об’явлення Матері Божої. До цього місця дуже багато людей збирається. Ми це місце розглянули з різних сторін, кращого місця на пустомитівщині не можна було знайти як це в селі Новосілка біля Раківця.

Що крім духовних наук, молитов і літургій чим ще була занята молодь, що сама представляла молодь предаставляла на цьому з’їзді?

Любов Писько

Молодь представляла свої організації, представляла свої парохії, були конкурси сценок у нас доволі успішні. Дуже гарно нам допомогли сестрички василіанки, вони ото все організували, поділилися покликаннями своїми, молодь ділилася своїми. Була така душевна розмова. Це зближувало молодь. Коли від’їжджали відчувалася та тепла атмосфера, що вони з захопленням чекають коли буде нарешті наступний з’їзд. Були там і військові, які ділилися з молоддю своїми військовими справами. Різні структури, які у нас були щось дали молоді, навіть і ті медики, які у нас стояли через цілий з’їзд. Вони показали що кожен на своєму місці служить Богові, за кожне покликання людина буде відповідати. Дуже багато молодь почерпнула, особливо духовного. Дуже важливі оті духовні науки, бо зараз молодь не тягнеться так до духовного, як до світського і нам дуже хотілося би щоб та молодь більше знала про Господа, про стосунки батьків і дітей, які мають бути взаємовідносини між собою. І в цьому я думаю з’їзд навчив дуже багато.

Кор.

Тепер ми передамо слово учасникам форуму, які сьогодні є також гостями нашої студії. Прошу розкажіть, що вам дав цей з’їзд, чи ви з бажанням їхали, чи змінив він щось для вас?

Степан

Мене звати Ган Степан, я був учасником цього з’їзду, я є активним учасником організації УМХ. Я би хотів сказати, що цей з’їзд був дуже гарний, було на що подивитися. Ті люди які приїхали, я думаю не пошкодували що приїхали на цей з’їзд, а ті, що не приїхали, чи не хотіли поїхати — думаю, що вони дуже багато втратили. Порівняно з минулим роком було багато людей нових, і ми подіваємося, що наступного разу приїдуть у ще більшій кількості і це свято, яке було, може тривати не три дні а навіть чотири і більше днів. Тільки треба щоб люди цього хотіли, бо люди які організовують все зробити не можуть. Ми організували, поставили сцену, виступили, дали слово іншим організаціям. Треба тільки щоб люди цього хотіли. Наші спонсори дуже нам допомагали, ми їм дуже вдячні, без них ми дійсно нічого би не організували. Хоча там і в малій кількості вони помогли, але вони нам помогли. Головною метою нашого з’їзду, що вже сказала Люба Андріївна, було піднесення нашого духовного стану і от що ми з цього взяли. Дехто їхав просто щоб відпочити, а дехто сидів і дивився, йому було цікаво і він додому приїхав і напевно розказував і мамі і татові що було дуже цікаво, діти співають, а я туди хочу, а я так само хочу туди. Я думаю, що це дітей зацікавило найперше і вони будуть у своєму селі, де такої організації немає будуть щось думати на рахунок такої організації, скласти, попробувати, як воно, чи воно добре, чи погано, але я думаю що залишились тільки добрі враження.

Ігор

Мене звати Ігор, я також був учасником і одним із організаторів цього з’їзду. Особисто я почерпнув з цього з’їзду таке духовне, моральне піднесення. Хотілося там перебувати, співати, молитися і ділитися тими враженнями, просто спілкуватися з людьми. Було приємно що активну участь брало наше монашество, бо, фактично наша церква буз монашества була б бідна. Вони разом з нами і молилися, і співали, і танцювали і спілкувалися з молоддю. Це для молоді великий плюс бо не завжди є нагода поспілкуватися з представниками монарших чинів чи згромаджень, запитатися як і чим вони живуть, що роблять кожного дня – це було надзвичайно цікаво.

Кор.

Цей рік оголошений греко-католицькою Церквою Роком покликання. Відомо що покликання не лише монарше покликання, священиче, тобто покликання у ширшому значенні. Кожна людина може бути покликана і до життя у шлюбі, і в самотності. Як видумаєте, чи молоді цей з’їзд додав чіткості у розумінні майбутнього вибору свого покликання?

На цьому з’їзді сестри василіани дали таку можливість поділитися своїми покликаннями. Тобто вони щось розказали про своє покликання, трохи брати василіани, трохи розповів про своє покликання наш отець Іван – духівник з’їзду. Я думаю що молодь таки трошки застановилася і вона зрозуміла що можна жити з Богом у будь-якому стані, чи в монаршому, чи в подружньому тому що Бог кличе людей до різних станів і різних професій, Бог не хоче когось зробити в’язнем чи рабом. Господь хоче щоб кожна людина була вільною, почувалася добре в тому покликанні і стані, до якого Бог його покликав.

Кор..

Сьогодні в студії присутня наша наймолодша учасниця, як вас звати?

Марія

Мене звати Марія і я є в організації ще з двох років. Перший раз я поїхала на прощу, мені було дуже цікаво, я побачила дуже багато молоді і я зрозуміла, що без Бога нікуди не можна. Я побачила що багато людей приїхали на прощу як на відпочинок, але вони зрозуміли що це таке, що таке Бог і вони тягнуться тепер до Бога. На нашому з’їзді я почерпнула дуже багато: про подружній стан, про любов, про яку розповідав пан Андріан, що завжди треба жити в чистоті, про братів василіан, які розповідали що треба любити батьків.

Кор.

Скажіть будь-ласка. Багато молоді думає що напевно там де молитва, де усе зв’язане з прощею це напевно таке щось нудне і важке. Чи показав цей з’їзд що насправді можна розважатись, співати, розмовляти, тільки з іншим відтінком, без можливо відтінку вульгарності, грубості. Чи для вас цей з’їзд дав такі понятя?

Марія

Дав, тому що у нас також були розваги, молодь може з Богом танцювати, з Богом ходити на різні вечірки, розважатися. Якщо, наприклад, поняття з Богом то не означає що треба закритися в собі і молитися, можна з Богом багато чого робити. У нас були нічні чування, де виступали брати крехівські, родина Шашкевичів. Вони співали пісні різні, не тільки такі духовні, вони співали про Україну, про свою землю і я би сказала, що з Богом не обов’язково жити без розваг.

Зоряна.

Мене звати Зоряна я також в організації вже з самого дитинства, мені в організації дуже подобається, оскільки тут вчать як потрібно правильно жити з Богом, що потрібно для цього робити, Також прикликають молодь і ми можемо також прикликати інших людей щоб вони йшли разом з нами, щоб не сходили з тої дороги. Наша організація не тільки духовна, мені подобається ти, що ми маємо багато виїздів, у нас є багато різних концертів, де ми можемо ними навчити людей, показати себе, подивитися на інших, спілкуватися також і з іншими людьми, повчитися чогось від них, вони можуть повчитися від нас. Саме це мені тут цікаво.

Кор.

Скажіть будь-ласка от ваші друзі які колись не були в УМХ а просто зацікавилися вашими справами вони приєдналися до цього форуму.

Зоряна

Так цього року були дві мої подружки, вони також взяли свій намет, приїхали і протягом трьох днів також були разом з нами. Я думаю вони також будуть в організації.

Кор.

А які плани на наступний рік?

Любов Писько

На наступний рік відбудеться третій з’їзд християнської молоді. Він також буде в липні, цей місяць мабуть так і буде закріплений за нашими з’їздами, за нашою молоддю якій ми надамо можливість разом спілкуватися, веселитися і хочу щиро запросити усю молодь стати в ряди нашої християнської молоді, в ряди, направду, божих дітей.

Хочеться подякувати мені усім, які допомагають нам, бот ми одні нічого б не в діяли. Є в нас такі структури, іноді мені здавалось, що то такі далекі люди, далекі від Бога, але коли я побачила, поспілкувалася з ними, от наприклад організація, яка проводить світло. Ви знаєте вони з такою охотою працювали для нас, оті кабелі натягували, вони хотіли нам допомогти. Охороняла нас міліція, хлопці, які постійно були поряд з молоддю, які з ними і танцювали і веселилися, і стежили. Хочеться також подякувати мені нашій адміністрації. Ви знаєме мені здавалося, що державні структури такі далекі, а тут я побачила що це неправда. Наприклад, наш заступник голови Кравців Михайло Михайлович, який багато зробив щоб відбувся наш з’їзд, він каже що найголовніше це праця з молоддю. Леонід Васильович Двойченко він відповідальний за спорт але віз усі сили віддав щоб усе відбулося, щоб було де намети поставити, було світло, харчування. Так що немає байдужих людей. Я дуже тішуся. Майбутнє нашої землі в руках нашої молоді.

Кор.

Скажіть будь-ласка от ваші друзі які колись не були в УМХ а просто зацікавилися вашими справами вони приєдналися до цього форуму.

Зоряна

Так цього року були дві мої подружки, вони також взяли свій намет, приїхали і протягом трьох днів також були разом з нами. Я думаю вони також будуть в організації.

Кор.

А які плани на наступний рік?

Любов Писько

На наступний рік відбудеться третій з’їзд християнської молоді. Він також буде в липні, цей місяць мабуть так і буде закріплений за нашими з’їздами, за нашою молоддю якій ми надамо можливість разом спілкуватися, веселитися і хочу щиро запросити усю молодь стати в ряди нашої християнської молоді, в ряди, направду, божих дітей.

Хочеться подякувати мені усім, які допомагають нам, бот ми одні нічого б не в діяли. Є в нас такі структури, іноді мені здавалось, що то такі далекі люди, далекі від Бога, але коли я побачила, поспілкувалася з ними, от наприклад організація, яка проводить світло. Ви знаєте вони з такою охотою працювали для нас, оті кабелі натягували, вони хотіли нам допомогти. Охороняла нас міліція, хлопці, які постійно були поряд з молоддю, які з ними і танцювали і веселилися, і стежили. Хочеться також подякувати мені нашій адміністрації. Ви знаєме мені здавалося, що державні структури такі далекі, а тут я побачила що це неправда. Наприклад, наш заступник голови Кравців Михайло Михайлович, який багато зробив щоб відбувся наш з’їзд, він каже що найголовніше це праця з молоддю. Леонід Васильович Двойченко він відповідальний за спорт але віз усі сили віддав щоб усе відбулося, щоб було де намети поставити, було світло, харчування. Так що немає байдужих людей. Я дуже тішуся. Майбутнє нашої землі в руках нашої молоді.

Підготувала Лідія Пуга (Фрагмент програми Радіо «Воскресіння»)

Опубліковано у Інтерв’ю Коментарі. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.